Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Марта 2012 в 19:28, курсовая работа
Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.
Вступ………………………………………………………….3
1. Проблеми підприємств на сучасному етапі. Причини кризи підприємства..............................................................4
2. Поняття реструктуризації та санації, причини та етапи їх проведення............................................................10
3. Практика реструктуризації та санації: досвід та проблеми...............................................................................29
Висновки...............................................................................45
Використана література.....................................................47
Основою змін (реструктуризації) на підприємстві є його орієнтація на ринок, зміна підходу до діяльності підприємства: від “виробляти те, що можемо, продавати те, що виробляємо” до “виробляти те, що потрібно ринку, те що знаходить платоспроможний попит, те що можна реалізувати”.
Існує два принципових напрями орієнтації діяльності підприємств:
Орієнтація на довгострокові цілі, якими можуть бути:
- освоєння нових ринків
- приваблення нових споживачів
- технологічний розвиток
- структурний розвиток
Орієнтація на короткострокові цілі:
- швидкий прибуток
- пасивність по відношенню до нових ринків
- очікування "кращих часів"
- орієнтація на старі вироби на старих ринках, тощо
Орієнтація лише на короткострокові цілі найбільш яскраво характеризує майбутнього банкрута. [24]
На думку директорів підприємств, що приймали участь у опитуванні, основними проблемами (елементами або симптомами кризового становища) підприємства сьогодні є: [28]
низкий попит на продукцію
падіння обороту
падіння прибутку
зниження рентабельності
зниження ліквідності
“заповнені склади”
підвищення “break even point”
дефіцит оборотних коштів
зниження частки підприємства на ринку
погіршення клімату у колективі
нестабільність персоналу
рекламації
втрата довіри банку, замовників, споживачів,
недостатність актуальної і своєчасної інформації
Причини кризи підприємства можна розділити на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх (тих, що не залежать від підприємства) відносять загальний кризовий стан економіки - збідніння громадян і підприємств, що є споживачами продукції, їх неплатоспроможність, що є причиною зниження попиту, зниження інвестиційної активності, кризи неплатежів. Ще одним наслідком збідніння підприємств є погіршення якості товарів, що підприємства пропонують на ринок (старіння товарів, невідповідність вимогам ринку, невідповідність вимогам якості, низька якість виготовлення, тощо), таким чином підприємства, для яких вищезазначені товари є сировиною, матеріалами, комплектуючими не можуть їх використовувати і повинні закуповувати аналоги за кордоном. Використання зарубіжних комплектуючих дозволяє зберегти якість, але збільшує вартість, а використання національних низькоякісних комплектуючих значно знижують споживчі якості товару. Наступним важливим наслідком є дефіцит власних інвестиційних ресурсів і недоступність залучення інвестиційних ресурсів.
Недосконалість інституціонального середовища не є прямою причиною кризового становища підприємств, але є фактором збільшення витрат підприємства, тощо.
Внутрішні причини полягають у недосконалості (іноді, некваліфікованості, невідповідності) системи менеджменту підприємства. Саме на внутрішні фактори і спрямовані заходи по реструктуризації і санації підприємства.
Проблема того, що продукція не реалізується, неліквідна, не знаходить попиту, може мати як зовнішні так і внутрішні причини. Продукція може бути взагалі непотрібна ринку (застаріла продукція, продукція із життєвим циклом, що закінчується, продукція, попит на яку залежить від держзамовлення, продукція сезонного та епізодичного попиту, тощо), продукція, потреба у якій є лише у неплатоспроможних клієнтів, тобто має місце неплатоспроможний попит, продукція, що є неплатоспроможною за якістю, тобто не відповідає вимогам, крітеріям якості, які висуває споживач, неконкурентоспроможна за сервісом (додаткові послуги, що також оцінюються споживачем як якісні характеристики товару), або є неконкурентоспроможною за ціною. Проблеми неконкурентоспроможності продукції за якістю або за ціною є внутрішніми проблемами підприємства, тобто вони цілком залежать від менеджменту підприємства. Звичайно, у неконкурентоспроможності за ціною є свої об`єктивні причини: висока вартість комплектуючих, висока вартість енергії, високі податки, митні бар`єри (для роботи на зовнішніх ринках). Але саме менеджмент підприємства приймає рішення про те, де, які комплектуючі, будуть купуватися, які технології мають бути використані, нарешті який товар буде вироблятися: той, комплектуючі та технологія виготовлення якого забезпечать конкурентоспроможну собівартість та ціну, або той, собівартість якого буде занадто високою для забезпечення конкурентоспроможної ціни. [30]
Нарешті, товар може не знаходити попиту у зв`язку з неправильним вибором каналів товароруху, неправильної роботи з ними, рекламної кампанії, засобів по просуванню товару.
Найбільш поширена помилка, що зустрічається при визначенні проблем як керівництвом підприємства так і, іноді, консультантом, - це прийняття симптомів за проблеми. Насправді, визначені “проблеми” є лише симптомами більш значних проблем, зовнішніми проявами глибинних проблем, які потребують оздоровлення.
Передвзятість, думка про те, “якими мають бути причини”, часто заважають збору і аналізу фактів і визначенню справжніх причин.
Неможливо, також, реально визначити весь комплекс проблем, використовуючи лише односторонній технологічний підхід. Проблема не може полягати лише у одній відокремленій області, найчастіше проблема є комплексною, і вирішення її повинне бути також комплексним, торкати всі функції підприємства, всі сфери і рівні діяльності.
Отже, підприємство має правильно визначитися із тим, які причини призвели до кризової ситуації, які причини можуть бути ліквідовані, на чому має базуватися програма реструктуризації підприємства.
2. Поняття реструктуризації та санації, причини та етапи їх проведення.
Намагатися оздоровити підприємство, забезпечити його ефективну роботу простим збільшенням оборотних коштів через “вливання” кредитів та інвестицій - це те ж саме, що намагатися підвищити ефективність праці хворої людини збільшенням харчів у її раціоні, або, бажаючи їхати на машині і виявивши, що вона не працює, штовхати її наміченим шляхом. Підприємство буде, звичайно, працювати, якщо час від часу робити фінансові “вливання” зовні, але чи є сенс у роботі такого підприємства? Самовіддано штовхаючи машину ми все одно не досягнемо цілі (ціль - легко, швидко, з комфортом дістатися визначеного місця)
Головною метою діяльності підприємства є не виробництво, а отриманя прибутку. І підприємство можна назвати таким, що успішно працює, не тоді, коли воно виробляє багато продукції, а тоді, коли воно виробляє таку продукцію, що знаходить попит на ринку, тобто таку що продається, і продається з прибутком.
Підприємства, які недостатньо успішно працюють, тобто не мають прибутку, або бажають збільшити, максимізувати прибутки, потребують проведення заходів по оздоровленню. Комплексне оздоровлення підприємства з метою його виходу з кризи та забезпечення подальшого розвитку називають реструктуризацією. [7]
Комплексне оздоровлення або реструктуризація підприємства є комплексною інновацією, що спрямована на оптимізацію всіх функцій підприємства, забезпечення досягнення більшого економічного ефекта підприємством.
Термін “інновація” має дуже багато визначень, але майже всі вони визначають інновацію як новий продукт, процес, метод, що був успішно втілений у практику. Під комплексною інновацією розуміють інновацію, що охоплює цілий комплекс явищ, включає в собі економічні, технологічні, соціальні, структурні інновації.
За визначенням, реструктуризація підприємства, або комплексне оздоровлення, включає в себе кардинальні зміни на підприємстві, що охоплюють всю функції підприємства, майже всі його підрозділи. Причому, метою проведення подібного комплексу змін на підприємстві є саме підвищення ефективності роботи всіх функцій підприємства. Тобто, можна зробити висновок, що комплекс реструктуризації підприємства є саме комплексною інновацією.
Реструктуризація підприємства включає ринкову орієнтацію підприємства, підвищення гнучкості підприємства, активний розвиток, тощо, що означає перехід підприємства на інноваційний тип розвитку.
Про комплексність та інноваційність змін на підприємстві під свідчить, також, той факт, що на підприємстві замінюються принципи роботи, концептуальний підхід до діяльності підприємства.
Перший крок оздоровлення - комплекс заходів по виходу з кризового становища часто називають санацією.
Досить є часто виникає проблема із розумінням термінів «реструктуризація» та «санація», що використовуються різними авторами.
Так, під «санацією» досить часто розуміють заходи, що здійснюються на підприємстві-банкруті та реалізуються зовнішнім керівним органом або ліквідаційною комісією, супроводжуються зовнішнім фінансуванням, тощо.
Тобто під санацією розуміють заходи, якими супроводжується процес банкрутства, і які здійснюються на підприємствах, що признані банкрутами, або тими, що скоро будуть оголошені банкрутом. У зв`язку з цим, підприємства, що ще тримаються, які ще не визнані неплатоспроможніми і банкрутами, вважають, що їм “ще непотрібні заходи по санації”. Цей підхід є хибним. Насправді, під санацією розуміють оздоровлення підприємства, забезпечення ефективності його функціонування, оптимальності всіх його функцій, і лише як одна із можливих складових оздоровлення розглядається антикризове управління. А оздоровлення потрібне не лише фірмам, які опинилися у глибокій кризі, а навіть тим, які працюють відносно успішно, отримують прибутки, але бажають покращити своє становище, оптимізувати свою діяльність. Навіть успішно діючі підприємства мають проблеми, які з часом можуть поглибитись і призвести до кризи. Чим раніше ці проблеми будуть ліквідовані, тим легшим і успішнішим буде оздоровлення. Як і у випадку з оздоровленням людини, ймовірність успіху оздоровлення залежить від стадії хвороби, і на стадії глибокої кризи підприємство не завжди є виліковним.
Неоднозначно трактується і термін «реструктуризація». Під реструктуризацією інколи розуміють простий поділ великого підприємства на складові частини, тобто дроблення структури, створення автономних підприємств із єдиного цілого. Зміна організаційної структури, дроблення, ділення, виділення економічно уособлених підрозділів є лише елементами реструктуризації, а не є її необхідними складовими або ціллю. Організаційні зміни, що будуть або не будуть здійснені, залежать від цілей реструктуризації і від тих шляхів досягнення цілей, які будуть обрані. [29, 30, 32, 35, 36]
Досить часто терміни санація та реструктуризація розуміються як одне поняття, використовуються як синоніми та означають оздоровлення підприємства, реорганізацію, виведення його з кризи.
Ми будемо розуміти санацію як складову частину реструктуризації, перший крок, який здійснюється перш ніж буде прийнято рішення про шляхи розвитку підприємства, буде визначена ефективна стратегія розвитку та здійснені кроки по її реалізації.
Заходи по оздоровленню/санації - перший крок:
заміна керівництва (або залучення зовнішніх консультантів)
аналіз ситуації: чи може підприємство вижити?
закріплення функції фінансового контролю за керівництвом, заміна стратегії, заміна виробів і ринків (концентрація зусиль на основних рентабельних сегментах, вихід із збиткових областей
зниження накладних витрат
продаж активів, що не використовуються
санація у області організації, покращення маркетингу і його орієнтація на найбільш прибуткові частини ринку, підвищення продуктивності праці, тощо
санація у області фінансової діяльності [36]
Санація - це початок оздоровлення підприємства, заходи, спрямовані на те, щоб фірма, що заходиться у кризі, змогла працювати економічно і успішно.
Цього можна досягти за рахунок:
притоку нового капіталу і зменшення (реструктуризації і оптимізації) витрат, відстрочки виплати заборгованості,
раціоналізації і оптимізації діяльності, структури витрат,
кращої зайнятості робочих місць (використання робочої сили), отимізації використання ресурсів,
переорієнтації підприємства: переходу на випуск товарів, що користуються попитом і приносять прибуток (починаються наступні кроки). [27, 36]
Порядок проведення реструктуризації на підприємстві:
Перш ніж керівництво підприємства або зовнішній консультант починають розробляти програму реструктуризації підприємства з метою його оздоровлення, виходу з кризи, забезпечення його конкурентоспроможності, мають бути визначені причини кризової ситуації і усвідомлено, що підприємство потребує заходів по оздоровленню, що підприємство має проблеми, вирішення яких залежить від нього, що можуть бути ліквідовані внутрішні причини кризового становища. Разом з тим, має бути проведений аналіз того, чи доцільне оздоровлення підприємства, чи піддається воно оздоровленню. Серед українських підприємств є досить багато прикладів підприємств, які не піддаються оздоровленню, або оздоровлення яких потребує занадто багато інвестицій. Це підприємства із специфічною продукцією, що виробляється на вузькоспеціальному обладнанні, яке не може бути використане для виробництва інших видів товарів. Це можуть бути підприємства оборонної промисловості, деякі підприємства важкого машинобудування, кораблебудування, тощо. Їх робота залежить від обсягів попиту на специфічну продукцію. Замовником підприємств оборонної промисловості головним чином є держава, клієнтами підприємств важкого машинобудування є підприємства, що виробляють обладнання, засоби виробництва і лише іноді підприємства, що виробляють споживчі товари. Такі підприємства сьогодні є неплатоспроможними, вони не мають інвестиційних коштів для переобладнання, закупівлі нових машин та технологічних ліній. [24-30]