Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2013 в 13:36, аттестационная работа
До зернових належать культури, близькі за агротехнікою, хімічним складом зерна і характером використання в народному господарстві. Це типові хліба (І групи) з родини злакових – пшениця, жито, ячмінь і овес; просовидні хліба (II групи) також з родини злакових – просо, сорго, чумиза, рис і кукурудза; зернові бобові – горох, боби, квасоля, соя, сочевиця, чина, нут, вика, люпин та інші з родини бобових;інші круп'яні культури, з яких найважливіша гречка, що належить до родини гречкових.
Вступ 3
1. Ботанічна характеристика та різновидності посівного вівса 5
2. Опис, комплектація та підготовка до роботи орного агрегату ДТ-75 + ПЛН-4-35 9
2.1. Опис 9
2.2. Підготовка агрегату ДТ-75М + ПЛН-4-35 12
2.2.1. Агрегатні вимоги. 14
2.2.2. Комплектація агрегату ДТ-75М + ПЛН-4-35 14
2.2.3. Підготовка трактора до оранки ДТ-75М 15
2.2.4. Підготовка плуга ПЛН-4-35 15
2.3. Підготовка поля. 17
2.4. Схема руху і розвороту 17
2.5. Ремонт (регулювання поворотного механізму). 17
2.6. Порядок виконання 18
2.7. Використані інструменти і пристосування. 19
2.8. Регулювальні дані. 19
2.9. Безпечний прийом. 19
3. Обробка грунту 20
3.1. Боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами 23
3.2. Захист ґрунту від ерозійних процесів 23
4. Удобрення та посів 28
4.1. Біологічні основи сівозміни 28
5. Догляд за посівами 36
6. Збирання та зберігання вівса 40
6.1. Очищення зерна 42
6.2. Активне вентилювання 44
Список використаної літератури 45
У процесі збирання, обробки й зберігання зерно може мати дещо вищі вологість і температуру, що знижує його стійкість та якість. У цьому разі ефективним є активне вентилювання, тобто продування маси зерна атмосферним повітрям за допомогою вентиляційного обладнання. За підвищеної вологості зерно вентилюють сухим повітрям, у разі підвищеної температури – холодним. Цей метод має кілька суттєвих переваг, а саме: обробляється зерно без його переміщення й травмування, він не потребує значних капіталовкладень і енерговитрат, прискорює дозрівання недостиглого зерна, підвищує стійкість і тривалість зберігання. Таким чином зерно, зібране з вологістю до 17 %, можна довести до сухого стану, охолодити в осінньо-зимовий період, уникнути самозігрівання й перейти до етапу тривалого зберігання.
Активне вентилювання здійснюють у наземних зерноскладах за допомогою вентиляційних установок чи у бункерних сховищах-силосах, які мають вентиляційну систему.
Надійність зберігання залежить
від вологості й температури
зерна. Зерно, яке спрямовують на переробку
чи зберігання, повинно мати вологість
відповідно до культури та її призначення.
В даному випадку,овес зберігають при
вологості 13-14 %. У процесі зберігання створюють
такі умови, які забезпечують стійкість
продукції, запобігають її ушкодженню
шкідниками та хворобами, унеможливлюють
зволоження й самозігрівання. Особливо
позитивним є зберігання зерна в охолодженому
стані за нульової температури.
1. Агрохімія / І.М. Карасюк, О.М. Геркіял, Г.М. Господаренко та інші / За ред. І.М. Карасюка. – К.: Вища школа, 1995. – 471 с.
2. Агрохімія: Лабораторний практикум / А.П. Лісовал, І.М. Давиденко, Б.М. Мойсеєнко. – К.: Вища школа, 1994. – 335 с.
3. Андреев Ю.М. Овощеводство. – М.: ПрофОбрИздат, 2002. – 256 с.
4. Бабьева И.П., Зенова Г.М. Биология почв. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. – 336 с.
5. Бадина Г.В., Королев
А.В., Королева Р.О. Основы
6. Барабаш О.Ю. Овочівництво. – К.: Вища школа, 1994. – 374 с.
7. Барабаш О.Ю., Семенчук П.С. Довідник овочівника. – Львів: Каменяр, 1985. – 218 с.
8. Бейкер Х. Плодовые культуры: Пер. с англ. – М.: Мир, 1990. – 198 с.
9. Білецький П.М. Овочівництво. – К.: Вища школа, 1970. – 420 с.
10. Білецький П.М., Роман І.С. Овочівництво і плодівництво. – К.: Вища школа, 1978. – 448 с.
11. Болотских А.С. Настольная книга овощевода. – Харьков: Фолио, 1998. – 487 с.
12. Бугай С.М. Рослинництво. – К.: Вища школа, 1978. – 384 с.
13. Васюта В.М., Рыбак Г.М.,
Клименкос.В. Справочник
14. Вирощування зернових
культур у Лісостепу та
15. Витязев В.Г., Макаров И.Б. Общее земледелие. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. – 287 с.
16. Гапоненко Б.К., Гапоненко М.Б. Ваш сад. – К.: Урожай, 1994. – 400с.
17. Гладюк М.М. Основи агрохіміі. Хімія в сільському господарстві. – К., Ірпінь: Перун, 2003. – 288 с.