Технологія виробництва вівса та підготовка до роботи орного агрегату ДТ-75 + ПЛН-4-35 і регулювання мудоти зчеплення трактора ДТ-75

При нагвинчування регулювальних  гайок гальм планетарного механізму  спочатку гальмівними стрічками  обтягують шківи, а потім в  напрямок задньої стінки корпусу повертаються двуплечі важелі, якими через сережки і важелі розтягуються пружини, внаслідок чого зростає сила затягування гальмових стрічок на шківах. При відверненні регулювальних гайок, а також при зносі накладок стрічок двуплечі важелі і важелі гальм планетарного механізму під дією пружини переміщаються в зворотному напрям.

2.7. Використані  інструменти і пристосування

Набір рожкових ключів від 8 - до 36. Набір головок, знімачі. Вимірювальні пластини, штангоциркуль.

2.8. Регулювальні  дані

Вільний хід важеля 60-80 мм педалі гальмівної стрічки 40-50 мм. Регулювання виробляють за рахунок гайок і тяг.

Між дном пазів середніх плеч важелів гальм планетарного механізму і пальцями тяг управління утворений зазор 6-8 мм.

При правильно відрегульованих  і повністю опущених гальмах між  шківами і накладками гальмівних стрічок, як зупиночних гальм, так і  гальм планетарного механізму повинен  бути зазор 1.5-1.8 мм.

Гальмівна стрічка на всій криволінійній ділянці, починаючи від верхнього кінця і не доходячи 80 мм до центру отвору вушка заднього, прямолінійного, кінця, повинна мати у вільному стані форму кола діаметром 344 ± 1 мм для стрічок з асботканинними накладками і 336 ± 1мм для стрічок з колодками.

Рівномірному розподілу зазору також сприяють відтяжні пружини і регулювальні гвинти, розташовані знизу по серединам гальмових стрічок, якими встановлюють зазор 1.5-1.8 мм між шківами і стрічками.

 

 

2.9. Безпечний прийом

Знімаємо паливний бак, знімаємо кришку коробки управління, від'єднуємо  тяги управління, від'єднуємо пружини, знімаємо стрічки гальмівну і  сонячну. Якщо потрібний ремонт, то тоді наклепуємо нові пластини. У зворотному порядку збираємо. Після збірки регулюємо натягування стрічок.

3. Обробка грунту

 

Обробітком ґрунту називається  механічна дія на ґрунт за допомогою  знарядь і машин, спрямована на покращення умов росту культурних рослин. Перед  обробітком ґрунту ставляться такі основні  завдання, як зміна будови і структурного стану ґрунту, боротьба з бур'янами, загортання решток рослин і добрив, боротьба з ерозією ґрунту тощо.

Зміна будови і структурного стану ґрунту досягається різними технологічними процесами. Наприклад, розпушування ґрунту різними видами обробітку, крім коткування, збільшує загальну пористість ґрунту, особливо некапілярну, тим самим покращуючи його водний, повітряний і, опосередковано, тепловий режими. Розпушування ґрунту створює сприятливі умови для висаджування сільськогосподарських культур та догляду за ними. Особливо це створює оптимальні умови для розвитку кореневої системи рослин.

Кількісний та структурний  склад комплексів машин для механізованої  технології виробництва вівса, визначений за критеріями мінімуму приведених витрат і витрат робочого часу, наведено у  таблиці 1. Розрахунки виконано за таких умов: площа вирощування вівса – 1000 га; урожайність зерна – 30 ц/га, урожайність соломи – 35 ц/га; норма внесення мінеральних добрив – 0,6 т/га; робоча довжина гонів – 800 м; віддаль перевезень: внутрішньогосподарських – 4 км, за межі господарства – 15 км. 

 

Таблиця 1

Склад комплексів машин для виробництва вівса

Техніка		Кількість машин у комплексі, обгрунтованому за критерієм
вид	марка	витрат робочого часу	приведених витрат
Трактори	ХТЗ-200	4	–
	ДТ-175С	–	6
	ХТЗ-16131	–	4
	ДжДір 8400	4	–
	МФ-8260	4	–
	ЮМЗ-8080	3	8
	МТЗ-82	9	3
Автомобілі	КамАЗ-5320	3	–
	ЗИЛ-130	–	3
	САЗ-3507	–	9
	ГАЗ-53	1	1
	КрАЗ-250	6	–
Комбайни	МФ-28	6	–
	Дон-1200	4	4
	КЗС-9 Сл	–	7
Навантажувачі	ПФ-0,5	2	2
	ПКУ-0,8А	1	2
	ПЭ-Ф-1А	1	–
Зчіпка	С-11У	–	4
	СГ-21Б	3	–
Борони зубові	ЗБП-0,6А	–	24
	ЗОР-0,7	30	–
	БЗСС-1,0	63	44
Лущильники	ЛДГ-10А	–	4
	ЛДГ-15А	4	–
Плуги	ППО-5-40	–	6
	DP-9-6	4	–
Агрегати грунтообробні	АКШ-3,6	–	5
	АКШ-5,6	3	–
Котки	ЗККШ-6А	–	5
	КЗК-10	3	–
Машини для внесення добрив	МВУ-12	2	–
	МВУ-8Б	–	3
Машини для захисту  рослин	АПЖ-12	2	1
	Jacto AD-18	3	–
	ОМ-630-2	–	4
	ЗЖВ-Ф-3,2	2	2
Протруювачі насіння	Мобитокс-С	1	–
	ПС-10А	–	1
Завантажувач сівалок	УЗСА-40	1	1
Сівалки	СЗ-5,4	–	3
	СЗ-10,8	2	–
	СЗП-12	–	4
	Тай-2020	3	–
Культиватори	АКПЗ-7,2	4	–
	КПСН-4	–	6
Жатки валкові	ЖВР-10А	4	–
	ЖНС-6-12	–	4
Прес-підбирачі тюкові	К-454	3	–
	ППЛ-Ф-1,6	–	3
Зерноочисні  агрегати	КЗС-40	2	–
	ЗАВ-25	–	2
Зернонавантажувач	ЗПС-100А	1	1
Причепи тракторні	2ПТС-6	3	–
	2ПТС-4Б	–	3
Причепи автомобільні	ГКБ-8350	3	–
	ГКБ-817	–	3

 

 

Як видно з наведених  у таблиці 1 даних, до складу комплексу машин, обгрунтованому за критерієм мінімуму витрат робочого часу входить висопродуктивна, у тому числі іноземна, але й дорога техніка. До складу комплексу машин, обгрунтованому за критерієм мінімуму приведених витрат входить техніка менш продуктивна, але й дешевша.

Економічні показники  вирощування та збирання вівса вищенаведеними комплексами подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання вівса

Критерій обґрунтування  комплексу машин	Економічні показники  виробництва вівса
	капітальні вкладення, грн./га	приведені витрати, грн./га	витрати робочого часу, год/га	витрата палива, кг/га
Приведені витрати	3076,13	1332,16	15,67	52,27
Витрати робочого часу	4940,85	2305,65	14,39	56,74

 

Отже, як свідчать дані, що наведені у таблиці 2, комплекс машин, обгрунтований за критерієм мінімуму приведених витрат, дає можливість на 42 % зменшити приведені витрати виробництва вівса, а за критерієм мінімуму витрат робочого часу – на 14 % зменшити витрати праці.

3.1. Боротьба з бур'янами, шкідниками та хворобами

Обробіток сприяє проростанню  насіння бур'янів з наступним  їх знищенням. Під час обробітку ґрунту знищуються також багаторічні бур'яни, переміщення поверхневих горизонтів ґрунту в глибші шари і навпаки створює несприятливі умови для шкідників і збудників хвороб, які в них локалізуються. Загортання решток рослин і добрив пришвидшує процес перетворення органічних речовин у мінеральні елементи живлення рослин і, відповідно, в декілька раз збільшує швидкість кругообігу поживних речовин.

3.2. Захист ґрунту від ерозійних процесів

Найпростішим захистом ґрунту від водної ерозії на схилах є їх поперечна оранка, ямкування, щілювання, від вітрової ерозії надійно захищає  безвідвальний обробіток. Основні завдання обробітку ґрунту реалізуються під час таких технологічних процесів, як перевертання, перемішування, розпушування, ущільнення ґрунту, вирівнювання його поверхні та підрізування бур'янів.

Залежно від завдання і  глибини обробітку розрізняють  основний, поверхневий і спеціальний обробітки ґрунту. До основного обробітку ґрунту, в першу чергу, належить оранка. При вирощуванні ярих зернових культур після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробітки ґрунту. При напівпаровому обробітку поле після збирання попередника негайно лущать дисковими знаряддями ЛДГ-15А; ЛДГ-10А; БДТ-7; БДТ-3 у два сліди. Через 12-14 днів, коли з’являться сходи бур’янів, орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см. Надалі, у міру появи сходів бур’янів, поле боронують, а при потребі культивують, підтримуючи його чистим від бур’янів до зими. Якщо попередник був забур’янений багаторічними бур’янами, то після його збирання поле дискують у двох напрямках, після проростання бур’янів обробляють лемішними лущильниками ПЛ-5-25, ППЛ-10-25 або плоскорізними знаряддями ОПГ-3.5, КПЭ-3.8, КТС-10, КПШ-9. Коли проростуть бур’яни, поле орють на зяб. При вирощуванні ярих культур після картоплі, кормових і цукрових буряків, під які проводять глибоку оранку, після їх збирання можна провести безплужний обробіток лемішними лущильниками, плоскорізами або чизель-культиваторами. Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами і потім орють на зяб на глибину 23-25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами. На важких запливаючих ґрунтах, в умовах зрошення добрі результати дає обробіток фрезерними культиваторами глибокорозпушувачами КФГ-3,6. На важких ґрунтах, на схилах, на ділянках, де можливе застоювання води весною, в передзимовий період слід провести щілювання (ЩП-3-70 або ін.). Весною закривають вологу і вирівнюють ґрунт зубовими боронами та шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8 см, а на важких ґрунтах — на 10-12 см культиваторами КПС-4, КПШ-8 з боронуванням. У посушливих умовах і на легких ґрунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе. Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК-3,6; РВК-5,4, ВИП-5,6 або іншими. Описану технологію підготовки ґрунту застосовують і для інших ранніх ярих зернових культур:ячменю, жита, гороху.

Передпосівний обробіток  ґрунту під ярі культури проводять після зяблевого обробітку. Він включає: ранньовесняне розпушування і передпосівні культивації в поєднанні з іншими видами обробітку.

Ранньовесняне розпушування ґрунту (закриття вологи) проводять  зубовими або шлейфовими боронами на глибину 3-5 см у два сліди під кутом до напрямку зяблевої оранки. Зубові борони добре розпушують ґрунт, руйнують капіляри і знижують капілярне випаровування, але недостатньо вирівнюють ґрунт, тому їх доцільно використовувати на ущільнених ґрунтах з відносно рівною поверхнею. Шлейфи добре вирівнюють ріллю, подрібнюють брили і дещо ущільнюють поверхню ґрунту, що знижує дифузійне випаровування води, тому їх частіше використовують на гребенистій ріллі. Проте шлейфи недостатньо рівномірно розпушують ґрунт, тому часто їх роботу поєднують з боронуванням. Час проведення визначають через 1-2 дні після такого підсихання ґрунту, за якого він розпушується, тобто після настання його фізичної стиглості. Практично цей час визначається посірінням верхівок гребенів ріллі, такий ґрунт перестає мазатись та прилипати до знарядь обробітку.

На ущільнених безструктурних ґрунтах за умови неможливості їх розпушення боронами використовують культиватори. Одночасно з культивацією або  після неї, для додаткового розпушування і вирівнювання ріллі, проводять боронування, шлейфування, а для ущільнення і вирівнювання – коткування. Останній прийом проводять для посилення надходження води з глибинних горизонтів до проростаючого насіння і є обов'язковим під льон, буряк, люпин та ін.

Ущільнені, добре зволожені ґрунти розпушують культиваторами з розпушувальними лапами, лемішними лущильниками без полиць, культиваторами-плоскорізами. На легких ґрунтах у посушливих умовах головним під час підготовки ґрунту є збереження накопиченої вологи, яке можна досягти шляхом мінімального обробітку, використовуючи бурякові культиватори, комбіновані агрегати, голчасті борони в агрегаті з зубовими боронами і котками.

Передпосівна культивація  проводиться, як правило, лапчастими культиваторами на глибину загортання насіння у 1-2 сліди. Під ранні ярі культури (горох, ячмінь, пшениця,овес та ін.) проводять одну передпосівну культивацію, а під пізні ярі культури (кукурудза, просо, гречка) – не менше двох, причому глибина останньої культивації має відповідати глибині загортання насіння, а попередні – глибші (до 16-18 см). Така відповідність між глибинами культивації і загортання насіння необхідна для створення сприятливих умов проростання насіння, яке за таких умов розміщується на ущільнений, добре забезпечений вологою шар ґрунту і закривається пухким верхнім, який запобігає швидкому випаровуванню вологи, краще аерується і прогрівається.

У роки з посушливим літньо-осіннім  періодом, коли напівпаровий обробіток  ґрунту недоцільний, або на запливаючих  ґрунтах через значне ущільнення верхнього шару ґрунту, погіршення його структури, водопроникності тощо, застосовують поліпшену або комбіновану  систему зяблевого обробітку. Вона передбачає лущення стерні дисковими лущильниками, через 10-12 днів повторне лущення лемішними лущильниками чи культиваторами-плоскорізами в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками, пізніш для знищення бур'янів і запобігання утворення ґрунтової кірки поле боронують або культивують з боронами.

Орють у кінці вересня  – жовтні. Після появи бур'янів їх знищують поверхневим обробітком. Система обробітку ґрунту під ярі культури включає агротехнічні заходи обробітку від початку весняних польових робіт до сівби. Ця система спрямована на створення сприятливих умов якісної сівби і проростання насіння культурних рослин, а також подальшого їх росту. Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або якщо доза не перевищує Р₆₀К₆₀ — під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N_40-50 вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша — частину у підживлення в період кущення — початок трубкування.