Отчет по практике на примере фермерське господарство «Новотроїцьке»

У степових районах з  нестачею вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-8 см. Після сівби кукурудзи площу коткують і боронують легкими боронами ЗБП-0,6, ЗОР-0,7.

 

6.9. Догляд за посівами кукурудзи на зерно (система захисту від бур’янів, шкідників і хвороб)

 

Після випадання дощів  і при забур’яненні посівів широко застосовують до- і післясходове боронування легкими або середніми боронами у фазі першого листка. Міжрядні культивації проводять 2-3 рази культиваторами КРН-4,2А, КРН-5,6А, а для присипання бур’янів у рядках застосовують лапи-відвальники. Глибина розпушування ґрунту – 4-6 см.

Перед посівом кукурудзи  на зерно вносять ґрунтовий гербіцид Харнес, Екстрем в дозі 2 л/га. У  подальшому посіви кукурудзи, забур’янені  однорічними злаковими бур’янами, у фазі 3-5 листків (не пізніше) обробляють страховими гербіцидами (Лонтрел, Ультра 720, і т. і.). Гербіцид Хармоні рекомендують вносити до 8 листка у кукурудзи.

З фунгіцидів вносять  Раксіл, Вітавакс 200. Проти шкідників  застосовують Карате, Денис, Моспілан та інші інсектициди.

При вирощуванні кукурудзи основними знаряддями для знищення бур’янiв у фазi 5-10 листкiв вже майже 50 рокiв є просапні культиватори КРН-5,6 (4,2), якi обладнуються стрiльчастими та плоскорiзними лапами. В останнi 20 рокiв цi культиватори комплектуються просапними борiнками КРН-38 і лiвими та правими загортачами КРН-52/53,а також просапними борiнками РПГ-11 і БРП-0,7, КЛТ-0,7. Вони знищують вiд 80 до 95 % бур’янiв у захисних зонах.

Перший обробіток проводять  в фазу 5-6 листків у кукурудзи. За даними Інституту зернового господарства, відхилення строків проведення першого міжрядного обробітку на 7-14 днів від оптимальних (фаза 5-6 листків) знижує врожай на 0,22-0,36 т/га, а на 21 день до 0,51 т/га.

В фазу 7-8 листків при  висоті кукурудзи 18-25 см і висоті бур’янів в середньому 4 см необхідно провести другий міжрядний обробіток.

При першому міжрядному обробітку культиватори комплектують стрільчастими лапами шириною захвата 270 (220) мм, лапами-бритвами – 165 мм, а  також прополочними борінками. При  другій міжрядній культивації бритви замінюємо окучниками і знімаємо з культиватора прополочні борінки.

 

6.10. Збирання і облік урожаю

 

Збирання врожаю є  найбільш відповідальний, складний процес. Якість збирання і висока продуктивність використання техніки залежить від  правильної організації праці, підготовки машин, чіткої роботи агрегатів і транспортних засобів.

До збирання кукурудзи  на зерно приступають, коли його вологість  становить не більше 40 %. Залежно  від умови зберігання й напрямку використання збирають кукурудзу без  обмолоту качанів або з обмолотом. Останній з цих способів застосовують тоді, коли вологість зерна не більше 30 %.

Збирання кукурудзи  можна здійснювати по двох технологіях  – в качанах з використання кукурудзозбиральних комбайнів, і  в зерні, використовуючи переобладнанні зернозбиральні комбайни.

У фермерському господарстві «Новотроїцькке» застосовують комбайн CLAAS Dominator Mega 204 з восьми рядковою жаткою.

Особливу увагу необхідно  звернути на підготовку збиральних машин  до роботи, перш за все на регулювання  висоти зрізу стебел, яка повина становити не більше 10-12 см. Для запобігання втрати врожаю треба ретельно відрегулювати робочу щілину між відривними пластинами жниварки, яка в задній частині має бути на 3-6 мм. менша за діаметр найменшого качана , а в передній – на 3 мм. меншою, ніж у задній.

Тривалість збирання врожаю одного гібрида не повинна перевищувати 5-7 днів. Затягнення цього процесу призводить до істотних його втрат. За даними Інституту зернового господарства УААН, при врожайності кукурудзи 40 ц/га в залежності від строків збирання, вона змінюється в наступних межах: на 10 день збирання складає 0,4 %; на 15 день – 4%; на 20 день – 9,5 %; на 25 день – 13 %; на 30 день – 17 %; на 35 день – 23 %.

 

 

6.11. Первинна переробка і зберігання продукції

 

Якість зерна значною  мірою покращується або погіршується в залежності від техніко-економічних умов післязбиральної доробки. Для стабілізації його якості в післязбиральний період застосовують науково-обгрунтовані базові технології з урахуванням стану та цільового призначення зерна. Підвищення якості насіння досягається за рахунок виконання повного комплексу технологічних процесів – доробки і зберігання.

В процесі післязбиральної  доробки застосовують операції і  техніко-технологічні режими, спрямовані на підвищення сортових, посівних та врожайних властивостей зерна.

Кукурудзу збирають при  вологості 25-30 %, в потоці доробляють (очищають і сортують качани) і спрямовують на негайне сушіння. При доробці видаляють самообрушене зерно, що значно підвищує якість партії насіння в цілому.

В процесі сушіння  встановлюють температуру в межах 36-48 °С в залежності від вологості окремих форм кукурудзи.

Для батьківських форм гібридів вказану температуру знижують на 2-3 ^оС, оскільки більшість самозапилених ліній мають невисоку термостійкість. Для підвищення якості і чистоти насіння вихід дрібної фракції на операціях очищення і сортування встановлюють в межах 10-20 %. При калібруванні виділяють три фракції насіння (крупне, середнє та дрібне) в залежності від форми і маси зернівки.

В процесі доробки  контролюють і обмежують травмування  насіння. Насіння для посіву обробляють хімічними речовинами (інсекто-фунгіциди, стимулятори) та зберігають при вологості 13-14 % в тарі.

Насіння призначене для  тривалого зберігання. Як страховий  і резервний фонди, необхідно  готувати і зберігати за іншою  технологією. Його висушують до вологості 10-12 %, запаковують в полімерну тару і зберігають в необробленому стані. Хімічну обробку проводять безпосередньо перед посівом, цей захід підвищує схожість і силу росту насіння.

Сушіння зерна. Зерно сушать для зменшення вологості до межi, яка забезпечує стiйкiсть його в процесi зберiгання, для доведення його до потрiбних параметрiв пiд час заготiвлi i постачання на переробку, а також для знищення шкiдникiв. Усi способи сушіння зерна, якi поширені в даний час, базуються на сорбцiйних властивостях зерна. Видалення з зерна частини води відбувається шляхом створення умов, якi сприяють виникненню процесу десорбцiї. У сільськогосподарському виробництві для сушіння зернової маси застосовують такi способи: природне, або повiтряно-сонячне сушiння, де використовують тепло атмосферного повітря; i штучний, з використанням штучно нагрiтого повiтря. Крiм названих способів, для сушіння зерна можна застосувати водовбирні засоби, тобто речовини, якi володiють великою сорбцiйною здатністю (хлористий кальцiй, сульфат натрiю, суха тирса, силiкагель тощо); теплове сушiння з використанням вакууму; сушiння струмом високої частоти; інфрачервоними променями i штучно охолодженим та зневодненим повiтрям. Поширення цих способiв обмежує поки що їх економiчна невигiднiсть. Умовою  застосування будь-якого способу сушiння з збереженням усiх технологiчних якостей зерна, а в посiвному матерiалi – i його життєздатності. Тому технологiя сушiння будь-яким способом повинна проводитись з урахуванням фiзичних i фiзiологiчних властивостей зерна i зернових мас.

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Зберігання і переробка с.-г. продукції

Своєчасне видалення  із зернової маси насіння бур'янів, зелених частин рослин, пороши і значної кількості мікроорганізмів різко знижує її фізіологічну активність.

Добрі результати при  очищенні отримують, якщо заздалегідь  перевірити склад домішок в партіях зерна. З урахуванням цього складають схеми очищення.

Для своєчасного очищення зернових мас від домішок і  економії витрат праці в сільському господарстві широко використовують зерноочисний, агрегат продуктивністю 25 т/ч.

У зерноочисній машині відділяються легкі домішки, на ситах зерновий оберемок розділяється на дві фракції: очищене зерно і зернові відходи. Одночасно він обробляє тільки одну культуру. Закладають для зберігання зерно в кондиційному стані (вологість, температура, засміченість) в склади насипом.

 

 

 

7. Охорона праці і навколишнього середовища

 

В господарстві організаційну  роботу, підготовку управлінських рішень та контроль за їх реалізацію здійснює керівник господарства, який відповідальний з охорони праці. Він проводить роботу по планам, затвердженим керівником навчально-дослідного господарства, в відповідності з законодавчими та другими нормативними актами, наказами та розпорядженнями органів управління АПК. На нього покладена організація контролю роботи по створенню здорових і безпечних умов праці, координація діяльності всіх структурних підрозділів господарства.

Інструктажі на робочих місцях в рослинництві проводить директор. Інструктажі фіксуються в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. На території господарства кожне робоче місце забезпечене відповідною до роботи інструкцією з охорони праці. При роботі з отруйними і небезпечними для життя речовинами господарством надається працюючим засоби індивідуального захисту: комбінезони, захисні окуляри, гумові рукавиці. Таким працюючим по закінченню робіт видається молоко і мило, але не завжди це робиться

Для досягнення нормативних  умов праці ведуть роботу по підготовці та навчанню робітників. Ведуть розробку кваліфікованих характеристик для робітників з обов’язковими вимогами знань по охороні праці: розробка програми та методики психічної та фізичної підготовки і виховання робітників, навчання робітників організації робочих місць в відповідності з вимогами охорони праці, інженерної психології та естетики, оцінку знань та рівня виконання вимог з охорони праці.

Також треба проводити  роботу по створенню безпечних та нешкідливих технологій та обладнання.

Однією з глобальних проблем розвитку сучасного суспільства є вся екологічна криза. Діяльність людини порушує екологічні зв'язки. Так  в даний час велику шкоду нашим ґрунтам завдає водна і вітрова ерозія. Так, наприклад, на значних площах виявляється водна ерозія. Вона відбувається під впливом тимчасових потоків атмосферних вод (зливові дощі, потала вода і т.д.).

У свою чергу водна  ерозія підрозділяється на площинну ерозію і лінійну. Площинна ерозія виявляється  у верхньому прошарку і зумовлюється поверхневими водами і елементами  профілю ґрунту. У результаті цього процесу ґрунт позбавляється самого родючого прошарку, а на поверхню виходить материнська порода. Лінійна ерозія розвивається слідом за площинною й охоплює незначну площу, але більш помітна, ніж ерозія площинна.

При обробітку сільськогосподарських культур хімічними препаратами зростає небезпека загибелі не тільки шкідників, але й комах-обпилювачів, а від хлорорганічних навіть птиці.

Деякі хімічні препарати  спроможні накопичуватися в ґрунті, рослинах, і тому у господарстві намагаються застосовувати препарати вибіркової дії, а по можливості заміняти хімічні препарати біологічними засобами захисту.

При застосуванні хімічних засобів захисту рослин варто  дотримуватись вимог техніки безпеки й охорони праці. За три дні до застосування хімічних препаратів сповіщається населення і бджолярі. На полях розміщуються таблички, що інформують про те, що проводиться або вже проведено хімічну обробку. Для заправки і наступної мийки машин на території складу є спеціальні майданчики.

При використанні пестицидів враховуються погодні умови, фізико-хімічні властивості ґрунту, стійкість препарату і ступінь рухливості в навколишньому середовищі, токсичність для людини.

З підвітряного боку від  населеного пункту розташований склад  пестицидів і мінеральних добрив. Недоліками цього складу є те, що відсутня вентиляція і відсутнє опалення. При охолодженні препаратів відбувається замерзання препаратів із водяним наповнювачем або на масляній основі. Після відтавання змінюються фізико-хімічні властивості ряду препаратів, випадає осад, руйнується діюча речовина. Використані каністри, що вийшли з вжитку і прострочені препарати здаються для утилізації відповідним організаціям.

Органічні добрива зберігаються відповідно до санітарних норм в обвалованих земляними валами гноєсховищах .

Щоб уникнути ущільнення ґрунту, майже всі технологічні процеси  на полях мають виконуються гусеничними тракторами, але ця вимога не виконується, і всі процеси виконується колісними. Також на території господарства застосовуються мінімальний та нульовий обробіток ґрунту.

З метою запобігання  забруднення ґрунту для заправки агрегатів паливно-мастильними матеріалами відведений спеціальний майданчик, вкритий бетоном.

Пестициди зберігаються в закритій тарі, в приміщеннях, віддалених від житла, джерел питної води, тваринницьких ферм, пташників не менш як на 200 м. Розчини гербіцидів не залишають без нагляду, тару з під пестицидів та посуд, в якому готували розчини, не використовують для годівлі тварин, для зберігання питної води, харчових продуктів, фуражу. Після роботи з пестицидами потрібно переорати чи перекопати місця, де були заправні майданчики.

Для охорони навколишнього  середовища в системі використання пестицидів потрібно дотримуватися таких правил:

1) основними заходами  боротьби з бур’янами слід вважати агротехнічні (запровадження сівозмін, обробіток ґрунту), а хімічні розглядати лише як додаткові, коли самих агротехнічних недостатньо для захисту культурних рослин від бур’янів;