Отчет по практике на примере фермерське господарство «Новотроїцьке»

На схилах з глиняними  грунтово утворюючими породами формуються солончаки та засолені ґрунти.

Таблиця 4

Агрономічна характеристика основних типів ґрунтів господарства.

Найменування ґрунтів	Площа, га.	рН	Гумус, %	Вміст на 100г. ґрунту,
				NO3	P2O5	K2O
Чорнозем звичайний мало-гумусний не змитий	390	6,9	3,62	3,04	12,10	11,38
Чорнозем звичайний мало-гумусний слабозмитий	84	6,8	3,51	2,85	11,86	10,43
Чорнозем звичайний мало-гумусний середньозмитий	135	6,9	3,35	2,68	11,36	10,21
Чорнозем звичайний мало-гумусний сильно змитий	21	7	3,18	2,20	11,07	9,32

Чорноземні ґрунти займають найбільшу орну площу в господарстві. Вони являються типовими для цієї зони. Чорноземи сформувались в умовах засушливих степів під впливом степової трав’янистої рослинності на лесовій материнській породі.

Трав’янисте різнотрав’я  щорічно залишає в ґрунті приблизно половину своєї ваги переважно в виді коріння, менше в виді стебел та листя. Ці рослинні залишки являються основним джерелом надходження в ґрунт гумусу та елементів живлення ( азот, фосфор, калій).

Чорноземні ґрунти, як правило, мають потужний гумусований профіль (75–85см). Верхній гумусовий горизонт товщиною 40см має темне забарвлення, містить від 4,0% до 6,5% гумусу. Рокіровані різновидності чорноземів мають менший запас гумусу та поживних речовин. Коренева система трав’яних рослин, вміщає азот, фосфор, калій, достатньо забезпечений кальцієм, сприяє утворенню структури в верхнім гумусовім горизонті. При залученні чорноземних ґрунтів у ріллю природний процес ґрунтоутворення  порушується. На протязі всього періоду користування ґрунтами зменшується кількість гумусу та порушується структура в розораному шарі ґрунту. Разом з цим покращується аерація ґрунту, що веде за собою активізацію мікробіологічних процесів, сприяє мобілізації азоту та фосфору. Тому розорані чорноземи ґрунту мають підвищений.

 

4. Рільництво

4.1 Структура  посівних площ

Загальна земельна площа підприємства складає 630 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 60 га з їхньої ріллею 470га (табл. 5).

 

Таблиця 5

Структура посівних площ в фермерського господарства «Новотроїцьке»

Культура	2007 рік
	Площа, га		% до ріллі
Озимі:	130		27,6
пшениця	130		27,6 41
Ярі:	195		41,1
Ячмінь	60		12,7
Овес	30		6,3
Кукурудза на зерно	105		22,3
Технічні:	85		18,1
Соняшник	80		17,1
Багаторічні трави	5	1,1

 

Із структури посівних площ, видно  що переважну кількість посівних площ займають озимі культури, а саме озима пшениця в структурі посівних площ вона займає ххх га., наступне місце займають ярі культури відповідно ххх, технічні культури ххх, така структура посівних площ є оптимальною для даної зони вирощування сільськогосподарських культур.

4.2. Система сівозміни.

         У господарстві розроблена польова сівозміна.

 1. Чорний пар.

 2. Озима пшениця.

 3. Кукуруза на зерно.

 4. Овес.

 5. Ячьмінь.

 6. Люцерна.

 7. Соняшник.

4.3 Система  обробітку ґрунту

 

Систему обробітку ґрунту в сівозміні розробляють у  рік її освоєння з урахуванням  вимог культур, грунтово – кліматичних  умов зони, типу і ступеня забур’яненості полів, продуктивності техніки, досягнень  науки і передового досвіду і  інше. При цьому намагаються зменшити кількість обробітків і проходів по полю сільськогосподарських машин та знарядь, передбачити застосування комбінованих агрегатів, які виконують кілька операцій за один прохід.

Основне завдання обробітку  ґрунту в системі інтенсивного землеробства – створення оптимальних умов для рості й розвитку сільськогосподарських культур, поліпшення фізичних і хімічних властивостей орного шару з регулюванням водного, теплового та поживного режимів ґрунту, підвищення родючості ґрунту та захист його від водної та вітрової ерозії, знищення бур’янів, шкідників та збудників хвороб сільськогосподарських культур, загортання в ґрунт поживних решток і добрив, забезпечення умов загортання насіння сільськогосподарських культур на оптимальну глибину, знищення багаторічної рослинності при обробітку задернілих ґрунтів.

Під час обробітку  ґрунту змінюється співвідношення різних за розміром часточок ґрунту, їхнє взаємне розміщення, підвищується його пористість і аерація, великі грудки і брили подрібнюються.

Вплив обробітку на зміни властивостей та режимів ґрунтів залежить від грунтово – кліматичних умов, співвідношення в сівозміні просапних культур і культур суцільної сівби, рівня удобрення тощо.

Для створення оптимальних  умов для рості й розвитку сільськогосподарських культур в сівозміні застосовують диференційований обробіток ґрунту залежно від його властивостей, окультурення, попередників, забур’янення тощо. Правильно поєднують глибокий, звичайний і поверхневий обробіток з використанням полицевих, плоскорізних дискових та інших ґрунтообробних знарядь. Застосування будь – якого способу обробітку повинно забезпечувати необхідні умови для високоякісної сівби, загортання насіння на оптимальну глибину та дружнього його проростання.

Одним із критеріїв якості обробітку є його вплив на агрофізичні параметри ґрунту. Висока щільність погіршує тепловий режим, зменшує вологоємкість, утруднює проникнення кореневої системи рослин у глибокі шари. У дуже розпушеному ґрунті збільшується втрати вологи, порушується необхідний контакт з насінням і кореневою системою.

В останні роки все  більшого поширення набула мінімалізація  обробітку ґрунту, при якій різко зменшується механічний вплив на ґрунт та енергетичні затрати. Для цього зменшують (періодично) глибину і кількість прийомів обробітку, поєднують виконання кількох технологічних операцій в одному робочому процесі (агрегаті), застосовують широкозахватні агрегати та хімічні засоби боротьби з бур’янами тощо.

Захід – одноразова дія  на ґрунт робочими органами машин  або знарядь тим чи іншим способом для здійснення однієї або кількох технологічних операцій на певну глибину.

Заходи поділяються  на основні, поверхневі та спеціальні.

Основний обробіток  ґрунту – найбільш глибокий обробіток ґрунту (не менше 18 – 20 см) під культуру, що суттєво змінює його будову

Оранка – прийом обробітку ґрунту плугом, який забезпечує кришіння, розпушення та перегортання скиби не менше як на 130˚.

Глибокий безполицевий обробіток – обробіток ґрунту без перевертання його орного шару безполицевими плугами один раз в 4 – 5 років на глибину 35 – 40 см, а в роки між глибоким обробітком – мілкий обробіток дисковими знаряддями на 10 – 12 см.

Плоскорізний  обробіток ґрунту – обробіток ґрунту без перевертання пласту із залишенням на поверхні стерні та інших післяжнивних решток, що сприяє більшому нагромадженню вологи і захисту ґрунту від ерозії.

Поверхневий обробіток ґрунту – прийоми, вплив яких розповсюджується на верхню частину орного шару (до 20 см).

Лущення стерні – застосовується після збирання зернових культур. Відбувається загортання бур’янів у верхній шар ґрунту.

Культивація – обробіток ґрунту культиваторами, кий забезпечує кришення, розпушення, часткове перевертання і переміщення ґрунту, а також підрізування і вирівнювання поверхні поля.

Боронування – поверхневий обробіток ґрунту, що забезпечує кришення, розпушення, переміщення і вирівнювання поверхні ґрунту, а також часткове знищення проростків і сходів бур’янів.

Коткування – обробіток ґрунту котками, який забезпечує ущільнення, кришення брил і часткове вирівнювання поверхні.

Спеціальні заходи обробітку ґрунту – відносяться до менш розповсюджених заходів, і бувають: двоярусний обробіток ґрунту (обробіток ґрунту з перегортанням верхньої частини орного шару і одночасно розпушення нижньої частини, або одночасного перемішування верхнього і нижнього шарів), триярусний обробіток ґрунту (обробіток з частковим або повним переміщенням двох шарів ґрунту), плантажна оранка (обробіток ґрунту спеціальним перевальним плугом на глибину 40 – 80 см при ширині захвату 50 – 60 см), і фрезування (основний і поверхневий обробіток фрезами).

Система основного  обробітку ґрунту в сівозміні.

Система зяблевого обробітку  ґрунту складається з двох взаємозв’язаних ланок – лущення стерні і наступної оранки. На території України запроваджено диференційовану систему обробітку ґрунту на різну либину. Вона поєднує в сівозміні глибокий (25 – 30 – 32 см) – під просапні культури; звичайний (18 – 20 – 22 см) – під інші культури (овес, ячмінь, озимі зернові по пласту багаторічних трав 23 - 25 см) і мілкий (до 16 см) – під ярі та озимі зернові по чистих попередниках, а також під післяукісні та післяжнивні культури.

Глибина основного обробітку  має відповідати товщині орного шару. При цьому ґрунтопоглиблювач  у підорному шарі ґрунту виконує  функції мікромеліорації.

Система передпосівного обробітку ґрунту.

Ранньовесняний (передпосівний) обробіток ґрунту полягає в розпушуванні, вирівнюванні верхнього шару ґрунту для того, щоб зменшити втрати вологи, прискорити прогрівання посівного шару і створити сприятливі умови для проростання насіння польових культур.

При підготовці поля до сівби  озимих культур слід безпосередньо  після оранки, не чикаючи пересихання  верхнього шару, обробити його культиваторами або боронами, доводячи до дрібногрудкуватого стану.

Система післяпосівного обробітку ґрунту.

Для поліпшення доступу  вологи до насіння одночасно з  посівом або слідом за ним ґрунт  коткують, а для знищення ґрунтової  кірки і бур’янів, регулювання  водно – повітряного і теплового  режимів – боронують до і після сходів та оброблюють у міжряддях.

В залежності від культури проводять різну кількість міжрядних обробок, або замінюють їх внесенням пестицидів, або комбінують ці операції.

 

Таблиця 6

 

Система обробітку  ґрунту в польовій сівозміні

 

№ поля	С/г культура чи пар	Тип забур’яненості	Прийоми обробітку ґрунту	Агротехнічні строки	Глибина обробітку, см	Знаряддя  обробітку
1	Чорний пар	Змішані Ступінь 4	Дискування    Оранка Боронування   2 – 3 культивації   Культивація	Вслід за збиранням соняшника   Після внесення гною Весною при фізичній стиглості  ґрунту Під час вегетації при масовому з’явленні бур’янів.   Перед посівом в встановлені  строки	10 - 12   25 - 27 -   10 – 12 (поступово зменшують на 2 – 3 см) 6 – 8	БДТ-7   ПЛН-5-35 ЗБЗТ-1   КПС-4   КПС-4
2	Озима пшениця	Однорічні односім’я-дольні Ступінь 2	Боронування	Весною, при фізичній стиглості  ґрунту	-	ЗБП-0,6
3	Кукурудза на зерно	Багаторічні корене-паросткові Ступінь 2	Лущення (в 2 сліди)   Оранка Боронування Культивація Культивація Міжрядний обробіток	Після збирання пшениці   Після лущення Весною  при фізичній стиглості ґрунту При масовому з’явленні бур’янів Передпосівна  1 – 3 обробітку  в залежності від з’явлення  бур’янів	Перше на 6 – 8 Друге на 12 – 14 25 – 27 10 – 12	ЛДГ-15   ПЛН-5-35 ЗБЗТ-1 ЗБП-0,6 ЗБП-0,6 ЗБП-0,6
4	Овес	Багато-річні корене-вищні Ступінь 3	Лущеня стерні.Зяблева оранкаДискування боронами у двох напрямках.Боронування і передпосивна культивація.	Засміченя одноричними бур.янами у двох напрямках.Багаторічні бур.янів.Після кукурудзи Весняній обробіток.	6 – 8.12-14 25-27 27-30 1-2	ЛДГ-15   КПС4 ЗККШ
5	Ярий ячмінь	Однорічні односім’я-дольні Ступінь 3	Нульовий
6	Люцерна		Лущення Боронування Культивація Боронування	Після збирання  ячменя Після лущення При масовому з’явленні бур’янів Весною, при фізичній стиглості  ґрунту	10 – 12   5 - 8	ЛДГ-15 ЗБЗТ-1 КПС-4 ЗБП-0,6
7	Соняшник	Багаторічні корене-паросткові Ступінь 4	Нульовий  Міжрядний обробіток	1 – 3 обробітку в залежності  від з’явлення бур’янів	6 – 8	ЗБП-0,6 ЗБП-0,6 ЗБП-0,6