Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Августа 2012 в 08:29, курсовая работа
Сучасний стан сільськогосподарських угідь та причини поширення деградаційних процесів. Шляхи вирішення проблеми формування системи захисту сільськогосподарських угідь у зв’язку з реформуванням земельних відносин. Системний підхід як основа формування надійного захисту земель від деградаційних процесів.
Вступ
1. Основні теоретичні положення та проблеми формування системи захисту земель від деградаційних процесів у сучасних агроландшафтах.
1.1. Сучасний стан сільськогосподарських угідь та причини поширення деградаційних процесів.
1.2. Шляхи вирішення проблеми формування системи захисту сільськогосподарських угідь у зв’язку з реформуванням земельних відносин.
1.3. Системний підхід як основа формування надійного захисту земель від деградаційних процесів.
2. Характеристика об’єкта досліджень і обґрунтування методів розв’язання проблеми забезпечення захисту земель від деградаційних процесів.
2.1. Природно-кліматичні умови.
2.2. Рельєф.
2.3. Ґрунтовий покрив.
2.4. Структура агроландшафтів та рівень антропогенного навантаження.
2.5. Методичні підходи щодо оцінки якісного стану земель та ступеня прояву деградаційних процесів.
3. Розробка системи захисту ґрунтового покриву від деградаційних процесів в агроландшафтах Бориспільського району Київської області (на прикладі Сеньківської сільської ради).
3.1. Оцінка небезпеки водно-ерозійних процесів: вибір концептуальної моделі агроландшафту.
3.2. Оцінка небезпеки дефляційних процесів і система заходів щодо їх профілактики.
3.3. Оцінка впливу дегуміфікації та агрофізичної деградації на продуктивність сільськогосподарських угідь та системи заходів щодо їх профілактики.
3.4. Комплекс ґрунтоохоронних заходів і їх еколого-економічна оцінка (за попередженими втратами гумусу).
4. Охорона праці.
Висновки та пропозиції
Додатки
Список використаних джерел
Виконання будь-яких топографо-геодезичних робіт на вулицях міст і населених пунктів, а також автомобільних дорогах повинно бути погоджено з відділом регулювання вуличного руху. Роботи на проїзній частині вулиць і автомобільних дорогах повинні виконуватись в період спаду інтенсивності руху транспорту. Всі лінії, проміри ліній стрічкою необхідно вести вдень і по бровці доріг та вулиць. Робітники, які приймають участь у виконанні топографо-геодезичних робіт на вулицях, площах і автомобільних дорогах, повинні працювати в демаскуючому одязі, повинні в досконалості знати і виконувати правила дорожнього руху.
Забороняється проводити роботи в смузі відчуження високовольтних ліній електропередач, електропідстанцій, на антенних полях без погодження із відповідними організаціями. Забороняється проводити виміри висоти підвіски проводів ЛЕП безпосередньо виміром при допомозі стрічки, рейки, віх і інших предметів (визначати й слід аналітичне); піднімати рейки, віхи і інші предмети до ЛЕП і контактної мережі залізниць і трамвайних ліній на відстані ближче, ніж 2 м; застосовувати стержні довші 15 см для закріплення теодолітних ходів на заасфальтованій частині населеного пункту.
На території новоствореного господарства передбачається посадка полезахисних лісосмуг. Загальна вимога до елементів обладнання лісопосадкових машин викладенні в ГОСТ 15.001-73. Створення лісних смуг повинно підлягати наступним вимогам: лісопосадкові машини оснащуються подвоєною сигналізацією, яка служить для зв'язку тих, хто саджає із трактористом. Сигналізація повинна надійно керуватись як із кабіни тракториста, так із лісопосадкової машини.
При роботі повинні виконуватись наступні основні вимоги техніки безпеки при переміщенні лісопосадкових машин: робочі повинні знаходитись на відстані не менше І0 м; заправка посадковим матеріалом повинна здійснюватись тільки після повної зупинки машини. Ящики, в яких переноситься посадковий матеріал, не повинні мати не забиті гвіздки та порваного металевого обрамлення.
Тракторист і робітник, який садить, повинні бути особливо уважні і контролювати дії один одного. Тракторист повинен слідкувати за рельєфом місцевості та не допускати різких поворотів при роботі і особливо на косогорах. Забороняється здавати назад, коли лісопосадкова машина знаходиться в робочому стані.
В даний час в сільському господарстві збір урожаю проводять механічним способом, зернові культури збирають зернозбиральними комбайнами. При цьому необхідно дотримуватись заходів безпеки при роботі на зернозбиральному комбайні у відповідності до ГОСТ 46.31.109-81. При веденні механічних робіт по збиранню врожаю слід керуватись вимогам, викладеним в технічних описах і інструкціях по експлуатації машин.
Згідно діючого законодавства про охорону праці в сільськогосподарських підприємствах, організаціях і установах повинні проводитись інструктажі по техніці безпеки і навчанню безпечних методів роботи всіх працівників.
Висновки та пропозиції
У магістерській роботі зроблено спробу проаналізувати закономірності і принципи раціонального землекористування на основі системного підходу.
При організації території ТОВ “Земля” було здійснено забезпечення позитивного та бездефіцитного балансу гумусу, за рахунок запроектованих сівозмін збільшено ґрунтозахисну ефективність, зменшено показники розораності території на 1%, збільшено в структурі земель площі екологостабілізуючих угідь
Важлива роль в стабілізації екологічної ситуації належала розміщенню екологічної інфраструктури, особливо лісовим насадженням. Тому при оптимізації землекористування була переглянута структура агроландшафту в бік розширення лісонасаджень та сіножатей. Розширені площі кормових угідь дають можливість для розвитку в майбутньому тваринництва.
Розраховано, що прибуток ТОВ «Земля» від запропонованих проектних рішень становитиме 698784,0 грн. А витрати на впровадження заходів із трансфомаціхї ріллі у сіножаті та створення лісосмуг становитиме 260390,0 грн.
Окупність затрат становить 4 роки.
Сучасні умови трансформації господарських відносин орієнтують землеустрій на вирішення, в першу чергу, екологічних проблем - сприяння збереження і покращення якісного стану природних ландшафтів, підвищення родючості грунтів і культури землеробства в сільському господарстві. Проектуючи екологічно стійкий агроландшафт, необхідно застосовувати системний підхід, який включає екологічну, економічну та соціальну складову та оптимізує співвідношення угідь на території агроландшафту.
ДОДАТКИ
Додаток А. Моделі агроландшафтів (для водної ерозії)
Ступінь небезпеки, ІЗГ, в роках | Назва блоку моделі АЛ | Характеристика |
І. Небезпека водної ерозії відсутня | - | Конструкція АЛ не має протиерозійної спрямованості. |
ІІ. Слабка небезпека 200<ІЗГ<300 | “Агротехніка” | Основний обробіток і посів виконуються за контуром, безполицеві технології обробітку грунту застосовуються після культур суцільного посів під просапні культури. Тільки в екстремальних випадках використовуються ГТС.
|
ІІІ. Помітна небезпека 100<ІЗГ<200 | “Інженерна агротехніка” | Розораність загальної території не перевищує 40%, співвідношення ріллі до природних угідь не перевищує одиниці. Технологічний блок проектується на кількісній розрахунковій основі, проводиться процедура грунтово-екологічної експертизи кожної технологічної операції. Створюється дієва система полезахисних смуг. Модель аналогічна моделі КМЗ за О.Г. Тараріко. |
IV. Сильна небезпека 50<ІЗГ<100 | “Зелений вал” | Повна реалізація моделі ІІІ. Малорозвинені грунти, водоохоронні зони виводяться з ріллі без винятку під суцільне заліснення. Проектується система ЗПД з урахуванням протиерозійної ефективності технологічного блоку. Розрахунки ведуться на імовірний змив грунту 10-ої забезпеченості з 1 га сівозмінної площі. |
V. Дуже сильна (катастрофічна) небезпека ІЗГ<50 | “Інженерна споруда” | Повна реалізація моделі ІV. Система ЗПД розробляється без урахування протиерозійної ефективності технологічного блоку, який не має регулярної інженерної надійності. Розрахунки ведуться на імовірний змив 10%-ої забезпеченості. |
Показники | Ступінь деградації грунтів, недобір врожаю, % | |||
| Слабкий, до 10 | Середній, 10-50 | Сильний, 50-90 | Повний. 90-100 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Водна ерозія і дефляція | ||||
Відсутні генетичні горизонти | Змито або дефльовано 1/2 Н чи НЕ | Змито або дефльовано понад 1/2 або весь Н чи Е | Змито або дефльовано Н, HP чи НЕ, Е і частково Ph чи І | Змито або дефльовано Н, HP, Ph чи НЕ, Е, І |
Дегуміфікація | ||||
Зменшення вмісту гумусу, % від вихідного | До 20 | 20-40 | 40-60 | >60 |
Декальцинація | ||||
рСа аСа , мг-екв/л Вміст обмінних катіонів. | 2,4-2,6 8-5 | 2,6-2,8 5-3 | 2,8-3,0 3-1
| >3,о <1 |
мг-екв на 100 г грунту Са2+ Mg2+ Сума увібраних катіонів, мг-екв на 100 г фунту |
15-10 3-2
20-15 |
10-5 2-1
15-10 |
5-2,5 1-0,5 10-5 |
<2,5 <0,5 <5 |
Вторинне підкислення | ||||
РН | 5,5-5,0 | 5,0-4,5 | 4,5-4,0 | <4,0 |
Н мг-екв на 100 г фунту | 3-4 | 4-5 | 5-6 | >6 |
Вторинне підлуженая (осолонцювання) | ||||
Вміст обмінного нафію, % від МКО | 1-.3 | 3-6 | 6-10 | >10 |
рН водний | 7,5-8,0 | 8,0-8,5 | 8,5-9,0 | >9,0 |
Вміст Na2COj у водній витяжці, % | 0,01-0,05 | 0,05-0,1 | 0,1-0,3 | >о,з |
Співвідношення аNa/jaCa | 0,5-1,5 | 1,5-3,0 | 3,0-6,0 | >6,0 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Вторинне засолення | ||||
Вміст сухого залишку (%) у |
|
|
|
|
водній витяжці при типі за- |
|
|
|
|
солення: |
|
|
|
|
хлоридно-содовий і содово-хлоридний | 0,15-0,25 | 0,25-0,4 | 0,4-0,6 | >0,6 |
сульфатно-содовий і содово-сульфатний сульфатно-хлоридний Хлорид ний | 0,15-0,25 0,15-0,3 0,2-0,5 | 0,25-0,5 0,3-0,5 0,5-0,6 | 0,6-0,7 0,5-0,8 0,6-1,0 | >0,7 >0,8 >1,0 |
хлоридно-сульфатний Сульфатний | 0,25-0,4 0,3-0,6 | 0,4-0,7 0,6-1,0 | 0,7-1,2 1,0-2,0 | >1,2 >2,0 |
Агрофізична деградація | ||||
Структурно-агрегатний склад, % |
|
|
|
|
повітряно-сухі агрегати розміром 0,25-10 мм | 75-60 | 60-50 | 50-30 | <30 |
водостійкі агрегати розміром понад 0,25 мм | 45-35 | 35-25 | 25-25-15 | <15 |
Рівноважна щільність, г/см : |
|
|
|
|
піщані та супіщані суглинкові та | 1,3 | 1,3-1,5 | 1,5-1,7 | >1,7 |
глинисті | 1.4 | 1,4-1,6 | 1,6-1,8 | >І,8 |
Водопроникність за годину, мм | 100-50 | 50-30 | 30-10 | <10 |
Виснаження елементів поживи, мг/кг грунту | ||||
Вміст елементів поживи, мг/кг грунту: |
|
|
|
|
Азот сполук, що легко гідролізуються, за: |
|
|
|
|
Тюріним-Кононовою | 40-30 | 30-20 | 20-10 | <10 |
Корнфілдом | 150-100 | 100-50 | 50-25 | <25 |
Рухомі фосфати за: |
|
|
|
|
Кірсановим | 50-25 | 25-15 | 15-5 | <5 |
Чирковим | 50-20 | 20-10 | 10-5 | <5 |
Мачигіним | 15-10 | 10-5 | 5-3 | <3 |
Додаток Б. Діагностичні критерії деградації грунтів
продовження додатку Б
Обмінний калій за: |
|
|
|
|
Кірсановим | 80-40 | 40-20 | 2.0-10 | <10 |
Чирковим | 40-20 | 20-10 | 10-5 | <5 |
Мачигіним | 200-100 | 100-50 | 50-25 | <25 |
Забруднення важкими металами | ||||
Валовий вміст металів, мг/кг грунту |
|
|
|
|
Кадмій | 1-2 | 2-5 | 5-10 | >10 |
Нікель | 100-150 | 150-300 | 300-600 | >600 |
Цинк | 150-200 | 200-500 | 500-1000 | >1000 |
Мідь | 100-150 | 150-250 | 250-500 | >500 |
Свинець | 100-150 | 150-500 | 500-1000 | >1000 |
Ртуть | 1-2 | 2-5 | 5-10 | >10 |
Забруднення пестицидами | ||||
Вміст пестицидів у грунті | 1 -2 ПДК | 2-5 ПДК | 5-10 ПДК | >І0 ПДК |
Забруднення нафтою | ||||
Вміст бітумізованих речовин, % від маси грунту | До 1 | 1-2,5 | 2,5-3,7 | 3,7-5,0 |
Сульфатно-хлоридний сухий залишок, % | - | - | До 1 | Понад 1 |
Підтоплення прісними водами (заболочування) | ||||
Рівень ґрунтових ВОД, CM | 250-150 | 180-120 | 120-60 | 3 поверхні |
| Глеюваті | Глейові | Сильноглейові | Болото, повне водона-сичення; наявність торф'яного горизонту в усьому профілі |
Коефіцієнт заболочування, К = F'e/Mn | 7-10 | 10-30 | >30 |
|
Забруднення радіонуклідами | ||||
Вміст 137Cs, Ku * km-2 | До 40 | 40-80 | >80 |
|
Список використаних джерел
1. Земельний кодекс України. К.- від 22.04.2008
2. Закон України «Про охорону земель» № 962-ІV від 19.06.2003
3. Барвінський А.В.Захист орних земель від деградації//Землеустрій та кадастр.-2006-№1-с.51,52,55.
4. Булигін С.Ю., Бураков В.І., Котова М.М., Новак Б.І., Ачасов А.Б., Барвінський А.В. Проектування ґрунтозахисних та меліоративних заходів в агроландшафтах, К.- 2004.
5. Булигін С.Ю. Формування екологічно сталих агроландшафтів:Навч.пос.-
6. Джамаль В.А., Шелякін М.М.Захист грунтів від ерозії.-К.-Урожай, 1986- с. 35-45.
7. Добряк Д.С,, Бабміндра Д.І., Спінчук В.О.Формування екологобезпчного землекористування в умовах дії водної та вітрової ерозії.К.-Урожай, 2010-с. 7,8,9,10,11,14,20,21.
8. Добряк Д.С., Канаш О.П., Бабміндра Д.І., Розумний І.А.Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання, К.-Урожай, 2009.
9. Кривов В.М. Екологічно безпечне землекористування Лісостепу України. Проблема охорони грунтів.К.-Урожай, 2006-с.84-85, 93, 132-133.
10. Кривов В.М.Організація структури агроландшафтів – основа раціонального використання земельних ресурсів//Землевп.вісник.-
11. Коцюба В.О., Коцюба О.О., Міщенко О.Г. Під покровом Святого Харалампія. Історико-країзнавчі нариси.-Бровари:Українська ідея.-2007.-280с.
12. Лавейкін М.І.Реформування системи землекористування в Україні – К.:РВПС України НАН України.с. 184-189
13. Медведев В.В., Плиско И.В.Бонитировка и качественная оценка пахотных земель Украины. С.116-117.
14. Медведєв В.В.Родючість грунтів. Моніторинг та управління.К.-Урожай, 1992.-с.34-46, 80-91, 158-163, 194-204.
15. Миргород М.М. Економіко-екологічні аспекти складу земельних ресурсів та їх використання//Землеустрій та кадастр.-2008-№2- с.76-79.
16. Методичні рекомендації оцінки екологічної стабільності агроландшафту та сільськогосподарського землекористування.К.:ІЗУААН, 2001-с.15.