Основні теоретичні положення та проблеми формування системи захисту земель від деградаційних процесів у сучасних агроландшафтах

Середньорічні втрати гумусу в результаті незбалансованого вносу і виносу органічної речовини в цілому по території Бориспільського району становить  24 тис.т. Середньорічні втрати гумусу в результаті ерозії - 2 тис.т.

Визначаємо ступінь деградації за зменшенням вмісту гумусу за даний період:

3,3% -100%

0,8% - х

Х = 24,2 %

Враховуючи це, можна зробити оцінку динаміки вмісту гумусу по району в цілому. За 100 років вміст гумусу на території Бориспільского району знизився на 0,8%. За цими даними ступінь деградації середній, недобір урожаю становить 10-50 % (за додатком Б).

З цього випливає, що територія Сеньківської сільської ради має середній ступінь деградації, недобір урожаю становить 10-50%.

3.4. Комплекс грунтоохоронних заходів і їх еколого-економічна оцінка (за попередженими втратами гумусу).

Враховуючи оцінку водно-ерозійних  та дефляційних процесів, дегуміфікації на території господарства необхідно застосувати концептуальну модель агроландшафту «Інженерна агротехніка». Це третій ступінь (помітної) небезпеки (100<ІЗГ<200) водно-ерозійних процесів, який  характеризується такими особливостями:

1. Розораність загальної території не перевищує 40% (співвідношення ріллі до природних угідь не перевищує одиниці).

2. Технологічний блок агроландшафту проектується на кількісній розрахунковій основі переважно інженерними методами. Для цього будь-яка технологічна операція повинна мати кількісну характеристику її протиерозійної ефективності. Крім того, обов`язкова процедура грунтово-екологічної експертизи цих операцій.

3. Співвідношення і розміщення сівозмін, розміри робочих ділянок, максимально допустима довжина лінії стоку визначаються тільки інженерними методами на підставі математичних моделей ерозії.

4. В окремих випадках проектується гідротехнічні споруди.

5. Створюється дієва система полезахисних дерево-чагарникових смуг (розташуванні одна від одної на відстані не більше 10-15 височин), яка окрім істотного покращання мікроклімату приземного шару повітря і діяльності поверхні грунту виконує роль постійних напрямних виконання технологічних операцій при вирощуванні культур тільки поперек схилу.

Таким чином, передбачається використання усіх можливостей технологічного блоку, який підсилюється системою полезахисних смуг [6].

На території господарства потікає річка Красилівка, яка належить до малих річок (тобто площа її становить менше 3 га). Тому навколо річки необхідно встановити прибережну захисну смугу шириною 25м та відвести її під залуження. Площа, відведена під залуження, становить 75,0 га.

Територію господарства було поділено на 3 масиви.

На 1 масиві ТОВ «Земля» пропонується запроектувати кормову сівозміну з 6 полів з наступним набором культур:

1.      горох

2.      озима пшениця

3.      кормові коренеплоди

4.      кукурудза на зерно

5.      ячмінь

6.      кукурудза на силос

Переважаючий грунт – 133г – лучні легкосуглинкові. Розмір та площа полів та робочих ділянок розраховано в таблицях 3.9 та 3.10.

Таблиця 3.9 Розмір полів кормової сівозміни

Таблиця 3.10 Площі робочих ділянок полів кормової сівозміни

На 2 масиві пропонується запроектувати польову сівозміну з 5 полів загальною площею1540, 8 га, середній розмір поля становить  308,16 га

з наступним набором культур:

1.      конюшина

2.      озима пшениця

3.      картопля

4.      кукурудза на силос

5.      ячмінь з підсівом конюшини

Переважаючий грунт – 29в – сірі опідзолені супіщані. Розмір та площа  полів та робочих ділянок розраховано в таблицях 3.11 та 3.12.

Таблиця 3.11 Розмір полів польової сівозміни

Таблиця 3.12 Площі робочих ділянок полів  польової сівозміни  № 1