Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Августа 2012 в 08:29, курсовая работа
Сучасний стан сільськогосподарських угідь та причини поширення деградаційних процесів. Шляхи вирішення проблеми формування системи захисту сільськогосподарських угідь у зв’язку з реформуванням земельних відносин. Системний підхід як основа формування надійного захисту земель від деградаційних процесів.
Вступ
1. Основні теоретичні положення та проблеми формування системи захисту земель від деградаційних процесів у сучасних агроландшафтах.
1.1. Сучасний стан сільськогосподарських угідь та причини поширення деградаційних процесів.
1.2. Шляхи вирішення проблеми формування системи захисту сільськогосподарських угідь у зв’язку з реформуванням земельних відносин.
1.3. Системний підхід як основа формування надійного захисту земель від деградаційних процесів.
2. Характеристика об’єкта досліджень і обґрунтування методів розв’язання проблеми забезпечення захисту земель від деградаційних процесів.
2.1. Природно-кліматичні умови.
2.2. Рельєф.
2.3. Ґрунтовий покрив.
2.4. Структура агроландшафтів та рівень антропогенного навантаження.
2.5. Методичні підходи щодо оцінки якісного стану земель та ступеня прояву деградаційних процесів.
3. Розробка системи захисту ґрунтового покриву від деградаційних процесів в агроландшафтах Бориспільського району Київської області (на прикладі Сеньківської сільської ради).
3.1. Оцінка небезпеки водно-ерозійних процесів: вибір концептуальної моделі агроландшафту.
3.2. Оцінка небезпеки дефляційних процесів і система заходів щодо їх профілактики.
3.3. Оцінка впливу дегуміфікації та агрофізичної деградації на продуктивність сільськогосподарських угідь та системи заходів щодо їх профілактики.
3.4. Комплекс ґрунтоохоронних заходів і їх еколого-економічна оцінка (за попередженими втратами гумусу).
4. Охорона праці.
Висновки та пропозиції
Додатки
Список використаних джерел
= (1957,771/11244,14)*1,0= 0,174.
Виходячи з цього, територія є екологічно нестабільною, тому що Кек.ст. менше 0,33, але коефіцієнт екологічної стабільності збільшився.
Для характеристики рівня розораності ТОВ «Земля» Сеньківської сільської ради необхідно визначити коефіцієнт розораності. Коефіцієнт розораності (Кроз) розраховується як питома вага орних земель в структурі усіх угідь:
Кроз = (Рріллі+Ргородів)/∑Р
Кроз = (Рріллі+Ргородів)/∑Р = 8185,06/11244,14 = 0,73. Рівень розораності зменшився на 1% і становить 73%.
Визначаємо рівень сільськогосподарської освоєності території:
Рівень с/г освоєності = (∑Р с/г угідь / ∑Р) *100%
Рівень с/г освоєності = (∑Р с/г угідь / ∑Р) *100% = (8685,96/11244,14)*100%= = 0,78*100% = 78 %
Рівень с/г освоєності зменшився на 1% після проекту.
Визначаємо рівень розораності с/г угідь за формулою:
Рівень розораності = (∑Рріллі / ∑Рс/г угідь) *100%
Рівень розораності= (∑Рріллі / ∑Рс/г угідь) *100%= (8185,06/8685,96)*100% =93%
Визначаємо відношення площ екологічнодестабілізуючих угідь (рілля) і еклогостабілізуючих угідь (сіножаті, пасовища, перелоги, багаторічні насадження):
8185,06/745,76= 10,09
Дане співвідношення після запровадження проектних рішень зменшилося.
Для оцінки антропогенного навантаження даної території необхідно визначити коефіцієнт антропогенного навантаження.
Коефіцієнт антропогенного навантаження (К ант. н.) показує, наскільки сильно впливає діяльність людини на стан природного середовища. Він обчислюється по наступній формулі:
де Рі – площа земель з відповідним рівнем антропогенного навантаження, га;
Бі – бал, відповідної площі з певним рівнем антропогенного навантаження (вимірюється по 5- бальній шкалі).
Таблиця 3.21.Оцінка земель по ступеню антропогенного навантаження
Ступінь антропогенного навантаження | Бал, Б | Групи земель, що відповідають ступені антропогенного навантаження і балові оцінки | Площа земель, га Рі | Рі*Б |
6. Високий | 5 | Землі промисловості, транспорту, населені пункти, дороги | 1891,09 | 9455,45 |
7. Значний | 4 | Рілля, багаторічні насадження, городи | 8356,82 | 33427,28 |
8. Середній | 3 | Культурні кормові угіддя: залужені балки, пасовища, косовиці | 500,9 | 1502,7 |
9. Незначний | 2 | Лісосмуги, чагарники, ліси, болота, під водою | 532,56 | 1065,12 |
10. Низький | 1 | Мікрозаповідники | - | - |
|
| Разом | 11244,14 | 45450,55 |
= 45450,45/11244,14 = 4,05.
Враховуючи вищезазначене, можна зробити наступні висновки. Дана територія є екологічно нестабільною, але рівень розораності становить 73%, тобто знизився на 1 %, рівень сільськогосподарської освоєності території 78%, рівень розораності сільськогосподарських угідь 93%, коефіцієнт антропогенного навантаження становить 4,05.
Для зменшення втрат гумусу на даній території рекомендовано запроектувати наступні сівозміни:
Польова сівозміна № 1(40% просапних культур)
1. конюшина
2. озима пшениця
3. картопля
4. кукурудза на силос
5. ячмінь з підсівом конюшини
Польова сівозміна № 2 (25% просапних культур)
1. конюшина
2. озима пшениця
3. кормові коренеплоди
4. кукурудза на зерно
5. горох
6. озима пшениця
7. гречка
8. ячмінь
Кормова сівозміна (50% просапних культур)
1. горох
2. озима пшениця
3. кормові коренеплоди
4. кукурудза на зерно
5. ячмінь
6. кукурудза на силос
Головним завданням даних сівозмін є забезпечення позитивного балансу гумусу.
Розраховуємо баланс гумусу для польової сівозміни № 1 за формулою (3.6)
Бг= ((∑П1+∑П2/tр) – ((∑Р/ tр), (3.6)
де Бг – середньорічний баланс гумусу за рахунок пожнивних і кореневих решток, т/га
∑П1 – новоутворення гумусу за рахунок пожнивних і кореневих решток, т/га
∑П2 - новоутворення гумусу за рахунок органічних добрив, т/га
∑Р – сумарна мінералізація гумусу під усіма культурними сівозмінами, т/га
tр – тривалість ротації сівозміни, роки.
Таблиця 3.22Розрахунок показників для визначення балансу гумусу для польової сівозміни №1
№ п/п | Назва культури | Урожайність, ц/га | Коефіцієнт виходу рослинних решток | Коефіцієнт гуміфікації | П1 | Р |
1 | Конюшина | 250 | 0,20 | 0,25 | 12,5 | 0,30 |
2 | Озима пшениця | 40 | 1,10 | 0,25 | 11,0 | 0,70 |
3 | Картопля | 200 | 0,06 | 0,08 | 1,0 | 1,»0 |
4 | Кукурудза на силос | 380 | 0,16 | 0,15 | 9,1 | 1,25 |
5 | Ячмінь з підсівом конюшини | 30 | 0,90 | 0,22 | 5,9 | 0,70 |
|
|
|
|
| 39,5 ц/га (3,95 т/га) | 4,15 |
∑Р = 4,15*1,4 = 5,81 т/га
1,4 - коефіцієнт мінералізації гумусу (залежно від гранулометричного складу)
Бг = (3,95+0)/5 – 5,81/5 = -0,37 т/га
Якщо баланс гумусу від'ємний, то необхідно розрахувати мінімальну норму органічних добрив для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу за формулою (3.7):
Нм =Нф+(Бг/Кгум), (3.7)
де Нм – мінімальна норма органічних добрив сівозмінної площі, т/га
Нф – фактична норма внесення органічних добрив в сівозміну, Нф=0
Бг – баланс гумусу
Кгум –коефіцієнт гумфікації.
Нм= 0+0,37/0,054 = 6,85 т/га.
За розрахунками для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в даній сівозміні необхідно за ротацію внести (6,85*5полів = 34,2 т/га) біля 34 т/га органічних добрив, тоді як внесення 40т/га гною (під картоплю в полі №3) гарантовано забезпечить позитивний баланс гумусу.
Розраховуємо баланс гумусу для польової сівозміни № 2.
Таблиця 3.23 Розрахунок показників для визначення балансу гумусу для польової сівозміни №2
№ п/п | Назва культури | Урожайність, ц/га | Коефіцієнт виходу рослинних решток | Коефіцієнт гуміфікації | П1 | Р |
1 | Конюшина | 230 | 0,20 | 0,25 | 11,5 | 0,30 |
2 | Озима пшениця | 40 | 1,10 | 0,25 | 11,0 | 0,70 |
3 | Кормові коренеплоди | 400 | 0,04 | 0,10 | 1,6 | 1,50 |
4 | Кукурудза на зерно | 45 | 0,80 | 0,20 | 7,2 | 1,10 |
5 | Горох | 32 | 0,80 | 0,23 | 5,9 | 0,80 |
6 | Озима пшениця | 35 | 1,10 | 0,25 | 9,6 | 0,70 |
7 | Гречка | 15 | 1,10 | 0,22 | 3,6 | 0,60 |
8 | Ячмінь з підсівом конюшини | 33 | 0,90 | 0,22 | 6,5 | 0,70 |
|
|
|
|
| 56,9ц/га (5,69 т/га) | 6,4 |
∑Р = 6,4*1,4 = 8,96 т/га
1,4 - коефіцієнт мінералізації гумусу (залежно від гранулометричного складу)
Бг = (5,69+0)/8 – 8,96/8 = -0,41 т/га
Нм= 0+0,41/0,054 = 7,59 т/га.
Отже, за ротацію потрібно вносити не менше 61 т/га (7,59*8полів=60,7 т/га) для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу і 65 т/га (35 т/га в полі №3 і 30 т/га в полі №6) – для позитивного балансу гумусу.
Розраховуємо баланс гумусу для кормової сівозміни.
Таблиця 3Розрахунок показників для визначення балансу гумусу для кормової сівозміни
№ п/п | Назва культури | Урожайність, ц/га | Коефіцієнт виходу рослинних решток | Коефіцієнт гуміфікації | П1 | Р |
1 | Горох | 30 | 0,80 | 0,23 | 5,5 | 0,80 |
2 | Озима пшениця | 35 | 1,10 | 0,25 | 9,6 | 0,70 |
3 | Кормові коренеплоди | 400 | 0,04 | 0,10 | 1,6 | 1,50 |
4 | Кукурудза на зерно | 45 | 0,80 | 0,20 | 7,2 | 1,10 |
5 | Ячмінь+післяжнивні посіви | 28 | 0,90 | 0,22 | 5,5 | 0,70 |
6 | Кукурудза на силос | 340 | 0,16 | 0,15 | 8,2 | 1,25 |
|
|
|
|
| 37,6 ц/га(3,76 т/га | 6,25 |