Система державних органів в Україні. Державна служба. Посадові особи: поняття та класифікація

Прокуратура України  складає єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим і Генеральному прокуророві України.

Відповідно до Конституції  України, Генеральний прокурор призначається  за згодою Верховної Ради Президентом  України.

Уповноважений Верховної  Ради України по правах людини (здійснює парламентський контроль дотримання конституційних прав і воль людини й громадянина). Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" визначив метою парламентського контролю наступні пункти:

• захист прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України;
• додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина суб'єктами, зазначеними у статті 2 вищезгаданого Закону;
• запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню;
• сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;
• поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;
• запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод;
• сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

При огляді органів української  держави необхідно бачити, що органи місцевого самоврядування не входять  у систему цих органів, тобто  органи місцевого самоврядування в  сучасній Україні мають недержавний  статус, але законом їм можуть бути делеговані окремі повноваження органів виконавчої влади. З питань, пов'язаним зі здійсненням ними цих повноважень, вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Автономна Республіка Крим входить у систему адміністративно-територіального  устрою України. В Автономній Республіці Крим (АРК) Верховна Рада є представницьким органом АРК, приймає Конституцію АРК, рішення, постанови . АРК має свій Уряд. В АРК діє Представництво Президента України. Правосуддя в АРК здійснюють суди, що входять у єдину систему судів України.⁷

2. Державна служба України: концепція побудови і функціонування

У процесі здійснення політичних, економічних і соціальних реформ в Україні зростає значення державної служби для забезпечення реалізації державної політики в сфері державного управління. У системі владних стосунків державна служба відіграє важливу роль. Вона виступає одним із головних чинників формування цивілізованої державності, об'єднання зусиль усіх гілок влади, забезпечення формування кадрового резерву органів державного управління як шляхом застосування технологій відбору найбільш здібних, кваліфікованих працівників, так і завдяки цільовій підготовці професіоналів у галузі державного управління.

Державна влада здійснюється безпосередньо за участю державної служби, яка реалізує волю держави, виражену в рішеннях відповідних гілок влади, впливає на діяльність і поведінку людей та соціальних груп за допомогою правових та організаційних механізмів (авторитету, прав, переконань тощо). Державна служба від імені держави і в межах законодавства використовує основні методи державної влади - планування, прогнозування, управління, організацію, переконання, заохочення, контроль і т. ін. Завдяки ним державна служба впроваджує в життя прийняті органами державної влади рішення.⁸

Державна служба —  врегульована законодавством професійна діяльність осіб, що обіймають посади в державних органах та їх апараті з практичного виконання завдань і функцій держави і одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Основні принципи організації  держслужби визначають єдність системи  державної влади і розмежування її на законодавчу, виконавчу і судову. Враховуючи специфічні завдання відповідних владних структур, в апараті кожної гілки влади реалізується державна служба. У той же час державна служба єдина, - для всіх службовців діють єдині норми і правила проходження служби.

Державне управління цілеспрямовано впливає на суспільство завдяки виконавчим, розпорядчим діям державних органів, в основі яких лежить професійна діяльність осіб із здійснення повноважень цих органів, тобто державна служба.

Державні службовці  активно беруть участь у виробленні проектів законів, програм, що відбивають внутрішню і зовнішню політику держави, предметно займаються підготовкою пропозицій до змін в структурі державних органів. Діяльність у сфері державної служби пов'язана з повсякденним вирішенням управлінських завдань: збиранням, аналізом та узагальненням інформації, розробкою проектів рішень, законів, указів, контролем їхнього виконання, задоволенням потреб населення тощо.

Державна служба є підсистемою загальної системи управління політичними та соціально-економічними процесами. До її компетенції таким чином входить реалізація програми соціального і економічного розвитку країни, державного бюджету та інших. Через держслужбу здійснюється політика держави в ринковій економіці.

Держслужба виконує також низку соціальних завдань державного управління, таких як: виробництво соціальних послуг; реалізація інтересів, прав і свобод громадян, їхніх груп; вирішення соціальних конфліктів тощо. Ці завдання дозволяють кваліфікувати держслужбу як провідний соціальний інститут.⁹

Державна служба є також реальним провідником ідей державності. Вона має бути правовою, чітко організованою, соціально орієнтованою, ефективною. Від якості державної служби значною мірою залежить майбутнє країни.

Держава і суспільство  спроможні вирішувати свої завдання лише за умов цілеспрямованої, високопрофесійної, енергійної роботи державного апарату. Тому необхідно розвивати державну службу, зосередити в ній високоморальних людей, відданих своєму народові та вітчизні, професійно підготовлених і компетентних, оснащених новітньою оргтехнікою та методологією, винагорода за працю яких адекватна їхній відповідальній, складній і напруженій діяльності.

Зважаючи на вищевикладене, є необхідність формування такого корпусу  державних службовців, які були б  не тільки професіоналами, але і прибічниками свободи, справедливості, рівноправності, демократії, розглядали права громадян як найвищий пріоритет при виконанні своїх службових обов'язків.

Отже, звертають на себе увагу такі тенденції в розвитку державної служби зарубіжних країн, як: орієнтація на клієнта, інтереси якого стають головною турботою державних службовців; пріоритет у процесі підбору кадрів на державну службу таких людських якостей, як ініціативність, творчість, новаторство, здібність до виправданого ризику, інтуїція та інші, звичайно властиві підприємцям, менеджерам; постійне застосування інновацій; безперервне підвищення кваліфікації, орієнтація на результат, а не на процес; підвищення ролі моральності в регулюванні діяльності і поведінки службовців; введення принципу просування по службі з урахуванням досягнень працівника, його уміння працювати тощо.¹⁰

Заслуговує на увагу  вирішення в деяких країнах проблеми збереження високого правового і  соціального статусу державних  службовців, що забезпечує необхідний імідж службовців і престиж державної служби, і, нарівні з цим, стабільність процесу поповнення служби молодими талановитими людьми. Уважного вивчення потребує весь цикл підбору, підготовки і просування кадрів, включаючи мотиваційні аспекти.

Для статусу державних службовців багатьох зарубіжних країн є характерним поєднання великої відповідальності з високим рівнем правового і соціального захисту, шанобливе відношення суспільства до службовців державних органів.

Проблеми ефективного  управління в державному секторі і зокрема питання становлення і розвитку державної служби стали одним з основних пріоритетів розгляду спеціального Комітету 57-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. У грудні 2002 року другий Комітет схвалив резолюцію "Державна служба та розвиток", в якій наголошувалось на важливій ролі ефективного державного управління в досягненні міжнародним співтовариством цілей в галузі сталого розвитку з метою реалізації Декларації тисячоліття ООН. Цією резолюцією було внесено пропозицію щодо оголошення 23 червня Днем державної служби ООН та відзначення цієї дати для висвітлення ролі державної служби. Генеральна Асамблея ООН підтримала це рішення.

Президент України, враховуючи роль державної служби в процесі  становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, своїм Указом від 4 квітня 2003 року № 291 установив в Україні професійне свято - День державної служби, яке буде відзначатися щорічно 23 червня - у День державної служби Організації Об'єднаних Націй.

Після проголошення незалежності в Україні функціонував отриманий  нею в спадщину від старої системи  управлінський апарат. Його кадри  і структура визначений час майже  не змінювалися, практично була відсутня система роботи з кадрами на державному рівні.

Становлення державної  служби України і її кадрового  потенціалу визначив Закон України "Про державну службу", прийнятий 16 грудня 1993 року.

Державну службу в  Україні визначено як професійну діяльність осіб, що займають посади в  державних органах і їхньому апараті щодо практичного виконання задач і функцій держави.

Право працювати в державній службі мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, що одержали відповідну професійну підготовку.

Прийом на державну службу здійснюється на конкурсних засадах. Президент України, Голова Верховної Ради, члени Уряду України, глави місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати і приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів. Зазначені державні службовці складають так звану патронатну службу.

Окрема стаття Закону України "Про державну службу" визначає етичні норми поводження державних службовців. Вони повинні сумлінно виконувати свої службові обов'язки, шанобливо відноситися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватись високої культури спілкування, не припускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Забороняється проявляти бюрократизм, упередженість чи прихильність до будь-якого підприємства, установи, організації, органа, об'єднання чи громадян.¹¹

З жовтня 2000 року в Україні діють Загальні правила поведінки державних службовців, що являють собою особливий кодекс "честі", з якими кожний державний службовець ознайомлюється при вступі на посаду.

Законами України "Про  державну службу" і "Про боротьбу з корупцією" встановлено певні обмеження, пов'язані з проходженням державної служби. Державні службовці не можуть брати участь в акціях, що суперечать національним інтересам України, вчиняти дії, що ускладнюють функціонування державних органів, чи які можуть бути розцінені як використання свого службового положення в корисливих цілях. Державні службовці не мають права займатися підприємницькою діяльністю, особисто чи через посередників, входити до складу керівних органів підприємств та інших суб'єктів господарювання, що займаються підприємницькою діяльністю, сприяти, використовуючи своє службове положення, фізичним і юридичним особам у здійсненні підприємницької діяльності з метою одержання за це винагороди, приймати подарунки чи послуги в зв'язку зі своєю службовою діяльністю.

Державним службовцям дозволено  займатися науковою, викладацькою, творчою діяльністю, а також медичною практикою.

Громадяни України, що вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця. При вступі на державну службу може встановлюватися випробувальний термін строком до шести місяців.

Положення державного службовця  визначається категорією посади, що він займає, і рангом державного службовця. Законом визначено сім категорій посад державних службовців і 15 рангів, розподілених відповідно до категорій.

Оплата роботи державного службовця має декілька складових: посадовий оклад, доплата за ранг, надбавка за вислугу років на державній  службі, надбавки і премії за високі показники в роботі і виконання  особливо відповідальної роботи. Державним службовцям можуть виплачуватися також інші грошові винагороди в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для функціонального  управління державною службою 2 квітня 1994 року створено центральний орган виконавчої влади - Головне управління державної служби України (Головдержслужба України), підзвітне і підконтрольне Президентові України.

Головдержслужба України прогнозує і планує потреби державних органів і їхнього апарата в кадрах, здійснює облік державних службовців вищого рівня, координує роботу органів виконавчої влади щодо формування і використання кадрового резерву на посади державних службовців, забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики в сфері державної служби, здійснює заходи із запобігання проявам корупції, серед яких - декларування доходів і атестація державних службовців. Розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби, здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного добору державних службовців, організовує професійну підготовку державних службовців, контролює дотримання визначених Законом України "Про державну службу" умов реалізації громадянами права на державну службу, організовує, координує і забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.¹²