Повноваження органів місцевого самоврядування

Склад та перелік  об'єктів майна комунальної власності  самостійно визначається представницькими органами місцевого самоврядування вмістах, селах, селищах та в інших  поселеннях.

Органи місцевого  самоврядування формують склад об'єктів  комунальної власності самостійно. Ради затверджують перелік майна, що належить до комунальної власності, на основі концепції комунальної  власності та Закону "Про правовий режим майна комунальної власності". Об'єкти, визначені як майно комунальної  власності, може бути передано територіальним громадам із державної власності  органами, уповноваженими здійснювати  управління майном державної власності  у визначеному Законом порядку, або викуплено з інших форм власності органами місцевого самоврядування на основі права переважного викупу. Об'єкти комунальної власності може бути створено за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування, а також  позабюджетних, цільових, валютних фондів та інших ресурсів.

На основі затверджених переліків майна комунальної  власності міські, сільські та селищні  ради самостійно визначають склад об'єктів  комунальної власності міста, села та селища. Після розгляду затверджених радами переліків об'єктів майна  комунальної власності Фонд державного майна України та його регіональні  відділення за участю Міністерства економіки  України готують подання до Кабінету Міністрів України, на основі яких Кабінет  Міністрів України приймає постанови  про передачу цих об'єктів у  комунальну власність відповідних  міст, сіл та селищ. Передача об'єктів  здійснюється Фондом державного майна  України і супроводжується наданням міським, сільським та селищним органам  місцевого самоврядування актів  на право власності на кожний об'єкт. Переданим до комунальної власності  вважається об'єкт майна після  надання органу місцевого самоврядування акта на право його власності. Акти оформляються і надаються Фондом державного майна України. Після  передачі до комунальної власності  підприємств, організацій, установ, інших  об'єктів майна вони підлягають реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Об'єкти і майно  комунальної власності не може бути вилучено (відчужено) без згоди територіальної громади або представницького органу місцевого самоврядування від їхнього  імені. Передача об'єктів та майна  комунальної власності до інших  форм власності здійснюється виключно за рішенням представницького органу місцевого самоврядування і, як правило, на засадах купівлі-продажу за цінами, які складаються на ринку нерухомості, майна та землі. Відчуження об'єктів  і майна комунальної власності, що мають особливо важливе значення для територіальної громади, здійснюється лише за рішенням місцевого референдуму. Перелік таких об'єктів затверджується рішенням представницького органу місцевого самоврядування або в статуті місцевого самоврядування.

Об'єкти і майно  комунальної власності, котрі за рішеннями представницького органу місцевого самоврядування передаються  для забезпечення діяльності державних  органів законодавчої, виконавчої й  судової влади, та з метою надання  об'єктам загальнонаціонального  статусу (в разі клопотання відповідних  органів), передаються до державної  власності на безоплатній основі. Відповідні органи державної влади  в таких випадках компенсують  додаткові видатки органів місцевого  самоврядування у зв'язку з передачею  об'єктів та майна до державної  власності. Процедура безоплатної  передачі майна комунальної власності  до державної власності визначається Кабінетом Міністрів України.

Територіальна громада  безпосередньо через референдум або за рішенням представницького органу місцевого самоврядування приймає  рішення про доцільність, форми  та про строки приватизації майна  комунальної власності на засадах  законодавства України про приватизацію. Приватизація комунального майна здійснюється на основі програм приватизації, самостійно розроблених виконавчими органами місцевого самоврядування і затверджених територіальними громадами або  їхніми представницькими органами.

Міські ради міст обласного значення можуть приймати рішення про делегування функцій  управління окремими об'єктами комунальної  власності обласним державним адміністраціям. Сільські, селищні ради та ради міст районного значення можуть приймати рішення про делегування функцій  управління окремими об'єктами комунальної  власності районним державним адміністраціям. Міські, сільські та селищні ради з  власної ініціативи можуть відкликати рішення про делегування функцій  управління окремими об'єктами комунальної  власності обласним та районним державним  адміністраціям. Територіальні громади  можуть делегувати функції управління майном комунальної власності створеним  ними асоціаціям та іншим органам.

Здійснення делегованих  функцій управління окремими об'єктами комунальної власності забезпечується обласними та районними державними адміністраціями на договірних засадах  із міськими, сільськими та селищними  радами. У разі об'єднання кількох  територіальних громад або створення  об'єктів комунальної власності, що надають послуги кільком територіальним громадам, місцеві ради можуть створювати міжкомунальні органи, котрим делегуються функції управління вказаними об'єктами комунальної власності.

Суб'єктом права  комунальної власності в містах з районним поділом є міська територіальна  громада, а від її імені - міська рада. У випадках, визначених Конституцією України, суб'єктом права комунальної  власності є територіальна громада  району в місті.

Територіальна громада  міста, а від її імені - міська рада можуть приймати рішення про передачу окремих функцій управління об'єктами комунальної власності чи окремими об'єктами цієї власності районним органам влади або органам  влади інших адміністративних одиниць, котрі функціонують у системі  міського самоврядування.

Міста Київ і Севастополь  мають власну комунальну власність. Суб'єктами її права є територіальні  громади цих міст, а також територіальні  громади районів, а від їхнього  імені - відповідні міські та районні  ради. Управління комунальною власністю  в містах Києві та Севастополі  здійснюється відповідними виконавчими  органами місцевого самоврядування. Окремі функції управління комунальною  власністю Київська і Севастопольська  міські ради можуть делегувати відповідним  міським державним адміністраціям.

Автономна Республіка Крим володіє, користується і розпоряджається  майном, що передається у власність  Автономної Республіки Крим. Територіальні  громади, розміщені на території  Автономної Республіки Крим, формують комунальну власність на загальних  умовах, визначених для всіх органів  місцевого самоврядування в Україні. Майно державної власності передається  в комунальну власність територіальних громад Автономної Республіки Крим згідно з Постановою Кабінету Міністрів  України про формування комунальної  власності міст, сіл, селищ та інших  поселень в Україні.

Майно комунальної  власності територіальних громад в  Автономній Республіці Крим не може бути вилучене (викуплене) у власність  автономії без згоди відповідних  представницьких органів місцевого  самоврядування.

Майно власності  Автономної Республіки Крим формується після визначення взаконодавчому порядку  сфер відання та компетенції Автономної Республіки Крим. Переліки майна, що передається  у власність Автономної Республіки Крим, визначаються постановою Кабінету Міністрів України. Передача об'єктів у власність Автономної Республіки Крим із державної власності України здійснюється Фондом державного майна України на підставі постанов Кабінету Міністрів України.

Органи місцевого  самоврядування можуть створювати підприємства, фірми та компанії, засновані як комунальна власність у формі  унітарних комунальних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерних товариств.

Унітарним є комунальне підприємство, не наділене правом власності  на закріплене за ним майно. Майно  такого підприємства є неподільним  і не може бути розподілене на частки, паї. Не можуть мати часток, паїв у такому підприємстві і його працівники. Майно  унітарного комунального підприємства використовується на основі права господарського відання або на основі права оперативного управління.

Комунальним акціонерним  товариством є товариство, що має  статутний фонд, поділений на певну  кількість акцій рівної номінальної  вартості. Акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в  межах належних їм акцій. Орган місцевого  самоврядування може володіти 100 відсотками акцій акціонерного товариства або  лише їхньої частиною. Комунальним  акціонерним товариством вважається товариство, в якому понад 50 відсотків  акцій належить органу місцевого  самоврядування. Органи місцевого самоврядування можуть бути учасниками як відкритих, так і закритих акціонерних товариств.

Комунальним товариством  з обмеженою відповідальністю є  товариство, котре має статутний  фонд, розподілений на частини, розмір яких визначається статутними документами. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов'язаннями в межах їхніх  внесків до статутного фонду.

У випадках, визначених статутними документами, учасники товариства з обмеженою відповідальністю, котрі  не повністю виконали свої внески, відповідають за зобов'язаннями товариства в межах  внесеної суми. Органи місцевого самоврядування можуть володіти статутним фондом товариства з обмеженою відповідальністю повністю або частково. Комунальним вважається товариство з обмеженою відповідальністю, якщо орган місцевого самоврядування володіє більш ніж 50 відсотками його статутного фонду.

Органам місцевого  самоврядування забороняється бути учасниками товариств із додатковою відповідальністю, повних товариств, а  також командитних товариств (товариств  на довірі).

У зв'язку із запровадженням комунальної власності територіальної громади запропоновано на загальнодержавному рівні провести інвентаризацію її об'єктів  і скласти їхній єдиний реєстр.

Інститут комунального кредиту відіграє особливу роль у  фінансах місцевих органів влади. Комунальний  кредит у розвинутих місцевих фінансових системах - основне джерело фінансування муніципальних інвестиційних програм.

Комунальний кредит є системою відносин між двома  юридичними особами з поворотної, платної і строкової передачі фінансових ресурсів, одна з яких - орган  місцевого самоврядування. Його не слід ототожнювати з державним кредитом. Суб'єктом відносин щодо поворотного, платного і строкового запозичення  фінансових ресурсів у системі державного кредиту виступає держава.

Комунальний кредит має різні форми. Основні з  них такі:

- облігаційні позики,

- безоблігаційні позики,

- комунальний банківський кредит,

- комерційний комунальний банківський кредит,

- комунальний кредит державних банків,

- взаємний комунальний кредит та ін.

Більшість із цих  форм комунального кредиту в практиці 1990-1997 років в Україні не застосовувались  і не передбачені в законодавстві  держави. Окремі форми комунального кредиту в Україні почали зароджуватися  з 1990 року, коли для цього було створено відповідну правову базу.

Практика становлення  комунального кредиту в Україні  в 1990-1997 рр. була пов'язана з використанням  двох форм цього кредиту. В Україні  поступово розвивався кредит у формі  комунальних облігаційних позик  та комерційний банківський комунальний  кредит.

Наприклад:

Рішення про випуск внутрішньої місцевої позики на суму 5 трлн 132 млрд крб. у 1995 році ухвалила Київська міська рада. Емітентом був комітет  економіки міськвиконкому під гарантії фінансового управління цього виконавчого  комітету. Випуск позики здійснювався в безготівковій формі. Номінальна вартість однієї облігації - 50 млн крб. Термін випуску облігацій встановлювався з 1 липня 1995 р. по 1 липня 1996 р. Облігації  розміщувалися серед юридичних  осіб. Погашення їх здійснювалося  через 3-6 місяців. У міськвиконкомі створили комісію з питань цінних паперів. Отримані від позики кошти  місто планувало спрямувати на житлове  будівництво та будівництво метрополітену.

З 1 липня 1995 року свої цільові житлові облігації (ЦЖО) почала випускати Київська державна комунальна будівельна корпорація "Київміськбуд". Обсяг емісії становить 1 трлн 388 млрд крб. Власники облігацій у період 1 липня 1996 р. - 15 березня 1997 р. стали власниками житла. Київський міськвиконком  затвердив Положення про порядок  передачі власникам житлових облігацій  квартир, споруджених корпорацією "Київміськбуд". Договір купівлі-продажу укладається  в разі володіння 100% акцій, необхідних для купівлі відповідної квартири. Вартість загальної площі житла  було оцінено в 30 млн крб. за 1 м2. Вартість однієї акції дорівнювала вартості 0,1 м2 загальної житлової площі. Відсотки за облігаціями не виплачувалися.