Органи виконавчої влади

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 01:39, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми дослідження. Для України, яка після Всеукраїнського референдуму 2000 року ступила на шлях реформування та оновлення конституційного законодавства, важливим завданням є проаналізувати теоретичні основи та існуючу практику діяльності органів державної влади. Саме з'ясування місця виконавчої влади у співвідношенні з іншими гілками – законодавчою та судовою дає можливість визначити наскільки забезпечується в державі принцип розподілу влади, як необхідний атрибут демократичного суспільства.

Содержание

Розділ 1. Виконавча влада як одна з гілок державної влади.

Розділ 2. Особливості організації та функціонування вищих органів виконавчої влади України.

2.1. Президент в системі вищих органів виконавчої влади.

2.2. Кабінет Міністрів України.

Розділ 3. Міністерства та інші органи виконавчої влади.

Розділ 4. Місцеві державні адміністрації

Висновки.

Література.

Работа содержит 1 файл

Organy_vykonavchoji_vlady.doc

— 358.00 Кб (Скачать)

 

При цьому питання  про відповідальність Кабінету Міністрів  України не може розглядатися Верховною  Радою України більше, одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (ст. 87 Конституції України). Певні складності виникають при організації виконавчої влади, здійснюваної Кабінетом Міністрів України. Вони відображають боротьбу між законодавчою гілкою влади і Президентом.

 

Згідно із ст. 114 Конституції, до Кабінету Міністрів входять Прем'єр-міністр  України, Перший віце-прем'єр-міністр  України, три віце-прем'єр-міністри, міністри закордонних справ, юстиції, фінансів, оборони, внутрішніх справ, інші міністри. Чисельність Кабінету Міністрів України, згідно з Законом "Про Кабінет Міністрів України", не може перевищувати 25 чоловік (ст. 5).

 

Члени Кабінету Міністрів  України є вищими посадовими особами  виконавчої влади України, на них не поширюється дія закону про державну службу.

 

Голова Кабінету Міністрів  України призначається Президентом  України за згодою Верховної Ради України (п. 12 ст. 85, п. 9 ст. 106 Конституції  України). Процес призначення Прем'єр-міністра України складається з таких стадій: визначення Президентом кандидатури на цю посаду, розгляд Верховною Радою України цієї кандидатури, у разі відхилення – наступне внесення та розгляд кандидатури на пропоновану посаду; призначення Прем'єр-міністра України.

 

Президент України не пізніше ніж на десятий день після  вступу на посаду або припинення повноважень  Кабінету Міністрів, після консультацій з Головою Верховної Ради України  та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій вносить на розгляд Верховної Ради кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра України. Верховна Рада України розглядає внесену Президентом України кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра не пізніше як у 10-денний строк з дня внесення на пленарному засіданні, на якому Президент України представляє внесену ним кандидатуру. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра України виступає з програмною заявою про основні напрями діяльності Уряду. Постанова Верховної Ради України про призначення кандидата на посаду Прем'єр-міністра України вважається прийнятою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради [21, 215].

 

У разі відхилення Верховною  Радою кандидатури, внесеної Президентом  України, Президент у 7-денний строк  після консультації з Головою  Верховної Ради та уповноваженими представниками депутатських груп і фракцій, вносить на розгляд Верховної Ради України нову кандидатуру на цю посаду.

 

У разі повторного відхилення Верховною Радою України кандидатури  на посаду Прем'єр-міністра України  Президент України вносить на розгляд Верховної Ради України кандидатуру, погоджену з депутатськими групами та фракціями, що спільно об'єднують більшість від конституційного складу Верховної Ради України. Про погодження кандидатури складається протокол, який скріплюється підписами Президента України та уповноважених представників відповідних депутатських груп і фракцій.

 

Кожний наступний розгляд  Верховною Радою України кандидатури  на посаду Прем'єр-міністра України (за винятком першого) відбувається в тому ж порядку, але не пізніше як у семиденний строк.

 

Після одержання згоди  Верховної Ради України Президент  України в триденний термін видає  Указ про призначення Прем'єр-міністра України.

 

Прем'єр-міністр України  протягом 14 днів з дня свого призначення  на посаду вносить Президентові України пропозиції щодо структури та персонального складу Кабінету Міністрів України та інформує про них Верховну Раду України. На підставі подання Прем'єр-міністра Президент видає Указ про призначення членів Кабінету Міністрів України. Структура та загальна чисельність Кабінету Міністрів затверджується Указом Президента.

 

На підставі подання  Прем'єр-міністра Президент після  затвердження структури та загальної  чисельності Кабінету Міністрів  України, видає указ про призначення  списком членів Кабінету Міністрів. У списку повинно бути не менше двох третин від загальної чисельності членів Кабінету Міністрів [23, 82].

 

Новосформований Кабінет  Міністрів України набуває повноважень  з моменту складення присяги  не менш ніж двома третинами від  загальної чисельності Кабінету Міністрів на пленарному засіданні Верховної Ради України в присутності Президента України не пізніше ніж через 10 днів після сформування Кабінету Міністрів

 

Прем'єр-міністр України  керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою. Він також входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів (ст. 114 Конституції України).

 

Кабінет Міністрів утворюється  на строк повноважень Президента України. Повноваження Кабінету Міністрів  України припиняються у випадках: обрання нового Президента України; прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України; відставки або смерті Прем'єр-міністра України (ст. 115 Конституції України).

 

Для організації державної  виконавчої влади принципове значення має законодавче закріплення  функцій і повноважень Кабінету Міністрів України. Зміст функцій і компетенції Кабінету Міністрів закладено у ст. 116 Конституції України. Деталізуються вони у Законі "Про Кабінет Міністрів України".

 

Загальновідомо, що компетенція  завжди дається під відповідну функцію, тобто функція – первинна, компетенція, як похідна від неї, – вторинна. Проте перелік основних функцій Кабінету Міністрів України у загальному розділі не наводиться. Як зазначається у Законі, компетенція Кабінету Міністрів України спрямована на організацію виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів, Програми його діяльності у сферах економіки, соціального і культурного розвитку, забезпечення прав і свобод людини, науково-технічної діяльності, фінансів і оподаткування, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення національної безпеки і обороноздатності країни, здійснення постійного контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, прийняття заходів по усуненню недоліків у роботі цих органів.

 

Основний прояв компетенції  – це, як відомо, повноваження. Про  них йдеться у ст. 23 Закону "Про  Кабінет Міністрів України". Аналіз цієї статті свідчить про те, що мова у ній ведеться лише про сфери  керівництва. Але ж поряд зі сферами існують і конкретні галузі, про які взагалі нічого не згадується. Назва цієї статті – "Основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України в окремих сферах". Проте зміст її свідчить, що фактично в ній наводиться простий перелік основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів в деяких галузях.

 

Закон "Про Кабінет  Міністрів України" регламентує  повноваження Уряду у сферах: економіки  та фінансів; соціальної політики, охорони  здоров'я, освіти, науки, культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища; правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина; зовнішньої політики; національної безпеки й обороноздатності; охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності [33, 419].

 

Кабінет Міністрів України  організовує проведення єдиної політики у сфері державної служби, вживає заходів щодо кадрового забезпечення органів виконавчої влади, управління державними підприємствами, установами та організаціями, підготовки і підвищення професійного рівня кадрів державних службовців.

 

Кабінет Міністрів України  з власної ініціативи або за дорученням Верховної Ради України розробляє  і подає на розгляд Верховної  Ради України плани організаційних, фінансових, матеріально-технічних інформаційних заходів для впровадження законів у життя.

 

Кабінет Міністрів здійснює інші функції та повноваження, які  визначаються Конституцією і законами України, та функції, що визначаються актами Президента.

 

Кабінет Міністрів у  разі необхідності може передавати для тимчасового чи безстрокового виконання окремі функції та повноваження міністерствам, іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, якщо інше не передбачено законом, з одночасною передачею їм фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для належного виконання цих функцій та повноважень.

 

Кабінет Міністрів забезпечує нагляд і контроль за виконанням делегованих  ним функцій і повноважень, несе відповідальність за результати їх виконання [19, 117-118].

 

Крім того, Закон визначає повноваження Кабінету Міністрів України по керівництву системою органів виконавчої влади та сприянню місцевому самоврядуванню. До них відносяться повноваження Кабінету Міністрів у відносинах: з міністерствами, державними комітетами та іншими центральними органами виконавчої влади і з Радою міністрів Автономної Республіки Крим і підвідомчими їй органами; з місцевими державними адміністраціями; підвідомчими йому державними організаціями; а також повноваження у зв'язку із сприянням місцевому самоврядуванню.

 

У Законі закріплені повноваження Уряду у відносинах з Президентом  України та створюваними при ньому  органами. До групи цих повноважень  відносяться: участь Кабінету Міністрів  у виконанні повноважень Президента України; підготовка Урядом пропозицій з питань повноважень Президента; відносини з Радою національної безпеки і оборони України; відносини з консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами і службами при Президентові України.

 

Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України та її органами включають: здійснення Урядом права законодавчої ініціативи у Верховній Раді; участь Кабінету Міністрів у процесі розгляду питань Верховної Ради; повноваження у зв'язку із затвердженням і контролем за виконанням Державного бюджету України, підготовкою, затвердженням і виконанням загальнодержавних програм; звітування перед Верховною Радою про. свою діяльність; відносини Уряду з Рахунковою палатою; повноваження, пов'язані з підконтрольністю Кабінету Міністрів України Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; відповіді Уряду та його членів на депутатські звернення та запити; розгляд Кабінетом Міністрів звернень комітетів і комісій парламенту; регулярне інформування народних депутатів України про результати роботи Кабінету Міністрів.

 

До повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з іншими державними органами та організаціями, об'єднаннями громадян належать такі права і обов'язки: право звернення  Кабінету Міністрів до Конституційного  Суду України та участь в його формуванні; взаємодія з Національним банком України; взаємодія Уряду з Антимонопольним комітетом України та Фондом державного майна України; відносини Кабінету Міністрів України з органами місцевого самоврядування; повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з об'єднаннями громадян [5, 68-69].

 

Взагалі ж, що стосується повноважень  Кабінету Міністрів України, уявляється, що навряд чи доцільно викладати перелік  всіх повноважень Уряду України  в різних сферах, оскільки діяльність цього органу пов'язана, насамперед, з оперативним управлінням, яке здійснюється не лише в правовій формі, а й організаційній. Зазначимо, що законодавство більшості країн світу не містить розгорнутих положень щодо компетенції уряду. Як правило, до основних повноважень уряду відноситься, звичайно, здійснення загального керівництва і управління справами держави, виконання законів, які стосуються Уряду, складання й реалізація Державного бюджету, координація діяльності окремих міністерств і відомств.

 

Для здійснення кваліфікованої допомоги Кабінету Міністрів Прем'єр-міністр своїм розпорядженням може утворювати постійні або тимчасові робочі та консультативні органи Кабінету Міністрів у формі рад, комітетів чи комісій.

 

До участі в робочих та консультативних  органах Кабінету Міністрів залучаються народні депутати України, державні службовці, науковці та інші фахівці на громадських засадах. Працівники непідвідомчих Кабінету Міністрів органів та організацій залучаються за їх згодою.

 

Для організаційного  та матеріально-технічного забезпечення діяльності Кабінету Міністрів утворюється Секретаріат Кабінету Міністрів. До складу Секретаріату входять патронажні служби членів Кабінету Міністрів, а також структурні підрозділи з питань: юридичного забезпечення; інформаційно-аналітичного забезпечення; зв'язків з Верховною Радою та Президентом; регіональної політики та місцевого самоврядування; зв'язків з засобами масової інформації; забезпечення дипломатичного протоколу; кадрового забезпечення; організації діловодства; матеріально-технічного, транспортного та соціально-побутового забезпечення.

 

Патронажні служби членів Кабінету Міністрів України формуються самими членами Уряду і підпорядковані їм. Інші підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів України підпорядковуються Міністру Кабінету Міністрів України [23, 122-123].

Информация о работе Органи виконавчої влади