Звіт по виробничій практиці фінансовий облік

Рух матеріальних запасів  знаходить своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку, узагальнюється у відповідних регістрах обліку та внутрішній звітності підприємства.

Всі первинні облікові документи  з руху оборотних матеріальних запасів  на складах (коморах) підрозділів підприємства ТОВ «Агрофірма Брусилів» передаються до бухгалтерії у встановлені строки. Бухгалтерія приймає і перевіряє з точки зору правильності оформлення і законності здійснених операцій.

Для підтримки оптимального рівня запасів необхідна достовірна і своєчасна інформація про розміри закупки товарно – виробничих запасів. Перш за все, така інформація цікавить менеджера відділу постачання. Вона необхідна для правильного планування майбутніх закупок з врахуванням можливої зміни обсягу виробництва або асортименту продукції.

Визначити оптимальний  обсяг закупівлі запасів можна  за даними внутрішньої звітності, яка  може складатись з будь – якою періодичністю, необхідною для даного підприємства, наприклад: після кожного факту  отримання замовлення на закупки; після  кожного факту укладання договору на постачання оборотних матеріальних запасів; після кожного факту отримання рахунку від постачальника; після кожного факту отримання нової партії матеріальних запасів; щоденно; щонеділі тощо.

В кінці місяця може складатись внутрішня звітність про розміри закупок запасів. Один примірник якої може подаватись до бухгалтерії в якості регістру аналітичного обліку, на основі якого будуть здійснені записи до Головної книги, журналів або в інших регістрах синтетичного обліку.

Бухгалтер Щерба Зоя Леонідівна перевіряє звіт, одержаний від менеджера відділу постачання (звіряє внесені до нього дані з первинними документами), і засвідчує правильність складання звіту своїм підписом.

Важливим моментом при  управлінні витрачанням запасів  є їх економія, яка може забезпечуватись завдяки контролю товарно – виробничих цінностей за кожним робочим місцем, а також зниження матеріаломісткості продукції. При цьому попередньою формою контролю за витрачанням запасів є їх лімітування.

Ліміти відпуску матеріалів на виробництво встановлюються відділом постачання чи іншими підрозділами за рішенням керівника підприємства, з врахуванням залишків матеріалів на початок і кінець запланованого періоду.

Відхилення за нормами  та понадлімітним витрачанням матеріалів можна визначити за первинними документами, такими як лімітно – забірна картка, вимога – накладна, накладна, вимога на додатковий відпуск матеріалів, накладна на понадлімітний відпуск сировини та ін. Вибір методу оцінки запасів залежить тільки від підприємства.

Обраний метод оцінки запасів при їх вибутті зазначається в Наказі про облікову політику ТОВ «Агрофірма Брусилів» (додаток 21).

Облік праці та заробітної плати має бути організований  таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, повному використанню робочого часу, зміцненню дисципліни праці, а також правильному обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати з метою оподаткування.

Для цього  на ТОВ «Агрофірма Брусилів» чітко  розподілені функції обліку між  відділами.

Для обліку працівників, прийнятих на роботу у ТОВ «Агрофірма Брусилів» застосовується „Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”. Цей документ заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників і підписується керівником підприємства.

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надаються працівникам, складається „Наказ (розпорядження) про надання відпустки” у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. На підставі цього наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за період відпустки.

При наданні відпустки  без оплати праці поруч із кількістю  днів відпусток зазначається „без оплати”.

При звільнені працівників  складається „Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”, який заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках: один залишається у відділі кадрів, а другий передається до бухгалтерії. Наказ підписується керівником підприємства та керівником структурного підрозділу. На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок з працівником.

Основним документом про трудову діяльність працівника є його трудова книжка. Трудові  книжки заповнюються на всіх працівників, які пропрацювали на підприємстві понад п’ять днів.

При влаштуванні на роботу працівник подає трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Облік особового складу працівників на ТОВ «Агрофірма Брусилів» здійснюється відділом кадрів. Обліку підлягають всі працівники всіх підрозділів підприємства, незалежно від робіт, що вони виконують , та посади, що обіймають.

Облік використання робочого часу здійснюється в табелях обліку використання часу (додаток 22), річних табельних картках та інших. Поряд з цим в необхідних випадках проводяться фотографії робочого дня, хронометражі, спостереження та інші одноразові обстеження.

Облік вихідних і святкових  днів здійснюється в табелях згідно з графіком і режимом роботи даного підприємства.

Зараз в Україні затверджені  і діють наступні первинні документи з обліку використаного робочого часу:

• табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати (додаток 23);
• табель обліку використання робочого часу (додаток 24);
• список осіб, які працюють в понадурочний час;
• розрахунково-платіжна відомість;
• платіжна відомість та ін.

Згідно з чинним законодавством із заробітної плати працівників  підприємства також проводяться  утримання.

Синтетичний облік розрахунків  з оплати праці здійснюється на двох субрахунках пасивного  рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам”. По К-т 661 субрахунку “Розрахунки за заробітною платою” відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна плата, премії, допомога в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування за звітний період. При цьому по К-т 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат.

Аналітичний облік з  працівниками ведеться в розрахункових  та розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми також зазначаються в особових рахунках встановленої форми. На кожного штатного працівника відкривається особова картка (ф. П54), де зазначаються короткі відомості про працівника, надані йому пільги згідно з чинним законодавством, а також дані про нараховану йому заробітну плату та здійснені утримання.

Регістрами обліку по рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» є журнали-ордер №5 Б с.г. та Зведена відомість №5.1 с.г. нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об’єктами обліку витрат.

Наведемо деякі господарські операції з обліку заробітної плати на ТОВ «Агрофірма Брусилів» (табл. 3).

Таблиця 3

Господарські  операції з обліку заробітної плати

на ТОВ «Агрофірма Брусилів»

№ п /п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Нарахована заробітна плата  працівникам, зайнятим на будівництві, придбанні основних засобів, закладанні та вирощуванні багаторічних насаджень, по формуванні основного стада	15	661
2	Нарахована заробітна плата  працівникам підприємства, які виконували механізовані і кінно-ручні роботи у рослинництві, тваринництві, допоміжних і промислових виробництвах	23	661
3	Нарахована заробітна плата  працівникам по виправленню браку	24	661
4	Нарахована заробітна плата  працівникам, зайнятим на будівництві  літніх таборів для тварин	39	661
5	Нарахована заробітна плата  за час відпустки: - в якій створюється резерв відпусток - якщо резерв відпусток не створюється	471, 23,91, 92,93	661
6	Нарахована заробітна плата  працівникам за рахунок коштів цільового  фінансування і цільового надходження	48	661

 

По кредиту  субрахунку 661 облічують суми нарахованої заробітної плати і виплати, які не входять до фонду оплати праці.

По дебету субрахунку 661 відображають виплачені  суми, включаючи вартість натуральної  оплати, всі види утримань із оплати праці, депонування сум не виплаченої заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У зв’язку з цим ТОВ «Агрофірма Брусилів» уклала страховий договір (додаток 25).

4. Облік власного капіталу, забезпечення витрат і зобов’язань. Облік кредитів банку.

 

Власний капітал  є основою для початку і  продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції:

- довгострокового  фінансування,

- відповідальності і захисту прав кредиторів,

- кредитоспроможності,

- самостійності,

- розподілу  доходів і активів.

Власний капітал  утворюється двома шляхами:

1) внесенням власниками підприємства;

2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві.

За формами власний капітал поділяється на:

- інвестований;

- нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності власний капітал  поділяється на:

- статутний капітал;

- додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з:

а) додатково вкладеного капіталу,

б) резервного капіталу,

в) нерозподіленого прибутку.

Гарантією захищеності  прав власників підприємства виступає власний капітал, зокрема зареєстрована  його частина – статутний капітал. В Положенні (стандарті) бухгалтерського  обліку 2 „Баланс” (додаток 26) власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. В зв’язку з таким визначенням власного капіталу можна стверджувати, що в момент створення підприємства його власний (стартовий) капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками і оцінюється за вартістю майна підприємства. Отже статутний капітал – зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Узагальнення, формування власного капіталу на агрофірмі зазначається в з звіті про власний капітал.

Крім різновидів власного капіталу на формування активів впливає  наявність джерел забезпечення наступних  витрат і платежів.

Статутний капітал –  зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників)фіксується в засновницьких  документах підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

На ТОВ «Агрофірма Брусилів» облік коштів статутного капіталу ведеться на рахунку 40 „Статутний капітал”.

Зобов’язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Основними завданнями організації обліку зобов’язань є:

- чітке документування  розрахунків;

- своєчасна та повна  реєстрація даних первинного  обліку в регістрах; 

- правдиве   відображення   інформації   щодо   зобов’язань   в   звітності   та примітках  до неї.

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і  позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

В умовах ринкової економіки  розрізняють комерційний та банківський  кредити. Комерційний кредит надається  організаціями одна одній у вигляді  відстрочки сплати грошей за продані товари. Банківський кредит (позика) надається банками у вигляді грошових кредитів, що використовуються для розширення виробництва і в якості джерела платіжних коштів для поточної діяльності.

Специфікою операцій із зобов'язаннями є те, що для виникнення більша їх частина виникає на підставі попередньо укладеного договору. Договір є    юридичним  зобов'язань джерелом договірних господарських зобов'язань.

Права та обов'язки  сторін у зв'язку з видачею  кредиту  визначає кредитний договір. Його укладання  досить складна та тривала процедура.

Кредитний договір повинен  містити наступні положення:

- визначення сторін  угоди та основні зобов'язання  цих сторін, тобто зобов'язання  банку надавати грошові кошти  в розпорядження позичальника, і зобов'язання позичальника повернути суму з відсотками;

- сума позики;

- графік повернення  позики;