Витрати банку

      Охарактеризуємо  деякі  види  витрат,  які  найчастіше  використовуються  в  практиці  банківської  діяльності.  До  них  належать  такі:  змінні,  постійні,  напівзмінні, напівпостійні, змішані. 

      Витрати вважаються змінними, якщо їх обсяг  змінюється водночас зі зміною  кількості послуг чи операцій. Прикладом таких витрат є: процентні доходи  (розділ 60); частина комісійних, які розраховуються у відсотках від вартості  банківського  продукту ( розділу 61); торговельні ( розділ 62); дивідендний  дохід (група 630); процентні витрати (розділ 70); змінні залежно від обсягу  ресурсів  частини  комісійних ( розділу 71); відрахування  до  Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб (рахунок 7418).

        Постійними витратами є такі, сума яких змінюється  пропорційно  до зміни  обсягу  їх  надання,  тобто  їх  обсяг  не  залежить  від  зміни  обсягу  залучених  (розміщених)  коштів  чи  інших  факторів,  що  впливають  на  витрати.  Прикладом  таких  витрат  можуть  бути:  витрати  на  утримання  будівель,  обладнання, оренду  землі,  комісійні,  які встановлюються  аналогічно  постійним комісійним (розділ 71); загальні адміністративні витрати (розділ 74,  крім рахунку 7418 та групи 749); відрахування в резерви (розділ 77); частина комісійних доходів, які визначаються  конкретно встановленою  сумою або змінюються залежно від іншого, ніж обсяг розміщених (залучених) коштів,  фактора доходів ( розділ 61); повернення  списаних  активів ( розділ 67).  Постійні витрати залишаються такими лише протягом певного незначного  проміжку часу, який прийнято називати релевантним діапазоном.

        Важливим  елементом  процесу   управління  є  контроль  за  особливостями  поведінки постійних  витрат та змінних доходів  і витрат як загальних, так  і на  одиницю продукції, за  умови зміни обсягів розміщених (залучених) коштів. 

      Деякі доходи (витрати) називаються змішаними, оскільки мають одночасно  змінні  і  постійні  компоненти.  Іноді  їх  називають  напівзмінними  або  напівпостійними. Прикладом  таких доходів та витрат є: доходи від продажу  іноземної валюти, яка зазвичай продається зі знижкою для оптових покупців;  витрати  часу  на  обробку  одного  платіжного  документа,  що  поступово  скорочуються  в  міру  зростання  кваліфікації  операційних  працівників,  так  звана крива досвіду.

      У багатьох випадках при досягненні відповідного рівня діяльності доходи і  витрати  змінюються  різко,  стрибкоподібно,  це – напівпостійні  доходи  (витрати). 

      Якщо  протягом коротких періодів часу, наприклад, доходи (витрати) можуть  бути  змінними ( напівзмінними)  і  постійними ( напівпостійними),  то  за  тривалий  період  усі  доходи (витрати)  мають  тенденцію  до зміни,  тобто  постійні  доходи ( витрати)  стають  напівпостійними  і  змінюються  ступінчасто.

        Значну  частину  напівзмінних  доходів (витрат)  складають  змішані  доходи  (витрати, які містять елементи як постійних, так і змінних витрат).  Типовим  прикладом  змішаних  витрат  є  плата  за  телефон,  яка  включає:  постійні витрати у вигляді абонентної плати; змінні витрати у вигляді плати  за  міжміські  розмови.  Тому,  обліковуючи  витрати,  їх  слід  чітко  розмежовувати.

        Інші  види  витрат  менше   використовуються  в  банківській   практиці,  але  їх  значення  велике, детальна характеристика  цих видів витрат описана в  працях  вітчизняного вченого С. Голова та англійського вченого К. Друрі. 

      Запропонована  нами  деталізація  класифікації  витрат  відповідно  до  цілей  дозволить  оптимізувати  організацію  управлінського  обліку,  оскільки  прискорить процес вибору класифікаційних ознак для вирішення конкретних  завдань управлінського  обліку.  На  практиці  всі види  витрат  не  використовуються,  тому  що  кожен менеджер  використовує  такі  критерії  класифікації, які найбільшою мірою задовольняють його потреби у деталізації інформації та достатні для прийняття управлінських рішень у певний момент  часу. 

      За  результатами  проведеного  дослідження  можна  зробити такі  висновки:

      1).  Менеджери  різного  рівня  управління,  що  приймають  різні  управлінські рішення, повинні використовувати різні ознаки та види витрат,  які відповідали б досягненню цих рішень; 

      2).  Кількість  ознак  класифікації  витрат  та  їх  видів  може  бути  рівною кількістю, які виникають в діяльності банківської установи. 

      Список  літератури

       1.  Атамас, П. Й. Управлінський облік [Текст] : навч. посіб. / П. Й.  Атамас. – К. : Центр  навчальної літератури, 2006. – 440 с.

       2.  Бутинець, Ф. Ф. Бухгалтерський  управлінський облік [Текст] : навч. посіб. для студ. спец.  7.050106 “Облік  і аудит” / Ф. Ф. Бутинець, Л. В. Чижевські, Н. В. Герасимчук. – Житомир  : ЖІТІ, 2000. – 448 с.

       3.  Голов, С. Ф. Управлінський  облік [Текст] : підруч. для  студ. вищих навч. закл. за  спец. “Облік  і аудит” / С. Ф. Голов. –  2-ге вид. – К. : Лібра, 2004. – 703 с. 

      4.  Друрі, К. Введение в управленческий и производственный учет [Текст] / К. Друрі. – М. : Аудит, ЮНИТИ, 1997.

       5.  Нападовська,  Л. В.  Управлінський   облік [Текст] : монографія / Л.  В.  Нападовська. –  Дніпропетровськ  : Наука і освіта, 2000. – 450 с.

        6.  Пратин,  Г.  О.  Управлінський  облік [ Текст] : навч.  посіб. / Г.  О.  Пратин,  А. Г.  Загородній, А. І. Ясінська. – К. : Знання, 2006. – 235 с.

       7.  Хорнгрен,  Ч. Т. Бухгалтерский   управленческий  аспект [Текст] / Ч.  Т.  Хорнгрен,  Дж.  Фостер / пер.  с англ. ; под. ред Я. В. Соколова. – М. : Финансы и статистика, 2003. –  416 с.