Учет труда и заработной платы

     У місяць звільнення працівник, якщо він не відпрацював повний місяць, права на соціальну пільгу не має. Отримати право на соціальну пільгу за весь місяць можна по новому місцю праці в разі, якщо працівник подасть відповідну заяву і надають довідку про доходи, отримані на попередньому місці праці за цей неповний місяць.

     Право на податкову соціальну пільгу у  розмірі, що дорівнює 150 відсоткам від  прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які:

     а) є самотньою матір'ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

     б) утримує дитину — інваліда І або II групи — у розрахунку на кожну  дитину віком до 18 років;

     в) має троє чи більше дітей віком  до 18 років — у розрахунку на кожну  таку дитину;

     г) є вдівцем або вдовою;

     д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами  Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків  Чорнобильської катастрофи;

     є) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової  служби;

     є) є інвалідом І або II групи, у  тому числі з дитинства;

     ж) є особою, якій присуджено довічну  стипендію як громадянину, шо зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

     Право на податкову соціальну пільгу у  розмірі, що дорівнює 200 відсоткам від  прийнятої у відповідному році суми пільги, мають громадяни, які є:

     а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

     б) учасником бойових дій під  час Другої світової війни або  особою, яка у той час працювала  в тилу і має відповідні державні відзнаки;

     в) колишнім в'язнем концтаборів, гетто  та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

     г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під  час Другої світової війни на територію  держав, що перебували у стані війни  з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

     д) особою, яка перебувала на блокадній  території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

     При наявності у громадянина права  на пільги з кількох підстав йому надається одна з них за його вибором.

     Не  підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб:

     • матеріальна допомога в межах  прожиткового мінімуму (якщо сума такої  матеріальної за рік не перевищує  величини прожиткового мінімуму);

     • сума відпускних у зв'язку з вагітністю і пологами, нарахованих на підставі листка непрацездатності;

     • одноразова допомога при народженні дитини;

     • допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

Утримання до пенсійного фонду.

     Згідно  з Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV внески до Пенсійного фонду  утримуються з сум фактичних  витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати  на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України „Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб

     У разі одержання доходів у натуральній  формі продукцією їх власного виробництва  розмір доходу працівника обчислюється за середньою відпускною ціною продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведено нарахування доходів. Якщо в поточному місяці така продукція не реалізовувалась, то її вартість обчислюється за середньою відпускною ціною місяця що передував реалізації, але не нижчою від собівартості. Вартість натуральної продукції інших виробників при визначенні доходу для нарахування збору обчислюється за ціною її придбання.

     Утримання до Пенсійного фонду здійснюються в  розмірі 2% від загальної нарахованої суми заробітної плати.

     З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон  України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), відповідно до якого (стаття 14) роботодавці  визначені страхувальниками для  застрахованих осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, і є платниками (стаття 15) страхових внесків до Пенсійного фонду. Об'єктом для нарахування страхових внесків до солідарної системи для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Нормативним документом, який визначає складові фонду оплати праці при нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. N 5 ( z0114-04 ) та зареєстрована у Міністерстві юстиції України27.01.2004р.за№114/8713. Згідно пункту 2 статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) для застрахованих осіб страхові внески нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку). На виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) Пенсійним фондом України розроблено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 (z0064-04) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663. Інструкцію розроблено з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15), а саме пункту 4.4, яким визначено, що базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб. В цій же Інструкції пункт 4 показано застосування страхувальниками розмірів страхових внесків (31,8%, 4%) та утримань (1-2%, 1-5%) з заробітної плати встановлених Законом України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (400/97-ВР) від 26.06.1997р. З 01січня 2006 року внесенні зміни розміру до страхового внеску(збору) з 32,3% на 31,8 % Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” та деяких інших законодавчих актів України. Отже, при визначенні організації утримання з заробітної плати та нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування необхідно враховувати наведені положення вищезазначених нормативно-правових актів.

Утримання у фонд соціального  страхування з  тимчасової втрати працездатності.

     Згідно  із Законом України № 2240-ІИ від 18.01.2001р. з заробітної плати працівників  утримується внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням і похованням.

     Розміри внесків для найманних працівників  наведені у Додатку 3.

     Базою для утримання внесків є сума оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Утримання у фонд соціального  страхування на випадок  безробіття.

     Згідно  із Законом України № 1533-Ш „Про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. і Законом України  № 2213 „Про розмір внесків на деякі  види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. з заробітної плати працівників утримується збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5% від нарахованої заробітної плати.

     Згідно  із законом № 2213 не є платниками цього збору:

     - працюючі пенсіонери;

     - іноземні особи та особи без громадянства.

     Окрім того, на добровільних засадах збір може сплачуватися:

     - приватними підприємцями, які пе  використовують найманої робочої  сили;

     - фізичними особами, які виконують  роботи за цивільно-правовим договором; 

     - особами, які самостійно забезпечують себе роботою (нотаріуси, адвокати);

     - громадянами України, які працюють  за межами України. 

     Розглянемо  порядок утримання податку на доходи фізичних осіб на прикладі

     Приклад 3. Працівникові за місцем основної роботи за березень 2010 року нарахована заробітна плата в розмірі 1500 грн. Він користується за цим місцем праці пільгою з податку на доходи фізичних осіб.

     Податок з фізичних осіб розраховується в такий спосіб:

     1) Утримання до Пенсійного  фонду: 

     1500*2%=30 грн. 

     2) Утримання до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності:

     1500,00 *1% = 15,00 грн. 

     3) Утримання до Фонду  соціального страхування  на випадок безробіття:

     1500,00 х*0,5% = 7,50грн. 

     4) Розрахунок загального  оподатковуваного  доходу:

     1500,00 - 30,00 -15,00 – 7,50 = 1447,50 грн. (Ця сума перевищує 1220 грн., отже, працівник не має право на соціальну пільгу).

     5) Розрахунок суми  податку, що утримується  з працівника:

     1447* 15% = 217,05 грн.

Утримання за виконавчими листами.

     Виконавчий  лист — це документ, спрямований на примусове виконання рішення суду або іншого компетентного органу.

     Із  заробітної плати, пенсії, стипендії  та інших доходів бухгалтерією підприємства на підставі рішень суду здійснюються стягнення таких платежів: аліментів, відшкодування збитку, сплата компенсацій каліцтва чи інших ушкоджень здоров'ю тощо.

     Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку  за мінусом податку на доходи, що утримуються з нього. Доставка грошових переказів одержувачу аліментів  здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника аліментів).

     В обліку утримання за виконавчими  листами відображається проведенням: Дт 661 Кт 685.

     Утримання по виконавчих листах здійснюється в  розмірі і порядку, встановлених законом, по рішенню суду. Підставою для утримання аліментів є виконавчі судові листи або письмове зобов’язання громадян про добровільну сплату аліментів, відмітки органів внутрішніх справ у паспортах осіб про те, що вони зобов’язані сплатити аліменти. Вони утримуються в таких розмірах:

     n на одну дитину - 25% заробітку 

     n на двох дітей - 33% заробітку 

     n на трьох і більше дітей  - 50% заробітку 

     Однак загальна сума утримань не повинна  перевищувати 50% суми заробітної плати за вирахуванням податків .

     Бухгалтерія підприємства проводить реєстрацію отриманих виконавчих листів в спеціальному журналі чи картці. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено перелік видів доходу, з яких нараховуються аліменти:

     1) основна заробітна плата і  заробітна плата по сумісництву; 

     2) всі види доплат і надбавок, відпускні;

     3) грошові і натуральні премії;

     4) компенсація за невикористану  відпустку; 

     5) оплата за надурочний час, за  вихідні, святкові дні; 

     6) премії за підсумками роботи  за рік; 

     7) допомоги з фонду соціального  страхування, в тому числі по тимчасовій непрацездатності;

     8) суми по відшкодуванню втрати  працездатності;

     9) допомоги по безробіттю;

     10) пенсії за виключенням надбавок  до пенсій інвалідам 1-ї групи  по догляду за ними;

     11) стипендія. 

     Не  утримуються аліменти з сум:

     1) вихідної допомоги при звільнені;

     2) одноразових премій;

     3) компенсації при відрядженні; 

     4) допомог на поховання; 

     5) допомог багатодітним і одиноким  матерям; 

     6) дотацій за обіди; 

     7) вартості путівок в санаторії  за рахунок фонду споживання.

     В триденний строк з дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії і стипендії, суми утриманих аліментів повинні бути виплачені отримувану чи переведені поштою за рахунок платника.

     Якщо  особа, що сплачує аліменти, виїжджає за кордон на постійне місце проживання, то вона зобов’язана сплачувати всю суму аліментів за період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з заробітної плати за останній місяць роботи до моменту виїзду.

     Утримання профспілкових внесків здійснюється, якщо працівник є і членом профспілки. Профспілкові внески розраховуються від загальної ! суми нарахованої заробітної плати за звітний місяць за винятком нарахованої суми допомоги за дні тимчасової непрацездатності за той самий період. Розмір внесків встановлюється профспілкою.