Учет труда и заработной платы

     За  порушення законодавства про  оплату праці винні особи притягуються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

     Контроль  за додержанням законодавства про  оплату праці на підприємстві здійснюється:

• Міністерством праці України та його органами;
• фінансовими органами;
• Органами Державної податкової інспекції;
• професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників.

     Вищий нагляд за додержанням законодавства  про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

     2. Постанова від 8 лютого 1995 року  № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.95.

     Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв‘язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки, надання працівникам творчої відпустки, виконання працівниками державних і громадянських обов’язків у робочий час, службових відряджень та ін.

     Обчислення  середньої заробітної плати для  оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв‘язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

     Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

     У всіх інших випадках збереження середньої  заробітної плати і забезпечення допомогою у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

     Час, протягом якого працівники згідно з  чинним законодавством або з інших  поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

     При обчисленні середньої заробітної плати  у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу у нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками – погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

     При обчисленні середньої заробітної плати  для оплати за час щорічної відпустки  до фактичного заробітку включаються  виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов‘язків, службового відрядження тощо) та допомога у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю.

     При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов‘язків, щорічної і додаткової відпусток. відрядження тощо) та допомога у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю.

     Якщо  перед настанням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати. працівник не мав заробітку. розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

     Святкові  та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

     Для нарахування допомоги у зв‘язку  з тимчасовою непрацездатністю середньо денний заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки, посадового окладу.

     Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів (годин).

     Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

     3. Інструкція зі статистики чисельності  працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена наказом Міністру України № 171 від 07.07.95 за погодженням Мінекономіки України, Мінпраці України, Мінфіном України.

     4. Постанова від 28 червня 1997 року  № 651 « Про порядок визначення  розміру допомоги у зв’язку  з тимчасовою непрацездатністю  та у зв’язку із вагітністю та пологами особам, які мають постійно обчислювальний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік».

     Особам, які мають постійно обчислювальний доход, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з  вагітністю та пологами надається органами фонду соціального страхування України за умови сплати ними добровільних страхових внесків до зазначеного фонду.

     Розмір  допомоги визначається шляхом множення середньоденного доходу на кількість  календарних днів тимчасової непрацездатності з урахуванням коефіцієнтів, величина яких залежить від безперервного стажу роботи особи. Загальна сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не може перевищувати десятикратної суми добровільних страхових внесків, сплачених особами до фонду соціального страхування України на день настання тимчасової непрацездатності.

     5. Закон України «Про відпустки».

     Вводиться в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину першу статті 10 –  з 1 січня 1998 року.

     Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

     Державні  гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

     Право на відпустки мають громадяни  України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

     Закон України «Про збір на обов’язкове  державне пенсійне страхування». Нова ставка діє з 26 липня 1997 року.

     Платниками  збору є:

1. Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об’єднань, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у  п.1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;
3. Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, адвокати, приватні нотаріуси;
4. Фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, тощо.

     На  обов’язкове державне пенсійне страхування  встановлюються ставки збору в таких  розмірах:

1. для платників збору, визначених пунктом 1 та 2 цього Закону, - 32 % від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 цього Закону. Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4% від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32% від об’єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства;

     2)для  платників збору, визначених пунктом  3 статті 1 цього Закону - 32% від об’єкта  оподаткування, визначеного пунктом  2 статті 2 цього Закону;

     3) для платників збору, визначених пунктом 1, 2 цього Закону - 32 відсотки суми винагород, які виплачуються фізичними особами за договорами цивільно-правового характеру;

4. для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього закону - 1% від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону.

     Збір  на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці.

     7. Порядок збору на обов’язкове  соціальне страхування на випадок  безробіття.

     Затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 3 жовтня 1997 року №4.

     Платниками  збору на обов’язкове соціальне  страхування на випадок безробіття є суб’єкти, визначені в Законі України «Про збір на обов’язкове  державне пенсійне страхування». Об’єкти оподаткування також залишаються незмінні:

1. Платниками збору, визначені пунктами 1 та 2 цього Закону - 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 цього Закону.
2. Для платників збору, визначених у пункті 3 - 0,5% від суми доходу, яка обчислюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно законодавства України.
3. Для платників, визначених у пункті 4 - 0,5% від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

     8. Про внесення змін і доповнень до «Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України», затвердженого Правлінням Національного Банку України від 02.02.95р. №21.

     Постанова від 8 лютого 1995 р.№ 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».

1. Цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

     а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку  з навчанням , додаткової відпустки  працівникам, які мають дітей, або  виплати їм компенсації за невикористані  відпустки;

     б) надання працівникам творчої  відпустки;

     в) виконання працівниками державних  і громадських обов’язків у робочий  час;

     г) проведення працівників на іншу легшу  нижче оплачувану роботу за станом здоров’я;

     д) переведення вагітних жінок і  жінок , які мають дітей віком до трьох років , на іншу легшу роботу;

     е) надання жінкам додаткових перерв для  годування дитини;

     є) виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної плати вивільненим  працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;