Учет труда и заработной платы

Вищий навчальний заклад

НАЦІОНАЛЬНА АКАКДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

            _________________________________________________ 
 
 
 
 

Студента ___ групи___ курсу

денного відділення

_____________________________

Науковий  керівник

_____________________________

_____________________________ 
 
 

Київ 2010

ВСТУП ----------------------------------------------------------------------------------------  3

Розділ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ----------------------------------------------------------------------------------------- 5

Сутність заробітної плати як об’єкта обліку та економічної категорії  --- 5

     Системи, форми та види оплати праці ------------------------------------------- 7

     Огляд нормативної та спеціальної літератури з обліку заробітної 

     Плати ---------------------------------------------------------------------------------- 14

Розділ 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ -------------- 23

     2.1 Документальне оформлення операцій із нарахування та сплати заробітної плати ----------------------------------------------------------------------------- 23

     2.2 Облік нарахування заробітної плати працівникам ----------------------- 24

     2.3 Облік оплати відпусток -------------------------------------------------------- 29

     2.4 Облік розрахунків з працівниками по заробітній платі ----------------- 31

     2.5 Облік утримань із заробітної плати ----------------------------------------- 34

     2.6 Відображення інформації про заробітну плату у фінансовій звітності підприємства --------------------------------------------------------------------------------- 46

ВИСНОВКИ --------------------------------------------------------------------------------- 48

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -------------------------------------------- 52

ДОДАТКИ ----------------------------------------------------------------------------------- 53 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Праця робітників є необхідною складовою  частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

     Заробітна плата — один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Це один з основних стимулів та мотиваторів праці.

     Збільшення  суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

     В умовах переходу економіки України  до ринкового механізму функціонування, дуже важливими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зменшення використання “живої” праці, механізація трудомістких робіт, оптимізація використання трудових ресурсів, зменшення втрат робочого часу.

     Підприємство  самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати — одна з найважливіших і складних ділянок роботи, що потребує точних і оперативних даних, у яких відбиваються зміни чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

     Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

     Дуже  важливо відображати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміку показників про працю, нагляд за дотриманням  співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

     На  підприємстві облік чисельності  робітників та службовців, їх заробітної плати повинен бути документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України, що конкретизує права та обов’язки робітників, а також оплату за виконану роботу, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

     З метою виконання задач, що стоять перед обліком, на підприємстві обов’язково  повинен бути контроль:

• за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;
• за правильністю документального оформлення виробки робочих та службовців;
• за своєчасним нарахуванням заробітної плати та допомог, а також їх видаванням;
• за своєчасним утриманням сум податків та перерахування їх до бюджету;
• планування звітів про працю.

     Складність  ситуації, яка склалася на сьогоднішній день, з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

 

Розділ 1 Загальнотеоретичні основи обліку заробітної плати

     1.1. Сутність заробітної плати як об’єкта обліку та економічної категорії

     Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сферою державного і договірного регулювання оплати праці. Він спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

     Відповідно  до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

     Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

     Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

     Існують таки види додаткової заробітної плати: за роботу у понаднормовий час; за сполучання професій; за роботу в нічний час; надбавки та доплаті по тарифним ставкам та посадовим окладам кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за висококваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються диференційовані надбавки до тарифних ставок робочих. Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

     Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). з 01.01.2010р — 869 грн.

     До  мінімальної заробітної плати не включаються: доплати; надбавки; заохочувальні і компенсаційні виплати.

     До  інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво і раціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; за своєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо. Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат міститься в інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженій наказом Мінстату України від 11.12.95 №323.

     Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік:

     — фонду заробітної плати робітників і службовців: складу за списком; складу поза списком (поза штатом);

     — разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;

     — інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

     Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах  є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

     Дія установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються  з відповідних бюджетів, а також  частина доходу, одержаного внаслідок  господарської діяльності та з інших  джерел. Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами.

     У підприємствах недержавної форми  власності й об’єднаннях громадян (кооперативах, спільних підприємствах з іноземними інвестиціями, акціонерних та інших господарських товариствах) оплата праці здійснюється відповідно до положень, передбачених установчими документами, з дотриманням норм і гарантій в оплаті праці відповідно до 
чинного законодавства.

     Держава, згідно з Законом України «Про оплату праці», здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, а також шляхом прогресивного оподаткування доходів громадян.

     1.2. Системи, форми  та види оплати  праці

     Заробітна плата — частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата — один з елементів виробничих витрат підприємства.

     Під словом система слід розуміти сукупність принципів. які служать основою  любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов’язане з обліком відпрацьованого часу, а друге — з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

     Відрядна  оплата праці — система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

     Непряма відрядна система  праці — застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний понад норму, сплачується по збільшених розцінках.