Теорія бухгалтерського обліку

      3. Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства  надано дозвіл на ведення спрощеного  обліку доходів і витрат, ведуть  бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

      Стаття 3. Мета бухгалтерського  обліку та фінансової звітності

 

      1. Метою ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової  звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

      2. Бухгалтерський облік є обов'язковим  видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. 

      Стаття 4. Основні принципи бухгалтерського  обліку та фінансової звітності 

      Бухгалтерський  облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

      • обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

      • повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

      • автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

      • послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

      • безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства, яка здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

      • нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

      • превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

      • історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

      • єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

      • періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

      Стаття 5. Валюта бухгалтерського  обліку та фінансової звітності

 

      Підприємства  ведуть бухгалтерський облік і складають  фінансову звітність у грошовій одиниці України. 

      Розділ II. Державне регулювання  бухгалтерського  обліку та фінансової звітності

      Стаття 6. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні 

      1. Державне регулювання бухгалтерського  обліку і фінансової звітності  в Україні здійснюється з метою:

      - створення єдиних правил ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності, які є  обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

      - удосконалення бухгалтерського  обліку та фінансової звітності.

      2. Регулювання питань методології  бухгалтерського обліку та фінансової  звітності здійснюється Міністерством  фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

      3. Порядок ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової  звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

      4. Порядок ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової  звітності про виконання бюджетів  і госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

      5. Міністерства, інші центральні органи  виконавчої влади в межах своєї  компетенції відповідно до галузевих  особливостей розробляють на  базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

      6. Методологічна рада з бухгалтерського  обліку діє на основі Положення  про Методологічну раду з бухгалтерського  обліку. Положення про Методологічну  раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються міністром фінансів України.

      Стаття 7. Методологічна  рада з бухгалтерського  обліку

 

      1. Методологічна рада з бухгалтерського  обліку діє як дорадчий орган  при Міністерстві фінансів України  з метою:

      - організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності);

      - удосконалення організаційних форм  і методів бухгалтерського обліку в Україні;

      - методологічного забезпечення впровадження  сучасної технології збирання  та обробки обліково-економічної  інформації;

      - розробки рекомендацій щодо вдосконалення  системи підготовки, перепідготовки  та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

      2. Методологічна рада з бухгалтерського  обліку утворюється з висококваліфікованих  науковців, спеціалістів міністерств  та інших центральних органів  виконавчої влади, підприємств,  представників громадських організацій,  бухгалтерів та аудиторів України.

      3. Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на основі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються міністром фінансів України. 

      Розділ  III. Організація та ведення бухгалтерського обліку

      Стаття 8. Організація бухгалтерського  обліку на підприємстві 

      1. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

      2. Питання організації бухгалтерського  обліку на підприємстві належать  до компетенції його власника (власників) або уповноваженого  органу (посадової особи) відповідно  до законодавства та установчих  документів.

      3. Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку та забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

      4. Для забезпечення ведення бухгалтерського  обліку підприємство самостійно  обирає форми його організації:

      - введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

      - користування послугами спеціаліста  з бухгалтерського обліку, зареєстрованого  як підприємець, який здійснює  підприємницьку діяльність без  створення юридичної особи;

      - ведення на договірних засадах  бухгалтерського обліку централізованою  бухгалтерією або аудиторською  фірмою;

      - самостійне ведення бухгалтерського  обліку та складання звітності  безпосередньо власником або  керівником підприємства. Ця форма  організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися.

      5. Підприємство самостійно:

      - визначає облікову політику підприємства;

      - обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему реєстрів  обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

      - розробляє систему і форми  внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

      - затверджує правила документообороту  і технологію обробки облікової  інформації, додаткову систему рахунків  і реєстрів аналітичного обліку;

      - може виділяти на окремий баланс  філії, представництва, відділення  та інші виокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський  облік, з наступним включенням  їх показників до фінансової  звітності підприємства.

      6. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

      7. Головний бухгалтер або особа,  на яку покладено ведення бухгалтерського  обліку підприємства (далі — бухгалтер):

      - забезпечує дотримання на підприємстві  встановлених єдиних методологічних  засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

      - організує контроль за відображенням  на рахунках бухгалтерського  обліку всіх господарських операцій;

      - бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

      - забезпечує перевірку стану бухгалтерського  обліку у філіях, представництвах,  відділеннях та інших виокремлених  підрозділах підприємства.

      8. Відповідальність за бухгалтерський  облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства. 

      Стаття 9. Первинні облікові документи та реєстри бухгалтерського обліку 

      1. Підставою для бухгалтерського  обліку господарських операцій  є первинні документи, які фіксують  факти здійснення господарських  операцій. Первинні документи повинні  бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.