Теорія бухгалтерського обліку

Міністерство  освіти  і  науки  України 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

К У Р С О В  А   Р О Б  О Т А 
 
 

з дисципліни «Бухгалтерський облік» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                            Студент: ___________________________

                                                                            

                                                                            Викладач: __________________________ 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ – 2009 рік

План 
 

I. Вступ.

II. Теоретична  частина:

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку в Україні.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в

     Україні».

3. Національні стандарти бухгалтерського обліку.
4. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
5. Основні нормативні документи бухгалтерського обліку України.
6. Організація і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
7. Облікова політика.
8. Витрати діяльності.
9. Витрати діяльності, їх класифікація.
10. Облік витрат на виробництво.
11. Облік адміністративних витрат.

ІІІ. Практична  частина.

ІV. Висновки.

V. Список використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Становлення ринкової економіки в Україні, поява  нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнародних  економічних зв'язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

     Управління  будь-яким підприємством вимагає  систематичної інформації про здійснювані  господарські процеси, їх характер і  обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгалтерського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галузей і народного господарства в цілому.

     Бухгалтерський  облік можна визначити як організований  цілеспрямований процес одержання і передавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік. Бухгалтерський облік є одночасно і наукою і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи.

     Підкреслюючи  значення бухгалтерського обліку в  управлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф.Шерр ще наприкінці XIX століття писав, що "Бухгалтерський облік — непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Державне  регулювання бухгалтерського  обліку

та  фінансової звітності  в Україні 

     1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

— створення  єдиних правил ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

— удосконалення  бухгалтерського обліку та фінансової звітності.  

     Держава створює єдині правила ведення  бухгалтерського обліку і складання  фінансової звітності, а виконання  цих установлених єдиних правил є  обов’язковим для всіх підприємств. Виконання встановлених правил ведення бухгалтерського обліку забезпечує користувачам звітності можливість сприймання інформації, яка наведена у фінансовій звітності різних підприємств, без додаткового вивчення особливостей підприємства.  

     2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

     Затверджені П(С)БО постійно доопрацьовуються, і  Міністерство фінансів своїми наказами вносить зміни та доповнення до нормативно-правових актів щодо регламентування обліку і звітності, що сприяють їх удосконаленню.

     Створено  Управління методології бухгалтерського  обліку, яка є структурним підрозділом  Міністерства фінансів України.

     Управління  забезпечує розробку та впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського  обліку і фінансової звітності на підприємствах, в організаціях усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ) і об’єднаннях підприємств.  

     3. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

     Національним  банком затверджені Правила, що визначають методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати, та порядок  застосування банками основних принципів бухгалтерського обліку під час визнання та обліку доходів і витрат. 

     4. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.

     Для бюджетних установ затверджена  Інструкція про кореспонденцію субрахунків  бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних  установ, яка спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних субрахунках бухгалтерського обліку, установлених Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.  

     5. Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.

     Бухгалтерський  облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності. У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на декількох ділянках надр, інвестор здійснює консолідований облік своєї господарської діяльності.

     Річний  баланс і звітність інвестора  про діяльність, пов’язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов’язковій щорічній аудиторській перевірці. 

     6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.

     Держава надає повноваження відповідним  органам виконавчої влади щодо розробки правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності банками, бюджетними установами, інвесторами, міністерствам.

     Прикладом виконання цього пункту Закону є  видані Міністерством аграрної політики України накази від 08.11.2000 р. №221 «Про спеціалізовану річну бухгалтерську звітність» та від 07.03.2001 р. №49 «Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Закон України

"Про  бухгалтерський облік  та фінансову звітність  в Україні"

      від 16 липня 1999 p. № 996-XIV

      Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку та складання фінансової звітності  в Україні. 

      Розділ І. Загальні положення

      Стаття 1. Визначення термінів 

      Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

      • активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

      • бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

      • внутрішньогосподарський (управлінський) облік — система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;

      • господарська операція — дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

      • зобов'язання — заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди;

      • консолідована фінансова звітність — фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці;

      • національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам;

      • облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності;

      • первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

      • фінансова звітність — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;

      • користувачі фінансової звітності (далі — користувачі) — фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

      Стаття 2. Сфера дії Закону

 

      1. Цей Закон поширюється на всіх  юридичних осіб, створених відповідно  до законодавства України, незалежно  від їх організаційно-правових  форм і форм власності, а  також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі — підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

      2. Суб'єкти підприємницької діяльності, яких відповідно до законодавства  звільнено від обов'язкового обліку доходів і витрат, не ведуть бухгалтерський облік і не подають фінансової звітності.