Сутність і предмет аудиту

ЗМІСТ

 

Вступ ............................................................................. Змістовий модуль 1 Розвиток аудиторської діяльності в умовах ринкової економіки ………... 1. Сутність і предмет аудиту……….………………... 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення…...……………………... Змістовий модуль 2 Теоретико-методичні засади організації та надання аудиторських послуг …… 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання……….……………………........................ 4. Планування аудиту………………….…………….. 5. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю……..…………..................... 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора……………………………………...……….. 7. Аудит фінансової звітності………………………. 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи….…………………………………………. Змістовий модуль 3 Теоретико-методичні засади організації та надання аудиторських послуг……. 9. Аудиторські послуги, їх об’єкти і види…………. 10. Підсумковий контроль…….……………………. 11. Реалізація матеріалів аудиту…………................. Змістовий модуль 4 Теоретико-методичні засади організації та проведення внутрішнього аудиту 12. Внутрішній аудит: його сутність, об’єкти, суб’єкти……………………………………………….. 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту ……. 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту ….... Перелік рекомендованих джерел………………… Додатки ………………………………………………

4   6 6   40   71   80   99   160 189   227   237 237 251 246 259 266   261   275 283 289 292 294

 

ВСТУП

 

У системі навчальних дисциплін курс «Аудит» введено до складу фахової підготовки бакалаврів за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит».

Вивчення курсу  ґрунтується на теоретичних і практичних знаннях з економічної теорії, бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, економічного аналізу, основ господарського права, автоматизованої обробки економічної інформації та інших навчальних дисциплін.

Метою дисципліни "Аудит" є надання студентам необхідних теоретичних знань і практичних навиків з проведення аудиту в  умовах ринкової економіки, оволодівши якими, майбутній фахівець зможе кваліфіковано і на високому рівні надавати аудиторські послуги суб'єктам фінансово-господарської діяльності. Завдання курсу — навчити студентів правильно застосовувати теоретичні знання з аудиту на практиці, кваліфіковано і грамотно використовувати нові форми і методи аудиторського контролю, зокрема оцінювання системи обліку, внутрішнього контролю, визначення аудиторського ризику, використання методики аудиторського тестування, комп'ютерних засобів при проведенні аудиторської перевірки.

У конспекті зібрано матеріал, який поєднує досягнення економічної науки і передовий досвід зарубіжних та вітчизняних аудиторських фірм. Аудит розкривається з погляду сучасних наукових позицій, враховуючи різноманітність його видів, користувачів інформації, об'єктів дослідження, процедур та методичних прийомів.

Конспект лекцій містить 14 тем, в яких розглянуто питання суті аудиту і його місця у системі економічного контролю, види аудиту та його відмінності від судово-бухгалтерської експертизи, концепції, постулати та стандарти аудиту, предмет і метод аудиту, організація аудиту та його процесу, внутрішній контроль, аудиторський ризик та методи його оцінювання, планування аудиту, методика аудиторського тестування; аудиторські докази та оцінювання якості роботи аудитора, робочі документи аудитора, аудиторські висновки і звіти, особливості методики та організації внутрішнього аудиту.

 

Змістовий модуль 1. «Розвиток аудиторської діяльності в умовах ринкової економіки»

 

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

ТЕМА 2. РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

План

1. Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинах. Організація і місце аудиту в системі контролю.
2. Історія виникнення та розвитку аудиту. Становлення аудиту в Україні.
3. Визначення аудиту.
4. Мета, предмет, об’єкт та суб’єкт аудиту.
5. Класифікація аудиту у міжнародній практиці. Види аудиту, його відмінність від судово-бухгалтерської експертизи.

Ключові слова  та поняття: аудит, аудитор, аудиторська фірма, діяльність аудиторської фірми, інші послуги аудиторської фірми, контроль, державний контроль, муніципальний контроль, контроль власника (керівника), незалежний контроль, об'єкти аудиту, предмет аудиту.

Рекомендована література: (1), (2), (18) стор. 8-17, (8) стор.9-41, (21) стор. 10-24, (19) стор. 113-116, (11) стор. 7-33.

 

Зміст лекції

1 Сутність аудиту, його місце і значення в економічних відносинах.

З розвитком продуктивних сил і  виробничих відносин виникає об'єктивна  потреба у вдосконаленні функцій  управління процесом виробництва. До таких функцій належать планування, облік, економічний аналіз, регулювання, контроль.

Контроль як функція управління — це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт, виявлення відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

Економічний контроль здійснюється на макро-, міді- та мікрорівнях. Функції  економічного контролю на макрорівні виконують державні органи влади (Рахункова палата Верховної Ради України, Контрольне управління при Адміністрації Президента України, Головне контрольно-ревізійне управління при Міністерстві фінансів України, Міністерство економіки, Національний банк України, інші міністерства та державні республіканські комітети).

На регіональному (міді) рівні економічний  муніципальний контроль здійснюють місцеві органи управління Адміністрації  Президента України та місцевих Рад  народних депутатів України. На мікрорівні економічний контроль виконують власники підприємств і організацій та їхні органи управління. Цей вид контролю називається внутрішньогосподарським.

Якщо підприємство входить до складу концерну, корпорації, холдингу або  підпорядковується певному міністерству, державному комітету, то контроль за діяльністю суб'єкта господарювання буде називатися внутрішньо-відомчим.

За періодичністю здійснення економічний  контроль поділяють на попередній (перспективний), ретроспективний, оперативний.

Попередній (перспективний) економічний контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, ретроспективний — після завершення господарських операцій.

Оперативний економічний контроль здійснюється в процесі виконання  господарських операцій. Отже, до організаційних видів контролю належать: державний, муніципальний, незалежний (аудиторський) контролі, контроль власника (внутрішньовідомчий, внутрішньогосподарський).

Як показано на рисунку 1.1, основними формами економічного контролю є тематична перевірка, слідство, ревізія, аудит (зовнішній, внутрішній), службове розслідування.

Державні органи управління переважно  використовують з метою контролю такі форми як тематична перевірка, слідство, ревізія. Аналогічні форми контролю використовують муніципальні органи управління за діяльністю підвідомчих їм суб'єктів.

Внутрішньовідомчий контроль (власника) проводять міністерства, відомства, органи державного управління стосовно діяльності підвідомчих їм підприємств  і організацій у формі тематичних перевірок і ревізій.

Внутрішньогосподарський контроль власник підприємства здійснює через апарат управління, в тому числі через службу бухгалтерії. За наявності в структурі управління служби внутрішнього аудиту внутрішньогосподарський контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства додатково буде здійснюватися працівниками цієї служби.

Незалежний (аудиторський) контроль виконують  за діяльністю суб'єктів господарювання незалежні аудитори (аудиторські  фірми) у формі аудиторської перевірки (аудиту). Мета його полягає в тому, щоб підтвердити достовірність фінансової звітності.

 

 

Рисунок 1.1 - Види і форми економічного контролю.

 

Беручи до уваги зміст економічного контролю, періодичність, інформаційне забезпечення і форми здійснення, виділяємо загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль здійснюють на макроекономічному рівні, маючи такі об'єкти дослідження: виконання планів соціального і економічного розвитку країни, окремих регіонів; використання ресурсів країни, діяльність окремих міністерств, відомств та інших урядових структур.

Фінансово-господарський контроль здійснюється на мікрорівні. З його допомогою досліджують фінансово-господарську діяльність підприємств.

Аудиторська діяльність за останні  роки підтверджує факти, що аудит  може проводитися не тільки на рівні підприємств (мікрорівні), а й на макрорівні. Наприклад, у 2000 р. проводився незалежний аудит діяльності Національного банку України.

Незалежні аудитори (аудиторські фірми), окрім підтвердження достовірності  фінансової звітності, що прийнято називати аудитом, надають суб'єктам господарювання супутні аудиту послуги. До них належать: складання бізнес-плану; консультації з питань обліку, оподаткування, права, фінансів; постановка, ведення або відновлення обліку; складання звітності тощо. У цьому випадку доцільно розглядати місце окремих аудиторських послуг не лише в системі контролю, а ще як функцію управління, наприклад, складання прогнозів (плану), ведення обліку.

Отже, доцільно розглядати місце аудиту не тільки в системі фінансово-господарського контролю, а й у системі загальноекономічного контролю, та як складник системи економічного контролю, а окремі супутні аудиту послуги — безпосередньо функціями управління.

Робота підприємств і організацій  в умовах ринкових відносин та конкурентної боротьби зумовлює появу нової форми незалежного контролю — аудиту. Необхідність у послугах аудитора виникла з таких причин:

- потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користувачів у об'єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб'єкта господарювання;

- залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін.) від якості отриманої інформації;

- необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформації;

- можливість надання менеджерами недостовірної інформації власникам, акціонерам, кредиторам та іншим користувачам;

- відсутність у користувачів інформації доступу для оцінювання її якості.

Американський проф. Дж. Робертсон визначає аудит як діяльність, що спрямована на зменшення підприємницького ризику.

Аудит – процес, за допомогою якого компетентна незалежна особа збирає і оцінює докази про інформацію щодо діяльності економічного агента, яка піддається кількісній оцінці, з метою складання звіту про її відповідність встановленим критеріям.

Теорія аудиту

Одним із перших у теорії і практиці аудиторської роботи слід виділити А. Т. Ватсона, який виділив три види фальсифікації обліку:

1. Сума активів завищена, тобто в активі показується більше засобів, ніж є насправді.

2) Сума капіталу завищена.

3) Сума капіталу занижена.

Ситуація (1) означає, що матеріально-відповідальні  особи здійснили крадіжку чи у  власника, іншої матеріально-відповідальної особи, чи в сторонніх осіб, наприклад, у покупців.

Ситуація (2) виникає з метою прикрашання дійсного стану (наприклад, бажання підняти курс акцій).

Ситуація (3) передбачає, що дійсний  стан краще відображеного в балансі (наприклад, бажання зменшити суми податкових платежів).

Ситуація (1) називається приховуванням, ситуація (2) і (3) – вуалюванням.

В. Патон у 1922 р. перший, хто усвідомив необхідність теорії обліку та вивів видатну ідею: знайти певні загальні положення і з них вивести всю теорію:

Постулати àПринципиàПравилаàПроцедури

Ці чотири елементи передбачають послідовне сходження від абстрактного до конкретного, від теорії до практики: постулати - найбільш загальні вихідні припущення, що приймаються без доказів, які є основою для подальших міркувань, фундаментальні положення та обов’язкові умови. Вони мають бути очевидними, навіть якщо їх істинність не може бути доведена безперечно. Аксіома – догма, теорема - треба доводити. Принципи – загально методологічні конструкції, правила – те, що безпосередньо стосується роботи бухгалтера чи аудитор, процедури – умови реалізації правил бухгалтерського обліку чи аудиту.

Наука про аудит почалася з того моменту, коли Дж. Робертсон у 1961 році сформулював сім постулатів аудиту. Сім постулатів аудиту (філософія аудиту), запропонованих Дж. Робертсоном: