Стан та напрямки удосконалення обліку капітальних інвестицій на підприємстві

     ВСТУП

     Термін  інвестиції походить від латинського  слова «invest», що означає «вкладати».

     У ширшому трактуванні вони виражають вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. При цьому приріст капіталу, отриманий в результаті інвестування, має бути достатнім, щоб компенсувати інвесторові відмову від наявних засобів на споживання в поточному періоді і винагородити його за ризик.

     Ефективність  капітальних вкладень характеризує економічні (соціальні або інші) результати і господарську доцільність  їх здійснення. Основою оцінки доцільності  капітальних витрат слугують ретельність  визначення вигідності того чи іншого проекту за умови обмеженості  капіталу як ресурсу та забезпечення найбільших прибутків за можливості реалізації кількох варіантів (проектів) інвестицій.

      Для здійснення інвестиційної діяльності фахівцям підприємств необхідні  відповідні знання, оскільки керування  інвестиціями припускає формування інвестиційної стратегії підприємства, створення й оцінку його інвестиційного портфеля й ризиків, інвестиційної  привабливості потенційних об'єктів  інвестування. Щоб успішно управляти  цією діяльністю, фахівець повинен  добре розбиратися у всіх питаннях інвестиційного менеджменту, знати  його специфіку, уміти на практиці правильно  застосувати теоретичні знання для  досягнення високої ефективності господарювання.

     Інвестиційна  діяльність, пов’язана зі здійсненням  капітальних інвестицій, має виключно важливе значення, оскільки створює  основи для стабільного розвитку економіки країни. Розвиток у країні інвестиційного потенціалу та реформа  бухгалтерського обліку спричинили активізацію досліджень щодо обліку інвестицій, адже для прийняття тактичних  і стратегічних рішень з управління капітальними інвестиціями необхідна  своєчасна, достовірна аналітична інформація, що може бути забезпечена лише бухгалтерським обліком та безпосередньо залежить від його якості. Тому удосконалення теорії і практики ведення обліку і здійснення контролю операцій з капітальними інвестиціями в сучасних умовах соціально-економічного розвитку стає нагальною потребою та визначає актуальність теми дослідження.

     Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань, пов’язаних з обліком і контролем капітальних  інвестицій.

     Мета  курсової роботи – дослідити організацію  обліку капітальних інвестицій та розробити  можливі шляхи вдосконалення.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ГОСПОДАРСТВА 

      Сільськогосподарське  підприємство ТзОВ «Дубноагротрейд» знаходиться у м. Дубно Рівненської області. Господарство реформовано в травні 2000 року, займається виробництвом сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва.

      Основними товарними галузями рослинництва є виробництво зерна, картоплі, цукрових буряків та овочівництва. У тваринництві господарство віддає перевагу вирощуванню великої рогатої худоби м'ясомолочного напрямку використання. Успішне ведення виробництва дозволяє підтримувати довготривалі зв'язки з різними партнерами.

      Дане  підприємство займає досить вигідне адміністративно-економічне положення, по скільки за декілька кілометрів знаходиться залізниця, що дає змогу здійснювати постачання ТзОВ «Дубноагротрейд» запчастинами, сільськогосподарською технікою, мінеральними добривами.

      Для Рівненської області, де розташоване сільськогосподарське підприємство ТзОВ «Дубноагротрейд» характерні досить сприятливі ґрунтово-кліматичні умови. Клімат помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою зимою. Опади становлять 600 - 650 мм на рік; основна кількість їх випадає у квітні-жовтні. Рівненська область розташована у вологій, помірно теплій агро кліматичній зоні.

      На  всіх ланках виробництва підприємство в більшій мірі технікою забезпечене. Однак, в критичні періоди підприємство залучає орендовану техніку.

      Правильний  підбір керівників і фахівців підприємства, рядових робітників основного та підсобного виробництва дозволяє забезпечити дисципліну, своєчасність виконання сільськогосподарських та інших робіт, ефективність використання техніки і як результат - домогтися значних обсягів виробництва продукції, знизити її собівартість, збільшити прибуток і ряд інших економічних показників.

      Середньорічна кількість працюючих у ТзОВ «Дубноагротрейд» становить 120 чоловік, в тому числі в рослинництві 67 чоловік і тваринництві 53 чоловіки.

     Отже,  у  ТзОВ «Дубноагротрейд» є досить широкі можливості для успішної діяльності. Тут є і земельні угіддя, і міцна матеріальна база, і кваліфіковані фахівці. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ

     У найбільш загальній формі інвестиції являють собою вкладення вільних  коштів у різні форми фінансового  й матеріального багатства. Власник  коштів, що безпосередньо інвестує (вкладає) їх у матеріальні або  фінансові об'єкти називається інвестором. Так, якщо людина або підприємства вкладають  свої кошти в ті або інші об'єкти, вони є інвесторами.

     Фізичні особи, що вкладають кошти в матеріальні  або фінансові об'єкти, називаються  індивідуальними інвесторами. Якщо власники коштів, що інвестуються є  юридичні особи, то їх називають інституціональними інвесторами.

     Для цілей бухгалтерського  обліку необхідно  виділяти такі істотні  ознаки інвестицій :

– здійснення інвестицій потребує використання різноманітних  інвестиційних ресурсів, які повинні  підлягати кількісному і вартісному виміру;

– реалізація інвестицій передбачає створення або  збільшення (поповнення) капіталу (блага);

– потенційна здатність інвестицій приносити  дохід;

– процес інвестування, як правило, пов’язаний з перетворенням частини накопиченого капіталу в альтернативні види активів  підприємства

     Проте варто доповнити  цей перелік такими ознаками:

– інвестиційний  процес передбачає отримання інвестором корпоративних прав підприємства, в  яке інвестиції здійснюються;

– наявність  принаймні двох суб’єктів інвестиційного процесу;

– довготерміновість  реалізації інвестиційного проекту (понад  один рік).

     Інвестиційна  діяльність здійснюється на основі:

• інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;
• державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;
• іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;
• спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними  особами України, іноземних держав.

     З позиції інвестора інвестиції — це вкладення грошових, майнових та інтелектуальних цінностей у підприємницьку діяльність іншого суб’єкта господарювання в обмін на корпоративні права з метою отримання частини або всього прибутку такого суб’єкта господарювання. Відповідно, для підприємства, в яке інвестиції залучаються, інвестиції — це створення або поповнення власного капіталу за допомогою залучення активів у обмін на корпоративні права.

     Проаналізувавши зміст визначення «інвестиції», можна дійти висновку, що на сьогодні немає однозначного трактування сутності інвестицій у чинних законодавчих та нормативно-правових документах України. Отже, cистематизація різних точок зору дослідників дає можливість уточнити, що капітальні інвестиції – це внутрішні інвестиції підприємства в основний капітал, які передбачають капітальне будівництво та придбання основних засобів, придбання та виготовлення інших необоротних активів підприємства, з метою нарощення і отримання в довгостроковому періоді доходу, а також витрати, пов’язані з поліпшенням об’єктів основних засобів, що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання даних об’єктів. 

3. ОБЛІК КАПІТАЛЬНИХ  ІНВЕСТИЦІЙ ТА  НАПРЯМКИ ЙОГО  УДОСКОНАЛЕННЯ 

     Первинний облік обсягів і витрат капітальних  інвестицій організовують залежно  від виду капіталовкладень, способу  виконання будівельно-монтажних  робіт, а також каналів і способів придбання машин, обладнання та устаткування.

     При здійсненні будівництва підрядним  способом укладається генеральний  договір підряду між підприємством-замовником і спеціалізованою будівельною  організацією на весь обсяг і строк  будівництва, підписаний у встановленому  порядку. В ньому генеральний  підрядник зобов’язується збудувати  об’єкт відповідно до проектно-кошторисної  документації і здати його в експлуатацію в установлені строки. Замовник надає  підряднику Проектно-кошторисну документацію, Титульні списки, Акт про відведення земельної ділянки під нове будівництво, графіки передачі обладнання й матеріалів, якими має забезпечити замовник.

     Кошторис — це документ, в якому зазначено суму коштів, необхідних для виконання робіт по будівництву (ремонту, реконструкції та ін.). Його складають проектні організації за замовленням господарств і використовують у плануванні обсягів капітальних інвестицій для контролю використання коштів на будівництво.

     Зведений  кошторис складають у разі будівництва кількох об’єктів на одному майданчику. Він включає вартість цих об’єктів, а також окремі види робіт і витрати загального характеру. За зведеним кошторисом проводять планування капітальних вкладень, їх фінансування, а також розрахунки між підрядною організацією і замовником.

     Титульний список — це перелік об’єктів будівництва виробничого і невиробничого призначення, придбання машин та обладнання, закладання багаторічних насаджень. У ньому вказують початок і строк завершення робіт, потужності та кошторисну вартість об’єктів, обсяг робіт на поточний рік і весь період будівництва, завдання з введення об’єктів у експлуатацію.

     Внутрішньобудівельний титульний список — документ, який відображує річний план капітальних інвестицій конкретного господарства. В ньому записують: повну кошторисну вартість об’єктів капітальних інвестицій; залишок кошторисної вартості на початок року; річний обсяг робіт, у тім числі вартість будівельно-монтажних робіт і обладнання, показники введення в дію потужностей.

     По  закінченні будівництва складають  Акти приймання, довідки про обсяг  виконання робіт, що є підставою  для перерахування коштів підряднику. При цьому складають відповідні первинні банківські документи залежно  від форми розрахунків, обумовленої  в генеральному договорі — Платіжне доручення, Платіжна вимога-доручення  тощо.

     При здійсненні будівництва господарським  способом облік робіт і витрат на їх проведення ведуть у самому підприємстві за статтями витрат згідно з П(С)БО 16 «Витрати». Основними первинними документами  для відображення господарських  операцій за кожною статтею є: Лімітно-забірні  карти (ф. № 117) на відпуск будівельних та інших матеріалів, Накладні внутрігосподарського призначення (ф. № 87), Наряди на відрядну роботу (ф. № 70), Табелі обліку робочого часу (ф. № 64), Облікові листи тракториста-машиніста (ф. № 67), Подорожні листи вантажного автомобіля (ф. № 2), Відомості нарахування амортизації, Акти приймання-здачі виконаних робіт та ін. Перевірені первинні документи групують у Звітах про рух матеріальних цінностей (ф. № 121), накопичувальних відомостях, відповідних реєстрах, на підставі яких списують будівельні та інші матеріали, послуги допоміжних виробництв, трудові затрати тощо на об’єкти капітального будівництва. При цьому складають Виробничий звіт (ф. № 10-3б с.-г.), в якому ведуть аналітичний облік капітальних інвестицій по кожному об’єкту обліку.

     Закінчені будівництвом об’єкти повинні бути прийняті спеціальною комісією і  зараховані до складу основних засобів. На прийнятий об’єкт складають Акт  приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. № ОЗ-1).