Стан та напрями удосконалення обліку виробничих запасів відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” на підприємстві

П(С)БО 9 «Запаси» затверджений наказом Міністерства фінансів № 246 від

20.10.99 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну № 15 від 28.01.2000).

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Норми цього  Положення (стандарту) не розповсюджуються на:

• незавершені роботи за будівельними контрактами;
• фінансові активи;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового гос-

 подарства,  корисні копалини, якщо вони оцінюються  за чистою вартістю реалізації відповідно до інших П(С)БО.

П(С)БО № 9 «Запаси» складається з таких розділів:

1. Загальні положення;
2. Визнання та первісна оцінка запасів;
3. Оцінка вибуття запасів;
4. Оцінка запасів на дату балансу;
5. Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Терміни та поняття, що використовуються в П(С)БО 9: собівартість виробниц-

тва запасів; справедлива  вартість запасів; подібні та неподібні  запаси; подібна справедлива вартість; оцінка вибуття запасів; ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів; середньозважена собівартість; собівартість перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативні витрати;  ціни продажу; вартість МШП; очікувана ціна продажу запасів; очікувані витрати на завершення виробництва і збут запасів.

       Отже, загальну структуру П(С)БО № 9 «Запаси» можна показати на рис. 3.3.1.

Рис.3.3.1.

 Характеристика  П(С)БО 9 «Запаси»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Організація складського обліку

 

Складське господарство в ПСП «Обрій» організовується  в  центральних

 складах,  коморах бригад, ферм та інших  структурних підрозділах. В центральних складах зосереджено основні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють між структурними виробничими підрозділами.

У коморах структурних  виробничих і невиробничих підрозділів зберігається

 невелика  кількість виробничих запасів,  товарно-матеріальних цінностей,  які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов’язковим матеріальним оформлення через центральний склад.

Матеріали на складах розміщуються по секціях, а в них – за окремими гру-

 пами і  типосорторозмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. У зерно-, насіннєсховищах тощо секції повинні бути відокремлені герметичною перегородкою, що виключає можливість змішування продукції різних видів, сортів і репродукцій.

У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характер-

 ристикою  певного виду продукції й матеріалів, а в необхідних випадках –  і призначенням. Бланк ярлика на новий вид (номенклатурний номер) матеріальних цінностей заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні цінностей на склад.

Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати  на спеціально об-

 днаних нафтоскладах  чи стаціонарних пунктах заправки  машин, мінеральні добрива – на складах, відповідно до встановлених правил.

При передачі с кладу іншій особі (при переміщенні або звільнення  матері-

ально відповідальної  особи з тих чи інших причин)  проводять інвентаризацію

продукції та матеріалів та складають акт.

Облік продукції і матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально

відповідальна особа (завідувач складу, комірник тощо) за сортами згідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку матеріалів (додаток 4) в кількісному виразі за видами і сортами цінностей, які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають в спеціальних картотеках за обліковими групами, а всередині їх – у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з проставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкривають окрему картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж, комірку тощо). Замість карток дозволяється вести облік в оформлених належним чином Книгах складського обліку.

У картотеці складського обліку відкривають окремі картки (сторінки) на

сільськогосподарську  продукцію, яка: переходить із минулого року; вироблена в звітному році; куплена в цьому році та перероблена на давальницьких засадах. У лімітно-забірних картках (додаток 5), накладних та інших документах на відпуск слід вказувати, який вид продукції і за якою оцінкою видається (суму підраховують у бухгалтерії). Окремо ведуть облік біопрепаратів, медикаментів і хімічних речовин, придбаних за рахунок власних коштів і бюджетних асигнувань.

Записи в картках складського обліку завідувач складу робить щодня на підс-

таві первинних  документів в хронологічному порядку, окремо по кожному разовому документу (об’єднувати дані кількох документів в один запис не дозволяється); після кожного запису виводять залишок. Дані відомостей витрачання кормів, відомостей руху молока, лімітно-забірних карт та інших нагромаджувальних документів завідувач складу заносить у карту в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяця. Бажано лімітно-забірні карки зберігати разом із регістрами складського обліку.

Якщо фактичний  залишок матеріальних цінностей значно відхиляється від

встановленої  норми запасу, а також за наявності матеріальних цінностей, які

тривалий час  лежать без руху, завідувач складу інформує про це адміністрацію

ПСП «Обрій».

Щомісячно в  строки, передбачені графіком документообігу,  матеріально

відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (ф. № 112) у двох примірниках (додаток 6). До звіту додають всі первинні документи за звітний місяць. До Звіту включають лише ті види продукції й матеріали, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця по кожному номенклатурному номері зіставляють із залишками звітів попереднього місяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставі первинних документів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо на кінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в картках складського обліку.

Матеріально-відповідальні  особи заповнюють тільки кількісні  показники

 звітів, а  їх таксування здійснюють у  бухгалтерії згідно П(С)БО 9 «Запаси»  та П(С)БО 16 «Витрати». Оприбуткування цінностей здійснюється за первинною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття запасів буде залежати від обраного одного з методів оцінки при вибутті запасів, визначеного підприємством в наказі «Про облікову політику підприємства».

Перевірку записів  і виведення залишків по кожній операції працівник бух-

галтерії підтверджує  своїм підписом по відповідному рядку  картки складського обліку. Матеріально  відповідальні особи на вимогу працівника бухгалтерії зобов’язані пред’являти для фактичної перевірки (в натурі) визначені матеріальні цінності. Таку перевірку бажано робити насамперед по дорогих і дефіцитних матеріалах. Після перевірки другий примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі.

У зв’язку зі значною кількістю назв запасних частин і ремонтних матеріалів

 до тракторів,  автомобілів, комбайнів та інших  сільськогосподарських машин за  наявності  твердих договірних цін із метою зменшення трудомісткості обробки

відповідальні особи подають звіти про рух запасних частин і ремонтних матерілів

тільки в  сумарному вираженні (без переліку назв цінностей). У такому разі оцінка

одержаних і  використаних матеріалів здійснює відповідальна  особа безпосередньо у відповідних документах. У звітах деталі групують за такими аналітичними

рахунками: «Запасні частини до тракторів», «Запасні частини до автомобілів» і т. д.

Облік надходження і витрачання медикаментів (за винятком спирту та отр-

руйних і  сильнодіючих лікарських засобів) та інших лікувально-профілактичних засобів і матеріалів здійснюють у кількісному вираженні в картках складського обліку. Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби на підставі первинних документів (накладні, рахунки, акти, рецепти тощо) складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і ліків у кількісному та грошовому вираженні.

Облік отруйних та сильнодіючих речовин у кількісному вираженні, відпо-

відно до спеціальних вказівок, розроблених Міністерством охорони здоров’я України, ведуть, використовуючи пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарної медицини та головним бухгалтером книги. Ці види матеріалів зберігають окремо в спеціально обладнаних для цього місцях.

Облік бланків суворої звітності матеріально відповідальні особи здійсню-

ють у картках складського обліку по кожному найменуванню за кількістю та номінальною вартістю. Надходження і витрачання зазначених бланків оформляють, як і операції по надходженню і витрачанню коштів. Дані про рух білетів, талонів, абонементів, акцій, облігацій тощо відображають у звітах матеріально відповідальних осіб та інших реєстрах (сальдові відомості, відомості обліку руху матеріальних цінностей та інші аналогічні реєстри) окремими позиціями подібно до обліку в місцях зберігання.

Працівники  бухгалтерії порівнюють дані про  рух продукції й матеріалів з 

даними, наведеними у виправдних документах, доданих  до звіту, після чого його таксують. Повноту оприбуткування матеріалів, одержаних зі сторони, перевіряють зіставленням із відповідними регістрами.

 

 

 

 

 

5. Синтетичний та аналітичний облік

 

Основна маса виробничих запасів надходить від постачальників і лише ма-

матеріали сільськогосподарського призначення виготовляються безпосередньо  в сільськогосподарському підприємстві. Матеріальні цінності також можуть надходити від підзвітних осіб в порядку їх закупки дрібними партіями за готівку.

На матеріали, що надійшли від постачальників, одержують  розрахункові до-

кументи: платіжні вимоги, рахунки-фактури (додаток 7), платіжні вимоги зі специфікацією, товарно-транспортні накладні (додаток 8). Ці документи реєструються працівником, який займається постачанням, в Журналі обліку вантажів, що надходять.

Для одержання матеріалів зі складу постачальника або транспортної орга-

нізації експедитору  бухгалтерія виписує Довіреність  за встановленою формою, яка підписується керівником підприємства, головним бухгалтером  і засвідчується печаткою господарства. Довіреність реєструється в Журналі  обліку видачі довіреностей. Строк дії довіреності встановлено, як правило в межах 15 днів. Бухгалтерія слідкує за використання довіреностей шляхом відмітки в спеціальній графі про надходження матеріалів на склад або про анулювання довіреності, якщо вона повернута до бухгалтерії без виконання.

За використанням  довіреностями особи, які їх одержали, надають у бухгал-

 терію документи, що підтверджують, що матеріали здані ними на склад підприємства. Приймання і оприбуткування продукції і матеріалів, що надійшли від постачальників, оформляються на відповідних складах, як правило, шляхом складання накладних (внутрішньогосподарського користування), які виписуються на підставі розрахункових та інших супроводжувальних документів постачальника. Накладні виписуються на фактично прийняту кількість цінностей.

Поставка  мінеральних добрив на центральний склад або безпосередньо в

бригаду сільськогосподарського підприємства здійснюється постачальниками за

затвердженим  графіком після оформлення договору-замовлення. При завезенні мі-

неральних  добрив завідувач складу або комірник зобов’язаний зважити кожну