Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

63.Порядок  нарахування амортизації  прямолінійним та  виробничим (по кількості випущеної продукції) методами і відображення її обліку.

Амортизаційна   політика є найважливішим питанням  господарської та фінансової діяльності. В умовах ринкової  економіки вона постійно перебуває в полі  зору  господарств та фірм, а також держави. З одного  боку, амортизація – це  витрати , що  їх  включають  у витрати виробництва та у собівартість продукції.  З іншого  боку, амортизаційні  відрахування – це  джерело  для  інвестицій , модернізації обладнання та інших  основних засобів. В країнах  ринкової економіки застосовують  кілька  методів нарахування амортизації. Найважливішими з них є : 1)метод лінійної амортизації ; 2)метод  нарахування  амортизації  за  кількістю випущеної  продукції; 3)метод подвійної  норми амортизації; 4)метод  суми цифр  років  експлуатації. Амортизація  за кількістю випущеної  продукції. Застосовується  в тому  разі , якщо об’єкт  основних  засобів використовується  нерівномірно по  періодах, тобто в кожному  періоді  кількість продукції істотно  коливається. Тоді  визначають  ставку амортизації на  один виріб за  формулою : (Первинна  вартість – Ліквідаційна  вартість) / Кількість  продукції  до  випуску протягом строку експлуатації.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

64.Нарахування  амортизації методами  подвійної норми  та суми цифр  років експлуатації  і відображення її в обліку.

З  одного  боку, амортизація – це  витрати , що  їх  включають  у  витрати  виробництва та у  собівартість продукції.  З іншого  боку, амортизаційні  відрахування – це  джерело  для  інвестицій, модернізації обладнання та інших  основних засобів. В країнах  ринкової економіки застосовують  кілька  методів нарахування амортизації. Метод подвійної  норми  амортизації. Це  метод  прискореної  амортизації. Норма  прискореної  амортизації  визначається шляхом множення  норми лінійної  амортизації на  встановлений коефіцієнт  для  прискореної  амортизації. Ціллю  прискореної амортизації є швидше  перенесення  балансової вартості основних  засобів на  витрати  виробництва. В результаті  акумулюються  засоби  для  здійснення технічного  прогресу,  впровадження нової  техніки, модернізації  виробництва. За  МСБО кожне  підприємство самостійно  обирає  метод  нарахування  амортизації  основних  засобів. Проте,  обравши  той  чи інший  метод,  підприємство  не  повинно змінювати  його на  інший  упродовж звітних  періодів. В зарубіжній  практиці  “Амортизація основних  засобів”  ведеться  до кожної  класифікаційної  групи  основних засобів: “Амортизація  устаткування”, Амортизація транспортних засобів” , “Амортизація  будинків”  тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

65.Облік  надходження основних  засобів за відсутності та наявності ПДВ.

Для обліку руху основних  засобів ведеться рахунок основних  засобів, який  має субрахунки за  їх  класифікаційними  групами (будівлі, споруди,  обладнання, транспортні  засоби  тощо). В зарубіжних  країнах  з  високорозвиненою економікою не  створюються спеціальні джерела  фінансування капітальних  вкладень. Тому основні  засоби, які надійшли  в  результаті купівлі, відображають в обліку  так, як  і надходження  матеріалів. Приклад. Рахунок  постачальника. Куплено  устаткування  на  суму 30000 дол. Рахунок  буде   сплачено  пізніше. Проводка : Дт “Устаткування” - 30000 ; Кт “Розрахунки  з постачальником” (або “ Рахунки до  сплати”) – 30000. Якщо практикується  ПДВ , то наведена вище операція буде відображена  в обліку  таким  записом (ПДВ – 18,6%): Дт “Устаткування” – 30000; Дт “Розрахунки  з бюджетом (ПДВ)” – 5580; Кт “Розрахунки  з постачальником” (або “ Рахунки до  сплати”) – 35580. Витрати  на власне  будівництво об’єктів попередньо обліковуються на  рахунку  витрат “Незавершене  будівництво”. Наприклад, компанія  збудувала  цех, фактична  собівартість якого 157000 дол. Прийняття на експлуатацію готового  об’єкта  відображено таким  записом (США):  Дт “Основні  засоби (будівлі)” – 157000;  Кт “Незавершене  будівництво” – 157000 Проте  в  деяких  країнах є особливості відображення  в обліку об’єктів, що  надійшли в  результаті будівництва (Франція, Бельгія та  інші). Вартість  таких об’єктів  зараховується  на  доходи  підприємства, для обліку  яких  відведено  рахунок  доходів “Іммобілізована продукція”. Доходи , що  відображаються  на  цьому рахунку,  компенсують  витрати на будівництво об’єкта.  В остаточному підсумку  таке  відображення  не  має  впливу на формулювання фінансових  результатів.  В  нашому  прикладі  оприбуткування готового об’єкта  знайде таке  відображення  в обліку : Дт “Основні  засоби (Будівлі)” – 157000; Кт “Іммобілізована продукція” – 157000. Наприкінці  звітного  року на  рахунок “Фінансові результати звітного  періоду” буде  перенесено  витрати (з рахунку витрат  “Незавершене  будівництво”) та  доходи (з рахунку Іммобілізована  продукція”). Результат дорівнює  нулю.   
 
 
 

66.Облік  вибуття основних  засобів за англо-американської  системи.

Вибуття  основних  засобів відбувається  здебільшого  в  результаті  їх  ліквідації  внаслідок зносу  або  реалізації. За МСБО № 16 результати  вибуття основних  засобів повинні  відображатися  на  фінансових  результатах діяльності  підприємства – в  розділі інших  або  надзвичайних результатів. Прибутки  чи збитки від  ліквідації  або  реалізації  основних  засобів  визначаються як  різниця  між  чистими  надходженнями  та залишковою вартістю об’єктів основних  засобів. Це  міжнародний стандарт. Проте  техніка  відображення в  обліку  операцій,  пов’язаних з вибуттям  основних  засобів, в  різних  країнах може бути  різна. Покажемо  це за англо – американською системою  на  прикладі США. Приклад №1. Фірма реалізувала верстат, первісна  вартість  якого 12000  дол. ,  нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна  реалізації  становить – 7000 дол.: Дт “Рахунки  до  одержання” – 7000; Дт “Амортизація  устаткування” – 4000; Дт “Збитки від вибуття основних засобів” – 1000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №2. Ті ж самі  вихідні дані, окрім договірної  ціни. Ціна реалізації становить – 10000 дол.: Дт “ Рахунки до  одержання” – 10000; Дт “Амортизація  устаткування” – 4000; Кт “Прибутки  від вибуття  основних засобів” – 2000; Кт “Устаткування” – 12000. Приклад №3.  Списано верстат,  первісна  вартість  якого 12000 дол. , нарахована  амортизація -  12000 дол. : Дт “Амортизація  устаткування” – 12000; Кт “Устаткування” – 12000. Розглянуті методики  відображення вибуття основних  засобів однакові для різних  напрямків вибуття (ліквідація , реалізація) для всіх  підприємств ,  незалежно від форм власності та господарювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

67.Облік  вибуття основних  засобів за західноєвропейської системи.

Вибуття  основних  засобів відбувається  здебільшого  в  результаті  їх  ліквідації  внаслідок зносу  або  реалізації. За МСБО № 16 результати  вибуття основних  засобів повинні  відображатися  на  фінансових  результатах діяльності  підприємства – в  розділі інших  або  надзвичайних результатів. Прибутки  чи збитки від  ліквідації  або  реалізації  основних  засобів  визначаються як  різниця  між  чистими  надходженнями  та залишковою вартістю об’єктів основних  засобів. Це  міжнародний стандарт. Проте  техніка  відображення в  обліку  операцій,  пов’язаних з вибуттям  основних  засобів, в  різних  країнах може бути  різна. Покажемо  це за західноєвропейською  системою на  прикладі  Франції. Приклад Фірма реалізувала верстат, первісна  вартість  якого 12000  дол. ,  нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна  реалізації  становить 10000 дол. : 1)списується балансова вартість  реалізованого верстата – Дт “Амортизація  устаткування” – 4000; Дт “Витрати  по недоамортизованій  вартості основних  засобів” – 8000; Кт “Устаткування” – 12000; 2)відображається надходження  доходів  від  реалізації верстата – Дт “Розрахунки  з  клієнтами” – 10000; Кт “Доходи  від  вибуття  основних  засобів” – 10000. Різниця між сумою рахунку “Доходи  від  вибуття  основних  засобів” та рахунку  “Витрати  по недоамортизованій  вартості  основних  засобів” покаже  результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей  результат  буде  виявлено на  рахунку “Фінансові результати  звітного періоду” , куди  відносяться всі  доходи  і  витрати  звітного  періоду. Розглянуті методики  відображення вибуття  основних  засобів однакові для  різних  напрямків вибуття (ліквідація , реалізація) для  всіх  підприємств ,  незалежно  від  форм власності та господарювання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

68.Склад,  характеристика, оцінка  природних ресурсів та методика обліку їх надходження.

До природних  ресурсів  належить ліс, родовища  нафти й газу, мінеральної  сировини тощо. В  зарубіжних  країнах  вони  є об’єктом  купівлі – продажу. В  балансі  природні  ресурси  відображаються  як  довгострокові  (позаоборотні)  активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти  й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями  природних ресурсів є : 1)при видобутку  вони  стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів  не відновлюються. Тому природні  ресурси  ще  називають “виснажувані активи ”. Природні  ресурси  при їх придбанні  оцінюються  за фактичними затратами  на  їх  придбання. У фактичні  затрати , як  і  придбанні  основних  запасів , входить ціна  постачальника , комісійні , брокерські  тощо. Надходження  відображається  записом : Дт “Природні ресурси” ; Кт “Розрахунок з  постачальником”. Слід  визначити , що природні  ресурси, розроблені (видобуті) ,  але не реалізовані  в поточному році ,  відображаються  як  товарно – матеріальні запаси. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

69.Методика  нарахування, облік  амортизації (виснаження) та списання вичерпаних природних ресурсів.

До природних  ресурсів  належить ліс, родовища  нафти й газу, мінеральної  сировини тощо. В  зарубіжних  країнах  вони  є об’єктом  купівлі – продажу. В  балансі  природні  ресурси  відображаються  як  довгострокові  (позаоборотні)  активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти  й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями  природних ресурсів є : 1)при видобутку вони  стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів  не відновлюються. Тому природні  ресурси  ще  називають “виснажувані активи ”.В результаті видобутку природних  ресурсів  родовища виснажуються , зменшується  їх  первинна  вартість.  Цей  процес  називається  виснаженням і  відображається  в обліку. Для  обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно  від  кількості видобутої  продукції. Величина  виснаження визначається  за формулою : Фактична  собівартість  родовища /Оціночна  кількість корисних  копалин  родовища = Ставка  виснаження на  одиницю  копалин; Ставка  виснаження на  одиницю  копалин * Кількість  добутої продукції = Витрати  на  виснаження звітного  періоду. Приклад: Компанія  інвестувала  на  придбання  родовища кам’яного  вугілля 4 млн. дол. За  оцінкою  родовище  має  8 млн.  тон вугілля. Ліквідаційної вартості  немає. У перший рік було  видобуто й  реалізовано  800000 тон  вугілля.  Визначити і  відобразити суму виснаження : 1)визначимо  ставку   виснаження на  1  тону  вугілля : 4 млн. /8  млн. тон = 0,5 дол.; 2) Визначимо суму  виснаження  за  перший рік експлуатації родовища: 0,5 * 800000 = 400000 дол. Проводка : Дт “ Витрати на  виснаження” – 400000; Кт “Виснаження ( амортизація ) родовища” – 400000. Деякі компанії не використовують  рахунку “Виснаження” і проводять  пряме списання з  рахунку “Природні  ресурси”. Слід  визначити , що природні  ресурси, розроблені (видобуті) ,  але не реалізовані  в поточному році ,  відображаються  як  товарно – матеріальні запаси. Витрати  на  виснаження відображаються тільки в тому році , коли  видобута  продукція реалізовується.  
 
 
 
 

70.Суть  та склад короткострокових  зобов'язань, їх  оцінка і порядок відображення в балансі.

Зобов’язання  -  це  заборгованість  підприємства  іншим  підприємствам , організаціям  та  особам, яка  виникає   внаслідок  здійснення фірмою різних  угод. Заборгованість  передбачає  сплату  в  майбутньому  грошима, товарами  або  іншими  послугами. Заборгованість  зветься  ще  пасивами  підприємства (кредиторська  заборгованість). Це  залучені  засоби , які  формують  частину  активів. Короткострокові  зобов’язання (або  кредиторська  заборгованість) включає  в  себе борги, які  мають  бути  погашені  впродовж  року або  одного  господарського  циклу  незалежно  від його  тривалості.

Кредиторська  заборгованість (зобов’язання) оцінюються  сумою  грошей , необхідних  для  сплати  боргу , або  вартістю  товарів  і  послуг , які  необхідно  надати  для  погашення  боргу.  Для  більшості  зобов’язань  сума  боргу  відома , крім  тих  випадків , коли  вона має  бути  розрахована (н-д, зобов’язання  щодо  гарантійного  обслуговування  запасними  частинами). Залежно від  порядку  визначення сум заборгованості  всі  зобов’язання  поділяються  на : Фактичні  зобов’язання  включають у себе  заборгованість  по  рахунках  постачальників , виданих векселях,  дивідендах до  сплати , податку з  продажу, акцизних  зборах , нарахованій  зарплаті, по  одержаних авансах, по поточній  частині довгострокових  зобов’язань. Характерною рисою  фактичних  зобов’язань є  знання фактичної  суми заборгованості.  Фактичні  зобов’язання  виникають на  основі ,  договору,  контракту  або  законодавства. 

1. Оціночні   - це такі  зобов’язання , точна сума  яких  не  може  бути визначена до  настання  певної дати. До  них  належать : заборгованість  по  податку  на  прибутки, на майно , гарантійні  зобов’язання ,  заборгованість  по  оплаті  відпусток.  Сюди  можуть бути віднесені так звані умовні зобов’язання (н-д, зобов’язання  по судовому позиву до  фірми) тощо. Якщо  умовні  зобов’язання  обґрунтовані ( доведено  їх  можливість) , а  також обґрунтована ( оцінена) їх  сума , то вони  повинні  відображатися  в обліку.  Коли  ж  обгрунтована тільки  їх  можливість , але сума  не відома , про  них  зазначають  тільки  в “Пояснювальній  записці до фінансового  звіту”.
2. умовні.

71. Облік рахунків  до сплати (розрахунків  з постачальниками) за відсутності та наявності ПДВ.

Заборгованість  постачальникам  виникає при купівлі  в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, нематеріальних активів тощо) . Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників. Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витрати на купівлю” (за видами складських запасів): Рахунок - фактура постачальника: Дт “Витрати на купівлю”, Кт “Рахунки до сплати” (або “Розрахунки з постачальниками”). Цей метод називається “Метод періодичного обліку матеріалів” (періодичної інвентаризації). За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається наступною проводкою: Дт “Складські запаси”, Кт “Рахунки до сплати”.