Шпаргалка по "Бухгалтерскому учету"

-рахунки  до одержання – заборгованість  дебіторів за продані ним товари (торгівельна заборгованість).

-векселі  до одержання – заборгованість  оформлена векселем.

-інша  дебіторська заборгованість.

Згідно  міжнародних стандартів обліку моментом реалізації є момент відвантаження продукції. Саме в цей момент виникає дебіторська заборгованість.

Наприклад: Компанія К відвантажила готову продукцію 1.07.00 на суму 2000.

1.07 Дт  Рахунки до одержання – 2000; Кт Доходи від реалізації –  2000.

21.07 Дт  Грошові кошти – 2000; Кт Рахунки  до одержання – 2000.

Згідно  міжнародних принципів та вимог дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансах за чистою реалізаційною вартістю (тобто за мінусом сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість = 20000; Сумнівна заборгованість 2500 (резерв сумнівної дебіторської заборгованості); Чиста реалізаційна вартість 17500. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

41. Облік рахунків  до одерж-я за  відсут-ті та наявності ПДВ

ПДВ- непрям-й  податок, який встан-ся держ-ю і %-х  до ціни реаліз-ї прод-ї, тов-в чи послуг. Ставки ПДВ диференці-ні залежно від виду прод-ї(тов-в). Слід розріз-ти ПДВ, що стяг-ся для сплити держ-ві.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, та суму ПДВ, що підляг. сплаті в бюджет. ПДВ. Що стяг-ся для сплати держ-ві, нарах-ся на прод-ю, тов-и та послуги, які реаліз-ся підприємством.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, нарах-ся на мат-ні цінності, придбані п/п-м, та послуги надані підпр-ву сторонніми орг-ми. Різниця між ними повинна перерах-ся в бюджет.

Розрах-ки щодо ПДВ здійс-ся на рах-ку “Розрах-ки з бюдж-м”, субрахунок “Розрах-к з бюдж-м по ПДВ”. Слід зазначити, що ПДВ, який сплач-ся, не є доходом від реаліз-їі не повинен відображ-ся в рах-ку “Доход від реаліз-ї”. Якщо підпр-во реалізувало прод-ї ,наприк-д, на 1000дол. При ставці ПДВ18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою проводкою:

Дт  Рахунки до одерж-я 1186; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 1186.

Якщо  підпр-во за договірною ціною придбало матеріалів на суму 500дол. + ПДВ18,6%, то в  обліку буде зроблено такий запис:

Дт Витрати  на купівлю(або складські запаси)500; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 93; Кт Рахунки до оплати (постач-ки)593. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

42. Особ-ті обліку  рах-в до одерж-я  при повер-і товарів  клієнтами та наданні  їм комерц. знижок(анг.америк. сис.)

Клієнтам  можуть надаватись знижки з метою  прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.) В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок

“ Поверн-ня тов-в і знижки”. Для обліку розрах-х  знижок викор-ть рах-к “ Реалізац-ні  знижки”

Ці рахунки  є актив-ми, регул-ми. Вони рег-ть собою  рах-к “Доходи від реаліз-ї”.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реаліз-ла в кредит компанії “К” това-в на суму 2000дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. 5.07.00. покупець повернув частину тов-в на суму 200дол. 11.07.00 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборг-ті. Операції відображ-ся в обліку так:

1.07.00 На  основі рах-ку-фактури відображ-ся  реаліз-ятов-в у кредит за договір-ми  цінами:

Дт Рахунки  до одерж-я 2000; Кт Доходи від реаліз-ї    2000.

5.07.00 Відображ-ся  в обліку повер-ня тов-в покупцеві.

Дт Повер-ня тов-в і знижки 200; Кт Рахунки до одерж-я 2000.

11.07.00 Відображ-я  в обліку одерж-я грошей за  реалізовані тов-ри. Компанія  “К” виконала умови розрах-в розрахувавшись за 10 днів, а тому вона одержує знижку 2%. Сума знижки буде ($2000-$200)*2%=$36

Дт Грош. кошти 1764; Кт Реалізац-ні знижки 36; Кт Рах-ки до одерж-я 1800.

Виходячи  з наведених операцій, визначимо  суму чистого продажу (дох-ду від  реалі-ї),дол.

Доход від реаліз-ї 2000; Повер-ня тов-в(-) 200; Реалізаційна знижка(-) 35; Чистий продаж 1764. 
 
 
 
 
 
 
 

43-44.Особливості  обліку рахунків  до одержання при  наданні клієнтам розрахункових знижок (англо - американська система).

Розрахункові  знижки надаються клієнту за прискорення  оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображення в обліку процесу реалізації. Розрахункові знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприклад: Рахунок на ім’я клієнта: продукція за цінами реалізації 100000, розрахункова знижка 2%=2000. Разом нетто-комерційне = 98000. ПДВ 18,6% = 18228. До оплати 116228. Дт Фін. витрати 2000; Дт Рахунки до одержання  116228; Кт Доходи від реалізації 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228. Якщо знижки надаються пізніше, тобто після відображення в обліку процесу реалізації, надані розрахункові знижки відображаються як фін. витрати. Наприклад: повідомлення клієнту: розрахункова знижка до рахунку N---від “---“00р2%=1000. Кт Рахунки до одержання 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. витрати 1000.

Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реалізувала в  кредит компанії “К” товарів на суму 2000 дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари з врахуванням розрахункової знижки. Сума знижки буде ($2000 - $200)*2% =$36. Дт Грошові кошти 1764; Дт Реалізаційна знижка 36; Кт Рахунки до одержання 1800. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

45. Облік комерц-х  знижок, що над-ся  клієнтам, в захід.європ-х  країнах. 

Комерц-ні знижеи:

1. Знижки  з ціни за певну невідповід-ть  товарів по якості.

2. Знижки  з урахув-м обсягу закупленої  партії товарів.

3. Знижки, що надаються покупцеві по  сукупності торгових операцій(обсягу купівлі) за певний період.

Клієнтам  можуть надаватись знижки під гол. виписки  рахунків-фактур, а також після  відображ-я в обліку процесу реаліз-ї.

При наданні  клієнтам комерц. знижки, що вказується в рахунку-фактурі на рахунку “Доходи від реалізації “ відображ-ся договірна ціна реаліз-ї за мінусом комерц. знижки.

Наприклад: Рахунок на адресу покупця і готова прод-я за цінами реаліз-ї- 100000, комерц. знижка 5%. Чиста комерц. сума 9500. ПДВ- 18,6%. Разом 112670.

Дт Рахунки  до одерж-ня 112670; Кт Доход від реаліз-ї  – 95000;

Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 17670.

Якщо  знижки надают-ся пізніше, тобто після  відображ-я в обліку процесу реалізації, надані комерц. знижки відображ-ть окремо на рах-ку “Комерц. знижки надані”, який є активним, регулюючим і регулює собою рах-к “ Доходи від реаліз-ї”

Наприклад: повідом-я клієнту: комерц. знижка до рах-ку N---від “---“00р. 5% на суму 12000. ПДВ18,6%=2232. Разом 14232.

Кт Рахунки  до одерж-я  14232; Дт Комерц. знижки надані 12000; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 2232.

Кінець  звіт. Періоду:

Дт Доходи від реаліз-ї 12000; Кт Комерц. знижки надані 12000 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

46. Облік розрах-х  знижок , що над-ся  клієнтам, в захід.європ-х  країнах. 

Розрах-ві знижки- надаю-ся клієнту за прискор-я  оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї. Розрах-ві знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприк-д: Рах-к на ім”я клієнта: прод-ція за цінами реаліз-ї 100000, розрах-ва знижка 2%=2000. Разом 98000. ПДВ18,6%=18228. До оплати 116228.

Дт Фін. вит-ти 2000; Дт Рахунки до одерж-я  116228; Кт Доходи від реаліз-ї 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228.

Якщо  знижки надают-ся пізніше, тобто після  відображ-я в обліку процесу реалізації, надані розрах-ві знижки відображ-ть як фін. витрати.

Наприклад: повідом-я клієнту: розрах-ва знижка до рах-ку N---від “---“00р2%=1000

Кт Рахунки  до одерж-я  1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. вит-ти 1000. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

47. Методика визнач-я та облік сумнів-ї дебіт- заборг-ті виходячи з платоспромож-ті окремих клієнтів.

Сумнівним боргом визна-ся дебіт-ка забор-ть орг-ї, яка не погашена у строки, визначені  договорами, і не забезпечена відповід-ми гарантіями. Найбільш точним способом вияв-ня суми деб-ї заборг-ті є визнач-ня сумнівних боргів по кожному клієнту, на базі визнач-я його платоспромож-ті.

Наприклад: 31.12.99р Клієнт винен 8000дол.. П/п оцінило його як неплатоспромож-го на 60%. Очікувані витрати 4800дол.(8000грн.*60%). Наприкінці року підпр-во створює резерв для сумнівних боргів віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:

Дт вит-ти по сумнівних боргах 4800; Кт резерв для  сумнівних боргів 4800.

Списання  безнад-го боргу відбуд-ся наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерах-в 3200дол. Решту заборг-ті підпр-во списує за рах-к створенного резерву.

Дт Грош. кошти (або рахунок в банку) 3200; Дт  Резерв сумнівних боргів 4800; Кт  Розрахунки з клієнтами 8000.

Припустим, клієнт перерах-в більшу суму,наприк-д, 5000дол. Тоді, лишок нарах-го резерву  анулюється і і спрям-ся на збільш-ня прибутків або доходу.

1) Відображ-ся  надходження грошей від клієнта  з одночасним списанням суми безнад-го боргу.

Дт Гр. Кошти 5000; Дт Резерв сумнівних боргів 3000; Кт Розрах-ки з клієнтами 8000.

2) Анулюється  необгрунтовано нарах-на сума  резерву для сумнівних боргів (4800-3000)

Дт Резерв сумнівних боргів 1800; Кт Доходи від  анульованих резервів 1800.

В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують. 
 
 
 
 
 

48. Методика визначення  та облік сумнівної  дебіт-ї заборг-ті  на базі інф-ї звіту про прибуток.

За цим  методом сума безнад-х боргів розрах-ся застосув-м певного %-ка від обсягк продажу в кредит. При цьому %-к визнач-ся як середня величина відсотків безнадій-х боргів до обсягу продажу не менш, ніж за 3 минулі роки.

Наприклад: У звіт-му році обсяг продажу компанії становив 400000дол. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде виплачено.

Резерв  для сумнів-х боргів у звіт. році= 400000*0,6=2400дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2400; Кт Резерв для  сумнів-х боргів 2400.

При цьому  методі залишок на кін. Року по рах-ку “Резерв для сумнів-х боргів”  не береться до уваги, тому що він віднос-ся до минул-х років(у нашому прикладі зал-к станов-ть 200дол. Таким чином заг. сума резерву буде 2600дол.)

49.  Методика визнач-ня  та облік сумнівної  деб-ї заборг-ті  виходячи з даних балансу.

Основою цього методу є розрах-к відсотків  від суми дебіт-ї заборг-ті. При цьому застос-ся спрощений підхід або періодизація деб-ї заборг-ті за строками виник-ня.

Спрощений підхід.

Приклад: Деб-ка заборг-ть компанії на кін. Року становить 50000 дол. Досвід минулих років свідчить, Що 5% деб-ї заборг-ті буде погашено.

Розмір  резерву для сумнів-х боргів= 50000*0,5=2500дол. Цей розрах-к стос-ся всієї деб-ї  заборг-ті. Тому береться до уваги залишок  резерву на кін. року.(с.200) Сума донарах-ня резерву буде:2500-200=2300дол.

Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2300; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2300.

 50. Пряме списання безнадійної дебіт-ї заборг-ті.

Метод прямого списання сум-ї деб-ї з-ті не передбач-є створ-я резерву. Визначена  сума сумнівних боргів прямо безпосередньо  списується на витрати.

Наприклад: борг-1000дол. Сумнівні борги400дол.