Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2012 в 12:31, курсовая работа
Актуальність проблеми полягає у тому, що вся діяльність підприємств висвітлюється у звітах, що мають складатися на основі регістрів. У звітах користувач бачить всі зміни на підприємстві це потрібно для оподаткування, залучення інвестицій та навіть для одержання кредиту, бо в ринкових умовах кожного кредитора хвилює запитання чи зможе позичальник віддати запозичені кошти. Отже для вдалого функціонування підприємства дуже важливо вчасно і точно вести бухгалтерію.
Витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.
Витрати звичайно означають споживання ресурсів у процесі діяльності підприємства та включають: собівартість реалізованої продукції, заробітну плату, комунальні платежі, амортизацію тощо. Крім того, до витрат належать втрати від інших операцій та подій.
За умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена, витрати відображаються у Звіті про фінансові результати в періоді вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства.
Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у Звіті про фінансові результати на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.
Витрати слід негайно відобразити у Звіті про фінансові результати, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визначаються активами підприємства.
Згортання (взаємозарахування) доходів і витрат не дозволяються, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.
Зіставлення всіх доходів і витрат звітного періоду дає змогу визначити фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період.[2 c.41-42]
Звіт про рух грошових коштів визначено Положенням 4 «Звіт про рух грошових коштів», містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період, генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду.
Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість:
- зіставляти, оцінювати та прогнозувати грошові потоки підприємства;
- досліджувати можливість підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди;
- виявити причини різниці між грошовими надходженнями та видатками;
- аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства. [2 c.42]
Під грошовими потоками розуміють надходження й вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.
Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно кориговані у відому суму коштів і містять незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами є високоліквідні інвестиції в цінні папери на термін, що не перевищує 3 місяці (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо).
Рух коштів відображається в Звіті про рух грошових коштів у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які є інвестиційною та фінансовою. До операційної діяльності відносяться:
- надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);
- надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії тощо);
- платежі постачальникам;
- виплати працівникам тощо.
Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів.
До руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності відносяться:
- платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;
- надходження коштів від продажу необоротних активів;
- надання позик іншим підприємствам;
- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотків).
Фінансова діяльність — сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позичкового капіталів.
Прикладом руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:
- випуск власного капіталу (акцій);
- отримання позик та їх погашення;
- випуск акцій власної емісії;
- виплата дивідендів.[15 c.1006-1007]
Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.
Зобов’язання підприємства, згідно з П(С)БО 11 «Зобов’язання», поділяються на:
- довгострокові;
- поточні;
- забезпечення;
- непередбачені;
- доходи майбутніх періодів.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал» визначається зміст і форма Звіту про Власний капітал, загальні вимоги до його статей.
Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб, усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Особливості складання консолідованого звіту про Власний капітал визначаються окремим Положенням бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність»
Метою складання Звіту про Власний капітал є розкриття інформацій про зміни у складі Власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного Звіту про Власний капітал за попередній рік. [15 c.1019-1021]
Примітки до фінансових звітів містять сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також іншу інформацію, розкриття якої визначається відповідними П(С)БО.
Усі компоненти фінансової звітності взаємопов’язані, оскільки відображають відповідні аспекти господарської діяльності підприємства, але жоден звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію, а тому всі компоненти фінансової звітності слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.
Фінансові звіти мають правдиво відображати фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки підприємства. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності підприємства є подання інформації у спосіб, який забезпечує якісні характеристики фінансових звітів.
Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що наведена у фінансових звітів. П(С)БО 1 виділяє чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність та зіставність.
Дохідливість — це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Однак їз цього не випливає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку.
У зв’язку із цим інформація про складні питання, що є корисною для прийняття економічних рішень, не повинна виключатися зі звітності через складність розуміння її окремими користувачами.
Отже, інформація, інформація у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.
Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймається на її основі. Іншими словами, інформація вважається доречною, якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події.
Доречність інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.
Згідно з П(С)БО суттєвою вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та керівництвом підприємства.
П(С)БО містять мінімальний обсяг інформації, яка повинна бути наведена у фінансових звітах і Примітках до них. У свою чергу, керівництво підприємства може включати до Приміток додаткову інформацію, яка є важливою для користувачів фінансової звітності.
Найдостовірніша інформація втрачає сенс, якщо вона надана користувачам із запізненням. Тому фінансові звіти мають бути надані користувачам у строки, що забезпечують їй ефективне використання. Виходячи із цього, згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2000 р. № 419, квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.
У свою чергу, консолідована фінансова звітність повинна бути надана власниками (засновниками) не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
Інформація наведена у фінансових звітах, повинна не тільки відображати результати минулої діяльності, а й бути корисною для прогнозування майбутніх прибутків, дивідендів та інших виплат.
Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Зі ставність інформації характеризує можливість користувачів порівнювати :
- фінансові звіти підприємства за різні періоди;
- фінансові звіти різних підприємств. [2 c.43-44]
Бухгалтерський облік ведеться на основі первинних документів, які засвідчують абсолютно всі операції на підприємстві, бо тут все так само, як і в законах фізики: нічого просто так не з’являється і нікуди не дівається, на все повинно бути чітке та конкретне пояснення. Потім всі операції заносяться у реєстри, як я вже знаю найкраще використовувати Картки та комбіновані облікові регістри, бо вони економлять наш час та гроші, а що може бути найважливіше для економіста?
На основі первинних документів та облікових регістрів складаються звіти для користувачів в яких ми висвітлюємо всю інформацію про підприємство. Звіти ми подаємо до податкової служби, інвесторів, кредиторів, в періодичні видання (великі акціонерні товариства), статистичні організації та готуємо їх до зборів акціонерів, вкладників та засновників. Отже ця інформація має велике значення не лише для кожного окремо взятого підприємства, а й для економіки в цілому.
1. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку. — К, 2000. 342c.
2. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник/За ред. С. Ф. Голова. – Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-Клуб», 2000. 768с.
3. Васюта-Беркут О.І. та ін. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. посіб./ О.І. Васюта-Беркут, Г. Ф. Шепітко, Н. О. Ромашевська; За заг. ред. В. Б. Захожая. — 3-тє вид., стереотип. — К.: МАУП, 2004. — 176 с.: іл.. — Бібліогр.: с. 170 .
4. Горелкин В. Г., Головко Т. В., Аксимова А. Б. Первичная документация и ведение учетных регистров. — К.: Выща шк., 1992.
5. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку: Навч. пос. /Під ред. М. В. Кужельного — 5-те вид. доп. І перероб. — К.: А.С.К.,1998. — 223 с. — (Економіка. Фінанси. Право).
6. Завгородній В. П., Савченко В. Н. Бухгалтерський облік, контроль, аудит в умовах ринку. — К.: Бліц-інформ, 1995.
7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996- XIV.
8. Кужельний М. В., Лінник В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. – 334с., іл.
9. Огійчук М. Ф. та ін. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. Підруч. / За ред. проф. М. Ф. Огійчука. — К.:Аграрна освіта, 2001 — 605.
10. П(С)БО 2 «Баланс».
11. П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»
12. Сопко В. Бухгалтерський облік Навч. посібник. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К. КНЕУ, 2000. — 578 с.
13. Теоретичні основи бухгалтерського обліку: Підруч. для вузів / М. С Пушкар, Г. П. Журавель, Ю. Я. Литвин, В. Т. Мельник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Тернопіль: Вид-во ТАНГ, 1998.
14. Теорія бухгалтерського обліку / В. Б. Захожай, К. С. Базилевич, Г. Ф. Шепітко, С В. Присяжнюк. — К: Вид-во ЄУФІМБ, 1999.
15. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. — К.: Алерта, 2006.— 1080 с.
16. Швець В. Г. Теорія бухгаптерський облік: Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. – 444 с. — (Вища освіта XXI століття).
Информация о работе Принцип доказовості в бухгалтерському обліку