Отчет про проходження виробничої практики з фінансового обліку на Комунальному підприємстві «ШЛЯХРЕМБУД»

    Готівку під звіт з каси підприємств видають  за умови повного звітування конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

    Якщо  з каси підприємства його працівнику одночасно видана готівка на відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні виробничих чи господарських питань (у тому числі й для закупівлі сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини, крім металобрухту), то підзвітна особа, незалежно від строку відрядження, протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансовий звіт про кошти, витрачені безпосередньо на відрядження.

    Якщо  працівник підприємства витратив на господарські потреби підприємства чи на відрядження власні кошти, то звіт про їх використання він здає до бухгалтерії у такому ж порядку.

    При перевірці авансових звітів про  використання одержаної під звіт готівки для вирішення господарських  питань комісія приділяє особливу увагу  дотриманню встановлених термінів складання  та подання до бухгалтерії відповідних  звітів, своєчасність повернення до каси підприємства залишків невикористаної готівки (одночасно з авансовим звітом), наявності оригіналів підтвердних документів, їх погашенню, цільовому витрачанню підзвітних сум тощо.

    При цьому враховується те, що подання  авансових звітів про використання підзвітних сум із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою втратою підзвітною особою працездатності або іншими важливими обставинами, за умови їх документального підтвердження.

    Сума  платежу готівкою одного підприємства в розрахунках з іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не може перевищувати 3 тис. грн протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. Водночас кількість підприємств (індивідуальних підприємців), із якими проводяться розрахунки протягом дня, не обмежується.

    За  перевищення встановлених строків  використання виданої під звіт готівки  та за видачу готівкових коштів під  звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів, за витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, а також неотримання при здійсненні готівкового платежу платіжного документа від отримувача, до підприємств застосовуються фінансові санкції згідно з чинним законодавством.

    Облік ведеться в Журналі 1 відомості 1.1 (додаток М).

    Рахунок 30 “Каса” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух  грошових коштів в касі підприємства.

    Рахунок 30 “Каса” має такі субрахунки:

    301 “Каса в національній валюті”

    302 “Каса в іноземній валюті”

    За  дебетом рахунку 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства. 
 
 
 
 

    3 ОБЛІК КОШТІВ НА РАХУНКУ У БАНКАХ 

    Для зберігання коштів та проведення безготівкових  розрахунків  у банку відкритий розрахунковий рахунок.

    Для оформлення відкриття розрахункового (або поточного) рахунка до банку  подаються такі документи:

• заява про відкриття рахунка;
• документ про створення господарського суб'єкта;
• наказ про створення підприємства;
• копія статуту, установчого договору;
• свідоцтво про реєстрацію;
• картки зі зразками підписів і відбитків печатки.

      Операції на розрахункових і  поточних рахунках регламентуються законодавством і правилами банку.

    Операції  на рахунках виконують за розрахунково-грошовими документами, затвердженими банком.

       Готівку для зарахування на  поточний рахунок приймає представник  власника рахунка, спираючись  на документ — «Оголошення на внесок грошей готівкою» (форма оголошення № 1). В ньому зазначається джерело надходження грошей, що вносяться (виторг, виручка, квартплата мешканців будинків підприємства), заробітна плата, яка не видана, тощо. Готівка видається за грошовим чеком. Для оформлення одержання грошей банк згідно із заявою власника рахунка видає чекову книжку. При одержанні грошей готівкою на зворотному боці чека зазначають цільове призначення (заробітна плата, допомога тощо).

       На розрахункових (або поточних) рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.

       Найчастіше застосовують розрахункові  документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.

       Джерелами надходження на розрахунковий  рахунок до банку є кошти  покупців за реалізовану їм  продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.

       Основними напрямами видачі грошей  на підприємстві з розрахункового  рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.

    Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей. При зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок не потрібна згода його власника. Проте всі платежі з розрахункового рахунка виконуються, як правило, банком за розпорядженням власника рахунка в межах вільного залишку коштів.

          Без погодження з власником  розрахункового рахунка оплачуються лише виконавчі листи судів, накази арбітражу та інші виконавчі документи, зокрема не сплачені вчасно платіжні вимоги, платіжні доручення, розпорядження фінансових органів про стягнення прострочених платежів до бюджету тощо.

          Підприємство окрім розрахункового  рахунка відкрило спеціальні  позикові рахунки, через які  проходить основний потік розрахункових операцій цих підприємств. У таких випадках на розрахунковий рахунок надходить лише частина виручки (у частині нематеріальних витрат), надходження фінансування в оборотні засоби; з розрахункового рахунка виконуються всі платежі з прибутку, витрати за рахунок спеціальних фондів тощо.

               Аналітичний облік наявності  та руху грошових коштів на  рахунках у банку здійснюється за виписками банку з виділенням кожного рахунку в окрему облікову одиницю.

         Операції, що проводяться на розрахунковому рахунку, у банку обліковуються на рахунку 31«Рахунки в банках».

    Рахунок 31 “Рахунки в банках” призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані  для поточних операцій.

    Рахунок 31 “Рахунки в банках” має такі субрахунки:

    311 “Поточні рахунки в національній валюті”

    312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”

    313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”

    314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”

    За  дебетом рахунку 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, за кредитом – їх використання.

    Синтетичний облік ведеться в Журналі 1(додаток  М).

      Основою для запису операцій  на ньому є виписки банку  з розрахункового рахунка. Періодично (здебільшого щодня) банк видає власникам розрахункових рахунків виписки з рахунка з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з погляду відповідності її поданим документам при цьому встановлюється, чи всі записи стосуються підприємства — власника розрахункового рахунка. У виписці проставляється номер кореспондуючого рахунка. Виписка є основою для записів до реєстрів бухгалтерського обліку операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними.

         Сальдо розрахункового рахунка  як в обліку банку, так і  підприємства завжди має бути однаковим. Якщо при перевірці виписки банку підприємство встановило, що якась сума в банку неправильно записана (зарахована або списана), то воно повторює цю помилку банку і надсилає до банку письмове повідомлення про це. Усі помилки банку відображуються в кореспонденції з рахунком «Розрахунки за претензіями».

    Звіт  про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду наведено в додатку Ж. 
 
 

    4 ОБЛІК РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 

    Підзвітним  особам готівка видається на підставі розпорядження керівника. Список осіб, які мають право одержувати гроші  в підзвіт на господарські потреби, затверджується наказом керівника.

    Працівники, які одержали готівку в підзвіт, зобов'язані подати до бухгалтерії  підприємства авансовий звіт про  витрачені суми, до якого повинні  бути додані всі виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких  витрат в межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства чи уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

    Направлення працівників підприємства у відрядження  здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому  зазначається: пункт призначення, назва  підприємства або організації, куди відправляється працівник, строк і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому відповідного посвідчення.

    Відрядженому  працівнику видається посвідчення  на відрядження. Посвідчення на відрядження – це документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи, тобто у відрядженні. Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку.

    На  підприємстві необхідно вести спеціальні журнали обліку працівників, які  вибувають у відрядження, і працівників, які прибувають з відрядження.

    Важливими документами при відрядженні  за кордон є:

• запрошення приймаючої сторони;
• укладений контракт;
• інші документи, які засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини (протокол про наміри);
• документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях чи симпозіумах, тематика яких збігається з основною діяльністю підприємства.

    Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу і фактичними витратами. Якщо різниця позитивна, то це сума невикористаного  авансу, а якщо від'ємна – то працівник  витратив частину власних грошових коштів, тобто здійснив перевитрату авансової суми, яка повинна бути відшкодована працівникові без його заяви з каси підприємства. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. У такому випадку можливі наступні варіанти:

• суму перевитрат за авансовим звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки ту суму, яка затверджена керівником;
• суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника.

    Якщо  підзвітна особа не надала звіти  і необхідні виправдовуючі документи  у встановлені строки або не повернула  в касу залишки невикористаних сум  авансів, бухгалтерія має право  утримати таку заборгованість з нарахованої  заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це положення застосовується лише щодо сум авансів, виданих в національній грошовій одиниці України на господарські потреби чи витрати на відрядження.