Отчет по практике на ПАТ «Полтавакодитер»

Ревізія основних засобів  починається з перевірки отримання  умов збереження. При наявності інформації (сигналів) про нестачу об'єктів  основних засобів ревізору потрібно починати ревізію із раптової перевірки  основних засобів за місцем їх знаходження. За відсутності такої інформації ревізору слід починати з перевірки наявності і стану інвентаризаційних карток в картотеці аналітичного обліку основних засобів та відповідності даних пооб'єктного аналітичного обліку основних засобів з даними синтетичного обліку.

Для цього ревізор  зіставляє дані опису інвентарних  карток основних засобів за класифікованими  групами з наявними в картотеці  інвентарними картками. За відсутності  інвентарних карток необхідно:

перевірити наявність об'єктів основних засобів, по яких відсутні інвентарні картки;

вияснити причини продажу, ліквідації основних засобів;

відновити аналітичний  пооб'єктний облік основних засобів, якщо він відсутній.

Загальний підсумок залишків по всіх класифікаційних групах основних засобів зіставляють із залишком по рахунку 10 «Основні засоби» за Головною книгою. Залишкі повинні бути однакові.

Якщо виявлені розбіжності  між даними аналітичного і синтетичного обліку, то необхідно встановити причини  такого відхилення і винуватців.

Вибірковою перевіркою ревізор встановлює наявність основних засобів за місцями їх експлуатації (на підставі інвентарних списків). Якщо виявлена недостача основних засобів, то необхідно взяти письмове пояснення  у матеріально відповідальної особи  і вжити відповідні заходи із відшкодування вартості даного об'єкта основних засобів [8.c,142].

Перевіряючи якість проведеної на підприємстві інвентаризацїй основних засобів, слід вияснити:

• дотримання строків інвентаризації і порядку її проведення на підприємстві;
• оформлення підсумків інвентаризації (протягом 10 днів).

Одночасно ревізор повинен  уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи  на правильність відображення результатів  в бухгалтерському обліку. На підставі вивчення всіх матеріалів інвентаризації ревізор робить висновки про якість проведеної інвентаризації.

Після цього перевіряється, чи всі об'єкти основних засобів  закріплені за матеріально відповідальними  особами. Для цього вартість закріплених  за матеріально відповідальними особами основних засобів зіставляють із залишком по дебету рахунка “Основні засоби” на дату перевірки.

Встановивши порушення, ревізор повинен з'ясувати, чому воно допущене, хто винен і якими  є його наслідки.

Завершують ревізію  перевіркою правильного зберігання зайвих, непотрібних, законсервованих основних засобів. Практика роботи показує, що такі об'єкти основних засобів часто зберігаються під відкритим небом і розкомплектовуються.

За всіма фактами  такого зберігання об'єктів основних засобів необхідно провести детальне розслідування, в результаті якого виявити розмір заподіяної шкоди та її винуватців [12,c.174].

 

 

2. Особливості контрольно-аналітичної роботи обліку витрат виробництва

При ревізії виробничих витрат необхідно враховувати, що на окремих підприємствах порушуються основні принципи нормативного обліку. Зокрема, допускається завищення нормативних витрат, неточний розподіл виробничих затрат, невраховані відхилення від норм відносяться на собівартість продукції, не надаються дані обліку для оперативного контролю виробництва по бригадах, ділянках і цехах. Перевіркою з'ясовують повноту внесених змін у технічну і нормативну документацію, на основі якої виписуються первинні документи на видачу сировини і матеріалів у виробництво і нарахування заробітної плати. 
          В умовах застосування попередільного методу обліку витрат на виробництво (металургійна, хімічна, текстильна і ряд інших галузей легкої, харчової, лісової промисловості) ревізія повинна охоплювати масовий обробіток сировини, матеріалів і напівфабрикатів на окремих переділах (стадіях, фазах) технологічного процесу і перетворення їх у готову продукцію. Особливого значення набуває перевірка збереження і відповідності сировини і напівфабрикатів, які передаються із одного переділу в інший у порядку послідовності технологічного циклу виробництва. Таку перевірку здійснюють за виробничими звітами руху сировини і матеріалів у розрізі окремих цехів і технологічних переділів. Ревізор звертає увагу на відповідність кількості переданих сировини і матеріалів попереднім цехом чи переділом кількості одержаних цінностей зазначеної номенклатури наступним переділом. На окремих підприємствах мають місце необґрунтовані розриви і відхилення, які призводять до крадіжок і незаконного нарахування заробітної плати в результаті приписок невиконаних робіт щодо обробки сировини і матеріалів, що можуть вказувати на факти неврахованого браку, витрат, нестач і крадіжок деталей і напівфабрикатів у цехах, що передають або приймають ці цінності. Таку перевірку здійснюють у взаємозв'язку з перевіркою браку, збереження і повнотою оприбуткування відходів виробництва, а також з урахуванням залишків незавершеного виробництва і результатів їх інвентаризації. 
Перевірці підлягають прямі і непрямі витрати щодо обробки на окремих переділах за видами продукції [16,c.156]. 
            При позамовному методі обліку витрат ревізію затрат щодо віднесення їх на виробництво і калькуляцію собівартості продукції проводять з урахуванням специфіки індивідуального і малосерійного виробництва складних деталей. Особливу увагу звертають на дотримання кошторисних і планових калькуляцій за окремими замовленнями і виробами, правильність і обґрунтованість списання витрат на окремі замовлення в розрізі калькуляційних статей. На основі записів у калькуляційній карті, відомостей розподілу прямих витрат за номерами (шифрами) замовлень і первинних документів перевіряють списання основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, основної заробітної плати виробничих працівників і інших витрат на собівартість випуску окремих замовлень. Записи в калькуляційних картах порівнюють зі специфікаціями необхідних матеріалів і напівфабрикатів на дане замовлення, технологічними картами процесу обробки деталей і виробів, з іншими нормативними та технічними документами [10,c.276]. 
          Ревізія підприємств із позамовним методом обліку витрат на виробництво вимагає вивчення значної кількості первинних документів. Тому доцільно акцентувати увагу на тих замовленнях і статтях витрат, за якими є найбільш значні відхилення від нормативних і планових калькуляцій. Також на деяких підприємствах практикується списання витрат матеріалів на окремі замовлення, за встановленими нормами, що спотворює облік дійсного їх витрачання та ускладнює перевірку. 
На виконання окремих замовлень, як правило, використовується широка номенклатура основних і допоміжних матеріалів, деталей, напівфабрикатів і комплектуючих виробів. Із всієї різноманітності матеріальних цінностей, що списується на замовлення ревізор вибирає для перевірки матеріали, які користуються попитом, є дефіцитними та ті, що дорого коштують. 
В умовах позамовного методу обліку витрат важливого значення набуває перевірка обчислення собівартості виконаної частини замовлення чи певного етапу робіт на замовлення за окремі звітні періоди. Адже фактична собівартість замовлення може бути визначена лише після закінчення всіх робіт за ним і передачею їх замовнику. У зв'язку з цим можливі випадки штучного регулювання витрат між закінченою частиною замовлення і незавершеним виробництвом, спотворення собівартості товарної продукції і фінансових результатів роботи підприємства за окремі звітні періоди. 
             На всіх промислових підприємствах виконання дослідних, експериментальних, ремонтних робіт і робіт на сторону оформляється замовленнями. Ревізії підлягають планові калькуляції і кошториси таких робіт, здійснюють їх співставлення з фактичними затратами щодо виконаних замовлень у розрізі окремих статей витрат. Виконуючи замовлення приватних осіб, деякі підприємства не включають витрати на утримання і експлуатацію обладнання, цехові і загальнозаводські витрати у собівартість робіт, чим штучно занижують розмір витрат і зазнають матеріального збитку. Інколи можливі випадки списання і прямих витрат за замовленнями приватних осіб на собівартість інших замовлень. Тому собівартість виконаних робіт за замовленнями приватних осіб доцільно перевіряти суцільним методом. 
          Часті зміни випуску продукції і виконання робіт при позамовному методі обліку вимагають перевірки обґрунтованості нормативів матеріальних і трудових затрат. Таку перевірку проводять співставленням нормативних затрат з фактичними та іншими однорідними замовленнями і за раніше виконаними роботами. Крім того, потрібно перевіряти відповідність фактичної кількості виготовлених деталей за окремими замовленнями необхідному їх випуску, тому що лишки призводять до непродуктивних витрат, затоваренню підприємства і необґрунтованому збільшенню залишків незавершеного виробництва чи фактичної собівартості замовлення. 
Ефективний результат дає перевірка фактичної собівартості окремих видів продукції за калькуляційними статтями витрат. Перевіркою витрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів, у першу чергу, з'ясовують систему відпуску їх в цехові камори чи склади, на робочі місця і списання на виробництво. Відпуск на склад цеху повинен розглядатися як переміщення матеріальних цінностей, а списання на затрати виробництва допускається тільки після фактичного використання їх на виготовлення продукції. Особливості перевірки витрат сировини і матеріалівзалежать від застосовуваного на підприємстві методу контролю за використанням їх у виробництві (документального оформлення відхилень від норм, обліку розкрою за партіями, інвентаризації). 
          Списання напівфабрикатів на виробництво і їх збереження перевіряють за даними виробничих звітів і оперативного обліку руху напівфабрикатів у натуральному виразі, який ведеться в цехах. У першу чергу ревізор перевіряє правильність записів у картках чи відомостях наявності і руху напівфабрикатів у цеху, які відкриваються на кожний вид деталей і напівфабрикатів. Записи в картках виборочним методом співставляють з первинними документами [3,c.234].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ І  ПРОПОЗИЦІЇ

 

Під час проходження  практики на базі ПАТ «Полтавакондитер» я ознайомилася з організаційною структурою підприємства, з фінансово- економічним станом, з порядком ведення бухгалтерського обліку, зі станом охорони праці та техніки безпеки, з організацією контрольно – аналітичної роботи та внутрішньогосподарського контролю.

Згідно Наказу про  облікову політику на підприємстві затверджено  план документообігу.

Застосування комп’ютерів в ПАТ «Полтавакондитер» дозволило автоматизувати робоче місце бухгалтера, підняти на якісно новий рівень процес реєстрації господарських операцій та полегшити роботу ревізійної комісії.

З метою забезпечення збереження товарно – матеріальних цінностей підприємства та з метою  здійснення аналітичної роботи створено постійно діючу інвентаризаційну та контролюючу комісії.

Проаналізувавши рентабельність виробництва, можна відзначити прибутковість підприємства.

Показники ліквідності  та платоспроможності за 2007 – 2009 роки знаходяться в задовільному стані.

Згідно проведених розрахунків, можна зробити висновок, що ПАТ «Полтавакондитер» має стійкий фінансовий стан, спостерігається позитивний розвиток підприємства, успішне і обґрунтоване розширення потужностей, економічно обґрунтоване співвідношення доходів і витрат.

Ведення бухгалтерського  обліку на підприємстві здійснюється належним чином, але в зв’язку зі змнами економічної ситуації в країні уваги потребує система оплати праці та техніки безпеки.

В ході дослідження діяльності підприємства, я відмітила вцілому позитивну динаміку розвитку.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств : Підручник . – 2-ге вид., доп. і перероблене/ В. Г.Андрійчук. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.
2. Білуха М. Т. Фінансовий контроль : теорія, ревізія, аудит : підруч. [ для студ. вищ. навч. закл.] / М. Т. Білуха, Т. В. Микитенко. – К. : Українська академія оригінальних ідей, 2005. – 888 с.
3. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського  обліку. Підручник / За  редакцією Ф.Ф. Бутинця  - Житомир : ПП «Рута», 2000. – 640 с.
4. Борш А. Г. Управління дебіторською заборгованістю в аграрних підприємствах : / А. Г. Борщ. - К. : Нічлава, 2008. - 182 с.
5. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах. Підручник. – 3-е вид., перероб. і доп./ М. Ф, Огійчук, В. Я. Плаксієнко, Л. Г. Панченко та ін.; За ред.проф. М. Ф. Огійчука. – К.: Вища освіта, 2006. – 878 с.;
6. Ефимовой О.В., Мельник М.В. Анализ финансовой отчетности/ Под ред. О.В. Ефимовой, М.В. Мельник.; // 4-е изд., испр. и доп. - М.: Омега-Л, Крисюк В.І., Каленський М.М., Бутко А.Д., Юрченко О.В. Ревізія і контроль у промисловому підприємстві: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 126 с.
7. Крисюк В.І., Каленський М.М., Юрченко О.В. Ревізія і контроль в установах і організаціях бюджетної сфери: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу. 2000. – 148 с.
8. 2009. — 451 с.
9. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України  від 16.07.1999 р. № 996 – ХІV, із змінами та доповненнями. //Вісник податкової служби  України, № 35 ,1999 р.
10. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік. Оподаткування і звітність: Підручник. – К.: “Алерта”, 2006. – 1080 с.
11. Тютюник Ю. М. Фінансовий аналіз бізнесу: Навчальний посібник. – Полтава: ІнтерГрафіка, 2004. – 288 с.
12. Тлучкевич Н. В. Класифікація витрат для аналізу фінансового  стану під приємства. Матеріали ІІ Всеукраїнської  науково-практичної  конференції «Бухгалтерський облік  та фінансова звітність як інструменти контролю»/ Н. В. Тлучкевич.– Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. –    116 с.
13. Фесенко Д. М. Актуальні питання бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах / За ред. Проф. Д. М.Фесенка. – Полтава: ВАТ „Видавництво”Полтава”, 2005. – 500 с.
14. Фінаново- економічний аналіз: Підручник/ Буряк П. Ю., Римар М. В., Бець М. Т., та ін. Під заг. ред.  П. Ю. Буряка, М. В. Римара- К.: ВД «Професіонал», 2004. –528 с.
15. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз/ За ред.  Ю. С. Цал-Цалко.; Навчальний посібник . – 2 – е вид., перер., доп .- Київ: ЦУЛ ,2002.- 250 с.
16. Царенко О. М. Економічний аналіз  діяльності  підприємств агропромислового комплексу: Навчальний посібник./ О. М. Царенко – К.: Вища школа, 1998. – 256 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ