Отчет по практике на ПАТ «Полтавакодитер»

Необхідно також перевірити, чи не допускалось списання аналогічних  розходжень за рахунок відхилень в оцінці матеріалів або за рахунок транспортно-заготівельних витрат замість встановлення дійсних причин.

Навмисне завищення  кількості списування на витрати  матеріалів порівняно з первинними документами і неправильний підрахунок залишків матеріальних цінностей (у бік зменшення) в картках сортового обліку може здійснюватись практично за рахунок округлення показників (наприклад, до 10, 100 і т. д.).

Ці порушення можуть бути виявлені шляхом виправлення і підчисток  у картках, а також шляхом порівняння кількості відпущених матеріалів у цех за документами складу з кількістю одержаних матеріалів згідно з документами цеху.

Крім того, зазначені порушення  призводять до розходження між даними складського і бухгалтерського  обліку. Невідповідність залишків матеріалів, які обліковуються в декількох вимірниках, вказує на недостовірність первинних документів за операціями надходження та витрачання і порушення встановленого порядку приймання і видачі матеріальних цінностей. У цих випадках необхідним є поопераційне дослідження первинних документів.

На основі результатів дослідження  складського господарства і стану  зберігання матеріальних цінностей  ревізор може вимагати проведення суцільної  інвентаризації матеріальних цінностей  на окремих складах і у окремих  матеріально відповідальних осіб.

У процесі ревізії необхідно  перевірити всі документи, де відображають дані проведення інвентаризацій матеріальних цінностей за період, що ревізується (накази про проведення інвентаризації і створення інвентаризаційних  комісій, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості, протоколи інвентаризаційних комісій, реєстри бухгалтерського обліку, в яких відображені результати інвентаризації) [15,c166].

При перевірці матеріалів інвентаризації звертають увагу на повноту охоплення  інвентаризацією всіх матеріальних цінностей на складах і інших місцях їх зберігання та у всіх матеріально-відповідальних осіб, дотримання строків і умов її проведення, правильність оформлення результатів інвентаризації, виявлені лишки та недостачі матеріальних цінностей; обґрунтованість і законність зарахування пересортиці, списання недостач, правильність віднесення недостач і псування матеріалів за рахунок винних осіб, повноту оприбуткування лишків; своєчасне І правильне відображення результатів інвентаризації в обліку. Особливу увагу приділяють вивченню правильності прийнятих рішень за результатами інвентаризації.

 

1.6. Контрольно – аналітична робота з обліку праці та її оплати

 

На сьогодні форму  і систему оплати праці вибирає  керівник підприємства. Він же встановлює працівникам конкретні розміри  тарифних ставок.

Після скасування обмеження  фонду споживання держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підприємствах може також застосовуватись оплата праці  за трудовими угодами і контрактами.

Трудова угода укладається  між підприємством і працівником, який залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку неможливо виконати силами підприємства або на договірних умовах з іншими підприємствами і організаціями.

У сучасних умовах досить широко застосовується оплата праці за контрактом, що дає можливість забезпечувати нормальні взаємовідносини двох контрагентів контракту. Ця форма ґрунтується на домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту. При прийомі на роботу за контрактом власник підприємства чи уповноважений ним орган зі згоди працівника може встановлювати такі умови праці, які визначені в колективній угоді.

В даний час поряд із ревізією значну роль відіграє внутрішній контроль із боку керівників підприємств і бухгалтерської служби. Ці працівники повинні здійснювати оперативний контроль за використанням трудових ресурсів і фондів оплати праці з метою ефективного використання цих витрат.

У системі контролю важливою його формою є ревізія операцій з  оплати праці. Завданням ревізії  є активізація господарського механізму, яка націлена на раціональне використання трудових ресурсів та правильне визначення розподільчих функцій за розмірами трудових витрат.

Ревізію операцій щодо оплати праці доцільно здійснювати в  такому порядку:

• перевірка обґрунтованості нормативів щодо оплати праці, розцінок, ставок заробітної плати,
• правильність її нарахування та розрахунків з персоналом,
• перевірка документального обґрунтування і обліку за заробітною платою та витрат, пов’язаних з оплатою праці.

Незалежно від діючих на підприємстві форм і систем оплати праці, у першу чергу, необхідно перевірити облік особового складу, що ведеться в відділі кадрів підприємства.

У зв’язку з цим  перевіряють рух особового складу, що оформляється первинними документами: наказом або розпорядженням по підприємству про прийом на роботу (П-1), переведенням (П-5), звільненням (П-8), наданням відпустки (П-6).

Під час контролю перевіряються  особові картки, які ведуться на кожного працівника, де зазначають необхідні анкетні дані і фіксуються всі зміни, що відбуваються в його роботі. Поряд з цим перевіряють правильність присвоєння кожному працівникові табельного номера, причому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.

Потім перевіряють правильність ведення оперативного обліку використання робочого часу, який може вестись або в цілому по підприємству, або по кожному виробничому підрозділу в спеціальному табелі обліку використання робочого часу (П-12 або П-13). На підставі цього табеля в розрізі кожного місяця і кожного працівника перевіряють підрахунки і правильність відображення загального календарного фонду робочого часу, кількість неявок на роботу з різних причин, фактично відпрацьований час та розрахунки із заробітної плати.

 

 

1.7. Контрольно  – аналітична робота операцій  за доходами від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

Основним завданням  контролю реалізації є перевірка  обґрунтованості і своєчасності укладання договорів на продаж продукції, дотримання договірних зобов’язань; реальність і законність операцій з реалізації; правильність встановлення якості реалізованої продукції, застосування цін і тарифів, правильності формування в обліку доходів згідно П(С)БО 15 “Дохід”, обґрунтованості відображення витрат згідно вимогам П(С)БО 16 “Витрати”.

Ретельно перевіряється  реальність операцій  реалізації продукції покупцям. Для цього списання продукції і матеріальних цінностей з кредиту рахунків 27, 20, 22 тощо в дебет рахунка 90 зіставляється із надходженням платежів, відображених на рахунках 30, 31.

Перевіряється правильність визначення фінансових результатів за видами продукції і по підприємству в цілому. Також проводять зіставлення даних рахунків 70 ,90 ,79 з формою №2 “Звіт про фінансові результати” і встановлюють відповідність даних обліку та звітності.

Найбільш важливим і узагальнюючим показником роботи підприємства є прибуток (дохід), у якому органічно поєднані усі сторони виробничої і фінансово – господарської діяльності. Тому перевірка фінансових результатів є найвідповідальнішою ділянкою контролю.

Розпочинають  перевірку з відповідності показників звітності про доходи й результати фінансово – господарської діяльності з даними обліку. Під час перевірки фактичного прибутку, насамперед, встановлюють правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Зіставляються суми первинних документів, Журналів – ордерів та звітності підприємства. На основі проведеного аналізу проводяться висновки та пропозиції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Аналітична  частина

 

2.1. Аналіз майна  та джерел формування капіталу підприємства

 

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом  взаємодії всіх елементів системи  фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Інформаційними джерелами  даного аналізу є фінансова звітність  за три роки, а саме:

• форма № 1. «Баланс» (додатки А);
• форма № 2. «Звіт про фінансові результати» (додатки Б);

Важливим напрямом загальної  оцінки фінансового стану ПАТ

«Полтавакондитер» є аналіз майнового стану за інформацією бухгалтерського балансу.

Майновий стан підприємства характеризується складом, розміщенням, структурою та динамікою активів (майна), пасивів, власного капіталу і зобов'язань.

Майно підприємства становлять основні фонди і обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена на балансі підприємства.

Аналіз майнового стану  підприємства проводиться за допомогою скороченого аналітичного балансу, який утворюється з вихідного балансу шляхом об'єднання в окремі групи однорідних за своїм складом та економічним змістом статей [11,c.36].

За даними балансів підприємства проведемо аналіз майна підприємства за останні три роки і відобразимо в таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1.

Динаміка та структура майна ПАТ «Полтавакондитер»

 за 2009-2011 рр.

Види активів (майна)	2009 р.				2010 р.				2011 р.					Відхилення 2011 р.
	сума, тис. грн.			у % до суми	сума, тис. грн.			у % до суми	сума, тис. грн.			у % до суми		суми, тис. грн.		у % до 2009 р.		питомої ваги
1	2			3	4			5	6			7		8		9		10
1.Необоротні активи	87031			16,7	90169			15,2	86976			13,5		-55		-0,0		-3,2
1.1. Основні засоби	71045			13,6	83118			14,0	78318			12,2		7273		10,2		-1,4
2. Оборотні активи	121803			23,3	141152			23,8	160107			24,9		38304		31,4		1,6
2.1. Оборотні виробничі фонди	33473			6,4	37137			6,3	35831			5,6		2358		7,1		0,8
2.1.1. Виробничі запаси	31923			6,1	35916			6,1	33809			5,3		1886		5,9		0,8
2.2. Фонди обігу	88339			16,9	100805			17,0	124276			19,3		35937		40,7		3,6
2.2.1. Готова продукція і товари	12970			2,5	16797			2,8	12403			1,9		-567		-4,4		0,6
2.2.2. Поточна деб-ка заборгованість	70512			13,5	82345			13,9	101272			15,7		30760		43,6		2,2
2.2.3. Грошові кошти і поточні  фінансові інвестиції		3748	0,7			3540	0,6			8688	1,3		4940		131,8		0,6
Інші оборотні активи		1109	0,2			1333	0,2			1913	0,3		804		72,5		0,1

Прожовж. табл. 2.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Майно, всього	521953	100,0	592312	100,0	643593	100,0	121640	23,3	×

 

Аналіз даних показує, що у 2011 році майно збільшилось порівняно  з 2009 роком на 121640 тис. грн., або на 23,3 %. Збільшились основні засоби на 7273 тис. грн. (10,2%). Зростання оборотних активів пояснюється збільшенням фондів обігу на 35937 тис. грн., абона 40,7 %.  Готова продукція та товари зменшились від 12970  в 2009році до 12403  в 2011 році, тобто на 567  тис. грн.. (4,4%). Позитивною характеристикою є суттєве зменшення залишків готової продукції і товарів, що свідчить про відсутність проблем у маркетинговій системі підприємства. Поточна дебіторська заборгованість збільшилась на 30760 тис грн. (43,6 %).

Власний капітал є  основою для початку й продовження  господарської діяльності будь-якого  підприємства, одним із найістотніших  і найважливіших показників, що використовуються при оцінці фінансового стану  підприємства.

Дослідження формування капіталу на даному підприємстві ми проведемо у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка та структура джерел формування капіталу

ПАТ «Полтавакондитер»  за 2009- 2011 рр.

 

Види джерел формування капіталу	2009 р.		2010 р.		2011 р.		Відхилення 2011 р.
	сума, тис. грн.	у % до суми	сума, тис. грн.	у % до суми	сума, тис. грн.	у % до суми	суми, тис. грн.	у % до 2009 р.	Пито мої ваги
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капіталу всього	208834	100,0	231321	100,0	247083	100,0	38249	18,3	×
Власний капітал	169357	81,1	174454	75,4	186386	75,4	17029	10,1	-5,7
Нерозподілений прибуток	138386	66,3	138383	59,8	142741	57,8	4355	2,6	-8,3
Зобов’язання	39477	18,9	56867	24,6	60697	24,6	21220	53,8	5,7