Особливості організації аудиторської перевірки поточних зобов’язань в умовах КІС

    У ході перевірки аудитор встановлює наявність банківських виписок, вивчає кредитні договору і встановлює, що включено до складу забезпечення.

    При цьому він перевіряє чи не має  простроченої заборгованості банку  по кредитах, встановлює причини її виникнення  і суму втрат в зв’язку з оплатою підвищених відсотків. Він також перевіряє своєчасність погашення кредитів на основі виписок зі строками їх погашення, вказаними у зобов’язаннях.

    Важливе значення має також перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичному рахунку 60 в журналі 2 , обґрунтованість запису платежу по даних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.

    При перевірці кредитних операцій аудитор  встановлює правильність оплати відсотків за користування кредитом (в тому числі за простроченим кредитом) і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обґрунтування віднесених відсотків по кредитах до собівартості продукції від джерела отримання кредитору, а також суми відсотків.

    Якщо  підприємство – клієнт кредитів не брало то така перевірка не проводиться  аудитором. 
 

Розділ 4.

Особливості організації аудиторської перевірки поточних зобов’язань з  використанням КІС 
 

    В умові функціонування у клієнта комп’ютерних інформаційних систем, під час проведення аудиторської перевірки, аудитор повинен застосувати персональний комп’ютер з відповідною програмою бухгалтерського обліку. При цьому він по ходу може використовувати юридичні бази даних які надають можливість швидко відшкодувати та переглянути (відрахувати)потрібний нормативний документ. При проведенні аудиту з застосуванням ПК необхідно врахувати:

- рівень  автоматизації задач бухгалтерського  обліку;

- наявність  методик проведення аудиту на  підприємстві;

- доступність  облікових даних; 

- складність  існуючої автоматизованої системи  обліку, контролю аудиту.

    Використання  методик автоматизованого аудиту підвищує ефективність аудиторських програм, аудитор  має можливість одержати фактичні дані, які неможливо одержати іншими способами. Також операції з тестування розрахунків і виконання перерахунку за допомогою комп’ютера можна зробити швидше із більш високою точністю, ніж розрахунок в ручну.

    Аудитор може проводити зіставлення даних  різноманітних файлів для визначення узгодженості сумісних даних. У випадок розбіжності дані можна розрахувати для вивчення і звірки. Наприклад:

- записи  сум виплаченої зарплати із  записами з обліку робітників;

- дані  про запаси поточного і попередніх  періодів з даними про операцію купівлі – продажу;

- дані  з оплачених розрахунків –  фактур з даними про витрати  попередніх періодів із даними  про операції купівлі – продажу;

- дані  по оплачених рахунках  - факторах  із даними про витрати.

    Аудитор може роздруковувати окремі дані вибірок і включити їх до робочої аудиторської документації. Слід зауважити, що і зіставлення фактичних даних  неменших аудиторських процедур із записами в системі бухгалтерського обліку є більш ефективним при використанні аудиторських програмних засобів.

    Отже  можна сказати, що впровадження обчислювальної техніки в процес аудиту дозволяє значно скорочувати трудомісткість його проведення і створює нові можливості в організації і методиці проведення аудиту.

    Аудиторам можуть застосовуватися такі аудиторські  програми загального  призначення, що дозволяють проводити прогін визначених тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюється аудиторська перевірка й аналіз записів на основі визначених критеріїв з метою визначення їх якості, повноти, спрямованості й вірності. Для цього також використовується база знань, що допомагає визначити невідповідність і прийняти необхідні рішення. Також таке програмне забезпечення дозволяє робити тестування розрахунків, виконувати необхідні прорахунки і зіставляти  отримані результати з  нормативними, надає можливість провести аналіз по визначених критеріях і одержати необхідне управлінське  рішення.

    Але в свою чергу використання комп’ютерної технології в аудиті теж створює  відповідні проблеми, а саме:

- відсутність можливості про слідкування угод при аудиті. У звичайних не комп’ютеризованих системах є можливість простежити проходження операції в системі від початкового документа до остаточного запису в бухгалтерській книзі. У комп’ютеризованій системі проміжні стадії іноді записуються у вигляді машинних кодів, що робить неможливим простежування операції від початку до кінця. Крім того система може сама здійснювати операції не створюючи видимих записів (наприклад, платежі відсотків можуть цілком розраховуватись і застосовуватись до відповідних рахунків самою системою);

- заява  довідка комп’ютерному контролю. Аудитор не повинен занадто  довіряти комп’ютерним процедурним  перевіркам. Йому необхідно перевірити, чи здійснюється адекватний звичайний  контроль, що підтримує результати   використовуваного комп’ютерного контролю. Крім того, ручний контроль необхідний для того, щоб переконатись, що до комп’ютера введені всі необхідні дані. Один і з шляхів перевірки – це попереднє під сумування груп даних перед їх введенням у комп’ютер,  а потім перевірка отриманих сумарних вихідних даних

- ризик  числових помилок, що є результатом  використання неточних довідкових  даних. Внаслідок величезних обсягів  операцій, що здійснюються комп’ютерами, помилка в довідкових або постійних  даних може мати дуже  серйозні наслідки. Так само помилка у вихідних даних може зробити марними всі наступні дослідження, тому теж дуже важливо щоб вхідна інформація була правильною;

- головна  проблема, властива будь – якій  комп’ютерній бухгалтерській системі,  полягає у тому, що її серйозна відмова може зруйнувати всю систему бухгалтерського обліку підприємства. Така відмова може виникнути в результаті пожежі, повені, перебої в електромережі або навіть невеликому пошкодженні. Тому підприємство повинно передбачити резервне обладнання, на якому можна було б проводити роботу в екстремальних випадках чи відновити записи. Аудитор повинен приділяти цьому особливу увагу, тому що потенційна небезпека втрати інформації дуже велика.  
 
 
 
 
 
 

    Висновки 
 

    У ході виконання курсової роботи були розглянуті питання проведення аудиту операцій пов’язаних із основними поточними зобов’язаннями суб’єктів господарювання.

    Головне завдання аудиту поточних зобов’язань полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, їх структури, повноти і своєчасності відображання первинних  даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта.

    Після одержання згоди аудиторської фірми, укладається договір про проведення аудиту, який є офіційним документом і регламентує взаємовідносини аудитора (аудиторської фірми) з клієнтом. У договорі формулюються права та відповідальність сторін, детально описуються порядок проведення аудиту та видачі висновку, обставини, за яких аудитор може відмовитись від продовження наданих послуг за договором, конфіденційність та порядок розрахунків.

    Стосовно багатьох об’єктів контролю поточних зобов’язань аудитор встановлює їх загальний стан. Для цього використовує наступні прийоми: спостереження, опитування, підтвердження, інспекція, підрахунок, вивчення.

    Для проведення аудиту поточних зобов’язань, аудитор керується значною кількістю нормативних актів. Їх сукупність складає нормативну базу аудиту, яка поділяється на зовнішню і внутрішню.

    Основними джерелами інформації для здійснення перевірки операцій із поточними зобов’язаннями клієнта є первинні документи з обліку (договори купівлі продажу, накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти приймання робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні; вантажні митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати; довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перераховуванні заборгованості, розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення, накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листи з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу тощо.

    Також основним джерелом інформації для аудитора при перевірці зобов’язань підприємства є облікові регістри та фінансова звітність підприємства.

     До  методичних прийомів проведення перевірки поточних зобов’язань можна віднести: фактичну перевірку, документальну перевірку, підтвердження, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальну перевірку, зустрічну перевірку

    Аудиторська перевірка в організаційному  плані представляє собою технологічну сукупність операцій і процедур, яку  умовно можна розбити на декілька етапів (стадій, фаз). Аудиторська перевірка поточних зобов’язань у повній мірі відповідає поділу процесу аудиту на етапи: підготовчий (ознайомчий) етап, основний етап (етап детальної перевірки) та підсумковий (заключний) етап. Кожний етап характеризується проведенням певного переліку аудиторських процедур, виконання більшості яких передбачено і регламентовано міжнародними стандартами аудиту.

     Структура процесу аудиту визначає зміст об'єктів  його організації, до яких відносять: аудиторські номенклатури; носії аудиторських номенклатур; рух носіїв аудиторської інформації в процесі формування і обробки; інформаційне та технічне забезпечення процесу зовнішнього аудиту.

    Зі  змісту курсової роботи значить, що аудитор повинен організувати свою роботу так, щоб адекватно відобразити всі аспекти формування, обліку контролю поточних зобов’язань клієнта. Для того, щоб висловити думку, він одержує обґрунтовану гарантію того, що інформація в бухгалтерській документації та інших джерелах достовірна і достатня. Аудитор також приймає рішення щодо правильності відтворення в обліку і звітності відповідної інформації. Тому аудиторські дослідження не обмежуються вивченням бухгалтерських документів, оскільки рамки документального відображення господарських операцій значно ширші. Аудит не може здійснюватися без досліджень оперативного обліку, інформації з діловодства, висновків спеціалістів тощо. Аудитор тому проводить систематизацію інформаційного забезпечення по стадіях проведення аудиту. Отже, на основі джерел отриманих аудиторських свідчень з використанням нормативної бази аудитор виконує основне завдання яке направлене на задоволення потреб користувачів фінансової звітності підприємства. Проте аудитор, на відміну від інших суб’єктів контролю, виступає діловим партнером клієнта, який, перевіряючи, надає різнобічну допомогу клієнту в усіх його справах.

    Необхідно звернути увагу на те, що в умові функціонування у клієнта комп’ютерних інформаційних систем під час проведення аудиторської перевірки, аудитор повинен застосувати персональний комп’ютер з відповідною програмою бухгалтерського обліку. При цьому доцільно використовувати юридичні бази даних, які надають можливість швидко відшукати та переглянути потрібний нормативний документ. При проведенні аудиту поточних зобов’язань із застосуванням КІС необхідно врахувати такі основні моменти її функціонування на конкретному суб’єкті: рівень автоматизації задач бухгалтерського обліку; наявність методик проведення аудиту на підприємстві; доступність облікових даних та складність існуючої автоматизованої системи обліку, контролю аудиту. 
 
 
 

список використаних джерел 
 

1. Закон України  «Про  аудиторську діяльність» //Голос  України.-1993-№99
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність» від 22.06.1999р. // Бух. Облік і аудит.-1999 №9
3. Аудит предприятия. Методология аудитор ской проверки хозяйственно – финансовой деятельности предприятия : Учебное пособие / составил В.В.Нитецкий, Н.Н.Кудрявцев – М:Дело, 1996.
4. Аудит: Ученик для вузов./ Под редакцией В.И.Подольского.-М.: Аудит Юнити, 1997.
5. Международные нормативы аудита (В 2-х частях).//Библиотека бухгалтера и аудитора. - К.,1999.
6. КулаковськаЛ.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник д/студентів вищих закладів освіти.- Львів: Піча Ю.В.; К; «Каравела»;Львів: «Новий світ – 2000», 2002.-504 с.