Особливості організації аудиторської перевірки поточних зобов’язань в умовах КІС

    При проведенні інвентаризації розрахункових  відносин з постачальниками і  покупцями перш за все перевіряється  правильність і повнота оприбуткування майна, що надійшло, випадки недоплат і переплат (через неправильне застосування прейскурантів), помилково занесені суми за не отримане майно або отримане від інших підприємств.

    В ході проведення інвентаризації по розрахунках  з працівниками перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнювались з головною книгою.

При інвентаризації також встановлювалась тотожність розрахунків з банками, іншими організаціями; пред’явлення позовів на стягнення  в примусовому порядку дебіторської заборгованості по недостачах, розтратах і розкраданнях та заходи, прийняті до її стягнення; правильність списання  таких сум з балансу у встановленому порядку.

    Бувають випадки, коли господарські операції оформляються підробними документами, тобто здійснюється фальсифікація бухгалтерських документів з маніпулюванням облікових записів. Тому, аудитор перевіряючи їх, для того щоб отримати достатні докази законності (або незаконності), достовірності (або недостовірності), таких операцій використовує прийоми документального контролю.

    Основними прийомами документального контролю є:

• Зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов’язані операції);
• Хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);
• Співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;
• Зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.

    Для одержання аудиторських свідчень, аудитор  досліджує зміст господарських  операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.

    Тобто в ході документальної перевірки  аудитор ознайомлюється з переліком  підприємств, а також  з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється  веде розрахунки, вивчає динаміку кредиторської  заборгованості і встановлює, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з’ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, та виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

    Документальна перевірка розрахункових і кредитних операцій проводиться у такій послідовності:

• За даними аналітичного обліку визначаються суми кредиторської заборгованості (для цього можна зробити запит у кредиторів про підтвердження належних їм сум);
• Звіряється залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах;
• Перевіряється записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів;
• Перевіряється законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості.

    Для вирішення поставлених перед  аудитором завдань, перевірку він  розпочинає з розрахунків із постачальниками  та підрядниками, після чого перевіряє  розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування та іншими кредиторами. Завершує свою перевірку аудитор дослідженням кредитних операцій.

    Аудиторська перевірка розрахунків з постачальниками  і підрядниками проводиться в  такій послідовності:

1. Визначення переважаючого порядку розрахунків з постачальниками і підрядниками. Тобто аудитор одержує список  постачальників із зазначенням сум заборгованості перед ними на кінець року, проводить вибіркову перевірку найбільш вагомих сум, вивчає наявні відповідні договори та первинні документи.

       2. Перевірка попередньо проведених інвентаризацій кредиторської заборгованості. Аудитор ознайомлюється та аналізує матеріали проведених інвентаризацій розрахунків. Якщо дані відсутні, то аудитор вимагає від підприємства – клієнта проведення інвентаризації; це надає можливість аудитору виявити реальний стан кредиторської заборгованості.

       3. Оцінка правильності відображення в обліку зобов’язань. Для цього аудитор звертає увагу на правильність відображення в обліку позикових коштів, перевіряє наявність відповідних договорів, встановлює правильність формування статей балансу, які відображають дані по розрахунках з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор вивчає дані облікових регістрів уточнює відповідність залишку по рахунку 63 відображеного в головній книзі, залишком аналітичного обліку в журналі №3. Якщо велика кількість операцій, то аудитор застосовує вибірковий спосіб дослідження, і при цьому перевіряє:

• Рахунки постачальників і повноту оприбуткування матеріальних цінностей. Аудитор проводить перевірку, звіряючи рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського і бухгалтерського обліку. При цьому аудитор зовнішні зустрічні перевірки, які дають можливість визначити (виявити) випадки зловживань;
• Складену кореспонденцію до рахунків постачальників і перенесення сум рахунку в графи відповідних дебетових рахунків у журналі №3
• Правильність списання недостач, втрат від псування товарно-матеріальних цінностей з вини постачальників;
• Розрахунки по не відфактурованих або неоплачених поставках.

4. Перевірка діючих форм розрахунків з постачальниками і підрядниками. При цьому аудитор звертає увагу на дотримання законодавчо встановлених форм порядку та обмежень розрахунків.

5. Перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості. Тому перевірку аудитор здійснює за даними аналітичного обліку до рахунків, що призначені для відображення розрахунків на початок періоду, що вивчається, із залишком по відповідних статтях балансу. Після чого проводить перевірку кожного виду розрахунків.

При наявності  заборгованості постачальників аудитор  встановлює дату виникнення та причину  її утворення (особливу увагу аудитор  звертає на заборгованість із закінченим строком позовної давності (якщо така заборгованість має місце). Він встановлює причини її виникнення , а також вияснює чи було вжито заходи з вилучення заборгованості постачальників.

6. Перевірка повноти і правильності оприбуткування отриманих від постачальника товарно–матеріальних цінностей дотримання діючих цін і тарифів. При цьому ним встановлюється:

• Наявність і правильність оформлення договорів (контрактів) на доставку товарно–матеріальних цінностей;
• Повноту і своєчасність оприбуткування товарів, що надійшли від постачальників;
• Правильність розрахунків з постачальниками;

    Повнота оприбуткування товарів встановлюється шляхом порівняння даних платіжних  документів, які надійшли від матеріально  відповідальних осіб, книг складського  обліку, регістрів аналітичного обліку по розрахунках з постачальниками.

    Окрема  увага приділяється вивчені документальної обґрунтованості проведених операцій, також аудитор переконується  в достовірності документів і  правильності їх оформлення (наприклад  отримані товари підтверджуються оформленими  належним чином платіжними вимогами, рахунками – фактурами; операцію з оплати рахунків платіжних вимог повинні відповідати випискам банку, або іншим грошовим документом).

    Проводячи перевірку з розрахунків за податками  і платежами основна мета яка  стоїть перед аудитором  є висловлення думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками і зборами в усіх суттєвих аспектах нормативним документом, які регламентують порядок їх нарахування та до відповідних рівнів бюджету.

    На  початку перевірки аудитор, шляхом усного опитування встановлює, за якими платежами і податками підприємство веде розрахунки з бюджетом. Після чого по кожному виду розрахунків з бюджетом по податках, зборах і платежах перевіряє стан внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом, правильність визначення бази оподаткування х використанням прийомів прослідковування, звірки документів та регістрів бухгалтерського обліку.

    Перевірку по розрахунках за податками і  платежами аудитор на підприємстві  здійснює:

   1.Перевіряє правильність ведення обліку по рахунку 64 “розрахунки з бюджетом”, відповідності записів аналітичного обліку по рахунку записів головної книги і формах бухгалтерської звітності. При перевірці заборгованості за розрахунками з бюджетом, дані, отримані на підприємстві, зіставляються з даними які були подані до податкової інспекції, та інших органів звітності. Тут найбільшу увагу аудитор приділяє правильності визначення  і повноти перерахування платежів. Аудитор також перевіряє дотримання черговості перерахування обов’язкових платежів, своєчасне подання платіжних документів до банку (це необхідного перевіряти, тому що недоплати до бюджету тягнуть за собою штрафні санкції).

     2.Перевірка правильності повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів, платежів до бюджету встановлюється шляхом перевірки платіжних документів, податкових декларацій тощо; правильність використання обов’язкових нормативних умов і складання бухгалтерських проводок по виділенню ПДВ, його сплати постачальникам, нарахуванню та прирахуванню до бюджету податків, зборів та платежів аудитором визначаються шляхом прослідковування, звірки даних облікових регістрів які кореспондують з рахунком 64 “Розрахунки з бюджетом”;

    3.Перевірка правильності обліку ПДВ. Для цього аудитор застосовує: порівняння на відповідність сум в кореспонденції рахунків з документами, що є підставою для запису ( розрахунково-платіжні документи);вивчає терміни відображення ПДВ на предмет наявності чи відсутності передчасного зарахування сум ПДВ, також правильність відображення сум ПДВ.

    При перевірці бази оподаткування іншими податками аудитор використовує аналітичні рахунки бухгалтерського обліку, інформацію первинного та зведеного обліку, інвентарні картки тощо.

    У всіх випадках, на підприємстві клієнта, аудитор переконується в достовірності  показників за об’єктом  оподаткування, точності розрахунки бази оподаткування і дотримання ставок податку на даному підприємстві.

    При проведені перевірки аудитор  звертає увагу на встановлення правильності складання та своєчасності пред’явлення до податкової інспекції звітності по видах податків, платежів. При цьому він використовує прослідковування, складання альтернативних розрахунків, перевірку дат пред’явлення та отримання письмових запитів від органів Державної податкової інспекції.

    Окрім особистого застосування прийомів та способів перевірки аудитор проглянув результати попередньо проведених податкових перевірок на підприємстві органами Державної податкової інспекції з метою встановлення обґрунтованості пред’явлення підприємству фінансових санкцій.

    Метою проведення перевірки аудитором розрахунків за страхуванням є встановлення правильності, повноти та своєчасності здійснених відрахувань на соціальне страхування за всіма видами оплати праці за відповідний звітний період та своєчасності перерахування внесків і законності використання коштів Пенсійного фонду та Фондів соціального страхування та на випадок безробіття.

    Перед проведеннями аудиту розрахунків із соціального страхування, аудитор  дістав підтвердження проте, що дане підприємство – клієнт зареєстроване  як платник страхових внесків за місцем свого знаходження .

    Після цього аудитор проводить перевірку  в такій послідовності:

1. Встановлення правильності застосування ставок страхових внесків на визначення виплат на які нараховуються страхові внески. Проводячи таку перевірку, правильність використання коштів Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування  і страхування на випадок безробіття, визначає цільове використання коштів, а також наявність документів, які підтверджують право на призначення відповідних виплат (листки працездатності, довідки тощо).

    При проведенні аудиту, аудитор звертає  увагу на правильність визначення середньої  заробітної плати для нараховування  допомоги по тимчасовій працездатності, відповідність встановленого працівнику безпосереднього стану роботи. Він також порівнює кількість оплачених днів і сума виплаченої допомоги за поданими листками тимчасової непрацездатності з днями і сумами, що відображені в бухгалтерському обліку підприємства та розрахункових відомостях, кількість оплачених за листками тимчасової непрацездатності днів даним табелів обліку використання робочого часу.