Організація аудиту основних засобів

    ♦ перевіряють відповідність даних  регістрів обліку за дебетом рахунка 10 і за кредитом рахунків:

    46 — при надходженні об'єктів  від засновників;

    15 — при введенні в експлуатацію  об'єктів у результаті капітальних  вкладень, закінчених будівництвом  при підрядному способі, придбання  об'єктів за плату і т. ін.;

    42 - при отриманні безоплатно переданих об'єктів основних засобів виробничого (невиробничого) призначення, модернізації, переоцінки;

    ♦ перевіряють відповідність підсумків  у регістрах обліку за кредитом рахунка 10 оборотам за дебетом кореспондуючих рахунків;

    ♦ звіряють підсумкові записи регістрів синтетичного обліку із записами Головної книги за оборотами по рахунках 10. 13;

    ♦ визначають залишкову вартість основних засобів за обліковими даними на початок  і кінець звітного періоду (сальдо рахунка 10 мінус сальдо рахунка 13 Головної книги) і перевіряється відповідність отриманих оцінок даним фінансової звітності.

    Перевірка правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних із рухом  основних засобів

    На  даному етапі аудиту проводять перевірку  правильності відображення

    в обліку:

    ♦ операцій, пов'язаних із надходженням, уведенням в експлуатацію і постановкою  на облік об'єктів основних засобів;

    ♦ операцій вибуття основних засобів (реалізація, списання, передача іншим  організаціям безоплатно або як внесок до статутного капіталу, обмін на інші матеріальні цінності та ін.).

    В останньому випадку аудитору треба  здійснити порівняння виписок із банку про прийняті платежі розрахункових  документів, актів вибуття (передачі (форми 03-1 і 03-3)). первинних документів з умовами відповідних договорів і здійсненими бухгалтерськими записами.

    При перевірці операцій, пов'язаних із придбанням основних засобів, аудитором також  перевіряється правильність формування первісної вартості основних засобів. При перевірці відображення в  обліку обладнання передусім необхідно впевнитися в дотриманні порядку розрахунків із постачальниками і підрядчиками, в правильності заповнення первинних документів, у відповідності фактичного розміру оплати даним наданих документів. Особливу увагу необхідно звернути на порядок нарахування ПДВ за операціями, пов'язаними із придбанням обладнання, яке потребує монтажу. У ході перевірки слід відзначити наяв Перевірка оцінки основних засобів

    Одним із найважливіших аспектів аудиторської перевірки основних засобів є  перевірка правильності їх оцінки. Основні засоби враховуються в натуральній і вартісній формах. Здійснюючи вартісну оцінку основних засобів, підприємству необхідно виходити з того, що об'єкт основних засобів визнається активом у випадку, якщо існує ймовірність того, що підприємство буде отримувати в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, і його вартість може бути достовірно визначена. Тому при визначенні вхідного сальдо по статті балансу "Основні засоби станом на 1 січня поточного року" необхідно списувати застарілі основні засоби, а також ті, які не відповідають визначенню активів, із віднесенням їх вартості на зменшення нерозподіленого прибутку. Основні засоби, які будуть визнані непридатними для використання протягом звітного періоду, повинні бути списані на затрати цього періоду за їх залишковою вартістю. Аудитор також повинен упевнитися в тому, що основні засоби, які за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, тобто з нульовою вартістю, але можуть у майбутньому принести певну економічну вигоду, переоцінені до їх справедливої вартості й відображені в складі необоротних активів підприємства-клієнта.

    Згідно  з П(с)БО 7, придбані (створені) основні  засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

    Первісна  вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

    Важливим  завданням аудитора є перевірка  правильності формування первісної вартості основних засобів.

    У п. 8 П(с)БО 7 визначено, що первісна вартість об'єкта основних засобів складається  з таких витрат:

    ♦ суми, сплаченої постачальникам активів  і підрядникам за виконання будівельно-монтажних  робіт (без непрямих податків);

    ♦ суми реєстраційних зборів, державного мита й аналогічних платежів, які  здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

    ♦ суми ввізного мита;

    ♦ суми непрямих податків у зв'язку з  придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

    ♦ витрат на страхування ризику доставки основних засобів;

    ♦ витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

    ♦ інших витрат, безпосередньо пов'язаних із доведенням основних засобів до стану, в якому вони будуть придатні для використання із запланованою метою.

    Аудитору  слід звернути увагу на ті основні  засоби, які були придбані за рахунок  кредиту банку або інших фінансових установ (повністю або частково). У  практиці, яка існувала до 1 липня 2000 р., проценти за такими кредитами капіталізувались і вносилися у вартість об'єктів на момент введення їх в експлуатацію. На сьогодні у відповідності з П(с)БО 7 проценти за кредитами на придбання (створення) основних засобів не входять до їх первісної вартості, а відносяться на фінансові витрати звітного періоду.

    При безоплатному отриманні основних засобів  вони повинні бути оцінені за ринковою (справедливою), а не за залишковою їх вартістю, як це здійснювалося раніше.

    Справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами.

    Аудитору  слід пам'ятати, що відносно основних засобів  справедлива вартість визначається у разі:

    ♦ безоплатної передачі основних засобів;

    ♦ якщо основні засоби отримані внаслідок  бартерних операцій;

    ♦ якщо основні засоби передані як внесок до статутного капіталу. Визначення вартості основних засобів, які ремонтувалися, має свої особливості.

    Аудитору  необхідно впевнитися, що вартість поліпшення основних засобів, унаслідок чого здійснюється покращання технічних характеристик, ефективності роботи основних засобів, приєднана до початкової вартості об'єкта, а витрати на ремонт із метою підтримання основних засобів у нормальному робочому стані віднесена на витрати звітного періоду і не капіталізовані.

    Бухгалтерський  облік витрат на ремонт основних засобів  не збігається з їх податковим обліком. Тому аудитору необхідно враховувати  вимоги податкового обліку і впевнитися, що підприємство-клієнт при визначенні валових доходів і витрат із метою оподаткування дотримувалося вимог п. 8.7.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". У відповідності з цим пунктом збільшення балансової вартості основних засобів передбачене у випадку їх покращання (поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переоснащення), якщо витрати на ці заходи перевищують 10% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.

    Аудит надходження обладнанні, яке потребує монтажу

    При перевірці повноти оприбуткування обладнання, яке потребує монтажу, необхідно:

    ♦ вивчити дані по рахунку 205 і встановити, чи відображається вартість обладнання, яке надійшло, окремо від витрат на будівельно-монтажні роботи;

    ♦ виконати перевірку відповідності операцій. Так, обсяг розвантаження в натуральних одиницях виміру (наприклад, кількість обладнання), зафіксований у нарядах на вантажно-розвантажувальні роботи, повинен відповідати обсягу надходження в організацію (на підставі первинних документів і зведених вартісних даних за дебетом рахунка 205);

    ♦ за даними приймально-здавальних актів  перевірити, чи правильно оформлена  передача обладнання в монтаж і чи відповідають свідчення, які містяться  в документах, бухгалтерським записам (дебет 15 кредит 205) і фактичному його руху. Для цього доцільно провести вибіркове або суцільне (у разі невеликої кількості обладнання) візуальне обстеження;

    ♦ встановити правильність внесення обладнання в обсяг капітальних вкладень, тому що можлива ситуація, коли обладнання передано в монтаж, але монтаж ще не розпочато, в той же час обладнання, яке потребує монтажу, відображається на рахунку 15 за фактичними витратами, пов'язаними з Його придбанням.

    Джерелами аудиторської інформації в даному разі є приймально-здавальні акти, довідки, а також свідчення, які містяться у регістрах обліку в частині монтажних робіт. Крім того, першого числа кожного місяця повинна проводитися інвентаризація обладнання, зданого в монтаж. Отже, ознайомившись з актами інвентаризацій, можна, з одного боку, отримати додаткові дані й проаналізувати їх результати, а з іншого — перевірити регулярність проведення таких інвентаризацій і зробити висновок про надійність системи внутрішнього контролю, яка діє в організації. У кінці, використовуючи вищеперераховані інформаційні джерела, потрібно підрахувати сумарну вартість обладнання, яка фактично підлягає внесенню до складу капітальних вкладень, і порівняти її з дебетом рахунка 15 за відповідною статтею (з кредиту рахунка 205). За результатами такої перевірки виявляють вартість обладнання, монтаж якого ще не розпочали, але вже внесли в обсяг капітальних вкладень. Дане порушення вважається серйозним, оскільки воно може бути розглянуте як неправомірне намагання завищити капітальні витрати.

    У ході контролю правильності відображення в обліку робіт із монтажу обладнання необхідно взяти до уваги спосіб їх виконання, і залежно від цього здійснювати аудиторські процедури, характерні або для підрядного, або для господарського способів ведення будівництва.

    Наступним етапом контролю є перевірка правильності визначення інвентарної вартості за готовими до експлуатації, придбаними основними засобами.

    У разі придбання у зв'язку з будівництвом обладнання необхідно, по-перше, перевірити розмежування в обліку витрат на його придбання, монтаж і на його встановлення; по-друге, перевірити правильність визначення величини витрат, пов'язаних із надходженням обладнання. Ці витрати включають в себе:

    ♦ вартість обладнання за рахунками постачальників;

    ♦ вартість будівельних робіт, безпосередньо пов'язаних з установкою обладнання;

    ♦ витрати на монтаж;

    ♦ витрати на доставку;

    ♦ заготівельно-складські витрати;

    ♦ частину інших капітальних витрат, які належать до вартості обладнання. . Результати перевірки повноти оприбуткування необоротних активів фіксують у робочому документі.

    Аудит списання основних засобів

    Аудиторській  перевірці також підлягають операції зі списання основних засобів. Основні  засоби організацій вибувають унаслідок  зносу, стихійного лиха, нестачі, розкрадань, реконструкції і заміни малоефективних об'єктів, а також продажу, безоплатної передачі та ін.

    У процесі перевірки аудитор повинен  встановити причину списання об'єктів  основних засобів, законність і доцільність  цих операцій, порядок ліквідації основних засобів, які стали непридатними, повноту оприбуткування запасних частин, лому, інших матеріалів, отриманих від ліквідації об'єктів.

    Законність  і доцільність операцій із вибуття  основних засобів встановлюються перевіркою первинних документів (актів списання, актів приймання-передачі. накладних, рахунків-фактур та ін.), даних аналітичного і синтетичного обліку.

    Аудитору  необхідно вивчити всі акти на списання будівель, споруд, машин, обладнання та іншого майна організації. При  цьому слід звертати увагу на дотримання встановлених форм цих документів, заповнення в них реквізитів, наявність мотивованих висновків комісії, підписи всіх членів комісії і керівника організації, який затверджує ці акти.