Організація аудиту основних засобів

 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

на  тему: «Організація аудиту основних засобів» 
 
 
 
 
 
 
 

                                             Підготувала студентка  ІІІ курсу

                                             Групи МО 31-09 
 
 
 
 
 

Луцьк 2011

План 

1. Вступ………………………………………………………………………3
2. Основні завдання аудиту основних засобів………………………….4
3. Робочі документи аудитора при здійсненні аудиту основних засобів…………………………………………………………………….5
4. Основні етапи аудиту основних засобів………………………10
5. Шляхи вдосконалення аудиту основних засобів……………………27
6. висновок……………………………………………………………...30
7. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...32

 

Вступ 

    На  сучасному етапі розвитку економіки  виникає необхідність вдосконалення  системи облікової інформації, яка  є необхідна для прийняття  управлінських рішень, і це пов'язано  з кардинальними змінами в  структурі та формах власності, а  також в організації та управлінні виробництвом.

    Реформування  бухгалтерського обліку в Україні  є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація  обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн.

    Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки вкрай  потрібно, щоб учасники, приймаючи  рішення, мали достовірну і повну інформацію про майно, грошове та фінансове становище, результати роботи, а також про процеси формування їх як на своєму підприємстві, так і у партнерів за попередніми даними. Таку інформацію забезпечує тільки система бухгалтерського обліку і аудиту.

    Виникнення  і становлення аудиту обумовлене життєвою, економічною необхідністю незалежного, об'єктивного контролю діяльності підприємств недержавних  форм власності і підтвердження  достовірності представленої звітності  для користувачів. Тому з кожним роком аудиторська діяльність в цілому викликає все більший інтерес і увагу підприємців, комерсантів, банкірів та інших користувачів облікової інформації.

    Через позбавлення можливості самостійно впевнитись у тому, що всі численні операції підприємства законні та правильно відображені у звітності, власники та кредитори постійно відчувають потребу у послугах аудиторів.

    Діяльність  кожного підприємства передбачає наявність  засобів виробництв і відповідних  матеріальних умов. Головною передумовою  здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства. Тому роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби".

    Так як роль основних засобів дуже важлива  на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки  звітності підприємства. Мета курсової роботи - розглянути організацію аудиту основних засобів.

 

    1. Основні завдання аудиту основних засобів 

    До  основних засобів відносяться матеріальні  активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, послуг, надання в оренду іншим особам, або для здійснення адміністративних функцій, строк корисного використання більше одного року.

    У процесі експлуатації вони переносять свою вартість на собівартість продукції  частинами (нарахуванням амортизації).

    Основні засоби підприємств і організацій  незалежно від форм власності відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацію, які становлять їх первісну вартість.

    До  складу основних засобів відносяться: земельні угіддя, будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий і господарський інвентар, робочий та продуктивний скот, багатолітні насадження та інші основні засоби.

    До  основних засобів відносять також  капітальні вкладення для поліпшення земель.

    Основним  завданням аудиту основних засобів  є:

1. встановлення правильності документального оформлення і своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;
2. перевірка правильності розрахунку, своєчасного відображення зносу основних засобів;
3. перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;
4. перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;
5. контроль за збереженням основних засобів;
6. перевірка правильності проведення індексації основних засобів;
7. підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;
8. встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати;

    Джерелами інформації для аудиту основних засобів  є:

• Баланс (форма № 1);
• Звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);
• Звіт про фінансово-матеріальний стан підприємства (форма № 3);
• Синтетичні регістри обліку основних засобів (головна книга, журнал-ордер № 13);
• Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів.
2. Робочі документи аудитора при здійсненні аудиту основних засобів

 

    Законом України “Про аудиторську діяльність”  та національним нормативом України з аудиту № 26 “Аудиторський висновок” передбачено, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів, для формування висновку.

    В цілому, процес аудиту слід розглядати як встановлення істини, одержання доказів, донесення істини до користувачів інформації шляхом видачі об’єктивних висновків аудитора.

    Жодна господарська операція, що здійснюється на підприємстві, не зникає безслідно, а обов’язково, в тій чи іншій мірі, відображається в певних документах. Тут чітко проявляється дія закону всебічного взаємозв’язку явищ і загального відображення матеріального світу. Це дозволяє аудитору через деякий час встановити законність, достовірність і доцільність здійсненої операції.

    Процес  аудиторської перевірки та її результати повинні бути документально оформлені.

    Робочі  документи аудитора — це записи, зроблені ним під час планування, підготовки, проведення перевірки, узагальнення її даних, також документальна інформація, отримана в процесі аудиту від третіх осіб, підприємства-клієнта, або усні відомості, задокументовані аудитором за допомогою тестування.

    Склад та кількість аудиторських документів визначаються аудитором у кожному  конкретному випадку. При цьому  вирішальне значення відіграє мета складання  робочих документів, а саме:

• планування аудиторської перевірки;
• документальне підтвердження виконаних аудитором процедур, робіт;
• збір матеріалів для перевірки фінансової звітності з їх подальшим узагальненням;
• складання аудиторського звіту і підготовлення висновку про фінансову звітність;
• забезпечення юридичної обґрунтованості проведення аудиту, законності;
• контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його праці (гонорару);
• контроль за якістю проведеної перевірки;
• отримання у випадку необхідності інформації про перевірку конкретного підприємства, що відбувалася декілька років тому, наприклад, у випадках судової справи, виникненні спорів, претензій та ін.;
• забезпечення можливості отримання відповідей на так названі зворотні питання (від клієнта, акціонерів та інших зацікавлених осіб), тобто довести правоту аудитора або доповнити деякі питання;
• обґрунтований вибір методики, методів та способів проведення аудиту, напрямів та підходів перевірки;
• документальне оформлення встановленого або визначеного самим аудитором аудиторського ризику з наведенням його величини;
• формування уявлення про професіоналізм, кваліфікацію аудитора, його компетентність та можливості їх підвищення;
• отримання матеріалів для наступних аудиторських перевірок.

    На  вибір кількості, складу, змісту та форми подання аудиторських документів впливають також фактори: кваліфікація аудитора, його попередній досвід роботи (як загальний, так і на конкретному підприємстві); умови угоди про проведення аудиту; нормативи, правила та внутрішні стандарти, що встановлюються та використовуються аудиторською фірмою або приватним аудитором. Але при цьому аудиторські робочі документи повинні відповідати наступним вимогам:

• містити достатньо повну і детальну інформацію, щоб інший аудитор, який не приймав участі у перевірці, мав змогу скласти чітке уявлення про виконану роботу і підтвердити висновки цієї перевірки;
• документи повинні бути складені в процесі перевірки, їх складання після закінчення перевірки і підготовлення висновків не дозволяється;
• при складанні робочих документів аудитор повинен враховувати не лише інформацію, що стосується звітного періоду, а й дані минулих періодів (наприклад, сальдо по рахункам на кінець попереднього періоду), а також інформацію, отриману після складання бухгалтерської звітності, про події, що сталися після завершення звітного періоду і можуть істотно вплинути на діяльність або фінансовий стан підприємства;
• документи повинні відображати найбільш істотні моменти, стосовно яких аудитор повинен висловлювати свою думку, охоплювати найбільш важливі напрями перевірки та завдання, поставлені та вирішені аудитором;
• дозволяти оцінити фінансову звітність згідно зі встановленими критеріями;
• містити інформацію, необхідну або корисну для наступних аудиторських перевірок;
• відображати стан та оцінку системи внутрішнього контролю на підприємстві та ступінь довіри до неї;
• фіксувати проведені аудиторські процедури з перевірки та оцінки системи бухгалтерського обліку клієнта, дотримання прийнятої (встановленої) облікової політики та відповідність бухгалтерського обліку на підприємстві встановленим принципам, стандартам, вимогам та законам;
• повинні бути складені чітко та розбірливо;
• скорочення та умовні позначення повинні бути пояснені на початку папки робочих документів;
• необхідно обов’язково вказувати місце та дату складання документу, прізвище аудитора та його підпис, номер документу, порядковий номер сторінки в робочій документації;
• повинні бути вказані джерела інформації та дані про походження наведених документів, що фіксують господарсько-фінансову діяльність підприємства, а також про виконані аудиторські процедури.

    Робочі  документи аудитора тісно пов’язані  з отриманням та відображенням аудиторських доказів, оскільки перші документально фіксують останні. Виходячи з цього, маючи уявлення про способи та джерела отримання аудиторських доказів, робочі документи можна класифікувати наступним чином: отримані від третіх незацікавлених осіб (відповіді на запити аудитора до банку), отримані від підприємства-клієнта (оригінали та копії первинних документів, облікових регістрів, звітів), складені самим аудитором (зафіксовані документально особисті спостереження, результати тестів, аналітичного огляду).

    В процесі аудиторської перевірки  аудитор виконує велику кількість  різноманітних аудиторських процедур, що допомагають вирішити поставленні перед ним завдання. Виходячи з цього, робочі документи за їх призначенням, тобто метою складання, можна класифікувати таким чином:

• оглядові, в яких наведена загальна характеристика підприємства-клієнта або загальний огляд фінансової звітності;
• інформативні, що надають точну інформацію про здійснені господарські операції, події та стан справ;
• перевірочні — свідчать про перевірку стану відображених у звітності активів та пасивів, їх повноти, фактичної наявності, належності за всіма критеріями оцінки звітності;
• підтверджувальні — відповіді на запити від третіх осіб, які підтверджують або не підтверджують інформацію, надану підприємством-клієнтом, або висновки аудитора;
• розрахункові, що містять деякі розрахунки аудитора і підтверджують дані фінансової звітності (власні розрахунки аудитора для перевірки правильності визначення бухгалтерських підсумків, сальдо);
• порівнювальні, що складаються аудитором з метою порівняння, наприклад, показників звітного та попереднього періодів з метою виявлення тенденцій розвитку підприємства або порівняння результатів діяльності підприємства-клієнта та інших підприємств цієї галузі;
• аналітичні, що складаються в результаті використання аудитором методу аналітичного огляду.

    За  формою надання робочі документи  можуть бути табличними (зміст представлено у формі таблиці), текстовими (описова форма), графічними (у вигляді графіків, діаграм та схем) та комбінованими (поєднання табличного, текстового та графічного матеріалу).

    Відповідно  до способу складання робочі документи  аудитора поділяються на ручні та виготовлені на машинних носіях.