Організація аналізу ефективності використання виробничих запасів на підприємстві в СТОВ «А. Б. Т.»

3. відходів  кормів:

4. витрат  кормів на 1 ц виготовленої продукції:

 

Таблиця 2.4.2

Результати  проведеного аналізу рівня використання кормів СТОВ «А.Б.Т.» та причин зміни  випуску продукції 

 

     Аналіз  рівня використання кормів СТОВ «А.Б.Т.»  свідчить, що збільшення випуску продукції тваринництва у звітному році становить 132 ц. Таке збільшення досягнуто за рахунок тільки за рахунок одного фактору. Зменшення розміру витрат кормів на виробництво 1 ц продукції на 800 грн. зумовило зростання випуску продукції на 143,06 ц. .Зменшення річних обсягів надходження кормів спричинило зменшення випуску продукції на 11,41 ц. До незначних негативних змін призвело зменшення відходів кормів (- 0,31 ц). Провівши аналіз ми з’ясували особливість процесу використання кормів на СТОВ «А.Б.Т.», яка полягає в тому, що підприємство  не має залишків кормів, а чітко планує їх необхідну кількість для виробництва  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 3

     Основні напрями збільшення ефективності використання виробничих запасів   

    3.1. Підвищення ефективності використання запасів  

    Господарюючим суб’єктам в умовах ринку надані широкі права і можливості щодо реалізації економічних інтересів, вибору способів організації виробництва, збуту  продукції. При цьому підприємства виходять із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектра чинників, що впливають на ефективність використання виробничого потенціалу. Керівництву підприємства при цьому потрібно застосовувати більш ефективні методи управління використовуючи вітчизняний та світовий досвід.

    Безперебійна  забезпеченість підприємства матеріальними  ресурсами необхідного асортименту  та якості, їх раціональне використання є важливим фактором виконання завдань  з виробництва продукції, зниження собівартості, підвищення рентабельності, ефективності виробництва.

    Розрахуємо  наявну можливість формування більш  ефективного використання виробничих запасів, тобто суму резервів підвищення випуску продукції при більш повному використанні запасів. Розглянемо можливий варіант  впливу оптимальних змін в розмірі матеріаловіддачі і матеріаломісткості.

    Вплив факторів з використанням матеріаловіддачі буде мати такий вигляд:

1. зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

                          25000 грн. * 2,099 грн. = 52475 грн.

2. зміна матеріаловіддачі порівняно з планом:

              (- 0,011) грн. *  2752700 грн. = - 30279,7 грн.

                                                                     22195,3 грн.

Другий  варіант розрахунків з використанням  показника матеріаломісткості

продукції:

1. зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

25000 : 0,476 = 52521 грн.

2. зміна матеріаломісткості   продукції порівняно   з планом   (зворотній

вплив):

- (0,003) * 5748600 : 0,476 = - 36231 грн.

       16290,33 грн.

Таблиця 3.1.1

Загальні  показники використання запасів 

 
 

    Тобто для більш ефективного використання виробничих запасів потрібно налагодити чітку схему їх нормування. Прийнято вважати, що відповідно до існуючих в ринкових умовах економічних процесів і механізмів, понять і визначень, всі різноманітні нормативні матеріали, застосовувані в процесі планування, доцільно підрозділяти на окремі групи за певними класифікаційними ознаками.

    Нормування  запасів на підприємстві дає можливість виконання таких функцій, як визначення обсягів виробництва продукції, обґрунтування витрат і результатів, облік і контроль витрат виробничих ресурсів.

      При визначенні обсягів виробництва  продукції до уваги беруться  норми запасів за стадіями  виробництва - нормативи поточних, страхових, технологічних, транспортних  і виробничих запасів матеріалів, а також незавершеного виробництва, готової продукції, розмір і динаміка яких характеризують процес перетворення матеріальних ресурсів у кінцеву продукцію.

    Функція обґрунтування витрат і результатів, або ще можна назвати її  організаційною, найбільш повно проявляється у встановленні оптимальних пропорцій між окремими елементами процесу праці і ланками усього виробництва, у доцільній координації як у часу, так і в просторі всіх матеріальних ресурсів.

    Нормативи витрат запасів, які мають найбільшу  питому вагу в складі виробничих ресурсів визначають один з пріоритетних стратегічних заходів що дозволяють правильно планувати види й обсяги  продукції, а також граничні витрати ресурсів і розмір одержуваних прибутків. Розмірність норм витрат матеріальних ресурсів залежить від застосовуваних видів сировини, продукції, прийнятої обліково-планової одиниці і в кожному випадку відповідатиме конкретним умовам виробництва. .

    Найважливішими  планово-економічними нормами витрат матеріальних ресурсів на підприємстві є показники витрат сировини, основних матеріалів, допоміжних матеріалів для технологічних цілей, палива, електроенергії, води, інших енергоресурсів на виробничі і господарські потреби. До складу матеріальних нормативів, використовуваних у процесі планування, входять також норма поточних, технологічних і страхових запасів матеріалів, показники організації виробництва і якості продукції.

    Тому  для підприємства пропонується два основних шляхи досягнення рівноваги виробництва і споживання конкретного товару. Перший - через механізм так званого раціонування, що полягає в упорядкуванні заданого рівноважного плану на основі прогресивних норм споживання ресурсів. Другий – через дію закону попиту і пропозиції в умовах вільного ринку. У цьому випадку необхідно враховувати при розробці планів не тільки обсяги чи норми попиту і пропозиції, але і розміри ринкових цін і собівартості продукції.

    Для підвищення ефективності управління запасами пропонується визначити норматив оборотних  коштів економічним методом.

    На  більшості підприємств норматив оборотних коштів визначається прямим методом, однак норматив оборотних коштів економічним методом відповідає  зміні ринкового середовища та умов ринку, та дає можливість швидко реагувати на його зміни.

    Таким чином, нормування запасів на підприємстві передбачає наступний комплекс заходів: оцінку раціональності структури запасів, що дозволяє виявити ресурси, обсяг яких явно надлишковий, і ресурси, придбання яких потрібно  здійснити; вибір і обґрунтування ключових показників, які будуть застосовуватися в процесі оцінки раціональності управління запасами; визначення строків і обсягів закупівель матеріальних цінностей.

    Нормування  запасів сприяє формуванню системи  оперативного контролю і являє собою  організацію безперервної діяльності працівників відділу матеріально-технічного постачання, спрямовану на формування виробничих запасів в економічно обґрунтованих розмірах і забезпечення стійкого обсягу й асортиментів матеріалів протягом усього планованого періоду для здійснення безперебійної роботи підприємства. Інформація про рух, вартість, сформована нормативна база по запасах дозволяє оперативно управляти матеріальними й фінансовими потоками на підприємстві протягом року.

    В результаті дослідження вноситься  пропозиція по вдосконаленню служби матеріально технічного – забезпечення підприємства.

    Пропонується  на підприємстві   впроваджувати службу інженерно –конструкторського аналізу, що дасть нам змогу безпосередньо зв’язувати виробництво з вищим керівництвом, через відділ маркетингу, також збирати інформацію щодо виробничого процесу, проблем що впливають на виробництво, виготовлення продукції, також знімати якісні характеристики товару,  також знижуються втрати робочого часу, зростання продуктивності праці. 
 
 

     3.2. Вдосконалення методики аналізу виробничих запасів 

       Необхідною умовою виконання  планів виробництва продукції,  зниження її собівартості, зростання  прибутку, рентабельності є повне  і вчасне забезпечення підприємства  сировиною та матеріалами необхідного  асортименту і якості, а також  економне використання їх. Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним (придбанням чи виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (економнішим використанням наявних запасів у процесі виробництва продукції) шляхом.

     Перший  шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоча її собівартість при цьому може знизитися  за рахунок збільшення обсягу виробництва  і зменшення частки постійних  витрат. Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниження собівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів та енергії рівнозначне збільшенню їх виробництва.

     Для підвищення ефективності фінансово-господарської  діяльності промислових підприємств  необхідно вдосконалити методику планування, аналізу і контролю запасів. Особливу увагу слід приділити аналізу, від глибини якого залежить об'єктивна оцінка результатів господарської діяльності, повнота виявлення резервів ефективного використання ресурсів і витрат.

     Одним з недоліків діючої методики аналізу  поточних витрат у виробництві є  недооцінка таких показників, як витратоємність одного оборотного циклу коштів і  витратоємність одного оборотного циклу  залишків виробничих запасів. Сутність цих показників полягає у тристоронній оцінці виробничого процесу – швидкості обороту оборотних коштів, обороту залишків виробничих запасів і витратності одного циклу обороту коштів.

     Витратоємність  одного обороту (%) можна визначити  за такими формулами:

     для оборотних коштів:

     

     для виробничих запасів:

     

     Ці  показники характеризують величину витрат на один оборот обігових коштів та залишків виробничих запасів і  дають кількісну оцінку впливу швидкості  обертання обігових коштів на доходність виробничої діяльності.

     Залежність  рівня витратоємності обороту обігових коштів від собівартості обсягу виробничих запасів, необхідного для здійснення одного виробничого процесу, середньорічних залишків оборотних коштів і витрат обігу також можна визначити за формулою

     

     Отже, своєчасне оцінювання необхідних витрат і ресурсів дає можливість обґрунтувати заходи щодо ефективного використання ресурсів підприємства.

     ВИСНОВОК 
 

    В умовах переходу до ринкової економіки  важливого значення набуває поліпшення якісних показників використання матеріалів. Поліпшенню ресурсоснабжения сприяє упорядкування первинної документації, широке впровадження типових уніфікованих форм, підвищення рівня механізації й автоматизації обліково-обчислювальних робіт, забезпечення строгого порядку приймання, збереження, витрати сировини і матеріалів. Необхідно також впроваджувати ефективні форми попереднього і поточного контролю за дотриманням норм запасів і витратою матеріалів, приділити велика увага вірогідності оперативного обліку допоміжних матеріалів. Проводити оперативний аналіз використання матеріалів.