Організація аналізу ефективності використання виробничих запасів на підприємстві в СТОВ «А. Б. Т.»

     Цілі  аналізу ефективного використання виробничих запасів полягають в  одержанні найбільш інформативних  ключових параметрів, які дають об’єктивну й точну оцінку наявності в підприємства різних видів матеріальних запасів з погляду забезпечення його конкурентоспроможності, уможливлюють оцінку ефективності управлінських рішень щодо формування портфеля замовлень на виробничі запаси, виявлення резервів підвищення ефективності використання запасів, розробку заходів для їх мобілізації [11, c. 172].

     Формування  завдань є базовим структурним елементом методики аналізу ефективного використання виробничих запасів. Для досягнення поставлених цілей М. А. Болюх робить наголос на необхідносиі розв’язати комплекс таких завдань:

     - вивчення строків, умов поставок  та порядку розрахунку обсягів  виробничих запасів за укладеними  договорами, оцінка обґрунтованості   та ефективності формування портфеля  замовлень на виробничих запасів;

     - визначення характеру складських  запасів, оцінка руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період і в динаміці;

     - систематизація факторів, які зумовили  відхилення фактичних показників використання виробничих запасів від прогнозованих у звітному та в попередніх періодах;

     - моделювання взаємозв’язків між обсягами випуску продукції та матеріаломісткістю, матеріаловіддачею  та іншими факторними показниками;

     - оцінка рівня ефективності використання  виробничих запасів через кількісне  вимірювання впливу факторів  на виявлені відхилення показників матеріаломісткості і матеріаловіддачі;

     - підрахунок резервів економії  матеріальних ресурсів;

     - оцінка можливих варіантів мобілізації  виявлених резервів підвищення  ефективності використання виробничих  запасів; 

     - розроблення політики управління виробничими запасами і формування нового портфеля замовлень на матеріальні ресурси.

     Важливу роль у забезпеченні дієвості аналізу  ефективності використання виробничих запасів мають зміст та якість інформаційної бази аналітичних  досліджень. Для розв’язання поставлених завдань використовується планова, облікова та нормативно-довідкова інформація.  Джерелами інформації для проведення аналізу ефективного використання виробничих запасів є такі дані:

     - планові дані, які використовуються  для аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями: плановані обсяги запасів та обсяги надходження, договори, угоди, контракти на постачання сировини та матеріалів;

     - облікові дані, які використовуються: для аналізу забезпеченості підприємства  необхідними запасами, тобто всі дані документів складського, синтетичного та оперативного обліку; для аналізу використання запасів, тобто дані зі звітності про матеріальні витрати на виробництво, віднесені на собівартість товарної продукції;

     - нормативно-довідкові дані, які регулюють господарську діяльність, а саме Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», положення (стандарти) бухгалтерського обліку, господарсько-правові документи, технічна і технологічна документація, інформація отримана в результаті маркетингових досліджень, тощо.

     Як  структурний елемент методики аналізу  ефективного використання виробничих запасів виступають також способи аналітичного  дослідження – логічні, математичні та евристичні.

     Логічні способи використовуються для аналізу стану складських запасів, оцінки руху та структури споживання матеріальних цінностей за певний період в динаміці, відхилень фактичних показників використання запасів від прогнозованого у звітному та попередніх періодів на базі арифметичних розрахунків (групування, порівняння, спосіб абсолютних, відносних та середніх величин, балансової погодженості); встановлення взаємозв’язків між обсягом випуску продукції, матеріаломісткістю, матеріаловіддачею, іншими факторними показниками (моделювання); кількісне вимірювання впливу факторів на виявлені відхилення показників матеріаломісткості та матеріаловіддачі (деталізація факторів, елімінування).

     Математичні способи лінійного програмування  застосовуються для дослідження  стохастичних залежностей, які вирізняються приблизністю й невизначеністю та мають імовірнісний характер. Їх використовують для аналізу обґрунтованості та ефективності формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси, коли необхідно враховувати вплив ринкових факторів, які не можна поєднати в єдиній детермінованій моделі (побудова лінійного рівняння або системи рівнянь).

     Евристичні  способи пов’язано з експертними  оцінками виробничих ситуацій на основі творчого підходу та набутого досвіду. Вони придатні для оцінки можливих варіантів мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання виробничих запасів та розроблення політики управління виробничими запасами [14, c. 405-408].

     Для характеристики ефективності використання виробничих запасів Савицька Г. В. пропонує використовувати систему узагальнюючих та часткових показників [24, с.253]

     До  узагальнюючих показників Костенко Т. Д. та Підгора Є. О. відносять наступні:

     - матеріаловіддача – це відношення обсягу виробленої продукції до

загальної суми матеріальних витрат;

     - матеріаломісткість – це відношення загальної суми матеріальних витрат на обсяг виробленої продукції [16, c. 168].

     На  думку Поповича П. Я.: «аналіз ефективності використання виробничих запасів найбільшою мірою пов'язаний з дослідженням матеріаломісткості виробництва» [23, c. 216]. З цією думкою погоджуються багато авторів, але ми вважаємо доцільним розглядувати як матеріаломісткість так і матеріаловіддачу, так як від них в однаковій мірі залежать результати діяльності підприємства. Андрєєва Г. І. не менш важливими вважає такі загальні показники як прибуток на гривню матеріальних витрат, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів [7, c.131] 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2 

Організація аналізу використання виробничих запасів  в СТОВ «А.Б.Т.» Біловодського  району Луганській області 
 

2.1. Фінансово-економічна  характеристика СТОВ «А.Б.Т.» 
 

      Сільськогосподарське  товариство з обмеженою відповідальністю «А.Б.Т.» було створено 15 квітня 2000 року на базі КСП “ім. Леніна”. Було прийнято рішення про реорганізацію КСП в СТОВ «А.Б.Т.» на довгострокову, не менше 5 років, оренду земельних та майнових паїв членів КСП. Підприємство знаходиться в Луганській області  Біловодського району с. Третяківка, вул. Центральна, 97.

        Метою діяльності підприємства  є отримання прибутку. СТОВ «А.Б.Т.» здійснює такі види діяльності:

• вирощування сільськогосподарської продукції (зернові, технічні культури, а також свинарством);
• виробництво продукції виробниче – технічного призначення, продуктів споживання та інших товарів народного використання;
• надання юридичним та фізичним особам послуг, пов’язаних з проведенням сільськогосподарських робіт;

      Землі СТОВ «А.Б.Т.» розташовані на східній та північно-східній частинах Біловодського району в 100 км від обласного центру міста Луганська.

      Територія відділення розташована в Північному степу та характеризується в цілому помірно – континентальним кліматом,

      Ґрунти  представлені чорноземами, супісковими  та пісковими.

      Рельєф місцевості переважно рівний, слабо хвилястий з незначними схилами та впадинами.

        Все це дозволяє господарству  займатися землеробством, яке  є кормовою базою для тваринництва.

      Добре налагоджена робота підприємства залежить від системи управління ним. Проводити аналіз управління необхідно з організаційної структури , яка є одним з головних елементів управління організації. На початку розглянемо виробничо-організаційну структуру СТОВ “А.Б.Т.”.    

        

Рис. 2.1. Виробничо-організаційна структура СТОВ «А.Б.Т.».

 

    Зі  схеми видно, що на нашому підприємництві існує основне та допоміжне виробництво. Основне складається з вирощування  продукції рослинництва, яка складається  з відділень, а вони в свою чергу  з бригад та вирощування продукції тваринництва в яке входять свиноферми. А допоміжне виробництво включає в себе: гараж, бухгалтерію, касу, ремонтні майстерні та інші відділи. Далі розглянемо існуючу структуру апарата управління в СТОВ «А.Б.Т.».

      

Рис. 2.2. Існуюча структура апарата управління  СТОВ «А.Б.Т.». 

    Вищим органом управління товариством  є загальні збори учасників. Загальні збори учасників особисто або  через представників вибирає  Раду акціонерів (учасників, засновників). Роботою Ради акціонерів керує Голова ради ,який призначається засновником, який має найбільший вклад в уставний фонд СТОВ. Керує діяльністю СТОВ генеральний директор, який вибирається радою акціонерів СТОВ «А.Б.Т.».  

      Директор  відділення здійснює керівництво та доручає виконання окремих виробничо-господарських функцій іншим посадовим особам : головному бухгалтеру, головному агроному, головному економісту та головному інженеру.

      Для того щоб визначити спеціалізацію  підприємства необхідно провести аналіз натуральних показників розміру  підприємства. В Таблиці 1.2.1 проведений аналіз складу і структури товарної продукції, яка вироблена СТОВ «А.Б.Т.». 

      Таблиця 2.1.1

        Аналіз складу, структури та динаміки  товарної продукції