Организация учета основных средств

Не включаються  до складу первісної вартості ОЗ і  відображаються у складі витрат:

• витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для купівлі ОЗ;
• понаднормативні суми відходів;
• понаднормативні витрати на оплату праці;
• загальногосподарські витрати.

Під справедливою вартістю ОЗ розуміється вартість ОЗ, котру може бути отримано в операціях обміну між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Згідно з додатком до П(С)БО 19 справедлива оцінка ОЗ визначається таким чином:

• земля і будівлі - ринкова вартість;
• машини і обладнання - ринкова вартість, а у разі відсутності даних про ринкову вартість - переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки;
• інші основні засоби - переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.

Як ринкова  ватість, можуть бути використані дані про біржову вартість, дані прайс-листів тощо. Таке твердження грунтується  на принципі обачливості, згідно з яким методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському  обліку, мають запобігати завищенню  оцінок активів.

Як переоцінена  вартість (вартість їх відтворення  в сучасних умовах і цінах) може виступати  експертна оцінка ОЗ, здійснена незалежними  експертами.

Виходячи  з вимог Інструкції №291 зарахування  на баланс ОЗ, придбаного за грошові  кошти або спорудженого підрядним  способом, здійснюється за його первісною  вартістю (історичною собівартістю), а  справедлива оцінка застосовується при проведенні переоцінки такого ОЗ, при спорудженні ОЗ власними силами, при одержанні ОЗ безоплатно або  як внеску до статутного фонду, а також  при здійснення бартерних операцій з ОЗ.

Оцінка споруджуваного власними силами (господарским способом) ОЗ проводиться із застосуванням  історичної собівартості. При цьому  первісна вартість включає до себе прямі та накладні витрати, пов'язані  з таким спорудженням. Не включаються  до складу первісної вартості такого об'єкта понаднормовані відходи, понаднормовані витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений до такого спорудження. Також історична собівартість такого об'єкта не повина перевищувати його справедливої оцінки. Крім того, додатна різниця  між історичною і справедливою вартістю відноситься до складу витрат підприємствта  і відображається у Звіті про  фінансові результати.

Згідно з  П(С)БО 7 існує такий різновид ОЗ, які обов'язково потребують часу для  підготовки їх до використання за призначенням або реалізації. Такі об'єкти відносяться  до кваліфіковних активів. Наприклад, кваліфікованими активами є буділві  і споруди, які споруджуються  на замовлення спеціалізованими підприємствами.

При формуванні собівартості кваліфікованих активів  витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для виготовлення кваліфікованих активів, включаються до складу його первісної вартості.

У процесі господарської діяльності можливе проведення ремонтів, модернізацій та інших видів робіт з ОЗ. Відповідно до П(С)БО 7 в тому випадку, якщо підприємство проводить ремонт ОЗ, у результаті чого планується відновити його первісний  ресурс, то незалежно від величини витрат на такий ремонт підприємство не збільшує балансову вартість ОЗ, а відображає такі витрати у складі витрат звітного періоду.

Якщо такі роботи передбачають модернізацію або  інше поліпшення об'єкта ОЗ, у результаті яких передбачається, що функціональні  можливості об'єкта покращаться, в результаті чого зростуть економічні вигоди від  його використання, сума витрат на такі поліпшення збільшує балансову вартість такого об'єкта.

У процесі  господарської діяльності підприємство згідно з П(С)БО 7 має право проводити  переоцінки (дооцінки, уцінки), в тому випадку, якщо балансова вартість об'єкта істотно відрізняється (більше ніж  на 10%) від його справедливої вартості. Якщо в результаті переоцінки балансова вартість об'єкта збільшується (дооцінка), сума доооцінки відображається в статті "Інший додатковий капітал". Якщо в результаті переоцінки балансова вартість зменшується (уцінка), сума уцінки відображається як витрати.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумой  попередніх дооцінок залишкова вартість об’єкта ОЗ при черговій дооцінці вартості цього об’єкта ОЗ входить у состав доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ і вказаним перевищенням у складі другого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою  попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта ОЗ при черговій уцінці залишкової вартості цього об’єкта ОЗ направляється на зменшення другого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ і вказаним перевищенням у видатках звітнього періоду.

Отже, весь вищевикладений матеріал базується  на П(С)БО 7 "Основні засоби", а  також на деяких положеннях МСБО.

Одиницею  обліку виступає об’єкт основних засобів, визначення якого надано в п.4 П(С)БО 7. Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюєтьсяпідприємством.

Крім того, П(С)БО 7 надав можливість в якості самостійного об’єкту обліку виділяти окремі частини об’єкта основних засобів за умов, що вони мають різний термін корисного використання. Застосування даного правила на практиці дозволяє досягти певних цілей, а саме:

• Віднесення об’єктів обліку до визначеної класифікаційної групи є менш умовними;
• Надходження і вибуття окремих частин розглядається не як заміна або ремонт всього об’єкта, а як самостійна динаміка;
• Підвищення точності визначення терміну корисного використання основних засобів, що виділені в окремі об’єкти обліку;
• Зростання ефективності контролю за збереженням основних засобів.

Для забезпечення контролю за станом і рухом основних засобів кожному об’єкту в  момент його введення в експлуатацію привласнюється інвентарний номер, що проставляється на об’єкті стійкою  фарбою і зберігається за ним протягом усього терміну його використання. Інвентарні номери об’єктів основних засобів, що вибули, не привласнюються новим об’єктам мінімум 5 років.

На сьогоднішній день в Україні нормативно-правове  регулювання  обліку основних засобів здійснюється цілим рядом нормативних документів.

Проте, через  велику кількість нормативної інформації, її доцільно розділити на декілька рівнів:

1. Законодавчі  акти, укази Президента України  і ухвали Верховної Ради, прямо  або побічно регламентуючі організацію  і ведення бухгалтерського обліку  і контролю на підприємстві.

2. Стандарти  (Положення) бухгалтерського обліку, якими визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації по операціях з матеріальними цінностями.

3. Методичні  рекомендації (вказівки), інструкції, коментарі,  листи Міністерства фінансів  України і інших відомств.

4. Регламентне  забезпечення підприємства, яке  включає до себе Наказ про  облікову політику підприємства, План рахунків, посадові інструкції.

Нормативно-правовим актом вважається офіційний документ встановленої форми, прийнятий або  виданий в межах компетенції  уповноваженого державного органу або  посадової особи або шляхом референдуму  з дотриманням встановленої законодавством процедури [40].

Основним  нормативним актом для ведення  бухгалтерського обліку на підприємстві є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV ВР від 16 липня 1999р.

Даним законом  визначаються всі правові засади регулювання, організації ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності в Україні [1].

Регламент - це сукупність правил, які визначають порядок діяльності державного органу, підприємства, установи й організації, а також порядок проведення засідань і конференцій.

Існуючі регламенти можна класифікувати  для підприємства залежно від  елементів системи управління:

• регламенти, які регулюють діяльність підприємства в цілому як єдиної юридичної особи (статут, договір засновників, філософія, правила внутрішнього трудового розпорядку та інше);
• регламенти, які регулюють роботу персоналу (положення про підрозділи, моделі робочих місць, посадові інструкції, контракти та інше);
• регламенти щодо інформаційного забезпечення (діловодство, документи, класифікатори, типові банки даних та інше);
• регламенти, які регулюють порядок роботи з технікою управління (розміщення, паспорт, інструкції по експлуатації та інше);
• регламенти, які нормують процес управління (матриця функцій, графіки процесів, технологічні карти та інше) [10] .

АОЗТ  «Екопрод» діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі документи підприємства містять відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Статут  підприємства містить відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій. (Додаток А).

На підприємстві АОЗТ «Екопрод» існують і інші внутрішні нормативні документи, а саме - наказ про облікову політику та посадові інструкції.

       Наказ про облікову політику – це внутрішній нормативний документ про організацію і порядок ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів і процедур організації і ведення обліку (Додаток Б). З метою зіставлення даних при веденні бухгалтерського обліку підприємство повинне забезпечити незмінність впродовж поточного року прийнятої методики віддзеркалення операцій з товаровиробничими запасами, їх оцінки і методів списання при вибутті запасів. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік повинна бути відбита в Примітках до річної фінансової звітності.

Вибрана облікова політика робить великий вплив на показники собівартості продукції, прибутку, податків на прибуток, додану вартість і майно, показники фінансового стану організації, їх величину. Отже, облікова політика підприємства є одним із головних засобів формування величини  основних показників діяльності організації, податкового планування, цінової політики. Без ознайомлення з обліковою політикою не можна здійснювати порівняльний аналіз показників діяльності організації за різні періоди.

З метою  підвищення інформативності і достовірності  фінансової звітності дана облікова політика може бути скоректована і  доповнена. Підприємство регулярно, але не рідше чим раз на рік, перевіряє облікову політику на її відповідність вимогам стандартів бухгалтерського обліку, що діють, і у разі ухвалення нових або зміни стандартів, що діють, переглядає і доповнює свою облікову політику належним чином [18].

В наказі про облікову політику підприємства АОЗТ «Екопрод» передбачені основні положення, що стосуються ведення обліку на підприємстві, в частості:

•   на підприємстві затверджений графік документообігу;
• застосовується на підприємстві журнально-ордерна система обліку (згідно «Методичним рекомендаціям по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку» затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. №356) затверджений перелік первинних документів, вживаних підприємством в практичній діяльності і офіційно затверджених відповідними державними органами;
• ведеться бухгалтерський облік відповідно до Плану рахунків і відповідних змін внесеними фахівцями підприємства в минулому періоді і адаптованим бухгалтерією на даний момент;
• створена постійно діюча комісія для проведення інвентаризації таких об’єктів, як: основні засоби, МШП, нематеріальні активи, виробничі запаси;
• права та обов'язки головного бухгалтера і всіх посадових осіб бухгалтерії визначається Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», цим наказом і затвердженими посадовими інструкціями та інше.

Що стосується плану рахунків котрий використовує підприємство АОЗТ «Екопрод», то ведення бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджене Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р. (зареєстровано в Міністерстві фінансів України за №892/4185 від 21.12.1999р.), але з відповідними змінами внесеними фахівцями підприємства в минулому періоді і адаптованим бухгалтерією на даний момент (це перевага в веденні бухгалтерського обліку, тому що розроблені рахунки та субрахунки дозволяють більш детально зрозуміти діяльність підприємства).