Организация учета основных средств

ЗМІСТ

 

Вступ …………………………………………………………………………………….с.2

1. Сутність, поняття, мета та нормативно-правове забезпечення організації обліку основних засобів………………………………………………………….с.6
2. Функціональні зобов’язання бухгалтера та їх регламентація…………….с.18
3. Організація документообігу основних засобів………………………………с.20
4. Організація синтетичного та аналітичного обліку основних засобів………с.27
5. Технологія обробки інформації за допомогою ПК…………………………...с.31

Висновки………………………………………………………………………………..с.38

Список використаної літератури……………………………………………………...с.40

Додатки………………………………………………………………………………....с.42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В системі  управління підприємством облік  займає одне з головних місць. Бухгалтерський облік, що є частиною процесу управління, надає важливу інформацію, яка  дозволяє контролювати поточну діяльність підприємства, планувати його стратегію  і тактику, оптимально використовувати  ресурси, оцінювати результати діяльності, виявляти резерви підвищення ефективності роботи підприємства.

Період значних змін, що розпочався з переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, основою для яких послужили міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, спричинив розрив  практики бухгалтерського обліку та теоретичних досліджень, оскільки положення (стандарти) задають основу, на якій має бути побудований облік кожного окремого підприємства, групи підприємств, що здійснюють певний вид діяльності, або підприємств окремої галузі. Зі збільшенням теоретичних досліджень  спостерігається поступова трансформація бухгалтерського обліку в напрямку її гармонізації на всіх рівнях. Однак для повної гармонізації бухгалтерського обліку в Україні, побудованого на нових засадах ринкової економіки, необхідно зробити ще дуже багато як в теоретичній, так і в практичній площини. Це стосується й обліку основних засобів.

З огляду на це, питання економічного визначення  такої категорії, як основні засоби, стають досить вагомими й актуальними для економічних наук і, зокрема, для бухгалтерського обліку. Вирішення цього питання дозволить ефективніше вирішувати завдання керування збереженням, рухом та використанням об'єктів основних засобів. Адже  ефективне керування та інвестування не можливе без достовірної інформації, а її може забезпечити  бухгалтерський облік, який ґрунтується на практичному досвіді та глибокому теоретичному аналізі.

Об'єктом курсової роботи є об'єкти основних засобів на підприємстві АОЗТ «Екопрод».  

Предметом курсової роботи є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань обліку, контролю  і аналізу об'єктів основних засобів на підприємстві АОЗТ «Екопрод».

Акціонерне суспільство закритого типа з іноземними інвестиціями "Екопрод" почало свою діяльність в травні 1996 року. Засновниками Екопрода виступили Асоціація фермерів "Агросервіс" і Western NIS Enterprise Fund (Фонд підтримки підприємств в нових незалежних країнах, венчурний фонд із статутним капіталом 150 млн долл.США).  Основні напрями діяльності підприємства:

- виробництво сільськогосподарської продукції;

- вирощування великої рогатої худоби і свиней;

- збір, сушка, зберігання, переробка сільськогосподарських культур;

- послуги по переробці грунту;

- борошномельне виробництво;

- виробництво круп, комбікормів;

- ремонт сільськогосподарських машин;

- продаж добрив і пестицидів; 

- продаж насінного матеріалу. 

АОЗТ "Екопрод" є дистриб'ютором техніки і устаткування компанії AGCO        ( Massey Ferguson) в східній Україні; ексклюзивним дилером засобів захисту рослин таких відомих фірм, як "Дюпон", "АгрЕво", "Новартіс", "Монсанто", "Піонер", "Каргилл".

Метою курсової роботи є висвітлення організації обліку надходження ОЗ та їх наявності.

Завдання курсової роботи є визначення:

• сутності обліку основних засобів;
• нормативно правового забезпечення організації обліку основних засобів;
• функціональних зобов’язань бухгалтера та їх регламентація;
• документального забезпечення обліку основних засобів.
• організації документообігу основних засобів.
• організації синтетичного та аналітичного обліку основних засобів.
• технології обробки інформації за допомогою ПК.

Вивченням організації обліку основних засобів присвячено багато праць вітчизняних і закордонних вчених: І.Т. Балабанов, Л.П. Бєлих, Ф.Ф. Бутинець, М.Г. Білуха, Н.Г. Волочков, П.І. Гайдуцький, С. Генрі, В.А. Горемикін, С.В. Грибовський, В.В. Григор'єв, О.А. Гриценко, Говард Л. Джордж, Г.Г. Дем'яненко, В.Г. Кірейцев, М.М. Коцупатрий, М.Я. Лінник, М.В. Кужельний, В.Б. Моссаковський, С.Н. Максимов, Н. Ордуей, М.Ф. Огійчук, В.Ф. Палій  Е.І. Тарасевич, Я.Б.Фрідман, Дж. Харрисон, Д. Цукерман та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. СУТНІСТЬ, ПОНЯТТЯ, МЕТА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

 

Для здійснення господарської діяльності підприємства мають володіти засобами праці: будівлями, спорудженнями, устаткуваннями, транспортними засобами, інвентарем та ін.. У централізованих бухгалтеріях облік основних засобів звичайно здійснює спеціальний відділ або сектор з обліку необоротних активів. Він здійснює синтетичний та аналітичний облік наявності, руху, ремонту, поліпшення основних засобів і їх амортизації. При автоматизації облікового процесу відділ готує дані для машинної обробки інформації та аналізує вихідні машинограми.

Приналежність певного об’єкту до основних засобів  визначається не його фізичною формою

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року).

Ефективна організація  бухгалтерського обліку основних засобів має забезпечити досягнення цілей обліку, а саме:

• Своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, надходження, внутрішнє переміщення і вибуття основних засобів;
• Відображення даних про нарахування амортизації основних засобів за звітній період і їх знос з початку строку корисного використання;
• Визначення витрат на підтримку об’єктів у робочому стані, їх відновлення, поліпшення;
• Визначення фінансових результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;
• Накопичення інформації для складання звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.

Важливою  умовою правильної організації  бухгалтерського  обліку основних засобів є їх доцільна класифікація, під якою слід розуміти групування за визначеними ознаками. Ознаки, за якими групуються об’єкти  основних засобів, повинні бути обґрунтовані необхідністю їх застосування в обліку. Класифікація має полегшити поточний облік, надати можливість складання  фінансової, статистичної, управлінської  та податкової звітності, забезпечити  діючий внутрішньогосподарський контроль за наявністю і рухом основних засобів. Класифікація основних засобів за низкою ознак та їх призначення в системі обліку надані в табл..1.1.

Таблиця 1.1 Класифікація основних засобів за різними ознаками

Ознака	Групи	Призначення
1.За видами економічної діяльності	Групи відповідно до Класифікатора видів  економічної діяльності	Для складання статистичної звітності  «Звіт про наявність і рух  основних засобів, амортизацію (знос)» (№11-ОЗ)
2.За натурально-речовим змістом	0.Інвестиційна нерухомість 1.Земельні витрати; 2.Капітальні витрати на  поліпшення земель; 3.Будівлі, споруди і  передатні пристрої; 4.Машини й устаткування; 5.Транспортні засоби; 6.Інструменти, прилади,  інвентар (меблі); 7.Тварини; 8.Багаторічні насадження; 9.Інші основні засоби.	Для відображення об’єктів на субрахунках  рахунку 10 «Основні засоби»; для складаннч  Приміток до річної фінансової звітності (ф.№5) і статистичної звітності «Звіт  про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)» (№11-ОЗ)
3.За призначенням	1.Виробничого призначення; 2.Адміністративного (загальногосподарського) призначення 3.Збутового призначення; 4.Житлово-комунального і  соціально-культурного призначення; 5.Обслуговуючого призначення;	Для віднесення сум амортизації та витрат на ремонт основних засобів  на відповідні рахунки витрат; для  визначення груп основних засобів, що підлягають переоцінці.
Продовження таблиці
	6.Призначені для надання в оренду; 7.Призначені для використання  в процесі капітального будівництва  (виготовлення) необоротних активів.
4. За видами господарської діяльності	Основні засоби, що використовуються: 1.В основній діяльності; 2.В іншій операційній  діяльності; 3.В інвестиційній діяльності; 4.У фінансовій діяльності.	Для заповнення статистичної форми «Звіт  про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)» (№11-ОЗ)
5.За приналежністю	1.Власні об’єкти, що використовуються  на підприємстві; 2.Власні об’єкти, що  надані в оперативну оренду; 3.Орендовані основні засоби.	Для нарахування амортизації та заповнення  Приміток до річної фінансової звітності (ф. №-5)
6.За функціональним призначенням	1.Виробничі; 2.Невиробничі	Для нарахування амортизації для  цілей оподаткування; для складання Декларації з прибутку; для здійснення аналізу структури основних засобів.
7.За використанням	1.Діючі об’єкти; 2.Недіючі об’єкти (у  запасі, консервації)	Для нарахування амортизації в  бухгалтерському обліку; для аналізу  структури та ефективності використання основних засобів.
8.За місцем експлуатації	За структурними підрозділами підприємства	Для контролю за збереженням.

 

Згідно з П(С)БО 7 та Інструкцією  №291 "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" до ОЗ належать матеріальні активи, які  підприємство утримує з метою  використання їх у процесі виробництва  або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації), який перевищує 1 рік (або операційний  цикл, якщо він довший за рік). У визначенні нічого не говориться про мінімальну вартість предметів, що не включається при придбанні (спорудженні, виготовлені) до складу ОЗ. Проте підприємства мають право самостійно встановлювати границю вартості предметів, які входять до складу малоцінних необоротних активів.

Відповідно до П(С)БО 7 у визначенні ОЗ присутнє поняття "використовуються для здійснення соціально-культурних функцій", що дозволяє говорити про  те, що ОЗ невиробничого призначення  відповідно до П(С)БО 7 належать до ОЗ для  цілей фінансової звітності.

На сьогодні П(С)БО 7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити до ОЗ, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє  підприємству прийняти рішення про  зарахування до складу ОЗ саме тих  видів МШП, котрі найбільш відповідають цьому поняттю з економічної  точки зору.

Як і будь-який актив, ОЗ відображається в балансі при  додержанні двох умов:

• існує імовірність одержання економічних вигод від його використання;
• оцінка ОЗ може бути достовірно визначена.

Відносно імовірності  одержання економічних вигод  підприємство має визначити цілі використання такого ОЗ.

Виходячи з визначення ОЗ за П(С)БО 7, такими цілями є:

• використання ОЗ в процесі виробництва;
• використання ОЗ в процесі поставки товарів, виконання робіт і надання послуг;
• використання ОЗ для надання в оренду іншим особам;
• використання ОЗ для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

Що стосується можливості достовірної оцінки виходячи з положень П(С)БО 7 та Інструкції №291, то підприємству слід використовувати дві оцінки вартості ОЗ: історична собівартість, справедлива вартість.

Історична собівартість ОЗ визначається на рівні первісної оцінки ОЗ, котра включає в себе:

• фактичну вартість об'єкта основних фондів;
• вартість усіх податків і зборів, що включаються до ціни товару, за винятком ПДВ;
• витрати на транпортування;
• витрати на дрежавну реєстрацію;
• витрати, пов'язані безпосередньо з приведенням об'єкта в робочий стан (витрати на підготовку будівельного майданчика, початкові та заготівельні витрати, пов'язані з придбанням ОЗ, витрати на страхування, витрати на установлення, монтаж і налагоджування, витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств і фахівців, включаючи прямі витрати на оплату праці працівників, пов'язаних з процесом введення ОЗ в експлуатацію) тощо.