Облік розрахунків з дебіторами

- Дт 20 «Виробничі запаси» (відшкодовані постачальником нестачі) або Дт 30 «Каса» (внесені в касу суми нестач) або Дт 31 «Рахунки в банках» (погашено суми недостач)

- Кт 374 «Розрахунки за претензіями».

       При відмові у задоволенні позову рішенням суду:

- Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги»

- К-т 374 «Розрахунки за претензіями».

    За відшкодуванням завданих збитків:

1) Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

- Д-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

- К-т 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

2) Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

- Д-т 30 «Каса» (погашення готівкою через касу);

- Д-т 31 «Рахунки в банках» (погашення внесенням у банк);

- Д-т 20 «Виробничі витрати» (погашення внесенням матеріальних цінностей);

 - Д-т 66 «Розрахунки з оплати праці» (утримання із зарплати);

- К-т 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» [9,c.364-366].

2.6. Облік розрахунків з іншими дебіторами

   Субрахунок «Розрахунки з іншими дебіторами» використовують для обліку розрахунків із таких операцій, які не можуть бути відображені на попередніх субрахунках (спільна діяльність без утворення юридичної особи), розрахунки з персоналом (крім розрахунків з оплати праці та підзвітними особами), сплата мита й митних зборів, приватизація цілісних майнових комплексів, перерахування орендної плати до бюджету, а також плати за оренду необоротних активів орендодавцям, нарахування концесіонером дотацій з бюджету тощо).

   Також обліковують розрахунки за продані в кредит товари, видані на індивідуальні потреби позики, формений одяг, за акціями трудового колективу, доходами, внесками в пайовий фонд членів організації орендарів та ін.

   Продаж товарів працівникам підприємств може здійснюватися також за рахунок отриманої з цією метою позики банку. Тоді на основі кредитного договору перераховують позики торговельним підприємствам  у сумі повної вартості товару відразу, а зі своїх працівників поступово утримують суми заборгованості за позикою разом із відсотками за користування нею, які перераховують у банк. У цьому випадку, крім субрахунка 377 “Розрахунки з іншими дебіторами”, використовують рахунки 50 “Довгострокові позики” та 60 “Короткострокові позики”. Перераховану банком згідно з платіжним дорученням суму позики за товари для працівників підприємства відображають одночасно як їх заборгованість перед підприємством за дебетом субрахунка 377 на окремих аналітичних рахунках за прізвищами працівників, які придбали товари, та загальну суму – за кредитом рахунків 50 чи як заборгованість підприємства перед банком із цього кредиту.  

  Погашення заборгованості працівників відображають за кредитом субрахунка 377 у кореспонденції з дебетом рахунків з обліку коштів чи розрахунків з оплати праці, а коли утримані кошти перераховані банку – як погашення заборгованості за цим видом позик.

  На субрахунку 377 ведеться облік розрахунків із персоналом підприємст ва за надані їм позики на будівництво житла та садових будинків, пошиття фірмового одягу, створення основних засобів для спільної діяльності тощо. Такі операції оформляються записом: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - Кт 30 «Каса» (надання позик) або Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

На цьому ж субрахунку здійснюють розрахунки з приводу приватизації

майна, використання компенсаційних сертифікатів, вкладень учасників у статутний фонд, нарахування дивідендів, їх виплати, а також розрахунки з організаціями та особами за виконавчими документами (рішення суду, нотаріату), з іншими дебіторами і кредиторами (квартиронаймачами, батьками за утримання дітей у дитячих садках, за прийняті від населення продукцію та тварин), за некомерційними операціями (з навчальними закладами, науково-дослідними інститутами, залізничними і водними транспортними організаціями тощо), за облігаціях державної позики, з нарахування і сплати орендної плати тощо [7, c.385-388].

  За дебетом субрахунка 377 відображають вартість перерахованих регіональному центру сертифікатних аукціонів компенсаційних сертифікатів, а за кредитом – вартість придбаних акцій за такі сертифікати або номінальну вартість повернених компенсаційних сертифікатів у випадках, якщо аукціон із продажу акцій за компенсаційні сертифікати з якихось причин не відбувся.

  Продаж об’єктів основних засобів або майнових комплексів різним юридичним і фізичним особам (продаж інших необоротних та нематеріальних активів) відображається:

- Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (за договірною вартістю)

- К-т 742 «Доход від реалізації необоротних активів»;

- Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (за договірною вартістю)

- Кт 743 «Доход від реалізації майнових комплексів».

Оплачено за інформаційні, юридичні, консалтингові послуги та дослідні роботи сторонніх організацій:

- Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

- К-т 31 «Рахунки в банках» або К-т30 «Каса».

  Погашення дебіторської заборгованості відображається:

- Д-т 31 «Рахунки в банках» (надійшли платежі від дебіторів) або Д-т 10, 11, 12 (повернуті зі спільної діяльності основні засоби, необоротні і нематеріальні активи), Д-т 15 «Капітальні інвестиції» (передані дебіторами капіта-льні вкладення в погашення їх заборгованості), Д-т 20 «Виробничі запаси» (повернуті дебіторами запаси, віднесені витрати сторонніх організацій, пов’язані з доставкою запасів)

- Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Нарахування концесіонером дотацій із бюджету, що обумовлено договором:

- Д-т 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

- К-т 718 «Одержані гранти та субсидії». 

При одержанні дотацій:

- Д-т 31 «Рахунки в банках»

- Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» [9, c.367-371].

                                                                      РОЗДІЛ 3             

                                                   Розрахункова частина

1 Підприємсвто за договором купівлі-продажу отримало від постачальника товар на суму 8600 ( у т.ч. ПДВ) з їх наступною оплатою. Відобразити в обліку цю господарську операцію.

Д-т 281 – К-т 631 – 7166,7 (грн.) – отримано товар від постачальника;

Д-т 641 – К-т 631 – 1433,3 (грн.) – відображено ПДВ;

Д-т 631 – К-т 311 – 8600 (грн.) – перераховано з розрахункового рахунку кошти постачальнику за товар.

2. Підприємство обміняло товар А (первісна (балансова) вартість – 800 грн, справедлива вартість – 1000 грн) на товар В (первісна (балансова) вартість – 650грн, справедлива вартість – 1000 грн). Визначити дохід по даній операції та відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку.

Д-т 361 – К-т 702 – 1200 (грн) – відвантажено товар А іншому підприємству;

Д-т 702 – К-т 641 – 200 (грн) – нараховано податкове зобов`язання;

Д-т 902 – К-т 281 – 800 (грн) – списано балансову вартість товару А;

Д-т 281 – К-т 631 – 1000 (грн) – оприбутковано товар В, отриманий від іншого підприємства;

Д-т 641 – К-т 631 – 200 (грн.)  - нараховано податковий кредит з ПДВ;

Д-т 631 – К-т 361 – 1200 (грн) – проведено зарахування заборгованості між підприємствами;

Д-т 791 – К-т  902 – 800 (грн.) – списано балансову вартість реалізованого товару на зменшення доходів;

Д-т 702 – К-т 791 – 1000 (грн.) – списано виручку за мінусом ПДВ, яку визнано доходом звітного періоду

3. На складі підприємства  було виявлено нестачу матеріалів внаслідок розкрадання з вини комірника на суму 420 грн. (у т.ч. ПДВ). Суму нестачі було внесено винною особою до каси підприємства. Розрахувати розмір збитку відповідно до Порядку № 116. При цьому індекс інфляції умовно прийняти рівним 1,2.

              Для розрахунку розміру збитку використаємо Положення № 116 «Про визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,  знищення (псування) матеріальних цінностей». Формула для розрахунку наступна:

Рз = [( – А)*+ ПДВ + ]*2+ + , де:

Рз – розмір збитку;

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту нестачі;

А – амортизація відрахувань;

Іінф – індекс інфляції;

Азб – розмір акцизного збору;

Вп – фактичні витрати підпримства для відновлення пошкоджених або

        придбання нових  матеріалів;

Вр  - Фактична вартість робіт з відновлення.

       З даної формули отримаємо:

Рз = [(350* 1,2) + 70]*2 = 490*2 = 980 (грн.) – розмір завданого збитку.

             Бухгалтерські проведення:

Д-т 947 – К-т 201 – 350(грн.) - списана вартість матеріалів, яких не достає; 

Д-т 947 – К-т 641 – 70(грн.) – віднесено суму податкового кредиту до витрат періоду;

Д-т 641 – К-т 644 – 70(грн.) – сторновано податковий кредит, що відноситься до нестачі сировини;

Д-т 072 – 420(грн.) – відображено суму нестачі на позабалансовому рахунку;

Д-т 375 – К-т 716 – 420(грн.) – списано суму відшкодування нестач за рахунок винної особи;

Д-т 375 – К-т 642 – 560(грн.) – відображено суму відшкодування, що підлягає перерахуванню в бюджет (980 грн. – 420 грн.);

К-т 072 – 420(грн.) – списано суму нестачі з позабалансового рахунку;  

Д-т 301 – К-т 375 – 980(грн.) – внесено винною особою суму відшкодування в касу підприємства;

Д-т 642 – К-т 311 – 560(грн.) – перераховано суму відшкодування в бюджет;

Д-т 716 – К-т 791 – 420(грн.) – закриті доходи на фінансовий результат;

Д-т 791 – К-т 947 – 420(грн.) – сума нестачі списана на фінансовий результат.

4. Визначити суму резерву за результатами аналізу дебіторської заборгованості підприємства на 31.12.2010 р., якщо для оцінки резерву сумнівних боргів підприємство використовує метод періодизації дебіторської заборгованості.

     Дані для розрахунку:

            Метод періодизації дебіторської заборгованості є базовим для розрахунку резерву сумнівних боргів. Для того щоб скористатися цим методом, підприємству необхід­но проаналізувати інформацію за декілька попе­редніх звітних періодів щодо виникнення безнадій­ної заборгованості за продукцію, товари, роботи або послуги. За кожною групою заборгованості визначається коефіцієнт сумнівності. Звичайно коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням періоду непогашення.

            Резерв сумнівних боргів визначається як сума  добутків заборгованості за кожною групою на відповідні коефіцієнти сумнівності, отримаємо:

Рс.б. = 15000*0,05+200*0,2+300*0,3+100*0,4=75+40+90+40 = 245 (тис.грн)

            Бухгалтерські проведення:

Д-т 944 - К-т 38 – 245(тис.грн.) – нарахування резерву сумнівних боргів;

         Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з розрахунками за реалізовані товари, роботи, послуги, списується з балансу з відображенням у складі втрат за статтею "Інші операційні витрати" звіту ПБО 3 "Звіт про фінансові результат в рядку 090.

При цьому робиться бухгалтерська проводка:

Д-т 944 – К-т 37 – 245(тис.грн.)

5. Підприємсвто за договором купівлі –продажу  оплатило  вартість матеріалів на суму 24000 грн (у т.ч. ПДВ). Отримано податкову накладну в постачальника. При отриманні матеріалів виявлено недостачу на суму 3000 грн. ( у т.ч. ПДВ). За погодженням сторін постачальник у тому самому звітному періоді повернув на банківський рахунок підприємства – покупця вартість матеріалу, якого не вистачає. Виписано розрахунок коригування ПДВ.  Відобразити в обліку дану господарську операцію.

               Дану господарську операцію можна коригувати способом «червоного сторно». Цей спосіб полягає у тому, що неправильний запис анулюється шляхом повторення його червоним кольором, а нижче робиться правильний запис, але вже звичайним кольором. Цей спосіб виправлення помилок застосовується у випадках, коли на рахунках бухгалтерського обліку помилково сума запису завищена, а також, коли записи проведені не за відповідними даній операції кореспондуючими рахунками. У бухгалтерському обліку вважається, що проведення і суми, записані червоним чорнилом (пастою), є від’ємними (сторнуючими), і при підрахунку оборотів на рахунках віднімаються від загальних підсумків.