Облік розрахунків з дебіторами

5) дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків);

6) інша дебіторська заборгованість [13, с.9-16].

Також існує ще одна класифікація поточної дебіторської заборгованості, запропонована Ф.Ф. Бутинцем за можливістю погашення:

- нормальна;

- сумнівна дебіторська заборгованість;

- безнадійна дебіторська заборгованість.

Нормальна — дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її боржником;

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

   Класифікація дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за строками непогашення використовується при обчисленні резерву сумнівних боргів та розкривається у примітках до фінансової звітності [7,      c. 369-371].

  Можна виділити ще два особливі види дебіторської заборгованості:

- відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню у наступних періодах і виникає у випадку, коли обліковий прибуток менший за податковий прибуток. Відстрочені податкові активи відображаються у рядку 060 Балансу у складі довгострокової дебіторської заборгованості. Методологічні засади відображення в обліку відстрочених податкових активів регламентуються ПБО 17 “Податок на прибуток” і розглянуті у розділі 2.12 Посібника;

- витрати майбутніх періодів – витрати, здійснені у звітному періоді, але які будуть визнані витратами у Звіті про фінансові результати у майбутніх звітних періодах згідно з принципом відповідності доходів та витрат. Такі витрати тимчасово відображаються в окремому розділі Балансу. До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо [8, c.203-205]

   Таким чином, сучасна класифікація дебіторської заборгованості, з одного боку, сприяє поліпшенню діагностики дебіторської заборгованості, орієнтуючи на більш глибоке дослідження стану та причин виникнення дебіторської заборгованості підприємства, з іншого боку, орієнтована на підвищення ефективності управління боргами підприємства. Кожна із запропонованих класифікацій дебіторської заборгованості має важливе значення, оскільки кожен із авторів по-своєму аналізували дебіторську заборгованість на основі досліджень і самостійних розробок.

1.3.  Завдання та об`єкти обліку розрахунків з дебіторами

  В умовах ринкової економіки ускладнився порядок обліку і відобра - ження у фінансовій звітності дебіторської заборгованості. Більш складним стало оподаткування операцій, пов'язаних з урахуванням дебіторської заборгованості. Фактори, що впливають на порядок відображення дебіторської заборгованості в обліку, оцінки й погашення, являють собою правила і норми, встановлені:

- договором, що визначає порядок розрахунків по угоді;

- цивільним законодавством, що визначає порядок здійснення операцій.

   Об`єктами обліку розрахунків з дебіторами виступають: фінансові зобов'язання ( дебіторська заборгованість), а також взаємини між суб'єктами системи розрахунків по їх погашенню.

                                                                                РОЗДІЛ 2

                                        Облік розрахунків з дебіторами

2.1. Документальне оформлення розрахунків з дебіторами

У процесі діяльності підприємства виникає поточна дебіторська заборгованість, яка не пов’язана з реалізацією товарів, робіт та послуг. Для обліку розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями та іншими операціями використовується рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами».

Документальне оформлення є досить важливою складовою обліку розрахунків з дебіторами, адже від правильності складання та заповнення документів залежить подальше відображення та обліковування іншої дебіторської заборгованості.

Під час розрахунків з різними дебіторами використовують такі документи:

- за виданими авансами: авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюють платіжними дорученнями (Додаток А), в яких міститься посилання на укладений договір. Підтвердженням проведених платежів є виписка банку; зарахування оформлюється розрахунком (довідкою) бухгалтерії.

У виписці банку обов`язково зазначають такі реквізити:

1) Номер поточного рахунка підприємства;

2) Дату попередньої виписки і дату руху коштів;

3) Залишок коштів до руху коштів;

4) Суми операцій;

5) Номери документів;

6) Розрахункові рахунки-кореспонденти (на які або з яких почався рух після виконаних протягом дня розра­хунків) [8, c.207-209].

- з підзвітними особами: розпорядження керівника про направлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право отримувати гроші під звіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат у межах передбачених норм (Додаток Б).

   Направлення працівників підприємства у відрядження здійснюється керівником підприємства з оформленням наказу, в якому зазначається: пункт призначення, назва підприємства або організації, куди відряджається працівник, термін і мета відрядження. Наказ про направлення працівника у відрядження є підставою для видачі йому посвідчення про відрядження.

   Посвідчення про відрядження – документ, який видається працівнику підприємства на підставі наказу (розпорядження) керівника для виконання службового доручення поза постійним місцем роботи.

  Авансовий звіт – документ типової форми, що подається підзвітними особами, в якому зазначаються отримані в під звіт суми, фактично здійснені витрати, залишок підзвітних сум, або їх перевитрачання. Обов'язковим реквізитом авансового звіту є резолюція керівника підприємства або уповноваженої ним особи про затвердження вказаної суми витрат і його підпис.

  Видача грошей працівнику на відрядження або на господарські потреби проводиться в касі підприємства згідно з видатковим касовим ордером (Додаток В), а повернення невикористаних коштів працівником оформляється прибутковим касовим ордером (Додаток Г).

Отримання або відправлення товарно-матеріальних цінностей від підзвітної особи, тобто їх оприбуткування, підтверджує накладна (Додаток Д). У накладній повинні бути такі реквізити:

1) назва: угорі посередині великими літерами НАКЛАДНА № від... (дата);

2) підстава, на основі якої видано накладну;

3) кому видано (назва установи або прізвище, ім'я, по батькові приватної особи);

4) «Від кого (назва установи або штамп установи, адреса її, телефон, поточний рахунок);

5) позначення кожної графи: назва предметів, сорт, розмір, одиниця виміру, номенклатурний номер, кількість (за вимогою, видано), вартість, сума вартості;

6) підпис керівника установи й бухгалтера;

7) дата;

8) хто видав;

9) хто одержав;

печатка або штамп установи.

  Підприємством видано гроші підзвітній особі на придбання марок та конвертів підтвердженням цього є Звіт про використання коштів (Додаток Е), наданих на відрядження або під звіт та чеки.

- за нарахованими доходами: розрахунки бухгалтерії та виписки банку.

- за претензіями: претензії, акти приймання вантажу, рішення судових органів(арбітражу), письмові згоди постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій.

- за відшкодування завданих збитків: протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника.

з іншими дебіторами: авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордера тощо) [11, c.392-395].

2.2. Облік розрахунків за виданими авансами

На субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” обліковують операції з виданих авансів для постачання матеріалів, виконання робіт, надання послуг. Найчастіше обліковують розрахунки за авансами при виконанні підрядниками будівельно-монтажних робіт та оплаті їх за частковою готовністю. Відображають також заборгованість постачальникам за товарно-матеріальні цінності, що надійшли на підприємство, за відсутності розрахунково-платіжних документів унаслідок так званого “роз’єднання” документів і вантажів, що найчастіше буває при залізничних перевезеннях [7, c.378-383].

Особливо важливе використання цього рахунка нині, коли введений податковий облік, оскільки розмежування подій на першу і другу, що тут вимагається, можливе за умови, якщо попередня оплата постачальникам буде відображатися за цим рахунком, на відміну від наступного погашення заборгованості, котре треба обліковувати на рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. Зокрема, це зумовлюється ще й тією обставиною, що на практиці часто не збігаються суми попередньої оплати постачальникам з вартістю поставлених матеріалів, товарів, робіт, послуг. Крім цього, відмінений касовий метод визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг)..

Схема обліку за цим субрахунком така. На підставі договорів із підрядними будівельними організаціями чи договорів на поставку товарів, продукції, робіт, послуг здійснюють перерахування авансів платіжними дорученнями. Якщо аванси видають нафтопродуктами, іншими товарами чи

матеріалами, первинними документами є товарно-транспортні накладні [9, c.361-363].

За дебетом субрахунка 371 “Розрахунки за виданими авансами” обліковуються суми виданих авансів, а також суми, сплачені за рахунками за виконані роботи з проміжних рахунків.

Сплата постачальникам авансових платежів відображається такими записами:

- Дебет 371 «Розрахунки за виданими авансами» 

- Кредит 30 «Каса» або Кредит 31 «Рахунки в банках» або Кредит 33 «Інші кошти».

  За кредитом субрахунку 371 обліковуються суми, погашені зарахуван - нями під час розрахунків за поставлені матеріали, товари, виконані роботи, суми авансів, повернені постачальниками та підрядниками як невикористані, тощо. Ці події відображаються в бухгалтерському обліку такими записами:

- Дебет 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» або  Дебет 30 «Каса» або  Дебет 31 «Рахунки в банках»

- Кредит 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Можна зробити висновок, що аванс є грошовою сумою або іншою майновою цінністю, яка передається в рахунок виконання договірного зобов’язання. На рахунку 371 «Розрахунки за авансами виданими» ведеться облік розрахунків за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), а також з оплати продукції та робіт, прийнятих замовником за частковою готовністю. А також було розглянуто загальну схему обліку розрахунків за авансами виданими. [12, c.189-193]