Облік розрахунків з дебіторами

  Видачу готівки під звіт здійснюють із каси підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Це відображають на основі видаткових касових ордерів чи платіжних відомостей. При видачі продукції для реалізації на ринку виписують накладні. Зазначені в цих документах суми записують за дебетом відповідних аналітичних рахунків, що відкриваються на кожну підзвітну особу.

             Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на активно-пасивному субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Сальдо субрахунка 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Воно відображається розгорнуто і в балансі: дебетове сальдо показується в складі оборотних активів, а кредитове - у зобов’язаннях.

          На дебет цього рахунка відноситься сума виданого авансу:

- Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

- К-т 30 «Каса».

         За кредитом рахунка 372 обліковуються витрачені суми:

а) на відрядження: Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» — за відрядження цехового персоналу, Д-т 92 «Адміністративні витратами» - за відрядження загальногосподарського персоналу.

б) на господарські витрати: Д-т 20 «Виробничі запаси» Д-т 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» — на вартість придбаних запасів або оплачених витратах на їх перевезення, зберігання, Д-т 15 «Капітальні інвестиції» — при оплаті витрат на капітальне будівництво, придбання основних засобів та нематеріальних активів - К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

   Щодо кожного авансового звіту визначається результат використання авансу. Якщо сума авансу перевищує витрати, невикористана сума повертається у касу:

-  Д-т 30 «Каса»

-  К-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами».

Якщо ж сума фактичних витрат перевищує суму авансу, перевитрата повертається підзвітній особі з каси:

- Д-т 372 «Розрахунки з підзвітними особами»

- К-т 30 «Каса» [9, c.363-364].

2.4. Облік розрахунків за нарахованими доходами

  Субрахунок 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» призначений для відображення нарахованих дивідендів, відсотків, роялті, які належить отримати підприємству від спільної діяльності, володіння корпоративними правами в порядку участі в капіталі, в асоційованих і неасоційованих підприємствах.

Дивіденди — це доходи, які отримуються за корпоративними правами у вигляді частини прибутку, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції, придбані у юридичних осіб чи на внeски до їхніх статутних капіталів

Відсотки — це доходи, пов’язані з платежами позичальника (дебітора) на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених ним на певний термін коштів чи майна. До відсотків належать платежі за:

–                    використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит на умовах комерційного кредиту;

–                    використання коштів, залучених на депозит; придбання населенням товарів у кредит;

–                    використання майна, зданого в оренду (лізинг, рента);

–                    придбані акції, облігації, ощадні сертифікати тощо.

Роялті — це періодичні відрахування продавцеві (ліцензіарові), які згідно з ліцензійною угодою сплачує ліцензіат за право користуватися предметом ліцензійної угоди — винаходом, патентом, записами на різних носіях інформації, товарним знаком правом на промислові та наукові зразки, виданням книги, прокатом кінофільму, постановкою п’єси, виконанням авторської музики тощо

До роялті відноситься плата за право розробки природних ресурсів (в тому числі й за договорами концесії), яку перераховує користувач (концесіонер) власникові землі або надр; частина доходів від ренти, отриманих за використання авторських і суміж-них прав, патентів чи інших видів інтелектуальної власності, а також авторський гонорар.

Дивіденди підприємство отримує у вигляді доходів від інвестицій:

–                    у спільні підприємства;

–                    в асоційовані підприємства;

–                    в дочірні підприємства.

Дивіденди від спільного підприємства інвестор отримує внаслідок збільшення його частки в чистих активах об’єкта інвестування, зокрема внаслідок отримання спільними підприємствами прибутку або збільшення їх власного капіталу та інших подій (переоцінка необоротних активів, інвестицій тощо) [6, c.173-176].

Нарахування доходів від спільної діяльності оформляється:

- Д-т 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

- Кт 722 «Доход від спільної діяльності».

Дивіденди від асоційованих підприємств (об’єднаних юридичних осіб) та від дочірніх, що належать інвестору, нараховуються так:

-  Дт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

- Кт 721 «Доход від інвестицій в асоційовані підприємства» або Кт 723 «Доход від інвестицій в дочірні підприємства».

На суму належних інвестору доходів складається запис:

- Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

- Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Отримання дивідендів оформляється:

- Дт 31 «Рахунки в банках»

- Кт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

Отримані збитки від діяльності спільних, асоційованих і дочірніх підприємств списуються на втрати від участі в капіталі за рахунок зменшення інвестицій:

- Дт 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства» або Дт 962 «Втрати від спільної діяльності» або Дт 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства»

- Кт 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Отримані дивіденди та відсотки від неасоційованих підприємств відображаються на рахунку 73 «Інші фінансові витрати» на таких субрахунках:

- 731 «Дивіденди отримані» (від різних підприємств);

- 732 «Відсотки отримані» (відсотки за облігаціями та плата за оренду необоротних активів);

-733 «Інші доходи від фінансової діяльності» (роялті).

Нараховані дивіденди, відсотки, роялті відображаються таким записом:

- Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

-  Кт 731 «Дивіденди отримані» або Кт 732 «Відсотки отримані» або Кт 733 «Інші доходи від фінансової діяльності».

Отримання нарахованих доходів відображається:

- Дт 30 «Каса» або Дт 31 «Рахунки в банках»

- Кт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами».

     Витрати, пов’язані з фінансовими витратами, відображаються в дебеті рахунка 95 «Фінансові витрати», який має два субрахунки:

- 951 «Відсотки за кредит»;

- 952 «Інші фінансові витрати».

    На субрахунку 951 відображаються витрати, пов’язані з нарахуванням відсотків банку за кредит: Дт 951  Кт 31 або Кт 30.

   На субрахунку 952 відображаються інші витрати (нарахування відсотків за договорами кредитування (крім банків), фінансового лізингу та ін.) [11, c.411-415].

2.5. Облік розрахунків за претензіями та розрахунків за відшкодування завданих збитків

     Субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» слугує для контролю за договірною дисципліною та відшкодуванням витрат при доставці вантажів й порушенні умов договорів поставок. На субрахунку 374 обліковуються претензії, які висуває підприємство постачальникам, підрядникам, транспортним організаціям, що визнані винними юридичними особами чи господарським судом.

     Якщо при взаємовідносинах із постачальниками чи підрядниками (покупцями чи замовниками) виникли порушення договорів, підприємство може пред’явити їм претензію. Претензії можуть виникнути з приводу недопоставки товарно-матеріальних цінностей, завищення їх ціни (тарифів) проти обумовленої в договорі, постачання неякісних товарів, нестач і псування їх при транспортуванні, простою або браку з вини постачальників, помилково списаних банком сум із рахунків підприємства, арифметичних помилок у розрахункових документах, пені, штрафів тощо.

    Схема обліку за цим субрахунком така. На підставі документів, де зафіксовано виявлені претензії (комерційні акти, акти взаємозвірки, рішення арбітражного суду), здійснюють записи в реєстрах аналітичного обліку розрахунків щодо кожного підприємства, при взаєморозрахунках із котрим виникли претензії. Оплату визнаних чи присуджених до погашення претензій відображають на основі платіжних доручень, розрахункових чеків, платіжних вимог-доручень чи прибуткових касових ордерів.

    Часто на підприємствах бувають випадки, коли при інвентаризації виявляють нестачі, втрати і псування товарів, продукції, сировини та матеріалів, коштів у касі. Для їх обліку призначений позабалансовий субрахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”. На цьому субрахунку обліковують вартість нестач, утрат і крадіжок товарно-матеріальних цінностей, тварин і птиці, коштів, незалежно як вони будуть списані: за рахунок винних чи підприємства.  Схема обліку за цим субрахунком така. Визначені нестачі, псування чи крадіжки товарно-матеріальних цінностей, грошей записують за дебетом субрахунка 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” за собівартістю виявлених нестач. Після розгляду причин нестач і списання їхньої частини, що не перевищує норм природних втрат, на витрати за дебетом субрахунка 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” решту відносять на винних [8. с, 210-112].

   Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв – А) * Іінф + Азб + ПДВ]*2+ Вп +Вр, де:

Рз - розмір збитків, грн.;

Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.

А - амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб - розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ - розмір податку на додану вартість, грн.;

Вп – фактичні витрати підпримства для відновлення пошкоджених або

        придбання нових  матеріалів;

Вр  - Фактична вартість робіт з відновлення [5].

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.
Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу. За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

  Для обліку заборгованості за нестачами і крадіжками товарно– матеріальних цінностей, тварин, грошей і погашення її винними особами використовують субрахунок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”, за дебетом котрого на винних відносять вартість виявлених нестач і крадіжок, застосовуючи встановлені коефіцієнти визначення розміру збитків.

  Погашення заборгованості відображають на основі прибуткових касових ордерів – при сплаті її готівкою, бухгалтерських довідок – при віднесенні в рахунок оплати праці або виписок банку – при погашенні через банк.  Претензія розглядається в місячний термін із дня її отримання. Про результати розгляду заявникові повідомляється письмово.

  Виставлені до постачальників претензії оформляються записами:

- Дт 374 «Розрахунки за претензіями»

- Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (нестачі) або Кт 68 «Розрахунки за іншими операціями» (простої, брак, завищення цін) або Кт 20 «Виробничі запаси» (арифметичні помилки, брак матеріалів) або Кт 31 «Рахунки в банках» (погашено суми недостач) або Кт 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» (з вини постачальників).

Задоволені претензії відображаються записами: