Облік прямих витрат на виробництво продукції

Майже в усіх виробництвах місце та вага прямих витрат у собівартості продукції дуже значні. Прямі затрати включаються в собівартість продукції бухгалтерськими записами:

Дт 23 “Виробництво”, Кт 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки зі страхування”.

Аналітичний облік виробничих затрат ведеться по картках, вільних аркушах, книжках. Облік здійснюється по кожному  об’єкту: залишок незавершеного  виробництва на початок місяця, витрати  за місяць і залишок незавершеного  виробництва на кінець місяця.

Слід відмітити, що організація  синтетичного і аналітичного бухгалтерського  обліку витрат на виробництво може бути успішною, коли головний бухгалтер  розробить проект організації обліку, в якому чітко вказується, за якими  ознаками побудований синтетичний  і аналітичний облік та чітко  описано метод збору інформації про витрати і формування собівартості продукції. Класифікація витрат потрібна для ціноутворення: для визначення собівартості продукції, тобто локальних  витрат. Важливого значення класифікація витрат набуває в управлінні і, перш за все, для здійснення калькуляції  собівартості продукції для різних потреб управління. 

 

 

 

2. Облік матеріальних  витрат

 

До прямих витрат на виробництво  належать матеріальні затрати.

Матеріальні затрати – це сума витрачених на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії. Матеріальні витрати на виробництво є найбільш суттєвими.

До них належать:

• витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції;
• витрати, пов’язані з використанням природної сировини;
• витрати некапітального характеру;
• витрати на обслуговування виробничого процесу;
• витрати, пов’язані з управлінням виробництвом.

Майже на кожному підприємстві матеріальні  затрати займають велику частину. Їх питома вага становить 75 – 80 %. Велику частину  займають матеріальні затрати і  на ВАТ “Ватра” (Рис. 1.).

Цим визначається необхідність особливо точного контролю та обліку за раціональним використанням сировини і матеріалів у виробництві, оскільки економія матеріальних затрат суттєво знижує собівартість продукції і потребу в ресурсах.

Відмінність між статтею калькуляції  і економічним елементом в  частині матеріальних затрат полягає  в тому, що в статтю калькуляції  включається лише вартість матеріалів, що використовуються у виробництві, а в економічний елемент включаються  матеріали для інших потреб, пов’язаних з  виробництвом.

Рис.1. Питома  вага прямих витрат на ВАТ “Ватра”

 

Економісти вважають, що ведення обліку матеріальних затрат лише за однією калькуляційною статтею  є  недоліком, оскільки втрачається  контроль за складовими цієї статті.

Отже, відправним моментом побудови обліку матеріальних витрат є їх класифікація та оцінка. На основі класифікації та оцінки формуються номенклатури-цінники. Основою побудови обліку матеріалів є їх кількісно-якісна характеристика, тому обов’язковими є показники  кількості і якості у первинних  документах в момент передачі їх у виробництво.

Під відпуском матеріалів на виробництво розуміють їх споживання безпосередньо в процесі виробництва. Відпуск на виробництво сировини, матеріалів, напівфабрикатів на ВАТ “Ватра” здійснюється на основі оформлених  документів, у яких зазначаються їх вага, обсяг, площа або кількість відповідно до діючих норм витрат.

Основними документами  для оформлення відпуску матеріалів на виробництво на ВАТ “Ватра”  є лімітно-забірні карти, вимоги, накладні. За лімітно-забірними картками відпускаються матеріали, на які  встановлені ліміти.

Ліміт на відпуск матеріалів на виробництво встановлюється на основі діючих норм витрат матеріалів і виробничих програм з урахуванням залишків матеріалів.

Встановлені ліміти відпуску матеріалів змінюються у зв’язку  із зміною умов виробництва, уточненням обсягів незавершеного виробництва, зміною програм щодо окремих деталей.

Матеріали понад ліміт  видаються по вимозі із штампом “понад ліміт”. На ВАТ “Ватра” щомісячно  в цехах або в обчислювальних центрах складають відомості-звіти  про витрачання матеріалів на виробництво  по кожному номенклатурному номеру. Для цього використовуються дані про надходження, витрачання та повернення матеріалів із цехів з обліком їх залишку на початок і кінець місяця. Списання використаних матеріалів на відповідні рахунки синтетичного і аналітичного обліку витрат на виробництво здійснюється на підставі первинних документів та відомостей-звітів цехів. В централізованій бухгалтерії складають відомості розподілу сировини і основних матеріалів або відповідні машинограми.

На основі первинних  документів використання матеріалів оформляється в залежності від напрямку затрат наступними бухгалтерськими проводками: Дт 23 “Виробництво” – Кт 201 “Сировина та матеріали”.

Аналогічно відображається і витрачання палива, запасних частин, малоцінних і швидкозношуваних предметів.

На ВАТ “Ватра” використовують ряд синтетичних рахунків відповідно з діючим Планом рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  і господарських операцій підприємств  і організацій. Для обліку витрат основного виробництва використовують рахунок 23 “Виробництво”. На основі цього  рахунку проводиться розрахунок собівартості продукції основного  і допоміжного виробництв. Для випуску продукції основного виробництва ВАТ “Ватра” несе відповідні матеріальні затрати. В процесі виробництва доводиться проводити розрахунок собівартості різних видів продукції.

Облік витрат матеріалів не завжди відображає дійсне споживання сировини, матеріалів у виробництві, оскільки на кінець звітного періоду  в цехах можуть бути залишки невикористаних матеріалів, отриманих зі складу.

У виробництвах, де матеріали  використовуються при виготовленні кількох видів продукції, фактичні витрати їх на окремі види продукції  визначаються за встановленим коефіцієнтом і пропорційно нормативним витратам – на фактичний випуск продукції, пропорційно кількості або масі виробленої продукції, пропорційно  прямим витратам матеріалу або іншими методами.

Якщо облік і списання матеріалів на виробництві ведеться за твердими обліковими цінами, то списуються відповідні суми транспортно-заготівельних  витрат або відхилення фактичної  собівартості матеріалів від облікової (суми визначаються за середнім відсотком  цих витрат, вартість списаних матеріалів за обліковими цінами множиться на середній відсоток і ділиться на 100).[19,с.562]

Для обліку матеріальних витрат вигідним є їх відношення до майбутнього  продукту праці.

Також на ВАТ “Ватра”  розробляються норми матеріальних витрат. Вони включають:

• норми затрат сировини і основних матеріалів;
• норми затрат напівфабрикатів на одиницю продукції;
• норми затрат палива і енергії на технологічні цілі встановлюються на одиницю продукції по кожному технологічному процесу.

Норми матеріальних затрат бувають: БРУТТО – включають норму  обов’язкових відходів; НЕТТО –  це чисті затрати сировини і матеріалів, палива і енергії.

Норми затрат розробляються  спеціалістами по технології виробництва. Вони відображаються у нормативних  картках. Нормативні картки складаються  на кожен вид продукції, затверджуються керівником підприємства.

Вони передаються у  нормативне бюро  або в плановий відділ ВАТ “Ватра” і служать  для попереднього контролю. Однак, необхідним є і платіжний контроль, бо відпуск  матеріалів, сировини зі складів заводам  ще не є їх кінцевим витрачанням, а  розглядається лише, як внутрішнє  переміщення товарно-матеріальних цінностей. При відсутності засобів  автоматизації обліку дані про витрачання матеріалів оформляються ручним способом.  Всі первинні документи формуються за напрямками витрачання матеріалів.

На ВАТ “Ватра” для  кожного заводу, виходячи з умов виробництва, застосовується конкретний метод обліку використаних для виробництва  матеріалів.

Застосовують такі основні  методи виявлення відхилень від  норм:

• документування відхилень від норм;
• облік розкрою за партіями;
• інвентарний метод.

Метод документування відхилень  від норм застосовується для виявлення  відхилень, що виникли через зміну  одного виду матеріальних ресурсів іншими, а також внаслідок понаднормативного  випуску матеріалів. Суть цього методу полягає в тому, що заміна, а також  понаднормативний відпуск, оформляється спеціальними документами, а відпуск  в межах норм оформляється на основі лімітно-забірних карт.

Відпуск матеріальних цінностей  за сигнальними документами проводиться  тільки з дозволу керівника підприємства, головного інженера.

Метод обліку розкрою за партіями матеріалів передбачає виявлення  відхилень від норм за кожною партією  матеріалу, що розкроюється і застосовується у разі розкрою високоякісних  листових сталей, дорогоцінних і дефіцитних матеріалів.

З метою підвищення коефіцієнта  використання матеріалів і посилення  контролю за їх витрачанням на виробництво  доцільно організувати розкрій матеріалів у заготівельних цехах підприємства. На кожну партію матеріалу, що розкроюється відкривається облікова картка, в  якій, за даними технологічних карт розкрою, зазначається скільки і яких заготовок має бути одержано в результаті розкрою тієї чи іншої партії матеріалу, а також кількість відходів.

Для визначення результатів  розкрою фактично отримана кількість  заготовок зіставляється з нормативною. Витрата матеріалу за нормами  визначається шляхом множення кількості  одержаних заготовок на встановлену  норму витрат матеріалу. Порівнянням  кількості фактично витраченого  матеріалу з витратами за нормами  визначається економія чи перевитрати. Аналогічний контроль здійснюється щодо відходів.

Метод розкрою за партіями дає можливість визначити фактичні витрати матеріалів і відхилення від норм, їх причини та винуватців, виявити недоліки в технології розкрою в нормуванні витрат матеріалів, списувати витрачені матеріали і відхилення від норм за напрямами призначення.

У разі неможливості або  недоцільності застосування методу обліку розкрою за партіями застосовується інвентарний метод відхилення від  норм. При цьому методі відхилення виявляються для кожного виду матеріалів в розрізі окремих  виконавців, дільниць або бригад в  цілому за зміну, доходу за допомогою  інвентаризації шляхом співставлення  фактичних витрат сировини, матеріалів, покупних комплектуючих виробів  з нормативами на фактичний випуск.

При цьому методі виробництво  характеризується послідовним перетворенням  сировини в готову продукцію.

Для виявлення фактичних  витрат, першого числа місяця проводиться  інвентаризація невикористаних матеріалів, які знаходяться у виробництві, на основі даних інвентаризації і  даних надходження матеріалів на виробництво визначаються фактичні витрати, які зіставляються з  нормативними витратами для визначення відхилень від норм.

За даними поточного  обліку складаються рапорти і  місячні звіти виробничих підрозділів  про використання сировини, матеріалів, палива на виробництво із зазначенням  причини економії або перевитрат, спрямованих на зниження витрат. На основі даних обліку складаються  звіти про відхилення від норм у використанні сировини, матеріалів, палива на виробництві.

В умовах автоматизації  бухгалтерського обліку щомісячно  складається машинограма – відомість  фактичного витрачання матеріалів на виробництво. Вона призначена для визначення фактичного витрачання матеріалів на основне виробництво, розрахунку суми відхилень від норми. Фактичне витрачання сировини на виробництво визначається наступним чином: із залишку на початок  місяця і поступлення за місяць віднімають залишок на кінець місяця.

Оскільки, як було сказано  раніше, матеріальні затрати займають досить велику частку від витрат виробництва, тому організація обліку виробничих запасів на ВАТ “Ватра” має  забезпечувати раціональне використання матеріальних ресурсів та зниження матеріаломісткості продукції.

Найефективніше  це досягається  при функціонуванні автоматичної інформаційної  системи обліку з використанням  автоматизованого робочого місця бухгалтера, при якій можливе раціональне  управління матеріальними ресурсами.

Особливе місце в обліку матеріальних цінностей займає формування вхідної інформації.

Результатом розв’язку  задач з обліку матеріальних цінностей  є формування відомостей про господарські операції та відображення вихідної інформації (наприклад, відомість надходження  матеріальних цінностей, обробна відомість  аналітичного обліку, відомість обліку витрат матеріальних цінностей та інші).

Відомість надходження  матеріальних цінностей (таблиця 1) призначена для контролю їхнього надходження на склад, а також розрахунків з постачальниками і ходом надходження матеріалів.

Таблиця 1

Відомість надходження  матеріалів

№ документу	№ супровідного документу	Код постачаль-ника	Найменування постачальника	Код матеріалу	Найменування матеріалу	Одиниця виміру	Кількість	Сума, грн.
156	2148	0562	Донецький прокатний завод	1414909	Труба	М	51	8215
174	2413	0634	Бораканський завод	1412904	Лист	М	100	108