Облік нематеріальних активів

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                         3                     

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ                      

ВИКОРИСТАННЯ  МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ                                       5

1.1.Матеріальні ресурси як об’єкт економічного аналізу

1.2.Види матеріальних ресурсів та їх характеристика

 на прикладі ТОВ «Смак»                                                                                                                                                                          

1.3. Організація інформаційних аналітичних потоків про матеріальні

 ресурси                                                                                                         13

2. МЕТОДИКА  АНАЛІЗУ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ  ТА 

ЕФЕКТИВНОСТІ  ЇХ ВИКОРИСТАННЯ                                                    15

2.1  Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами та оптимізація

 їх надходження на ТОВ «Смак»                                                                                                                                                                                      

2.2. Аналіз основних показників використання матеріальних

 Ресурсів   

2.3.Резерви  підвищення ефективності використання 

матеріальних  ресурсів                                                                                                                            

2.4. Пропозиції щодо удосконалення аналізу використання

матеріальних  ресурсів                

                                                                                                                    37

ВИСНОВКИ                                                                                                  42

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                               45     

ДОДАТКИ                                                                                                     47

ВСТУП

 

Основним завданням діяльності будь-якого підприємства є оптимізація  його виробничої програми, що дозволяє збільшити прибуток або досягти  очікуваних соціальних ефектів. Перехід до ринкових відносин вимагає від підприємств нових підходів до управління господарською діяльністю. В зв’язку з цим постійно існує потреба в удосконаленні існуючих і запровадженні принципово нових підходів до управління матеріальними сировинними ресурсами, які є одним з основних  компонентів виробничого процесу у плодоовочевій консервній промисловості. Важливу роль у підвищенні ефективності їх використання на підприємстві відіграє, насамперед, правильна організація бухгалтерського обліку та аналізу як джерела інформації для прийняття управлінських рішень.

Процес реформування вітчизняної  системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів зумовив суттєві зміни в організації  та методології обліку матеріальних ресурсів плодоовочевих консервних підприємств. Підприємства отримали значні можливості у виборі облікової політики щодо цього об’єкта. Але для прийняття  ефективних управлінських рішень необхідна  більша аналітичність та оперативність  облікової інформації про матеріальні  сировинні ресурси.

Об’єкт дослідження ТОВ «Смак» підприємство, яке за своєю галузевою приналежністю відноситься до плодоовочевої консервної промисловості. 

Український ринок плодоовочевої  консервації протягом останніх років  активно розвивається. За оцінками фахівців, протягом останніх двох років ринок виріс на 10-50%, залежно від виду продукції. Такі ж темпи очікуються в найближчі роки. Нині в Україні працює понад 500 виробників плодоовочевої консервації. Найбільш відомими в  Україні є вітчизняні виробники: "Верес", "Чумак", а також зарубіжні — "Бондюель", "Еко", "Фемелі" та інші.

Кількість потужних виробників не перевищує десятка. При тому на ринку функціонують дрібні виробники, які не спроможні забезпечити себе стабільно недорогою сировиною високої якості (як сільськогосподарського виробництва, так і банками, кришками тощо), і як наслідок, діяльність яких є низькорентабельною (до 10 %). Проте на невеликих лініях простіше контролювати якість продукції, вони не вимагають значних капіталовкладень і тому не спонукають до використання різного роду цукро-, арома- і смакозамінників, що здешевлюють виробництво, але й понижують якість.

При цьому слід враховувати, що плодоовочева консервна промисловість належить до галузей із високим  рівнем матеріаломісткості. Питома вага затрат сировини і матеріалів у собівартості її продукції  становить від 70 до 80%.

Наведені вище аргументи  свідчать про важливість раціонального використання матеріальних ресурсів для цієї галузі, що відповідно зумовлює необхідність оптимальної методики їх аналізу. Як показує практика, аналіз використання сировини і матеріалів на плодоовочевих консервних підприємствах має чимало недоліків і потребує удосконалення. Такими недоліками, зокрема, є відсутність у галузі прогресивних методів обліку витрачання сировини і матеріалів; непристосованість первинної документації до галузевих особливостей; відсутність обліку якісних параметрів сировини; неналежний облік відходів виробництва та необ’єктивна їх оцінка; відсутність ефективних методик перспективного аналізу використання матеріальних ресурсів тощо. 

 

 

 

 

1. ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Визначення поняття «матеріальні  ресурси» як об’єкту аналізу

 

Сучасне життя вимагає від підприємств  підвищення ефективності виробництва, впровадження прогресивних форм господарювання та управління

виробництвом, подолання безгосподарності і безвідповідального ставлення до використання наявних  ресурсів

В економічній  літературі існують різні поняття  матеріальних ресурсів промислового підприємства, що головним чином пояснюється відсутністю їх чіткої характеристики, необґрунтованістю економічного складу, відсутністю вірної класифікації.

Матеріальні ресурси – це складова виробничих ресурсів, які беруть участь у процесі господарської діяльності протягом одного виробничого циклу, при цьому повністю змінюють свою форму та переносять свою вартість на витрати підприємства.

Матеріальні ресурси є складовою  частиною оборотних активів (зокрема, запасів) підприємства. Тому перш ніж  дати визначення терміну “матеріальні ресурси” та систематизувати їх класифікацію, доцільно розглянути поняття активів та запасів підприємства.

Згідно П(с)БО № 1 („Загальні вимоги до фінансової звітності”): активи - це ресурси, контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, зумовить отримання економічних вигод у майбутньому .

Запаси вважаються активом за таких  умов: якщо є імовірність отримання  економічної вигоди в майбутньому  від використання такого запасу (майбутня економічна вигода, втілена в актив, є потенціалом, який може сприяти  надходженню грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство) і якщо їх вартість може бути достовірно визначена . Якщо хоча б одна з вимог не може бути виконана, то такі запаси не відображаються в балансі, а є витратами періоду.

Таким чином, не всі матеріальні  цінності визнаються активами, а отже, не можуть обліковуватися у складі запасів і відображатися в  складі активів при складанні балансу. Наприклад, товарно-матеріальні цінності, придбані для благодійної діяльності або для задоволення особистих потреб працівників підприємства, подарунки тощо, не є активами. Вартість таких матеріальних цінностей слід обліковувати як інші витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, не пов’язані з операційною діяльністю підприємства. Згідно з П(С)БО 9, запаси - це активи, які:

а) зберігають для подальшого продажу  за умов звичайної господарської  діяльності;

б) перебувають у процесі виробництва  з метою подальшого продажу продукту  виробництва;

в) зберігають для споживання під  час виробництва  продукції, виконання  робіт та надання  послуг, а також  управління  підприємством .

Важливе значення має вибір правильного  підходу до трактування поняття  «матеріальні ресурси», бо треба знайти найбільш доцільний метод власного дослідження.

У першому  випадку мова йде тільки про предмети праці. Але до сукупних

матеріальних ресурсів промислового підприємства включають не лише матеріали, паливо, запасні частини, комплектуючі вироби, тару та ін., а й основні засоби, в тому числі малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готову продукцію. Всі вони беруть участь у кругообігу засобів і складають його матеріальну основу.

У другому  випадку маються на увазі предмети праці і та частина основних засобів, яка виділена у групу малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Такий підхід дещо розширює поняття, однак і тут  розглядається тільки визначена  частина матеріальних ресурсів, тому що залишаються за межею не менш важливі її групи – засоби праці, матеріальні витрати в незавершеному виробництві, напівфабрикати власного виробництва, готова продукція.

У третьому випадку до матеріальних ресурсів відносять  засоби та предмети праці, але не включають  до них матеріальні витрати в  незавершеному

виробництві, напівфабрикати та готову продукцію, яка  має, як і матеріали, натурально-оречевлену та вартісну форми.

У четвертому випадку під матеріальними ресурсами  розуміють предмети

праці, напівфабрикати власного виробництва, незавершене  виробництво, а також готову продукцію. У деяких випадках до матеріальних ресурсів відносять усі елементи засобів виробництва і предметів споживання; засоби виробництва і готову продукцію; виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, засоби і предмети праці.

Завершуючи  огляд думок з приводу поняття  матеріальних ресурсів необхідно зазначити, що матеріальні ресурси промислового підприємства включають до свого складу не тільки засоби і предмети праці – основні засоби, малоцінні і швидкозношувані предмети, сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, напівфабрикати, комплектуючі вироби, запасні частини для ремонту, але і матеріальні витрати в незавершеному виробництві та готову продукцію.

В спеціальній економічній літературі ототожнюються категорії “матеріальні ресурси”, “матеріальні цінності”, “предмети праці”, “виробничі запаси”, “матеріальний потік”, “матеріальні ресурси”, про які було сказано вище. За результатами опрацювання літературних джерел, можна дійти висновку, що термін “матеріальні цінності” об’єднує предмети праці, засоби праці, готову продукцію, тобто все, що є цінністю підприємства і має матеріальну форму. Предмети праці – це сировина та основні матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, незавершене виробництво, запасні частини, відходи виробництва та ін. Відповідно, виробничі запаси – це лише частина предметів праці, які складають основу продукції, що виготовляється, або надають їй  необхідної якості. Своєрідним за змістом є поняття “матеріальний потік”, яке виникло внаслідок широкого запровадження на зарубіжних підприємствах логістичних систем управління матеріальними ресурсами. Під матеріальним потоком слід розуміти сукупність сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що рухаються від постачальників, як предмети праці надходять у виробничі підрозділи і, перетворюючись у готову  продукцію, через систему збуту доводяться до споживачів. До матеріальних ресурсів, окрім основних засобів і виробничих запасів,  необхідно віднести енергію (електричну, теплову) та воду, які теж є ресурсами, але не перебувають у запасах.

У положеннях (стандартах) бухгалтерського  обліку не наведене визначення поняття  “матеріальних ресурсів”. Немає таких визначень і в законах України. Тому поняття “матеріальні ресурси» можна розглядати у двох аспектах.

У вузькому розумінні матеріальні  ресурси – це предмети праці (продукція  обробної промисловості), з яких виготовляють готову продукцію.

У широкому значенні матеріальні ресурси  – це запаси, які зберігають для  споживання під час виробництва  продукції, виконання  робіт та надання  послуг, а також управління  підприємством. Саме в цьому аспекті розглядаються  матеріальні ресурси в даній роботі.

1.2. Характеристика класифікаційних ознак матеріальних ресурсів

Підприємства ТОВ «Смак»

 

 

Класифікація матеріальних ресурсів на промисловому підприємстві може здійснюватися за такими критеріями: за способом використання та призначенням, за роллю у виробничому процесі, за місцезнаходженням, за технічними ознаками.

На ТОВ «Смак» застосовується класифікація запасів за усіма вищезгаданими критеріями. Класифікація за способом використання і призначенням є основою побудови плану рахунків бухгалтерського обліку (який використовується в тому числі і на досліджуваному підприємстві), а класифікація за місцезнаходженням і технічними ознаками матеріалів застосовується для організації їх аналітичного обліку (зокрема, в розрізі основних і допоміжних матеріалів та найменувань, сортів, марок тощо). Загальну схему класифікації запасів на ТОВ «Смак» наведено у додатку А.

За способом використання матеріальні ресурси поділяються на дві групи:

1) матеріальні ресурси, які повністю споживаються у одному виробничому циклі або при використанні для адміністративних потреб (виробничі запаси);

2) матеріальні ресурси, що сприяють виготовленню продукції. На відміну від виробничих запасів, вони не входять до маси або хімічного складу готової продукції, не підлягають переробці на підприємстві, і споживаються протягом кількох виробничих циклів. До таких матеріальні ресурси, зокрема, належать малоцінні та швидкозношувані предмети.

Виробничі запаси – це придбані або  самостійно виготовлені запаси, які  призначені для споживання під час виробництва  продукції, виконання  робіт та надання  послуг, обслуговування виробництва, а також управління  підприємством (які споживаються однократно у одному виробничому циклі або при використанні для адміністративних потреб). Виробничі запаси промислового підприємства в залежності від їх призначення поділяють на такі групи: