Облік наявності та руху основних засобів

Облікова політика підприємства має враховувати такі важливі фактори: форму власності та організаційно-правову структуру підприємства; вид економічної діяльності, що зумовлює особливості та умови облікової роботи; параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання; умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції; матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками; умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного бухгалтера відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики.

Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової  політики; обирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему регістрів  обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них  з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня).

Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності. 
Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

Згідно з Положенням про облікову політику ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», затверджене наказом від 18.01.2012р. № 54 закріплено засади обліку основних засобів підприємства, а саме: «…Основними засобами і іншими необоротними матеріальними активами визнаються матеріальні об'єкти, використовувані у виробничій діяльності, в адміністративних цілях, цілях збуту продукції, в цілях обслуговування виробництва, для здачі в оренду іншим підприємствам, а також об'єкти соціальної сфери, термін експлуатації яких перевищує один рік.

Облік основних засобів, інших необоротних  матеріальних активів і малоцінних необоротних активів ведеться на рахівницях Робочого плану рахунків… Основними засобами визнаються матеріальні активи, вартість яких перевищує 2500 грн… Основні засоби, малоцінні необоротні активи і інші необоротні активи зараховуються на баланс у момент визнання їх придатними до використання за призначенням за первинною вартістю… При будь-яких способах здобуття основних коштів в їх первинну вартість  включаються витрати по доведенню їх до стану, в якому вони придатні до використання за призначенням… При будь-яких способах здобуття основних коштів в їх первинну вартість  включаються витрати по доведенню їх до стану, в якому вони придатні до використання за призначенням…

В рамках капітальних  ремонтів проводяться перевірки  об'єкту основних засобів на предмет  можливих відмов, незалежно від того, чи замінюються частини об'єкту основних засобів. При проведенні кожній з  таких крупних перевірок її вартість включається в балансову вартість об'єкту основних засобів, за умови, що дотримані критерії визнання.

Залишкова вартість попередньої перевірки (яку можна відрізнити від фізичних компонентів) списується з балансової вартості об'єкту основних засобів  на відповідний рахунок Робочого плану при здійсненні подальшої перевірки. Таке списання проводиться незалежно від того, чи була вартість попередньої перевірки ідентифікована в операції з придбання або створення відповідного об'єкту основних засобів. При необхідності, вартість майбутньої перевірки використовується як орієнтир для визначення того, якою була вартість існуючого компонента перевірки, коли відповідна одиниця була придбана або створена. Витрати на капітальні ремонти можуть враховуватися як окремі підоб'єкти основних засобів з прив'язкою до основного об'єкту і амортизуються протягом міжремонтного періоду… Визнання балансової вартості замінених частин припиняється (тобто залишкова вартість замінених частин списується) незалежно від того, враховувався і чи амортизувався цей компонент як окремий об'єкт. Якщо на практиці недоцільно визначати балансову вартість заміненого компонента,  використовується вартість замінених частин як індикатор вартості заміненого компонента в мить, коли він був придбаний або створений… Після первинного визнання як актив, об'єкт основних засобів враховується за його первинною вартістю за вирахуванням накопиченого зносу і накопичених збитків від знецінення  або за переоціненою вартістю, справедливою вартістю активу, що є, на дату переоцінки за вирахуванням амортизації і збитків від знецінення, накопичених згодом… Переоцінка основних засобів і інших необоротних активів здійснюється за рішенням інвентаризаційної комісії, що постійний-діє, при відхиленні балансової вартості від справедливої більш ніж на 10 %... В разі переоцінки об'єкту основних засобів на ту ж саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів основних засобів, що відносяться до даної групи.

Якщо на дату звітності  балансова вартість об'єкту основних засобів дорівнює нулю, а об'єкт продовжує експлуатуватися, дооцінка здійснюється в обов'язковому порядку… На кожну дату складання балансу Суспільство оцінює наявність будь-яких ознак, вказуючих на можливе знецінення активу. В разі виявлення будь-якого такої ознаки Суспільство проводить оцінку відшкодовуваної вартості активу.

Якщо відшкодовувана вартість об'єкту або групи об'єктів  основних засобів виявляється менше  їх балансової  вартості, такий об'єкт  або група об'єктів вважається такими, що знецінилися, і проводиться  зменшення їх балансової вартості до розміру відшкодовуваною.

Суспільство не відображає знецінення вартості об'єкту основних засобів, якщо хоч би одна з розрахункових оцінок (вартість при використанні і чиста  вартість реалізації) перевищує балансову  вартість такого об'єкту…

Амортизація основних засобів  розраховується:

• прямолінійним методом – для всіх основних засобів.

Ліквідаційна вартість об'єкту основних засобів і термін його корисного  використання для кожного об'єкту (груп об'єктів) основних засобів встановлюється при введенні в експлуатацію або в ході проведення інвентаризації відповідною комісією.

Спочатку встановлений термін корисного  використання не може перевищувати:

• будівлі  споруди –  20 років;
• машини і устаткування –  15  років;
• транспортні засоби -  10 років;
• комп'ютерне устаткування –  5 років;
• інструменти і прилади -  10 років;
• інші основні засоби -  10 років;
• малоцінні необоротні активи – 5 років.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується у розмірі 100% при передачі в експлуатацію в підрозділах Суспільства для використання в господарській діяльності.

Нарахування амортизації об'єкту основних засобів здійснюється протягом терміну  корисного використання з наступного місяця з моменту введення в експлуатацію. Нарахування амортизації припиняється при вибутті об'єкту основних засобів і припиняється на період його реконструкції, модернізації, дообладнання і консервації з місяця, наступного за місяцем здійснення (початки здійснення) такої операції.

Нарахування амортизації  в перший рік введення активу в  експлуатацію відбувається пропорційно  кількості цілих місяців, що залишилися до кінця року.

Об'єкт основних засобів  перестає вважатися таким у момент вибуття з експлуатації.

Віддзеркалення в обліку вибуття  основних засобів, малоцінних необоротних  активів і інших необоротних  активів в результаті продажу, безкоштовної передачі, розкрадань, невідповідності  критеріям визнання активів здійснюється відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку з одночасним віддзеркаленням інших доходів і витрат звичайної діяльності.

Оренда, при якій відбувається передача всіх істотних рисок і вигод, пов'язаних з володінням активом, орендареві, класифікується як фінансова оренда.

Амортизаційна політика для отриманих Суспільством у  фінансову оренду активів відповідає тій, яка використовується для подібних власних активів. До операційної  оренди відноситься будь-яка оренда, яка не відноситься до фінансової оренди.

Оренда є операційною, якщо вона не передбачає передачу орендареві практично всіх рисок і вигод  від володіння активом.

Початком терміну оренди вважається дата передачі об'єкту орендареві.

2. Первинний облік основних засобів 

Введення в експлуатацію об'єктів основних засобів в обов'язковому порядку повинне супроводжуватися оформленням облікової документації.

На виконання заходів  по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів:

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів 

(форма N ОЗ-1)

Застосовується для  оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для  обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При оформленні приймання  основних засобів акт (накладна) складається  в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта, що оформляє приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентаря, інструменту, обладнання і т. п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт (накладна) виписується у двох примірниках  працівником відділу (цеху) - здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передається до бухгалтерії, а другий - відділу (цеху) - здавальнику.