Облік наявності та руху основних засобів

 

ВСТУП

Значення основних засобів  в суспільному виробництві визначається тим, яке саме місце займають знаряддя праці в розвитку виробничих сил  і виробничих відносин. Основні засоби являються одним з найголовніших  факторів любого виробництва. Їх стан та ефективність використання прямо впливає на кінцевий результат господарської діяльності підприємства. Тому підвищенню ефективності використання основних засобів повинна приділятись головна увага, оскільки більш повне та раціональне використання основних засобів та виробничих потужностей підприємства сприяє покращенню усіх його техніко-економічних показників: випуску продукції та зниженню її собівартості, продуктивності праці, прибутку, рентабельності та взагалі фінансового стану підприємства. Саме тому кожне підприємство повинно постійно вишукувати резерви підвищення ефективності використання  основних засобів. В цьому й заключається актуальність обраної теми курсової роботи “Облік наявності і руху основних засобів”.

Метою написання даної  курсової роботи являється розгляд питань з організації бухгалтерського обліку наявності та руху основних засобів та пропозиції шляхів вдосконалення обліку основних засобів. В даній курсовій роботі дається визначення та детальна класифікація і структура основних засобів, зроблений детальний аналіз стану та ефективності використання основних засобів, розглянуті особливості організації аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.

Об'єктом для написання  курсової роботи було обрано ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», яке  розташовано  в м. Павлоград, Дніпропетровської області.

Для досягнення поставленої  мети  необхідно вирішити наступні задачі:

1. розглянути склад і класифікацію основних засобів;
2. вивчити теоретичні основи оцінки і переоцінки основних засобів;
3. проаналізувати наявність і ефективність використання основних засобів ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»
4. охарактеризувати первинний облік руху та наявності основних засобів;
5. висвітлити аналітичний та синтетичний облік руху та наявності основних засобів;
6. розглянути проблеми бухгалтерського обліку наявності та руху основних засобів на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та запропонувати шляхи їх вирішення.

В ході написання курсової роботи використані наступні методи: аналітичний, статистичний, балансовий, метод коефіцієнтів, монографічний.

Для написання курсової роботи використовувалась нормативна база, навчальні посібники, методичні рекомендації, статті наукових видань.

 

РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ  БУХГАЛТЕРСЬКОГО  ОБЛІКУ  НАЯВНОСТІ  ТА  РУХУ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 

1. Економічна сутність основних засобів

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів слугують визначальними характеристиками в окресленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва. Вся сукупність наявних виробничих фондів складає найбільшу за питомою вагою частину національного багатства країни. Основні засоби визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання і вдосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу.  Для діяльності підприємствам необхідні основні засоби, які багато разів беруть участь у виробничому процесі, частинами переносять свою вартість на продукт, що створюється, не змінюючи при цьому своєї речовинної-натуральної форми.

До основних засобів  згідно П(С)БО7 належать матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх в процесі  виробництва або постачання товарів  і послуг, надання в оренду іншим  особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів  визначається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу, та його оцінка може бути достовірно оцінена

Основними завданнями бухгалтерського  обліку основних засобів є своєчасне  відображення на рахунках інформації про надходження і вибуття основних засобів, облік капітальних інвестицій, оцінка основних засобів, облік зносу (нарахування амортизації).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями  і приладдям до нього або окремий  конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання  певних самостійних функцій, чи відокремлений  комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного  використання (експлуатації), то кожна  з цих частин може визнаватися  в бухгалтерському обліку як окремий  об'єкт основних засобів.

Первісне формування основних фондів на знову створюваних підприємствах відбувається за рахунок основних засобів, що є частиною статутного фонду. Основні засоби — це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого і невиробничого призначення.

По натурально-речовинній ознаці основні засоби підрозділяються на : будинки, спорудження, передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робоча і продуктивна худоба і т.д.

Основні виробничі засоби підприємств здійснюють господарський кругообіг, що складається з наступних стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення, їхня заміна шляхом капітальних вкладень.

Всі об'єкти основних засобів  піддані фізичному і моральному зносу, тобто під впливом різних факторів утрачають свої властивості, робляться непридатним і не можуть далі виконувати свої функції. Фізичний знос може бути частково відшкодований за рахунок ремонту, реконструкції і модернізації. Моральний знос виявляється в тому, що основні засоби по усіх своїх характеристиках поступаються новітнім зразкам. Тому періодично виникає необхідність заміни основних засобів, особливо їхньої активної частини. При цьому в сучасній економіці головним фактором, що визначає необхідність заміни є моральний знос.

У момент придбання основних засобів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів кількісно збігається з вартістю основних засобів. Надалі, у міру участі основних засобів у виробничому процесі їхня вартість роздвоюється: одна її частина, рівна зносу, переноситься на готову продукцію, інша — виражає залишкову вартість діючих основних засобів.

Зношена частина вартості основних засобів, перенесена на готову продукцію, у міру реалізації останньої поступово накопичується в грошовій формі в спеціальному амортизаційному фонді. Даний фонд формується за допомогою щомісячних амортизаційних відрахувань і використовується для простого і частково — розширеного відтворення основних засобів. Напрямок амортизації на розширене відтворення основних засобів обумовлено специфікою її нарахування і витрати: нараховується вона протягом усього нормативного терміну служби основних засобів, а необхідність у її витраті настає лише після фактичного їхнього вибуття. Тому до моменту заміни вибулих з експлуатації основних засобів нарахована амортизація є тимчасово вільною і може використовуватися як додаткове джерело розширеного відтворення. Крім того, використанню амортизації на розширене відтворення сприяє науково-технічний прогрес, у результаті якого деякі види основних фондів можуть здешевлюватися, у дію вводяться більш досконалі і більш продуктивні машини й устаткування.

 

2. Класифікація та оцінка  основних засобів 

Для цілей бухгалтерського  обліку згідно П(С)БО №7 основні  засоби класифікуються за такими групами:

1. Основні засоби:

— земельні ділянки;

— капітальні витрати  на поліпшення земель;

— будинки, споруди та передавальні пристрої;

— машини та обладнання;

— транспортні засоби;

— інструменти, прилади, інвентар (меблі);

— тварини;

— багаторічні насадження;

— інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи:

— бібліотечні фонди;

— малоцінні необоротні матеріальні  активи;

— тимчасові (нетитульні) споруди;

— природні ресурси;

— інвентарна тара;

— предмети прокату;

— інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції.

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо вони відповідають загальним критеріям визнання активів:

• існує ймовірність отримання майбутньої економічної виго-

ди від їхнього використання;

• їх вартість може бути достовірно визначена.

Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних  активів.

Облік основних засобів  здійснюється за окремими інвентарними об’єктами.

Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних  функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних  предметів однакового або різного призначення, що мають для їх  обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та  єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Якщо один об’єкт основних засобів  складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в  бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Основні засоби можна  згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності. Класифікація основних засобів за П(С)БО 7 була  розглянута вище.

Отже, класифікацію основних засобів схематично зображено  на рис. 1.

 

 

 

 

 

Рис. 1. Класифікація основних засобів

За галузевою ознакою  основні засоби поділяються на: промисловості, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв’язку. Наявність тих або тих засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком його діяльності, а також із роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв. За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, устаткуванням, що діють в сфері матеріального виробництва.  Основні засоби, які не беруть безпосередньо участі у процесі

виробництва, робота яких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потреб працівників  підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За використанням основні  засоби поділяються на діючі та недіючі. Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства в даний час. Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період у господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності основні засоби поділяються на власні  та орендовані. Власні основні засоби являються безпосередньо  власністю підприємства і створені через здійснення внесків засновниками до Статутного капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел, власних прибутків, цільового фінансування і  цільових надходжень. Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливості подвійного обліку  одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основні засоби  обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.