Облік, контроль та аудит грошових коштів підприємства

необгрунтованих виправлень.

      При вивченні операцій за  рахунками   в  установі  банку  перевіряється

наявність та достовірність  виписок  банку  за  кожним  рахунком,  наявність

штампів і підписів працівників установ банків,  відповідність  зазначених  у

них даних даним  бухгалтерського обліку - Головної книги. При  цьому  виписки

добираються за хронологічною послідовністю для  того,   щоб  перевірити,  чи

правильно перенесені залишки з попередньої до наступної.

      Аудитор перевіряє  також   наявність  усіх  додатків  та  виписок,  що

засвідчують  здійснення  тієї  чи  іншої   операції,   платіжних   доручень,

платіжних вимог, заяв на акредитив. Якщо не вистачає  додатків  або  якщо  у

виписках є  помарки та виправлення, аудитор  за погодженням з клієнтом бере  в

банку копії  таких документів.

   Трапляються  випадки, коли службові особи,  одержуючи  готівку  з   банку,

повністю або  частково не здають її до  каси  підприємства.  Це  приховується

різними  шляхами:  в  одних  випадках  не  заповнюються  корінці  чеків,   а

банківські виписки  знищуються; в інших - на корінцях чеків  зазначають  меншу

суму, ніж одержано насправді, а у виписках банку  роблять  відповідні  зміни.

Викрити такі невідповідності  можна, одержавши в  банку  справжню  виписку  і

порівнявши її дані  з  сумами,  оприбуткованими  в  касовій  книзі  і  звіті

касира. Особливу увагу слід звернути на  заповнення  реквізитів  документів.

Аудитор повинен  також звірити номери корінців грошових чеків з  банківськими

виписками, і  звірити одержання і повноту  оприбуткування  коштів  за  касовою

книгою. Якщо у  банківській виписці відсутній  номер корінця чека, а  сам  чек

знаходиться у  чековій книзі, бо нібито зіпсований  (що,  ймовірно,  свідчить

про знищення банківської  виписки, а  отже  -  про  можливі  відхилення),  то

необхідно провести зустрічну перевірку цього чека в установі банку.

      Виписка банку по дебету і  кредиту може бути виправлена  в  бухгалтерії

або фіктивна. Операції, які викликають сумнів,  за  погодженням  з  клієнтом

вивчають за допомогою зустрічної перевірки  з банківською установою, якщо  на

такі дії є  дозвіл клієнта.

      У виписці банку є лише  цифрові   дані,  тому  аудитору  важливо   знати

побудову та  код  умовних  цифрових  позначень  змісту  операцій.  Необхідно

пам'ятати, що на особових рахунках, відкритих  у  банку,  записи  по  дебету

означають  зменшення  (витрачання)  коштів,  а  по  кредиту   -   збільшення

(надходження)  коштів.

   Також  аудитору слід перевірити:

   1. відповідність дат платіжних доручень датам у банківських виписках;

   2. правильність заповнення платіжних доручень;

   3. таксування оборотів у виписка банку.

   Документальна  перевірка записів за рахунками  в банку  слід  проводити   в

трьох напрямах:

   а) перевірити, чи повністю виправдані ці  операції документами,  доданими

до виписок  банку;

   б) перевірити, чи правильно складені за ними  бухгалтерські проводки. Для

цього  необхідно  провести  суцільну  перевірку  банківських  документів  за

період, що вивчається,  переглядаючи  їх  в  порядку  записів  у  журнал  та

відомість з  одночасною  відміткою  записів  на  виписках  банку.  Необхідно

переконатися  у правильності оформлення документів  і  відповідності  доданих

до них підстав, у наявності  на  копіях  платіжних  доручень  штампів  банку

тощо;

   в)  провести  систематизовану  перевірку   документів,   згрупованих   за

однорідністю  операцій.

      Документи, які викликають сумнів, уважно перевіряються як  за  формою,

так і за змістом. При  цьому,  як  правило,  необхідно  провести  за  згодою

замовника зустрічну  перевірку і взаємний контроль операцій.

      Після  порівняння  виписок   банку  з  доданими   до   них   первинними

документами,   встановлення   правильності   підрахунків    сум    оборотів,

початкового і  кінцевого сальдо,  особливо  ретельно  перевіряється  сутність

господарських операцій,  а  саме:  чи  на  законних  підставах  надійшла  на

відповідний рахунок  або була списана та  чи  інша  сума  коштів.  Для  цього

необхідно  порівнювати  дані  бухгалтерського  обліку,   товарно-транспортні

документи, журнал реєстрації дорожніх листів тощо.

      Крім взаємної звірки та порівняння  сум,  що  записані  у  відповідних

документах, треба  також пересвідчитись у реальності тієї чи іншої операції.

      Інколи підприємства перераховують  кошти іншим підприємствам начебто  за

придбані товари, які насправді не надійшли на склад  або  надійшли,  але  не

того асортименту,  який  зазначено  у  документах,  або  ж  перераховані  за

придбання матеріальних цінностей  кошти  були  віднесені  по  бухгалтерських

контировках у  дебет  рахунків  обліку  витрат  на  виробництво,  а  фактично

одержані  цінності  оприбутковані  контировкою  в  дебет   рахунків   обліку

матеріальних  цінностей і в кредит  рахунку  372  "Розрахунки  з  підзвітними

особами".  Створена   таким   чином   нереальна   заборгованість   незаконно

виплачується  з каси. 
 

ІІІ. Збір аудиторських доказів і оформлення робочих документів

      Основною  найбільш важливою, відповідальною і  трудомісткою частиною роботи аудитора являється збір аудиторських доказів  по всім об’єктам контролю. На основі аналізу і узагальнення даних  аудиторських доказів аудитор робить висновок щодо правильності ведення  бухгалтерського обліку на аудируємому  підприємстві.

        Висновки світового досвіду підготовки  аудиторських доказів відображені  в розробленому Комітетом міжнародної  аудиторської практики  міжнародному  нормативі аудиту “Аудиторські  докази”. В відповідності з  цим нормативом під аудиторськими  доказами слід розуміти інформацію, яка підтверджує правильність  відображення в обліку даних,  чи даних, отриманих під час  фактичної перевірки  стану  контролює мого об’єкту, яку  відбирає аудитор в процесі  контрольних дій для видачі  замовнику висновок про достовірність  і правильність відображення  в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних зі зміною фінансово-господарського  стану.

  Аудиторські докази, як правило відображають зміст частини інформації, яка є на підприємстві. Так як інформація являється основою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати наступним вимогам:

     Ø необхідність;

     Ø обґрунтування;

     Ø повнота;

    Ø правильність.

Для того, щоб отримати аудиторські докази в залежності від змісту об'єкта аудиту та умов їх дослідження використовують прийоми фактичного, документального  контролю та підтвердження третьої  сторони (як правило банків). Для  отримання аудиторських  доказів, які підтверджують правильність та достовірність даних бухгалтерського  обліку використовується прийом фактичного контролю – інвентаризація. Зіставленням фактичних даних з відповідними даними бухгалтерського обліку встановлюється стан перевіряє мого об'єкта. Таким  чином аудитор отримує докази щодо реальності перевіряємих активів, зокрема грошових коштів. Інвентаризація готівки в касі, коштів на рахунках в банку дає можливість виявити  недостачі або лишки грошових коштів.

   Об'єктами інвентаризації є:

     · готівка (національна та іноземна  валюта);

     · цінні папери (акції, облігації,  депозитні сертифікати);

      · грошові документи (векселі,  лімітовані чекові книжки, акредитиви, талони на паливно-мастильні матеріали  тощо);

      · бланки суворого обліку (акції  та облігації власної емісії, санаторно-курортні путівки, незаповнені  бланки векселів);

        ·  залишки по рахунках в  банку (по виписках банку).

   Інвентаризація  касової готівки проводиться комісією в складі аудитора, головного бухгалтера і касира. Під час інвентаризації встановлюється фактична наявність грошових коштів, поштових марок, розрахункових чекових книжок та інших грошових документів, цінних паперів.

   Перш, ніж почати вивчати касові операції, аудитор має уважно вивчити нормативні документи, що регламентують порядок  ведення касових операцій, збереження готівки в касі, та ознайомитися зі списком осіб, що несуть відповідальність за недотримання цього порядку.

   До  початку вивчення касових документів слід визначити, чи укладений договір  про матеріальну відповідальність керівника підприємства з працівниками, які відповідають за ведення касових  операцій.

   Потім касир зобов'язаний скласти звіт касира, який передається аудитору разом з письмовою розпискою  про відсутність у касі грошей і грошових документів, які належать особисто касиру або стороннім організаціям.

   Якщо  касир заявить, що у касі зберігається готівка або інші цінності, які  належать стороннім підприємствам, то аудитори повинні негайно одержати від останніх довідку про суму грошей, що їм належить.

   Зберігати в касі готівку, яка не належить даному підприємству, заборонено.

   Перевірка наявності грошових коштів та інших  грошових активів в касі проводиться  шляхом їх перерахунку касиром в  присутності аудитора і головного  бухгалтера або іншого члена комісії. Результати підрахунку перевіряє аудитор. Готівка в опечатаних банком пачках розпечатується і також перераховується. За наявності великої кількості  купюр складається опис, в якому  зазначається номінал купюр, їх кількість  і сума. Опис підписується всіма  членами інвентаризаційної комісії.

   Під час перевірки фактичної наявності  грошових документів встановлюється сума, автентичність кожного документу  і правильність його оформлення. Перевірка  здійснюється за окремими видами документів із зазначенням в інвентаризаційному описі назви, номера, серії купюри і загальної суми.

   Залишок пред'явленої готівки та цінних паперів  комісія порівнює із залишками по касовій книзі на момент інвентаризації. Результати заносяться

до інвентаризаційного опису.

     Перевіряючи касову книгу, аудитори з'ясовують, чи своєчасно касир проводить в  ній записи за операціями, що мали місце  на момент проведення аудиту або, чи пронумерована  та прошнурована касова книга, чи скріплена  вона печаткою з підписом керівника  і головного бухгалтера.

Запізнення з  записами в касову книгу не можуть бути підставою для припинення інвентаризації готівки в касі. У такому разі касир зобов'язаний зробити всі  записи в присутності членів інвентаризаційної  комісії.

   За  наявності на підприємстві кількох  структурних підрозділів (крамниці, кафе, їдальні, пункту надання послуг тощо) на замовлення клієнта інвентаризація готівки проводиться в кожній касі або у кожної підзвітної особи, яка займається збором виручки або  виплатою заробітної плати.