Облік касових операцій банку

      В колонку 5 вноситься оцінка кожного  коефіцієнта, визначена на основі таблиці 3.2. Оскільки додаткова оцінка першої та четвертої групи показників (за винятком коефіцієнту забезпеченості) не передбачена, то в гр. 5 таблиці 3.3 показуються їхні розраховані фактичні значення ( гр.4 * гр.5). Одержану оцінку помножено на вагоме значення коефіцієнта (гр.5 * гр.3). Суму значень показників за кожною групою помножено на вагомий коефіцієнт відповідної групи. Виходячи из суми значень усіх показників визначається клас позичальника на основі рейтингової шкали (табл. 3.1). Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальника відносять до певного класу (А, Б, В, Г, Д)[16].

      В даному випадку провівши оцінку показників кредитоспроможності підприємства, а також зробивши розрахунки, що безпосередньо стосуються визначення класу кредитоспроможності СЗАТ „ Маяк ”, можна констатувати, що кількість набраних балів при розрахунку склала у 2007 році 376 балів. Це свідчить, що досліджуване підприємство належить до класу А, тобто воно являється господарством з дуже стійким фінансовим станом.

      Фінансова діяльність дуже добра ( прибуткова, рівань рентабельності вищий за середньогалузевий ), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної угоди. Економічні показники у межах установлених значень; вище керівництво має відмінну ділову репутацію; кредитна  історія позичальника – бездоганна. 

2. Прогнозування рівня кредитоспроможності господарства

    Більшість використовуваних методів оцінки кредитоспроможності  обернута на аналіз минулого стану  позичальника. Проте, при визначенні  кредитоспроможності часто говорять не про поточну, а про майбутню платоспроможність підприємства.

    Як  додаткові методи оцінки кредитоспроможності  можна використовувати різні  методи прогнозування можливого  банкрутства підприємств. Для експрес-аналізу  потреба в застосуванні різноманітних  прийомів і методів прогнозування відпадає, тому зупинимося на 3 основних:

    - розрахунок індексу кредитоспроможності;

    - використовування системи формалізованих  і неформалізованих критеріїв;

    - прогнозування показників платоспроможності.  Розглянемо їх докладніше.

    Запропонований  ще в 1968 році індекс кредитоспроможності відомим західним економістом Е. Альтманом був побудований за допомогою апарату мультиплікативного дискримінатного аналізу, що дозволяє йому в першому наближенні розділити всі господарюючі суб'єкти на потенційних не- або банкротів .  Загалом,індекс кредитоспроможності (Z) має вигляд:

    За  двофакторною моделлю ймовірність  банкрутства (індекс Z) визначається коефіцієнтом покриття Кп і коефіцієнтом автономії (фінансової незалежності) Кавт за формулою: 

    Z = - 0,3877-1,0736 Кп + 0,0579 Кавт                                                         (3.1) 

    Для підприємств, у яких Z = 0, імовірність  банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення  ймовірності банкрутства. Якщо Z > 0, то ймовірність банкрутства перевищує 50% і підвищується зі збільшенням Z. 

    Ця  модель проста, не потребує великого обсягу вихідної інформації, але недостатньо  точно прогнозує ймовірність  банкрутства. Похибка DZ = ±0,65.

    На  основі даних балансу та звіту про фінансові результати підприємтсва розрахуємо дані показники для СЗАТ « Маяк»: 

    Z = - 0,3877-1,0736 *38,41 + 0,05790,98= - 40,7953 

       Отже, ймовірність банкрутства даного підприємства зменшуеться протягом досліджуваного періоду.

      Аналізуючи вищенаведені розрахунки слід відмітити, що дане господарство у найближчі кілька років зможе мати достатні рівень кредитостпромодності і платоспроможності та повністю погашати свою заборгованість, якщо така виникатиме.

    Приведена методика має один, але вельми серйозний  недолік : істоті її можна розглядати лише відносно крупних компаній, котируючих свої акції на біржах. Проте, є досвід розрахунку індексу 2 для вітчизняних компаній нафтогазового комплексу .

    Будь-яке  прогнозне рішення є суб'єктивним, а розраховані значення критеріїв  носять швидше характер інформації до роздуму. Рішення в однокритерійній задачі простіше, ніж в багатокритерійній, але і там і тут є свої плюси і мінуси. Використання системи формалізованих і неформалізованих критеріїв дозволяє врахувати не тільки дані бухгалтерського обліку, звітності, але і додаткову інформацію (наприклад, стійко низькі коефіцієнти ліквідності, погіршення відносин з установами банківської сфери, недостатня диверсифікація діяльності або втрата ключових контрактів, інші). 

Висновки  та пропозиції

      В сучасних умовах  ринкових відносин ситуація в галузі сільського господарства докорінно змінилась. Склалася така ситуація при якій банки не бажають надавати позики підприємствам АПК через великий ризик неповернення боргів, а сільськогосподарські виробники не можуть брати кредити через непомірно високу плату за користування ними.

      Необхідність  особливого режиму кредитування для  сільськогосподарських виробників зумовлено їх низькою дохідністю. На вкладений капітал у сільському господарстві припадає менший доход  ніж в інших галузях народного господарства.

      Здатність підприємства своєчасно здійснювати  платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про  стійкий фінансовий стан.

      В процесі дослідження стану СЗАТ «Маяк»  та розгляду його економічно – організаційної характеристики були зроблені слідуючи висновки:

1. В товаристві склалась м'ясо - молочна спеціалізація з виробництвом  соняшника, буряка, зерна зернобобових.Спеціалізація, яка склалася повністю відповідає природно – економічним умовам.
2. На підприємстві спостерігається тенденція до зниження загальної площі на 76,2 га.
3. Загальна чисельність робітників за останні три роки зменшилась на 22 чоловік.
4. Фондозабезпеченість та фондоозброєність за аналізуємий період  збільшила. Причиною цього стало збільшення вартості основних основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.
5. Основні економічні показники господарської діяльності дещо погіршилась, внаслідок чого рівень рентабельності в господарстві зменшився на 3,68 %.
6. За допомогою системи рейтингової системи з’ясували, що підприємство належить до першого класу кредитоспроможності – являється господарство з дуже стійким фінансовим станом.
7. Дані аналізу платоспроможності та фінансової стійкості свідчать про зростання коефіцієнтів ліквідності та незалежності товариства від позичкового капіталу.
8. Дані розрахунку можливого рівня кредитоспроможності свідчать про зменшення ймовірності банкрутства.

      Взявши  до  уваги висновки і розглянувши  існуючі резерви господарства для  покращення його фінансового стану  запропонуємо такі заходи:

1. Застосувавши  ресурсо-  і матеріалозберігаючі технології виробництва сільськогосподарської  продукції, що дозволять збільшити виручку від реалізації продукції та зменшити її собівартість.
2. Підвищити врожайність шляхом покращення земель ( меліорації, осушення ) та продуктивність тварин, а також підвищити товарність  продукції, що збільшить обсяги її реалізації.
3. Внести пошук нових каналів реалізації, застосовуючи про цьому комплекс маркетингу, що дозволить покращити фінансові результати за рахунок цінового фактору.

      Слід  зазначити, що для підприємства дуже важливим є  перегляд необхідності отримання кредиту.

      Необхідно зрозуміти, що отримання кредиту  – це не панацея від усіх бід. Взагалі позикові ресурси не дешеві. Тому підприємству спочатку краще використати внутрішні  резерви, ніж брати кредит.

      Товариство  може уникнути кредитування різними  шляхами. Так у підприємства можуть бути ліквідні запаси, цінні папери, реалізація яких все ж виявиться  більш вигідним для підприємства варіантом, ніж взяти певну суму у кредит. Ще одним варіантом є  - домовитися з позичальниками про відстрочку платежу, що теж може бути вигіднішим ніж брати кредит. У свою чергу, якщо  необхідно придбати певне обладнання, то його можна взяти у лізинг, що буде значно вигіднішим, ніж кредит, оскільки відсоткова  ставка за лізинг, як правило нижчі за відсоткову ставку кредиту.

      У своїх проявах кредит різноманітний, тому в теорії і на практиці розрізняють  цілий ряд форм і видів кредиту. Їм властиві свої особливості. З  розвитком  людського суспільства важливе місце займає та чи інша форма або навіть вид кредиту. Але на  будь – якому етапі розвитку людства кредит відіграє досить важливу роль.

Використана література

1. Закон України „Про банки і банківську діяльність” із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20.09.2001 року     №2740-III // http://www.rada.kiev.ua
2. Азаренко І.В. Фінанси підприємства – 2006. С.165-175.
3. Білик М.Д.Сутність і оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України – 2005 - №3. с. 117-128.
4. Дмитренко Кредитування і контроль.- 2005. с.172-180
5. Жмайлов В.М., Скрипник Ю.В., Закоморний С.М. Дипломне проектування. – Суми: Козацький вал, 2002.
6. Закоморна Н.І. Обгрунтування порогових значень показників в оцінки фінансового становища підприємства //Вісник Сумського с/г інституту. Серія Фінанси і кредитю.- 2003. №1 – с. 38-43.
7. Котляр М.Л. Аналіз фінансового стану підприємства – 2004 - №5. с. 99-104.
8. Крячок С.І. Оцінка фінансового стану підприємства //Фінанси України. 2002 - №8. с. 40–47.
9. Лагун М.І. Методичні аспекти аналізу фінансового стану підприємства у контексті прийняття управлінських рішень // Формування ринкових відносин В Україні: Збірник наукових праць.- 2007- №7.с. 16-22.
10. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: навчальний посібник. К.: КНЕУ,2004.
11. Олійник О.О.Оцінка кредитоспроможності позичальника при довгостроковому банківському кредитуванні // Економіка фінансового права: Щомісячний інформаційно – аналітичний журнал – 2007 - №8. с. 10-13.
12. Потійко Ю.А. Аналіз кредитоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин // Фінанси України – 2001- №1. с. 118-123.
13. Савицька. Економічний аналіз діяльності підприємства: Нав. Посібник. – К.: Знання. 2004.
14. Салила С.Я., Даній Н.В., Корецька С.О., Несторенко С.Н. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. –с. 210.
15. Сідун В.А., Пономарева Ю.В. Економіка підприємства; Нав4альний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – с. 176-186.
16. Слободін В.Д., Коркушко О.Н. Теоретико – методологічні аспекти формування власного капіталу на підприємстві //Зб. Наукових праць вип. 12 / Подільський, 2004. – с. 201 – 206.
17. Солкоринська І.Г. Діагностика фінансового забезпечення діяльності підприємства //Фінанси України. – 2003. № 1 с. 88-95.
18. Сорокіна О. М. Основні способи оцінки платоспроможності с/г підприємства //Вісник СНАУ – 2002. - №2 с. 41.
19. Стасюк Г. А. Фінанси підприємства. Навч. Посібник. – Херсон: Олді – плюс. 2004. – с.237-275.
20. Тарасюк С.Г. Визначення кредитоспроможності позичальник // Економіка АПК. – 2004. - №4 с. 87 -92.
21. Ткаченко Н. Методика розрахунку оцінки фінансової стійкості підприємства // Підприємництво, господарство і право. – 2001 - №9. с. 102-105.
22. Турило А.М. Методологічні підноди до оцінки фінансової діяльності підприємства // Фінанси України: Науково – теоретичний та інформаційно практичний журнал Міністерства Фінансів України. – 2007 - №7.с. 100-104.
23. Устинова І.Г. Теоретичні аспекти оцінювання фінансового стану підприємства // Вісник національного університету «Львівська політехніка» № 577, 2007 – с. 389-393.
24. Філімоненко О.С. Фінанси підприємства. Навчальний посібник – К: Кіндрат, 2005- с. 234.
25. Хотамлянський О.Л, П.А.Знахуренко // Фінанси України: Науково – теоретичний та інформаційно практичний журнал Міністерства Фінансів України. – 2007 - №1.с. 111-117.
26. Царенко О.М. Економічниї аналіз діяльності підприємств АПК – К.: Вища школа, 2002.
27. Чмутова І. Оцінювання та прогнозування фінансового стану позичальника // Банківська справа. 2000. №2 – с. 20-22.
28. Чупіс А.В., Закоморний С. Н. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства. – Суми: Козацький вал, 2003 – с.28.
29. Шваб А.П.,Завадський О.І. Вдосконалення оцінки кредитоспроможності підприємства // Вісник ДААУ.№1. – Житомер,2001. с. 271-275.
30. Шевченко Р.І. Банківські операції. – К.: КНЕУ, 2003.
31. Шморгун Н.П., Головко. Фінанансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦНП.2006 – с.53-70.