Облік касових операцій банку

    На  підставі співвідношення величини ЗГП  і розміру боргових зобов'язань  клієнта визначається його клас кредитоспроможності. Нормативні співвідношення такі:

    I клас -0,75; II клас -0,30; III клас -0,25;

    IV,V клас -0,2; VI клас - 0,15.

    Аналіз  грошового потоку дозволяє зробити  висновок про слабкі сторони управління підприємством. Наприклад, відтік засобів може бути пов'язаний з управлінням запасами, розрахунками (дебітори і кредитори), фінансовими платежами (податки, відсотки, дивіденди). Виявлені результати аналізу використовуються для розробки умов кредитування.

    Для вирішення питання про доцільність видачі і розмірі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку робиться не тільки на основі фактичних даних за минулі періоди, але і прогнозних даних на планований період.

    Перші використовуються для оцінки других (у основі прогнозу величин окремих елементів притоки і відтоку засобів лежать їх фактичні значення в минулі періоди і плановані темпи приросту виручки від реалізації).

    Описаний  метод аналізу грошового потоку називається непрямим. Разом з  тим існує і прямий метод, зміст якого може бути зведене до наступного:

    Таблиця 1.3

Розрахунок доданків здійснюється таким чином:

    Перше: Виручка від реалізації - Платежі  постачальникам і персоналу + Відсотки одержані - Відсотки сплачені - Податки.

    Друге: Надходження від продажу основних активів - Кап. вкладення.

    Третє: Кредити одержані - Погашення боргових зобов'язань + Емісія облігацій + Емісія акцій - Виплата дивідендів[18,20].

    Метод оцінки кредитоспроможності  на основі аналізу  ділового ризику.

    Діловий ризик пов'язаний з переривчастою  кругообігу фондів, можливістю не завершити ефективно цей кругообіг. Аналіз такого ризику дозволяє прогнозувати достатність джерел погашення позики. Тим самим він доповнює способи оцінки кредитоспроможності ' клієнтів банку.

    Чинники ділового ризику пов'язані з окремими стадіями кругообігу фондів. Набір цих чинників може бути представлений таким чином:

    1. Надійність постачальників.

    2. Диверсифікованість постачальників.

    3. Сезонність поставок. Тривалість  зберігання сировини і матеріалів (чи є товар швидкопсувним).

    4. Наявність складських приміщень і необхідності в них.

    5.Порядок  придбання сировини і матеріалів (у виробника або через посередника).

    6. Чинники екології.

    7. Мода на сировину і матеріали.

    8. Рівень цін на цінності, що  придбаваються, і їх транспортування  (доступність цін для позичальника, небезпека підвищення цін).

    9. Відповідність транспортування  характеру вантажу. 

    10.Ризик  введення обмежень на вивіз  і ввезення імпортної сировини  і матеріалів.

    Залежно від кількості врахованих чинників і прийнятої шкали розробляється  таблиця визначення класу кредитоспроможності позичальника на основі ділового ризику: 
 
 
 

    Таблиця 1.4

    Окрім самих методів оцінки кредитоспроможності  у величезній кількості пропонуються різними авторами модифіковані коефіцієнти, які також повніше або вже  здатні охарактеризувати окремі сторони  фінансового або господарського стану підприємства. Наприклад, показник "стану здоров'я" підприємства - його рентабельність,  розраховується як відношення Чистого прибутку до Середнього власного капіталу за період. Указуючи на ступінь відшкодування основного капіталу, він відображає здатність підприємства відшкодовувати по підсумках, окрім всіх інших виробничих чинників, також чинник капіталу[31,17].

    Таким чином, стисло розглянувши деякі  з існуючих методів оцінки кредитоспроможності  відзначимо, що причиною недоліків  будь-якого з них є їх вузька цілеспрямованість. Якщо неможливо врахувати всі чинники, що впливають на оцінку кредитоспроможності, то, как правило, їх групують і розглядають при аналізі окремо, або вдаються до середніх значень і т п.     

    Тому, в сучасних умовах будь-яка методика повинна бути орієнтована на синтез основних і додаткових методів, або застосовувати пов'язану систему, побудовану на декількох методах. 

     1.3 Мета та сутність аналізу фінансового стану потенційного позичальника 

      В умовах ринкових відносин платоспроиожність підприємства вважається найважливійшою умовою їх господарської діяльності. Платоспроможність підприємства характеризується можливостями його здійснювати чергові платежі та грошові зобов’язання за рахунок наявних грошей і тих грошових засобів і активів, які легко мобілізуються.До платіжних засобів відносяться суми по таких статяях балансу, як грошові засобт, цінні папери, товари відвантажені, готова продукція, розрахунки з покупцями та інші активи з третьго розділу балансу, що легко реалізуються. До складу платежів і зобов’язань входять зоборгованість по оплаті праці, короткотермінові та просрочені кредити банку, постачальники та інші кредитори і першочергові платежі.Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованіть. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентоздатністі, платоспроможності покупців, форм розрахунків, тощо.Значно більший строк знадобиться для перетворення виробничих запасів і незавершеного будівництва в готову продукцію, а потім в грошову готівку. Тому вони віднесені до третьої групи.Відповідно на три групи поділяються і платіжні зобов’язання підприємства:  

      - заборгованість, строк оплати якої вже настав;

      - заборгованість, яку необхідно погасити найближчим часом;

      - довгострокова заборгованість.

      Оцінка  рівня платоспроможності проводиться  за даними балансу на основі характеристики ліквідності оборотних засобів, тобто з врахуванням часу, необхілного  для перетворення оборотних засобів  в грошові кошти і цінні  папери. Менш мобільними є засоби в розрахунках, готової продукції, товарах відвантажених та ін. Найбільшого часу ліквідності потребують виробничі запаси і витрати для перетворення їх в грошові засоби. Із врахуванням цього в економічній літеретурі визначають в основному три рівні платоспроможності підприємства, оцінку яких проводять за допомогою трьох коефіцієнтів : грошової, розрахункової та ліквідної платоспроможності. Поточна платоспроможність- це здібність до швидкого погашення своїх тимчасових зобов’язань, але для погашення необхідно грошові засоби, які підприємство може отримати в результаті обертання в гроші деякі найбільш ліквідні засоби, або для цього необхідно мати достатній запас грошей у банку або у касі. Цей показник характеризує як відношення мобільних засобів до короткосторокової заборгованості. Він дає можливість встановити і якій крайності сума мобільних запасів покриває суму короткосрокових зобов’язань, і ним самим підтверджує ступінь стійкості підприємства і здібність його швидко розрахуватися за свої короткострокові зобов’язаня, тобто в значній мірі визначити платоспроможність підприємства. В деяких випадках він називається коефіцієнт покриття:

      Тимчасове значення свідчить про високу ступінь стійкості підприємства. Чим більше величина поточних активів по відношенню до поточних пасивів, чим більше впевненість, що існуючі зобов’язання будуть погашені за рахунок існуючих активів. Багаторазове перевищення активів над короткостроковими зобов’язаннями дозволяє зробити висновок про те, що підприємство має значний об’єм вільних ресурсів, які формуються з власних джерел. З позиції кредиторів, такий варіант формування оборотних засобів найбільш вдалий. З точки зору ефективності діяльності підприємства значне накопичення запасів, відволіканні засобів в дебіторську заборгованість може бути пов’язано з не вмілим управлінням активами.Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов`язання з платежів, страк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. У фінансово-економічному аналізі показники платоспроможності мають дещо інше аналітичне навантаження, ніж показники ліквідності (повної або поточної): якщо ліквідність характеризує підприємствоз точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов`язаннями за певних час за допомогою перетворення своїх активів на гроші, то під платосприжністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність у нього в необхідних розмірах платіжних засобів або активів, які можуть негайно бути перетвореними у платіжні засоби (наприклад, швидколіквідні цінні папери)[18,28]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.   Оцінка кредитоспроможності СЗАТ  «Маяк»

2.1  Фінансово  – економічна характеристика господарства 

      В 1998 році рішенням загальних зборів акціонерів було організоване сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «  Маяк », яке стало правонаступником КСП « Маяк »

      Господарство  розташоване в східній частині  Тростянецького району Сумської області. Центральна садиба знаходиться в селі Боромля. Відстань до обласного центру – м. Суми – складає 45 км. Господарство знаходиться за 18 км від районного центру м. Тростянець. Найближча залізнична станція Бором ля знаходиться на відстані 9 км від господарства. Через село проходить республіканська траса Харків – Суми. Таким чином, територіальне розташування господарства є економічно вигідним.

      Природні  умови господарства обумовлені його розташуванням у помірно –  континентальному кліматичному поясі, якому властиві відносно тепла зима, і літо з високим рівнем опадів, що складає близько 1500 – 1700 мм на рік. Під час зимового періоду промерзання ґрунту незначне, а іноді короткочасне. Літо, як найбільш продуктивна пора вегетаційного періоду, починається з середньодобових температур вище 15 С. Найбільш поширені ґрунти  – чорноземи. Бонітет ґрунтів - 76 балів.

      СЗАТ  «Маяк» має у своєму розпорядженні 4804,6 га ріллі. Це один із факторів вплинувши на розміри виробництва продукції в цілому по господарству.

      Свою  діяльність господарство здійснює на основі товарно – грошових відносин, госпрозрахунку та самоокупності. 

      На  території Села Бором ля проживає близько 5028 чоловік, з них працює в товаристві 543 чол.. Головними галузями господарства є тваринництво та рослинництво. Пунктами збуту сільськогосподарської продукції є : зерно – Тростянецький елеватор, молоко – Охтирський молокозавод, цукор – Тростянецький цукрозавод. Частина продукції реалізовується державі по договором, а також своїм працівникам в рахунок оплати праці.

      Результативність  виробничо – господарської діяльності залежить від рівня спеціалізації  виробництва, стан якого розглянемо в наступній таблиці[7,29].

                                                                                                     Таблиця 2.5

                                   Обсяг та структура товарної  продукції