Облік касових операцій банку

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

                     Кафедра Бухгалтерського обліку

Реферат

на тему:

«Облік касових операцій банку»

З ДИСЦИПЛІНИ “Облік в банках” 
 

Виконала: 

студентка 5 курсу

факультету:«Економіки та        підприємництва»

групи ФІН 0402-1

спеціальності «Фінанси»

Варванець А.С. 

Перевірила: Полятикіна Л.І. 
 
 

Суми  – 2009 

План

Вступ

1. Сутність поняття кредитоспроможність та платоспроможність клієнта комерційного банку.
1. Значення, необхідність і принципи кредитування…………………....5

          1.2 Методи оцінки кредитоспроможності позичальника………………..11

     1.3  Мета та сутність аналізу фінансового стану потенційного    позичальника……………………………………………………………………....17

2.   Оцінка  кредитоспроможності СЗАТ «Маяк» 

          2.1  Фінансово – економічна  характеристика господарства……………..21

          2.2  Аналіз ліквідності підприємства……………………………………...30

          2.3  Аналіз платоспроможності  та фінансової стійкості  СЗАТ «Маяк»..32 

3.     Напрямки покращення рівня кредитоспроможності товариства.

          3.1  Визначення класу кредитоспроможності товариства……………......36

          3.2  Прогнозування рівня кредитоспроможності  господарства……….....39

Висновки і  пропозиції

Використана література

Додатки

 

Вступ  

      В сучасних економічних умовах діяльності кожного господарського об’єкта є предметом уваги поширеного кола учасників ринкових відносин. Невтручання держави в господарську діяльність підприємств, вимушує її самостій1но шукати шляхи адаптації до ринкових умов, знаходити методи вдосконалення своєї діяльності та забезпечення нарощування економічного потенціалу і конкурентоспроможності.

      Формування  ринкових відносин та розвиток – це автоматичний процес. Встановлення нових  фінансових відносин, які транспортуються створенням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, призначається на розвитку та функціонуванні підприємств як самостійних господарських одиниць.

      Одним з негативних моментів у сучасних умовах є відсутність чітких уявлень  про фінансову позицію підприємства. Пристосовуючись до своєрідних умов, які диктує ринок, підприємства відчувають значні фінансові труднощі у зв’язку із неправильним перерозподілом засобів і джерел.

      Додаткова потреба підприємства в грошових засобах обумовлена неправомірністю кругообороту його оборотних засобів.

      Основною  причиною виникнення додаткової потреби в оборотних засобах є сезонний характер виробництва особливо сільськогосподарських підприємств.

      Щоб задовольнити ці потреби підприємства звертаються до зовнішніх джерел, переважно у борг, основним з яких є банківський кредит.  Головне значення кредитування полягає в тому, що воно дозволяє уникнути збою у виробничому процесі і забезпечити ритмічність виробництва і виконання обов’язань перед замовником.

      Більшість комерційних банків перш, ніж надати кредит здійснюють оцінку кредитоспроможності позичальника. Цілі та задачі аналізу кредитоспроможності полягають у визначенні можливостей позичальника своєчасно і у повному обсязі погасити заборгованість по позичці, ступені ризику, який банк готовий взяти на себе, розміру кредиту, який може бути наданий в даних обставинах та умов його надання.

      Об’єктивний аналіз фінансового стану дає можливість оцінити внутрішні і зовнішні відносини суб’єкту, який аналізується, охарактеризувати його платоспроможність фінансову стійкість, ефективність використання кредиту, доходність діяльності та перспективи розвитку. Результати, отримані у процесі дослідження дають можливість приймати обґрунтовані рішення у зв’язку з подальшим кредитуванням та функціонуванням підприємства.

      Основною  метою дослідження є отримання  найбільшої кількості інформації, яка  дасть об’єктивну і точну оцінку кредитоспроможності та платоспроможності, оптимальності отриманих сум та ефективності їх використання.

      В дослідженні обрана система показників, яка з одного боку, достатньо вірна і в повному обсязі відображає фінансовий стан підприємства, з іншого потребує мінімум загально достатньої інформації.

      При написанні курсової роботи, ми поставили  наступні задачі:

• проаналізувати показники, що характеризують фінансовий стан товариства;
• проаналізували рівень платоспроможності підприємства;
• визначити клас кредитоспроможності;
• зпрогнозувати рівень кредитоспроможності господарства.

    При написанні роботи були використані  такі методи дослідження – статистичний, порівняльний, аналітичний, математичний тощо.

    Джерела дослідження кредитоспроможності і платоспроможності - наукові роботи, публіцистичні дані, фінансові результати та баланс підприємства, основні показники сільськогосподарської діяльності,

      Об’єктом дослідження обрано СЗАТ « Маяк » Тростянецького району  Сумської області, періодом дослідження є 2005-2007 рр..

 

      

1.Сутність  поняття кредитоспроможність та  платоспроможність клієнта комерційного  банку.

1.1Значення, необхідність і принципи кредитування. 

     Кредитна  система - (у широкому змісті) сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, що існують у рамках тієї чи іншої соціально-економічної формації; (у вузькому змісті) сукупність банків і інших кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових капіталів і доходів і надання їх у позичку.

     На  думку М.І. Савлука слово « кредит » походить від латинського слова  credit – довіряти, або відповідно credo – вірно. Довіра – фундамент кредитних відносин, одна з найважливіших передумов їх виникнення. Окрім довіри, обов’язковою передумовою виникнення кредитних відносин є збіг економічних інтересів кредитора і позичальника.

       Кредит - система економічних відносин, за допомогою якої мобілізуються тимчасово вільні кошти і здійснюється їхнє спрямування на потреби розширеного відтворення. З економічної точки зору поняття кредиту означає одну з найскладніших економічних категорій, пов'язану з передачею вартості у вигляді певної суми матеріальних ресурсів, готових виробів чи грошових коштів однієї юридичної чи фізичної особи у тимчасове користування на відповідно обумовлених засадах іншою

     Кредит  як економічна категорія пов'язаний з іншими вартісними категоріями. Тому його принципи також і загальноекономічні. З цієї точки зору йому притаманні такі принципи, як: а) економічність, тобто досягнення найбільшої ефективності використання позички при найменших кредитних вкладеннях; б) комплексність, яка означає проведення такої кредитної політики, що найкраще враховує закономірності розвитку економіки у визначений час; в) диференційованість - різний, здебільшого навіть індивідуальний, підхід до кредитування кожної з категорій позичальників. Суть кредиту та його характерні риси розкривають його функції. Залежно від вибраної методології аналізу розрізняють функції:

     1)перерозподільну  функцію 

     2) функцію заміщення готівкових  грошів кредитними операціями;

     3) стимулюючу;

     4) контрольну.

     Перерозподільна функція кредиту полягає в прямому задоволенні тимчасових потреб у засобах одних юридичних і фізичних осіб за рахунок тимчасово вільних ресурсів інших. Щоправда, при комерційнім кредиті попереднього вивільнення ресурсів не має. Кредит у даному випадку надається тільки за умови наявності в кредитора вільних коштів, а при їх відсутності - можливості їх позичити на засідках повороткості. Це дає змогу: а) перерозподілом коштів охопити практично всі тимчасово вільні кошти суспільного господарства; б) забезпечити значно більшу доступність кредиту порівняно з іншими джерелами, скажімо, з бюджетними ресурсами; в) задовольнити тільки тимчасові споживи в додаткових коштах; г) перерозподілити і грошові, й матеріальні ресурси.

     Функція заміщення наявних грошів кредитними операціями пов'язана із специфікою сучасної організації копійчаного обороту, коли основна частина розрахунків і надання кредиту здійснюється за допомогою банків. Вкладаючи і зберігаючи гроші в банку, клієнт не тільки сам вступає в кредитні відносини з їм, а й створює умови для заміни готівкових грошів кредитними операціями у вигляді записів на банківських рахунках. Безготівкові розрахунки також є кредитними операціями, тому що рядка відвантаження продукції і її оплата, як правило, не збігаються. Залежно від того, що випереджає в часі - отримання товарів чи грошів

     Важливе значення в умовах ринкової економіки має стимулююча функція кредиту. За своєю економічною сутністю процес кредитування не може не стимулювати ефективне використання позики з боку позичальника. Сам зміст кредитування, що виражається у формулі: "Купуй зараз (товар, гроші), плати потім" спонукає до ефективного використання одержаної позики, щоб на зароблені кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.

     Позичальники  використовують кредит настільки повно, наскільки це їм дійсно необхідно  для реалізації власних економічних  інтересів.

     Кредитні відносини — це насамперед майнові відносини; за використання і повернення кредиту позичальник відповідає майном і цінностями, що є у нього. Безсумнівно, що майнові відносини створюють достатньо потужні стимули до раціонального використання позичених коштів.

     З боку кредитора стимулюючим чинником є позичковий відсоток. Кожний кредитор намагається постійно забезпечувати  зростання своїх кредитних ресурсів.

     Контрольна  функція кредиту полягає в тому, що в процесі кредитування здійснюється взаємний контроль (як кредитора, так і позичальника) за використанням і поверненням позики. В економічній літературі контрольна функція кредиту часто розглядається лише як контрольна діяльність кредитора (банку), що, на наш погляд, не зовсім правильно.

     Контроль  є складовою загального механізму управління процесом кредитування. Сьогодні будь-який господарський суб'єкт не може дозволити собі нехтувати контролем за кредитом. Успішне управління кредитом вимагає поєднання зусиль кредитного контролю із спрямованістю суб'єктів господарювання на отримання прибутку від надання (одержання) позики.

     Існує суттєва відмінність у виконанні  контрольної функції кредиту  з боку кредитора і з боку позичальника. Кредитор має можливість здійснювати  контроль як за об'єктом кредиту (позиченою  вартістю), так і за діяльністю позичальника. Позичальник не має можливості контролювати діяльність кредитора, він здійснює контроль лише за рухом позиченої вартості (тобто контролює лише об'єкт кредитних відносин).

     Завдяки реалізації своїх функцій, кредитні відносини активно впливають на процеси відтворення і нагромадження капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях.

     Усі функції кредиту взаємопов'язані; їх взаємодія забезпечує якісну стійкість  кредитних відносин. Звичайно, при  бажанні можна виділити й більш широкий набір функцій кредиту: акумуляції тимчасово вільних коштів; регулювання грошового обороту; економії витрат обігу; опосередкування кругообігу капіталу тощо. Але саме чотири виділені вище функції є головними; вони утворюють конститутивні ознаки кредиту[1,4] .

     Принципи  банківського кредитування – це основні  вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Це вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед  банками, а також об’єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарюючих суб’єктів чіткого дотримання принципів кредитування.