Облік фінансових результатів

Продовження табл. 1.6

1	2	3
Відображено частину прибутку, спрямованого на збільшення розміру  пайового капіталу	443 «Прибуток, використаний  у звітному періоді»	41 «Пайовий капітал»

 

Для інших господарських  товариств (товариства з обмеженою  відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного та командитного товариства), чинним законодавством України  передбачено, що збільшення статутного капіталу таких товариств не може здійснюватись за рахунок прибутку підприємства. Збільшення статутного капіталу зазначених товариств можливе  за рахунок реінвестування прибутку, нарахованого як дивіденди засновникам (учасникам), що наведені в табл. 1.7 

Таблиця 1.7

Кореспонденція рахунків з обліку використання прибутку

Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
Нараховано дивіденди  учасникам	443 «Прибуток, використаний  у звітному періоді»	671 «Розрахунки за нарахованими  дивідендами»
Дивіденди учасників спрямовані на збільшення статутного капіталу	671 «Розрахунки за нарахованими  дивідендами»	40 «Статутний капітал»

   

Нерозподілений прибуток може використовуватися підприємством  як джерело для нарахування частини  премій за облігаціями (решта за рахунок  фінансових витрат підприємства).

Підприємство в кінці  звітного періоду складає Звіт про  фінансовий результат для повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства.

Доходи у Звіті про  фінансові результати відображається в першому розділі, в момент надходження  активу або зменшення зобов’язань, які призводять до збільшення власного капіталу.

У розділі ІІ Звіту про  фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат, яких зазнало підприємство в процесі  своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ Звіту заповнюють акціонерні товариства, прості акції  або потенційно прості акції, яких відкрито продають та купують на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають  у процесі випуску таких акцій.

 

3. Методика аудиту фінансових результатів та використання прибутку

 

Одним з найбільш складних та відповідальних видів аудиторських перевірок є перевірка фінансових результатів і реального фінансового  стану суб'єкта господарської діяльності. Складність та відповідальність аудиторської перевірки фінансових результатів також підкреслюється й тим, що за даним видом перевірки встановлюється найвища ступінь аудиторського ризику. Крім того, від повноти виконаної аудиторської роботи, об'єктивності висновку залежать правильність і повнота не менш важливого напрямку аудиторської діяльності – визначення подальшої фінансової стратегії суб'єкта господарської діяльності.

Виконання аудиторської роботи щодо перевірки фінансових результатів  та використання прибутку вимагає глибоких знань та відповідного досвіду. Отже, виконання комплексу робіт з аудиторської перевірки фінансових результатів доручається, як правило, лише висококваліфікованим та досвідченим аудитор.

Основною метою аудиту фінансових результатів та використання прибутку є збір, обробка та перевірка достовірності облікової інформації щодо визначення фінансових результатів діяльності, а також підрахунок позитивного чи негативного впливу на кінцевий фінансовий результат усіх факторів, тобто визначення прибутку (збитку) які визначаються підчас аудиторської перевірки.

Отже, завданнями аудиту операцій з обліку фінансових результатів є:

- перевірка правильності  розмежування доходів, витрат і фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;

- встановлення правильності  умов визнання та оцінки доходів,витрат і результатів від звичайної діяльності;

- перевірка правильності  накопичення та віднесення доходів  від реалізації продукції (товарів,  робіт та послуг) на результати  основної діяльності;

- перевірка правильності  накопичення та віднесення доходів  операційної, фінансової, інвестиційної  і надзвичайної діяльності на  фінансові результати;

- підтвердження достовірності  та правильності відображення  на рахунках бухгалтерського  обліку операцій з обліку доходів, витрат діяльності;

- підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності фінансових результатів відповідно до принципів бухгалтерського обліку;

- перевірка правильності використання чистого прибутку (збитку).

Виходячи з мети, яку  необхідно досягти аудитору при  дослідженні операцій з обліку фінансових результатів, формуються об'єкти аудиту:

1) елементи облікової  політики: розмежування доходів та витрат за кожною кваліфікаційною групою доходів від звичайної діяльності; критерії оцінки доходів; умови визнання доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); умови визнання доходів від надання послуг; спосіб визначення ступеню завершеності робіт, послугі; умови визнання доходу від операцій, пов’язаних з цільовим фінансуванням; умови визнання доходу від використання активів іншими підприємствами;

2) операції з обліку: дохід та витрат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інших операційних доходів та витрат; доходів від участі в капіталі; інших фінансових доходів; інших доходів та витрат; надзвичайних доходів та витрат;

3) операції з обліку фінансових результатів та використання прибутку;

4) записи в первинних документах, облікових регістрах, звітності;

5) інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органів тощо.

При здійсненні аудиторської перевірки фінансових результатів та використання прибутку необхідно виходити насамперед з того, що діяльність будь-якого об'єкта підприємництва включає дві взаємозалежні сторони – господарську і фінансову. Перша визначає залучені до виробничої діяльності виробничі активи (основний капітал), друга – вибір та величину використаних фінансових пасивів (ресурсів). Від їхньої збалансованої взаємодії в господарському процесі і залежить фінансовий результат. При цьому слід враховувати, що визначення й органічне з'єднання капіталу і ресурсів – процес динамічний.

Отже, розпочинаючи аудит  фінансових результатів відповідно до замовлення клієнта, аудитор, насамперед, повинний з'ясувати, яку мету ставив перед собою його клієнт (суб'єкт  господарської діяльності) – одержати максимум прибутку, завоювати ринок, утримати свої позиції на ринку і  т.д. Лише після цього можна буде здійснити відповідний обґрунтований аналіз та підготувати достовірні висновки [73, с. 45].

Аудиторська перевірка правильності визначення фінансових результатів  господарської діяльності господарюючого суб'єкта значно відрізняється від  перевірки балансових статей активів  та зобов'язань підприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.

Аудит доходів є одним із найскладніших напрямів аудиту. Д.е.н. Труфіна Ж.С. у своїй статті «Організація обліку доходів» наголошує, що організація аудиту доходів, витрат і фінансового результату являються важливими статтями обліку діяльності підприємства, оскільки саме вони характеризують розвиток чи занепад його господарської діяльності.

Визнання доходів, які  включаються до складу об'єктів обліковою  процесу, здійснюється на підставі принципів  нарахування і відповідності доходів і витрат, що відображено на рис. 1.3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Послідовність аудиту фінансових результатів

 

Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції [14, с.211].

Основними джерелами інформації, які необхідні аудитору для зазначеного аналізу виступають: Баланс; Звіт про фінансові результати і їхнє використання; бухгалтерські регістри по обліку виробничих витрат, реалізації, фінансових результатів (журнали № 3, № 5, № 5А, № 6, №7 та інші, якщо суб'єкт господарської діяльності використовує журнальну форму обліку, або регістри аналогічного призначення при використанні підприємством інших форм бухгалтерського обліку).

Увага аудиторів при проведенні перевірки правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і результатів діяльності концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду та класифікації доходів і фінансових результатів діяльності.

Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні  особливості визнання. Аудитору необхідно  звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами:

• суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;
• суми надходжень за договором комісії, агентським та пішим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
• суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;
• надходження, що належать іншим особам;
• надходження від первинного розміщення пінних паперів.

При проведенні перевірки  аудитору необхідно звернути увагу  на правильність розмежування понесених  втрат відповідно до одержаних доходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимог І1(С)Б0 15 «Дохід» і 16 «Витрати» щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідними напрямами діяльності [12,13].

Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуванні результатів господарської  діяльності господарюючого суб'єкта, тому їх достовірність є досить високою.

При перевірці операцій з  реалізації продукції аудитор, з  одного боку, використовує внутрішні  джерела інформації (розрахунки собівартості реалізованої продукції, накладні на відвантаження  готової продукції, акти ліквідації основних засобів), а з іншого - змішані (рахунки, виставлені господарюючим  суб'єктом на оплату за відвантажену продукцію і акцептовані покупцями  у встановленому порядку), які  можуть бути підтверджені відомостями, отриманими від третіх сторін (підтвердження  обсягу дебіторської заборгованості).

Таким чином, при перевірці  операцій з обліку доходів від  реалізації продукції (товарів, робіт  та послуг) аудитору слід з'ясувати:

• наявність Наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;
• правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на рахунках бухгалтерського обліку;
• законність і обґрунтованість створення резервів по сумнівних боргах;
• правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, обминаючи рахунок 70 «Доходи від реалізації», а також чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за бартерною угодою;
• правильність ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунках: 70 «Доходи від реалізації», 79 і «Результат основної діяльності», 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

В ході проведення перевірки  повинно бути підтверджено, що:

• операції з реалізації належним чином санкціоновані;
• на рахунках бухгалтерського обліку відображені всі реально здійснені угоди з продажу;
• реалізація своєчасно відображена на відповідних рахунках обліку;
• вартісна оцінка операцій з продажу правильно визначена;
• суми продажу правильно класифіковані;
• суми дебіторської заборгованості по розрахунках за поставку продукції (робіт, послуг) правильно відображені на відповідних рахунках.