Облік фінансових результатів

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 10:52, курсовая работа

Описание работы

Для правильності ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності господарських операцій кожне підприємство зобов’язане керуватись основними законодавчо-нормативними актами, що передбачені законодавством України та регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.

Содержание

РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1. Законодавчо-нормативна база обліку та аудиту фінансових результатів та використання прибутку
2. Теоретичні основи обліку фінансових результатів та використання прибутку
3. Методика аудиту фінансових результатів та використання прибутку

Работа содержит 1 файл

Розділ 1.docx

— 92.84 Кб (Скачать)

 

РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

    1. Законодавчо-нормативна база обліку та аудиту фінансових  результатів та використання прибутку

 

Для правильності ведення  бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності господарських операцій кожне підприємство зобов’язане керуватись основними законодавчо-нормативними актами, що передбачені законодавством України та регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.

Одним із завдань бухгалтерського  обліку, окрім забезпечення збереження майна власника та надання інформації для управління підприємством, є  визначення фінансових результатів  за певний період.

Методологічні основи формування в  бухгалтерському обліку інформації про складові фінансових результатів і їх розкриття у фінансовій звітності  регламентується Законом України «Про бухгалтерську облік та фінансову звітність України». Основні нормативні документи, що регулюють облік та аудит фінансових результатів, наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Законодавчо-нормативні документи

Нормативний акт

Дата затвердження

Зміст

1

2

3

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»

Затверджено Наказом Міністерства України від 31.03.99 №87

Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 «Баланс»

Затверджено Наказом Міністерства України від 31.03.99 №87

Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей


 

Продовження табл. 1.1

1

2

3

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 15 «Дохід»

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99  №290

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 16 «Витрати»

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99  №318

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності. 

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 17 «Податок на прибуток»

Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000  №353

Визначає  методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності.

Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку

Затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. № 356

Спрямовані на  узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису  інформації  про наявність   і   рух   активів,   капіталу,  зобов'язань  та  факти фінансово-господарської діяльності підприємств  і  організацій  та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ)


 

 

Основним показником господарювання підприємства вважається прибуток. Методологія  формування прибутку, його зміст, форма  звіту про фінансові результати і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [8].

Як зазначає Поддєрьогін  А.М. фінансовий результат діяльності підприємства виражається в зміні  величини його власного капіталу за звітний  період [9, с. 108]. Можливість підприємства забезпечити невпинний ріст власного капіталу може бути оцінено системою показників фінансового результату. Узагальнено найбільш важливим показником фінансових результатів діяльності підприємства представлені в формі 2 «Звіт про фінансові результати» [5, с. 1].

Метою складання Звіту про фінансові  результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої  інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно  порівняти доходи звітного періоду  з витратами, що були здійснені для  отримання цих доходів.

При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі даних обліку - в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність» - про принципи нарахування  доходів і витрат,- при способі нарахування доходу,  дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників) [8, п.7]. Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених   П(С)БО 3.

Положенням «Звіт про фінансові  результати» (п. 12 - 37) встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності - від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної). Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об'єктивної оцінки діяльності підприємства. 

Однією з складових фінансових результатів підприємства є дохід. Доходи підприємства визначаються згідно з П(С)БО15 «Дохід» та ПКУ. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності [12].

Дохід визначається після збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена.       

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Визначений дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з  П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

 Дохід відображається в бухгалтерському  обліку в сумі справедливої  вартості активів, що отримані  або підлягають отриманню [12, п.21].

   Другою складовою фінансових результатів є витрати підприємства. Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат торговельних і інших підприємств установлені П(С)БО 16 «Витрати».

  Об'єктом обліку витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат [13, п.4]. Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

  Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань [14, п.5].

Визнання витрат (доходів), активів  та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток визначається пунктами 4-10 П(С)БО 17.

Як основне джерело розширеного  відтворення виробництва прибуток є джерелом доходів бюджету у  вигляді податку на прибуток. Наслідком  різних цілей податкового та бухгалтерського  законодавства є різниці у  визначенні активів, зобов’язань, статей доходів і витрат підприємства і, як результат, – відмінність між  обліковим та оподатковуваним прибутком.

Значну частину витрат підприємства складають податки та обов’язкові  платежі, які підприємство сплачує  державі. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів,  зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні, та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і  обов'язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового контролю,  а  також  відповідальність  за  порушення   податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р [60] та положення № 88 «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Всі вище перераховані нормативні документи  регламентують порядок здійснення обліку та проведення аудиту в Україні, але основним документом що визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації є Закон України «Про аудиторську діяльність». (від 22 квітня 1993 року № 3126-XII).

З метою правового регулювання  аудиторської діяльності в Україні  прийнято ряд законодавчих та нормативних  актів. Нормативне та правове забезпечення першого, другого та третього рівня  аудиторської діяльності формується з  урахуванням досвіду країн з  ринковою економікою

Прийнятий в Україні Закон «Про аудиторську діяльність» слугує нормативним актом, який передбачає становлення аудиту в нашій державі[4].

Аудиторські перевірки повинні  проводитись відповідно до загальноприйнятих  у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду  і свого середовища. Однією із основоположних є міжнародна норма аудиту (МНА) № 3, в якій вказані основні принципи, що регулюють аудит. Вони є основою  всіх міжнародних нормативів аудиту, на них має ґрунтуватись і вітчизняний аудит.

Міжнародні аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту й визначення міри відповідальності аудитора.

 Стандарти визначають загальний  підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, види звітів  аудитора, питання методології, а  також основні принципи, яких  повинні дотримуватися всі представники  цієї професії.

Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки.

Міжнародні стандарти аудиту покликані  уніфікувати підхід до аудиту в міжнародному масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму  нижче загальносвітового. У наш час діють 49 стандартів, поділених на 10 груп. Рішенням Аудиторської палати України (АПУ) № 73 від 18.12.1998 р. затверджено 32 національних нормативи аудиту.

У висновку аудитор повинен дати остаточну оцінку оцінним значенням  з урахуванням всього наявного в  нього апарату знань і умінь [30, с. 34-40].

Отже, законодавчо-нормативна база має важливе значення для вивчення бухгалтерського обліку та проведення аудиту на підприємстві. Основними джерелами для проведення обліку та аудиту фінансових результатів є звітні форми та розшифровки окремих рахунків.

    1. Теоретичні основи обліку фінансових результатів та використання прибутку

 

Основною метою кожного  підприємства є отримання прибутку. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації)  готової продукції. Крім того, підприємство може продавати (реалізувати) інші матеріальні цінності й послуги допоміжних виробництв і господарств, а також мати доходи збитки, що збільшують або знижують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

Обсяг реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від діяльності підприємства, яка поділяється на звичайну і  надзвичайну, інакше кажучи ці показники  характеризують всі сторони господарювання. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» і 4 «Звіт про рух грошових коштів» [7,8] всю діяльність підприємства розподіляють на види які наведені на рис. 1.1.

Звичайна діяльність

Надзвичайні події

Операційна діяльність

Інша діяльність

Основна

Інша операційна

Фінансова

Інвестиційна

функції

виробництво

управління

збут


 

 

Рис. 1.1. Види діяльності підприємства

 

Доходи і витрати  відображають в бухгалтерському  обліку і включають до складу Звіту  про фінансові результати згідно з принципом нарахування та відповідності  доходів і витрат. Тобто фінансовий результат звітного періоду, визначається, виходячи з порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені  для отримання цих доходів [26, с.811-813].

Облік фінансових результатів  – прибутків і збитків –  здійснюється на фінансово-результативному  рахунку  79 «Фінансові результати».

Бухгалтерський облік  фінансових результатів ведеться за видами діяльності, для  яких відкриваються  відповідні субрахунки.

Планом рахунків для обліку доходів і фінансових результатів  у розрізі видів діяльності передбачено  рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Рахунки даного класу  є тимчасовими та використовуються для накопичення даних про  доходи за завітний період. У кінці  звітного періоду сальдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 «Фінансові результати». На початок звітного періоду  рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» мають нульове сальдо.

Рахунок 79 «Фінансові результати»  має субрахунки, характеристика яких наведена в табл. 1.2  

Информация о работе Облік фінансових результатів