Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 10:52, курсовая работа
Для правильності ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності господарських операцій кожне підприємство зобов’язане керуватись основними законодавчо-нормативними актами, що передбачені законодавством України та регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.
РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1. Законодавчо-нормативна база обліку та аудиту фінансових результатів та використання прибутку
2. Теоретичні основи обліку фінансових результатів та використання прибутку
3. Методика аудиту фінансових результатів та використання прибутку
РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
Для правильності ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності господарських операцій кожне підприємство зобов’язане керуватись основними законодавчо-нормативними актами, що передбачені законодавством України та регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.
Одним із завдань бухгалтерського обліку, окрім забезпечення збереження майна власника та надання інформації для управління підприємством, є визначення фінансових результатів за певний період.
Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про складові фінансових результатів і їх розкриття у фінансовій звітності регламентується Законом України «Про бухгалтерську облік та фінансову звітність України». Основні нормативні документи, що регулюють облік та аудит фінансових результатів, наведені в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Законодавчо-нормативні документи
Нормативний акт |
Дата затвердження |
Зміст |
1 |
2 |
3 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» |
Затверджено Наказом Міністерства України від 31.03.99 №87 |
Визначає мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» |
Затверджено Наказом Міністерства України від 31.03.99 №87 |
Визначає зміст і форму балансу та загальні вимоги до розкриття його статей |
Продовження табл. 1.1
1 |
2 |
3 |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» |
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» |
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та їх розкриття у фінансовій звітності. |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» |
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 №353 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності. |
Методичні рекомендації по застосуванню
регістрів бухгалтерського |
Затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. № 356 |
Спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) |
Основним показником господарювання підприємства вважається прибуток. Методологія формування прибутку, його зміст, форма звіту про фінансові результати і загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» [8].
Як зазначає Поддєрьогін
А.М. фінансовий результат діяльності
підприємства виражається в зміні
величини його власного капіталу за звітний
період [9, с. 108]. Можливість підприємства
забезпечити невпинний ріст власного
капіталу може бути оцінено системою
показників фінансового результату.
Узагальнено найбільш важливим показником
фінансових результатів діяльності
підприємства представлені в формі
2 «Звіт про фінансові
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.
При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі даних обліку - в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» - про принципи нарахування доходів і витрат,- при способі нарахування доходу, дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників) [8, п.7]. Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених П(С)БО 3.
Положенням «Звіт про
Однією з складових фінансових результатів підприємства є дохід. Доходи підприємства визначаються згідно з П(С)БО15 «Дохід» та ПКУ. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності [12].
Дохід визначається після збільшення
активу або зменшення зобов'язання,
що зумовлює зростання власного капіталу
(за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків учасників
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати».
Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
Дохід відображається в
Другою складовою фінансових результатів є витрати підприємства. Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат торговельних і інших підприємств установлені П(С)БО 16 «Витрати».
Об'єктом обліку витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом витрат [13, п.4]. Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань [14, п.5].
Визнання витрат (доходів), активів та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток визначається пунктами 4-10 П(С)БО 17.
Як основне джерело
Значну частину витрат підприємства складають податки та обов’язкові платежі, які підприємство сплачує державі. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р [60] та положення № 88 «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Всі вище перераховані нормативні документи
регламентують порядок
З метою правового регулювання аудиторської діяльності в Україні прийнято ряд законодавчих та нормативних актів. Нормативне та правове забезпечення першого, другого та третього рівня аудиторської діяльності формується з урахуванням досвіду країн з ринковою економікою
Прийнятий в Україні Закон «Про аудиторську діяльність» слугує нормативним актом, який передбачає становлення аудиту в нашій державі[4].
Аудиторські перевірки повинні проводитись відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці стандартів з врахуванням вітчизняного досвіду і свого середовища. Однією із основоположних є міжнародна норма аудиту (МНА) № 3, в якій вказані основні принципи, що регулюють аудит. Вони є основою всіх міжнародних нормативів аудиту, на них має ґрунтуватись і вітчизняний аудит.
Міжнародні аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту й визначення міри відповідальності аудитора.
Стандарти визначають
Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки.
Міжнародні стандарти аудиту покликані уніфікувати підхід до аудиту в міжнародному масштабі й сприяти розвитку аудиту в країнах, де рівень професіоналізму нижче загальносвітового. У наш час діють 49 стандартів, поділених на 10 груп. Рішенням Аудиторської палати України (АПУ) № 73 від 18.12.1998 р. затверджено 32 національних нормативи аудиту.
У висновку аудитор повинен дати остаточну оцінку оцінним значенням з урахуванням всього наявного в нього апарату знань і умінь [30, с. 34-40].
Отже, законодавчо-нормативна база має важливе значення для вивчення бухгалтерського обліку та проведення аудиту на підприємстві. Основними джерелами для проведення обліку та аудиту фінансових результатів є звітні форми та розшифровки окремих рахунків.
Основною метою кожного підприємства є отримання прибутку. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції. Крім того, підприємство може продавати (реалізувати) інші матеріальні цінності й послуги допоміжних виробництв і господарств, а також мати доходи збитки, що збільшують або знижують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.
Обсяг реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від діяльності підприємства, яка поділяється на звичайну і надзвичайну, інакше кажучи ці показники характеризують всі сторони господарювання. Згідно П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» і 4 «Звіт про рух грошових коштів» [7,8] всю діяльність підприємства розподіляють на види які наведені на рис. 1.1.
Звичайна діяльність |
Надзвичайні події | ||||
Операційна діяльність |
Інша діяльність | ||||
Основна |
Інша операційна |
Фінансова |
Інвестиційна | ||
функції | |||||
виробництво |
управління |
збут |
Рис. 1.1. Види діяльності підприємства
Доходи і витрати відображають в бухгалтерському обліку і включають до складу Звіту про фінансові результати згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат. Тобто фінансовий результат звітного періоду, визначається, виходячи з порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів [26, с.811-813].
Облік фінансових результатів – прибутків і збитків – здійснюється на фінансово-результативному рахунку 79 «Фінансові результати».
Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться за видами діяльності, для яких відкриваються відповідні субрахунки.
Планом рахунків для обліку
доходів і фінансових результатів
у розрізі видів діяльності передбачено
рахунки класу 7 «Доходи і результати
діяльності». Рахунки даного класу
є тимчасовими та використовуються
для накопичення даних про
доходи за завітний період. У кінці
звітного періоду сальдо цих рахунків
переноситься на рахунок 79 «Фінансові
результати». На початок звітного періоду
рахунки класу 7 «Доходи і результати
діяльності» мають нульове
Рахунок 79 «Фінансові результати» має субрахунки, характеристика яких наведена в табл. 1.2