Облік, аудит витрат і калькулювання послуг обслуговуючих виробництв і господарств

          На статтю "Інші витрати" відносять: витрати на технічну інвентаризацію майна; витрати на утримання дитячих майданчиків; знос і витрати спецодягу та інших малоцінних і швидкозношуваних предметів; орендну плату за орендований в інших підприємствах житловий фонд та інші витрати.

         На підприємствах, що мають значний житловий фонд і адміністративно-управлінський персонал, який утримується за кошторисом житлового господарства, виділяється окрема стаття "Витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу".

         Джерелами покриття експлуатаційних витрат житлового фонду є платежі (доходи), що надходять від квартиронаймачів і орендарів нежитлових приміщень. Облік надходження цих доходів ведуть на аналітичному рахунку "Витрати і доходи житлового фонду" за статтями:

1Квартирна плата.

2. Орендна плата за нежитлові приміщення.

3. Збори з орендарів на покриття експлуатаційних витрат домогосподарства.

4. Інші доходи.

           По статті "Квартирна плата" облічують суми квартирної плати, які утримуються з квартиронаймачів за проживання в житлових приміщеннях. Розмір квартирної плати залежить від розцінки за 1 м2 житлової площі, її кількості та наявності у окремих мешканців пільг при оплаті.

Розцінки за 1 м2 житлової площі затверджуються місцевими державними адміністраціями.

         Суму щомісячно нарахованої квартирної плати  відображають у відомості для обліку розрахунків із квартиронаймачами - Відомість аналітичного обліку розрахунків з мешканцями квартир та гуртожитків ф. № 86 с.-г.

           На статтю "Орендна плата за нежитлові приміщення" відносять суми орендної плати, які утримуються з організацій при передачі їм в оренду нежитлових приміщень для торговельних, промислових, складських та інших потреб. Ставки орендної плати встановлюються підприємством самостійно залежно від категорії населеного пункту, типу будівель і мети використання нежитлових будівель і споруд.

          По статті "Збори з орендарів на покриття експлуатаційних витрат домогосподарства" облічують додаткові збори з орендарів за загальні для всього домогосподарства витрати на управління, експлуатацію і ремонт, розмір яких встановлюється у визначеному порядку.

          У статті "Інші доходи" відображають доходи, одержані від передачі в оренду майна та інвентарю в розмірі середньорічної вартості їх зносу, від передачі в оренду житлових будинків тощо.

          Гуртожитки призначені для проживання у них - працівників господарства і лише в період їх роботи у підприємстві. Крім того, гуртожитки використовують для проживання сезонних працівників та тих, які залучені на сільськогосподарські роботи, студентів вузів і технікумів під час проходження виробничої практики.

          Витрати на утримання гуртожитків облічують на окремому аналітичному рахунку "Витрати і доходи гуртожитків ліжкового типу" за такими статтями:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Витрати на утримання гуртожитків.

4. Витрати на експлуатацію обладнання та інвентарю.

5. Інші витрати.

         Калькуляційною одиницею наданих послуг гуртожитків є собівартість ліжко-місця. Витрати тут покриваються за рахунок плати за ліжко-місце, розмір якої залежить від благоустрою гуртожитків, виду наданих послуг і суми оплати праці мешканців. Розмір плати за ліжко-місце нині встановлюється кожним підприємством окремо.

         Цільові витрати і збори (доходи) по кожному їх виду облічують на окремому аналітичному, рахунку "Цільові витрати і збори" субрахун-ка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства". До них входять: центральне опалення; освітлення; водозабезпечення; каналізація; гаряче водозабезпечення; газозабезпечення; користування радіотрансляцій­ними точками; користування колективними антенами тощо.

Розрахунки за цільові витрати проводяться через підприємства незалежно від того, ким надаються ці послуги: комунальним господарством даного підприємства чи сторонніми організаціями.

          По кредиту аналітичного рахунка "Цільові витрати і збори" за видами зборів облічують суми належних платежів (цільових зборів) із квартиронаймачів.

          Документальне оформлення і облік витрат у швейних майстернях. Для обслуговування населення і виконання замовлень ін­ших підприємств в окремих господарствах створено швейні майстерні з пошиття одягу, рукавиць, спецодягу з матеріалів замовника і придбаних господарством. У майстернях ведуть роздільний облік власних і давальних матеріалів за видами їх, а давальних матеріалів — за замовниками. На кожне замовлення виписують квитанцію в двох примірниках, яка є бланком суворої звітності. Один примірник квитанції залишають у майстерні — він є підставою для видачі власних матеріалів для виконання замовлення. Другий примірник видають замовнику. Піс­ля виконання замовлення цей примірник квитанції здають у бухгалтерію господарства, і він є підставою для нарахування оплати праці за виконану роботу і списання з підзвіту завідуючого майстернею витрачених матеріалів. У бухгалтерії проводять звірку повноти надходження виручки в касу господарства при оплаті замовниками виконаної роботи.

Витрати швейної майстерні складаються з вартості витрачених матеріалів, нарахованої оплати праці, нарахувань на неї, - витрат електроенергії, амортизації приміщення і обладнання та інших витрат, їх відображують на основі відповідних первинних документів.

        Облік витрат і виходу продукції підприємств громадського хар­чування. Громадське харчування в сільськогосподарських підприємст­вах здійснюється через: стаціонарні їдальні, розміщені на центральних садибах та в інших населених пунктах; тимчасові (сезонні) їдальні на польових станах; кімнати для приймання їжі на фермах. Облік витрат у підприємствах громадського харчування організують залежно від їхньо­го виду і типу. По стаціонарних їдальнях облік витрат ведуть на субра­хунку 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства", до якого відкри­вають окремі аналітичні рахунки на кожну їдальню. По дебету рахунка 235 відображають проведені витрати, а по кредиту - вихід продукції.        Аналітичний облік витрат здійснюють за такими статтями:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Сировина (продукти),

4. Витрати на утримання основних засобів.

5. Знос малоцінного інвентарю.

6. Інші витрати.

          На першу статтю "Витрати на оплату праці" відносять нараховані на основі табелів обліку робочого часу і нарядів на відрядну роботу суми основної та додаткової оплати праці працівникам їдалень.

          За другою статтею відносять відрахування на соціальні заходи.

У статті "Сировина (продукти)" відображають вартість продуктів, відпущених у їдальню. Продукти для приготування їжі видають зі складу на основі накладних і лімітно-забірних карт на одержання матеріальних цінностей. В обліку ці операції показують як реалізацію продукції для громадського харчування. У витрати їдалень продукти включають за відпускними цінами.

         На початок кожного року після складання і затвердження бізнес-плану затверджують відпускні ціни на продукти власного виробництва (м'ясо, сало, харчові субпродукти, овочі, фрукти тощо), які встановлюють на рівні планової, фактичної собівартості. По купованих харчових товарах (крупи, макарони, цукор, сіль та ін.) за відпускну приймають покупну ціну.

         У бухгалтерії підприємства продукти, відпущені їдальням, облічують на рахунку 28 "Товари". При цьому продукти виробництва минулого року відображають за фактичною собівартістю, поточного -за плановою, яку в кінці року доводять до фактичної, а куповані - за фактичною вартістю придбання.

Видачу продуктів із комори на кухню оформляють накладними згідно з меню на кожний день. Матеріально відповідальна особа (комірник або завідуючий їдальнею) подає до бухгалтерії звіт про рух продуктів і товарів у коморі з доданими до нього виправдними документами.

         На статтю "Витрати на утримання основних засобів" відносять: амортизацію (знос) та витрати на ремонт (у межах ліміту) основних засобів їдальні, крім її будівлі; витрата на прибирання приміщення тощо.

        Сільськогосподарські підприємства можуть надавати їдальням безплатно такі послуги, вартість яких включають у загальногосподарські витрати: опалення, освітлення, ремонт у межах ліміту та амортизацію будівлі (приміщення) їдальні; холодне і гаряче водозабезпечення; вартість палива для приготування їжі.

         На статтю "Знос малоцінного інвентаря" відносять суми нарахованого зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів (спецодяг, спецвзуття, столові прибори та ін.), що знаходяться у користуванні. На відміну від інших виробництв, у підприємствах громадського харчування сільськогосподарського виробництва пре відпуску в експлуатацію малоцінних предметів вартістю до 30% від неоподатковуваного мінімуму заробітної плати за одиницю нараховують знос у розмірі 100% їхньої вартості. Ці предмети списують із балансу у міру повного їх зносу і непридатності для подальшого ви­користання за рахунок раніше нарахованого зносу.

           На статтю "Інші витрати" відносять витрати, не перелічені в попередніх статтях: на прання і ремонт столової білизни; вартість мийних та дезінфікуючих засобів; інші витрати.

           Особливістю організації бухгалтерського обліку в громад­ському харчуванні є відображення на рахунках собівартості продукції в цілому за звітний період, оскільки собівартість конкретних видів продукції не визначається.

Ціноутворення в громадському харчуванні зводиться до обчислення реалізаційних цін на продукцію власного виробництва. На відміну від інших виробництв, об'єктом калькуляції тут є не собівартість одиниці випущеної продукції, а її реалізаційна ціна.

Собівартість готових страв та їхню реалізаційну ціну визначають у калькуляційних картках, яким присвоюється порядковий номер по реєстрації й номер, що відповідає номеру даної страви за збірником рецептур. У них вказують назву продуктів, які входять до складу страви, норми їх витрати, відпускні ціни, за якими продукти включають у калькуляцію, і вартість продуктів за цими цінами.

         Для точнішого визначення реалізаційної ціни однієї страви калькуляція складається з розрахунку вартості сировини (продуктів) на 100 блюд.

          Націнки до вартості продуктів на покриття витрат роз­раховують на основі витрат на утримання їдалень. Граничний розмір націнок визначають відповідно до розміру націнок для підприємств громадського харчування III категорії (10%).

         Щодня або в інші строки, встановлені головним бухгалтером підприємства, завідуючий виробництвом (або завідуючий їдальнею) на основі чеків, відбитків касових апаратів, накладних та інших документів на відпуск виробів кухні складає Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні, де вказує кількість реалізованих страв та їхню реалізаційну вартість.

         Відпускну вартість реалізованих страв щомісяця списують в дебет рахунка 30 "Каса" із кредиту рахунка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства", по кредиту якого відображають суму виручки від реалізації блюд. У їдальнях можуть відпускатися блюда за абонементами. Для зниження вартості харчування сільськогоспо­дарські підприємства можуть використовувати прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства.

Список осіб, яким надається пільгове харчування, затверджується спільним рішенням адміністрації та профспілкової організації. Сума коштів, відпущених на здешевлення харчування, розглядається як соціальна пільга й додається до заробітної плати працівників з метою оподаткування.

           Витрати на організацію харчування на польових станах (заробітна плата кухарів із відрахуваннями на соціальні заходи, вартість палива тощо) відносять на рахунок 91 "Загальновиробничі витрати", субрахунок 911 "Загальновиробничі витрати рослинництва". Реалізаційна ціна страв у таких тимчасових (сезонних) їдальнях складається лише з вартості витрачених продуктів.

         У кінці місяця результат від діяльності їдалень списують із рахунка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства" на рахунок 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг (прибуток) або на рахунок 443 "Непокриті збитки" (збитки).

Облік надходження і реалізації готової продукції кухонь на пунктах харчування (у кімнатах приймання їжі на фермах) організують таким чином. Готові страви, відпущені з базових їдалень на пункти харчування, списують у дебет рахунка 661 "Розрахунки по оплаті праці" з кредиту рахунка 235 "Обслуговуючі виробництва і господарства".

У деяких сільськогосподарських підприємствах працівники харчуються в їдальнях і буфетах, що належать споживчій кооперації. В таких випадках витрати по наданню палива для опалення їдалень та приготування їжі, електроенергії, освітлення, водозабезпечення відносять за рахунок підприємств і включають у загальногосподарські витрати (рахунок 92).

        Облік витрат на утримання дитячих дошкільних закладів.

Сільськогосподарські підприємства створюють постійні дитячі дошкільні заклади або організують їх на період польових робіт. Витрати на утримання останніх плануються й визначаються кошторисом витрат ясел і садків, виходячи з кількості запланованих груп, наявності дітей у них, їхнього вікового складу, встановлених норм харчування та інших показників.