Облік амортизації основних засобів

    Розрахунок  річної суми амортизації обладнання на протязі строку його використання, показано у таблиці 4.

    Отже, група методів прискореної амортизації  позначає особливий порядок визначення суми зносу, яка визначається витратами поточного звітного періоду. Цей порядок передбачає нарахування най більшої суми зносу на початковому періоді експлуатації активу і зменшення цієї суми від періоду до періоду на протязі загального строку корисного використання. На користь прискореного нарахування зносу свідчать такі аргументи:

1. Активи, які вимагають нарахування зносу, найбільш ефективні на початковому етапі експлуатації і їх ефективність зменшується з року в рік.
2. Витрати на ремонт таких активів відповідно ростуть із року в рік. Тому передбачається, що загальна сума витрат на експлуатацію відповідного активу у кожному обліковому періоді буде приблизно однаковою, оскільки поступове зменшення суми зносу буде  “оновлюватись” витратами на ремонт, які будуть зростати.
3. Використання прискореного нарахування зносу зменшує суму прибутку, який оподатковується у підприємстві.

    Таблиця 4

    Розрахунок  річної суми амортизації обладнання з використанням 

    методу  прискореного зменшення залишкової вартості

    Метод 4 – кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкту основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.

    Метод суми кількості років корисного використання вигідний у використанні, оскільки допомагає процесу оновлення довгострокових активів підприємства. Крім того, він достатньо простий, раціональний і систематичний. Але цей метод не отримав широкого використання.

    Виходячи  із зазначеного:

    Сума  кількості років використання = 10 ( 1+2+3+4=10 )

    Річна норма амортизації:

• за перший рік = 40% ( 4: 10 = 0,4 );
• за другий рік = 30% ( 3:10 = 0,3 );
• за третій рік = 20% ( 2:10 = 0,2 );
• за четвертий рік = 10%  ( 1:10 = 0,1 ).

    Розрахунок  річної суми амортизації на протязі строку роботи обладнання показано в таблиці 5.  
 
 
 

    Таблиця 5

    Розрахунок  річної суми амортизації обладнання

      з використанням кумулятивного  методу

    Перевагою методу суми кількості років в  порівнянні з прямолінійним методом  – нарахування більшої суми зносу  першого року експлуатації активу і  рівномірне зменшення цієї суми на протязі наступних облікових періодів. Але загальна сума зносу, нарахованого на протязі всього строку корисного використання машини, однакова при обох методах.

    Недоліки  методу в тому, що він не завжди відповідає принципу обговореності. Сума зносу, визначена методом суми кількості років і визнана витратами поточного періоду, часто не співпадають ні з фактичним використанням активу, ні з об’ємом виробленої продукції, а відповідно, і не з отриманими від експлуатації активу доходами. За таких обставин відповідність цього методу принципу обумовленості досить сумнівне.

    Метод 5 - виробничий.

    Метод нарахування зносу пропорційно  об’єму виконаних робіт, випуску  виробленої продукції ( одиниць виробленої продукції ) співставляє купівельну вартість активу ( за мінусом його вартості при ліквідації ) у визначеному об’ємі виробленої продукції.

    Сума  зносу, яка визначається витратами  поточного періоду, сума нарахованого зносу і балансова вартість за цим методом змінюється у порівнянні з минулим періодом прямо пропорційно кількості вироблених одиниць продукції ( об’єму виконаних робіт ). При використанні цього методу суму зносу, яка визнається витратами поточного періоду, часто називають змінними витратами.

    Метод нарахування зносу пропорційно випуску виробленої продукції іноді називають методом одиниць виробленої продукції. В основі цього методу лежить думка про те, що фактично отриманий доход від експлуатації відповідного активу в кожному обліковому періоді пов’язаний із випуском одиниць продукції, вироблених при їх участі в цих облікових періодах. Багато бухгалтерів вважають, що на кожен вид обладнання, як станок ( автомобіль ), знос слід нараховувати з обліковою метою пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції в кожному обліковому періоді, а не просто пропорційно часу з початку експлуатації. Ці бухгалтера запевняють, що більшість виробничих активів приймають участь у створенні доходу тільки тоді, коли вони використовуються у виробництві, а не просто на протязі часу. Тому відносно експлуатації транспортних засобів очевидно, щ кращого методу нарахування амортизації на знайти, оскільки кожен автомобіль має спідометр. Відносно станків, які працюють у цехах, - то тут у кожному окремому випадку можливі різні рішення, так як кількість виробленої продукції, як правило, не може бути віднесено до будь-якого конкретного станка, оскільки в технологічному процесі виготовлення продукції задіяна декілька видів обладнання. Таким чином, можливі випадки, коли на вартість виробничого устаткування, яке використовується в цехах, краще нараховувати амортизацію за методом у залежності від часу експлуатації, а не від кількості виробленої продукції.

    Метод нарахування зносу пропорційно  випуску продукції краще використовувати  тоді, коли по активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний об’єм виробленої продукції. Використання цього методу також доцільне, коли економічна користь того чи іншого активу зменшується швидше із-за експлуатації на виробництві, ніж просто на протязі часу.

    Виходячи  із зазначеного:

    Вартість, яка амортизується – 65000. Кількість  продукції, яку передбачається виробити за 4 роки роботи обладнання – 130000 шт.

    Сума  амортизації обладнання у розрахунку на одиницю виробленої продукції = 0,5 грн. ( 65000:130000 = 0,5 )

    Розрахунок  річної суми амортизації обладнання в залежності від кількості виробленої продукції показано у таблиці 6.

    Таблиця 6

    Розрахунок  річної суми амортизації 

    обладнання  з використанням виробничого  методу

    Перевагами  цього методу є простота, раціональність, систематичність. Вана забезпечує також кращій рівень узгодженості суми зносу, яка визнається витратами поточного періоду з отриманими доходами, у випадку, коли використання відповідного активу неоднакове в різні періоди.

    Але не дивлячись на методичні та періодичні переваги, цей метод не отримав широкого застосування, оскільки неможливо або дуже важко визначити фактичний об’єм продукції, яку вироблено за допомогою використання того чи іншого активу. Недоліками методу є його трудомісткість і обмеження у застосуванні.

    Отже, по відношенню до амортизації на даний  момент підприємствам можна вирішувати самостійно такі питання як:

1. Визначення вартості при ліквідації об’єктів ( а значить, і вартості, яка амортизується );
2. Визначення строку корисного використання ( експлуатації ) об’єктів;
3. Вибору методу амортизації;
4. Використання до різних об’єктів ( у тому числі і до однакових за видом ) різних методів амортизації.

    Більше  того, якщо один об’єкт основних засобів  складається з частин, які мають  різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватись у бухгалтерському обліку, як окремий об’єкт основних засобів. А це, у свою чергу, дає підприємствам право на їх погляд застосовувати до таких частин - об’єктів різні методи нарахування амортизації.

    Треба зауважити, що підприємство може застосовувати норми і методи амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Отже, шостим методом амортизації, який буде розглянуто далі, є податковий. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                       Розділ 4. Податкові аспекти амортизації

    Нормами П (с) БО7 передбачена можливість використання на підприємстві               “податкового” методу нарахування  амортизації основних засобів, згідно якого суб’єкт господарювання може застосувати методи і норми нарахування амортизації, які передбачені податковим законодавством.

    Так, згідно Закону України “ Про оподаткування  прибутку підприємств” №334/94 ВР від 28.12.1994 р. передбачено, що амортизації підлягають витрати на:

• придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
• самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплати заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлені таких основних фондів;
• проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
• поліпшення якості земель, не пов’язаних з будівництвом.